вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
16.04.2026м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (904/6660/25)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А. за участю секретаря судового засідання Скорик Н.О.
за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання
межах справи №904/2684/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м.Київ
до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання банкрутом
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився.
25.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання у загальному розмірі 520 000,00 грн.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.11.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мартинюку С.В. в межах справи про банкрутство №904/2684/25 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №904/2684/25 (904/6660/25).
Ухвалою господарського суду від 01.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.
19.12.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про часткове визнання позову.
24.12.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на заяву про часткове визнання позовних вимог.
29.12.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.
31.12.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду від 19.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.04.2026.
16.04.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи всі учасники справи були повідомлені належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.04.2026 прийнято рішення.
Позиція позивача
Позивач працював на підприємстві відповідача, де під час виконання трудових обов'язків отримав професійні захворювання, що призвели до втрати працездатності в розмірі 60%.
Також позивач зазначає, що у зв'язку захворюванням у позивача змінився спосіб і якість життя, вій постійно відчуває виражену залишку після незначного фізичного навантаження, періодичний більш сухий приступоподібний впродовж дня, періодичні напади затрудненого дихання типам задухи, які виникають після фізичного навантаження та у нічний час, важкість та свистячі хрипи у грудях, підвищену втому, пітливість, біль та обмеження рухів у шийному та попереково-крижовому відділах хребта з іррадіацією болю у нижні кінцівки, біль та обмеження рухів плечових, ліктьових та колінних суглобах, утруднення ходи, поганий слух на обидва вуха. шум у голові та вухах, підвищення артеріального тиску періодичний біль за грудиною у ділянці серця. У зв'язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, позивач постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування Самопочуття не поліпшується, негативні зміни у житті є незворотними. усвідомлення чого, завдає позивачу душевного болю страждань.
Позиція відповідача
Відповідач частково визнає позовні вимоги та зазначає, що обов'язок відшкодування моральної шкоди у даному випадку може виникати виключно щодо професійного захворювання (ХОЗЛ), за яким довідкою МСЕК від 14.07.2010 первинно встановлено 15 % втрати працездатності. Щодо інших захворювань (радикулопатії та туговухості), відповідач заперечує наявність підстав для відповідальності, оскільки позивачем не надано належних доказів первинного встановлення відсотка втрати працездатності, що має визначальне значення для встановлення моменту виникнення права на відшкодування та застосовного законодавства.
Відповідно до поданої заяви про часткове визнання позову відповідач зазначає, що у 2020 році між Акціонерним товариством “Криворізький залізорудний комбінат» (як роботодавцем) та трудовим колективом, в особі виборних профспілкових органів, був укладений колективний договір на 2020 - 2022 роки (далі - Колективний договір). Розділом VІ Колективного договору визначено умови щодо соціального розвитку колективу, пільги, гарантії працівникам та їхнім сім'ям. На сьогоднішній день даний колективний договір є чинним.
01.07.2024 спільною постановою представників роботодавця та трудового колективу №5/5/5 розділ VІ Колективного договору доповнено пунктом 25.19, яким передбачена компенсаційна виплата працівникам, які перебувають у трудових відносинах з відповідачем або звільненим працівникам в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров'ю внаслідок професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві, за умови встановлення відсотку стійкої втрати працездатності висновком медико-соціальної експертної комісії та наявності правових підстав для відшкодування такої шкоди. Розмір моральної шкоди розраховується за відповідною формулою.
Відповідач зазначає, що з 01.07.2024 Колективним договором врегульований механізм визначення компенсаційних виплат в рахунок відшкодування моральної шкоди працівникам (як працюючим так і звільненим), завданої внаслідок професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві.
Враховуючи визначений пунктом 25.19 Колективного договору механізм визначення компенсації моральної шкоди та вищезазначені фактори, зазначає, що сума компенсації моральної шкоди у випадку позивача становить 38 625,00 грн., яка розрахована за формулою: 25,75 х 8000 х (15/100) х 1,25
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі
Предметом доказування по даній справі є встановлення факту порушення прав позивача, наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіяними стражданнями, а також розміру цих страждань.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
У 2020 році між Акціонерним товариством “Криворізький залізорудний комбінат» (як роботодавцем) та трудовим колективом, в особі виборних профспілкових органів, був укладений колективний договір ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на 2020 - 2022 роки. Розділом VІ Колективного договору визначено соціальний розвиток колективу, пільги, гарантії працівникам та їхнім сім'ям. На сьогоднішній день даний колективний договір є чинним.
01.07.2024 спільною постановою представників роботодавця та трудового колективу №5/5/5 розділ VІ Колективного договору доповнено пунктом 25.19, яким передбачена компенсаційна виплата працівникам, які перебувають у трудових відносинах з відповідачем або звільненим працівникам (за умови встановлення відсотку стійкої втрати працездатності висновком медико-соціальної експертної комісії та наявності правових підстав для відшкодування такої шкоди), в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров'ю внаслідок професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві. Розмір моральної шкоди розраховується за затвердженою формулою, а саме:
(стаж роботи у роках * розмір мінімальної заробітної плати (відсоток втрати працездатності/100) * 1,25.
Позивач здійснює трудову діяльність на підприємстві відповідача, що підтверджується відомостями трудової книжки від 02.08.1973. За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання.
Відповідно до акту від 04.06.2010 розслідування хронічного професійного захворювання ((отруєння) форми П-4, затвердженого головним лікарем Саксаганської районної санепідстанції м.Кривого Рогу Черняєвою Т.А. 07.06.2007 встановлено, що хронічне професійне захворювання (отруєння) виникло за таких обставин: працюючи з 04.09.2008 року по теперішній час електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування на дільниці №27 шахти "Родіна" ВАТ "Кривбасзалізрудком", ОСОБА_1 виконував роботи на поверхні, де підпадав під шкідливу дію пилу, концентрація якого перевищувала гранично допустиму внаслідок відсутності фіксованого постійного робочого місця, не дозволяючого обладнати систему аспирації.
Працюючи раніше з 24.07.1984 по 04.09.2008 на шахті "Родіна" РУ ім. К.Лібкнехта, ВО "Кривбасруда", ВАТ "Кривбасзалізрудком" підземним бурильником, підземним бурильником шпурів з правом проведення вибухових робіт, підземним прохідником, підземним електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування, ОСОБА_1 виконував роботи в підземних умовах шахти, де також підпадав під шкідливу дію пилу, концентрація якого перевищувала ГДК внаслідок мавших місце порушень нормативного провітрювання гірничих виробок і незастосування комплексів пилеподавлення (пункт 16 акту).
Загальний стаж роботи позивача 36 років, за професією 1 рік 8 місяців, у цеху 25 років 9 місяців, в умовах впливу шкідливих факторів 25 років 9 місяці (пункт 12 акту).
Згідно з пунктом 14 акту діагноз:
1. Хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (Пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.) ЛН - першого-другого ст. J 44.
Супутній діагноз: Радикулопатія шийна і попереково-крижова, часто рецедивуючий перебіг з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і переферичним нейроваскулярними синдромами, нейродистрофією у вигляді плечолопаткового періартрозу (ПФС другого ст.) з гіпотрофією м'язів надпліч. М. 54.1.
Нейросенсорна приглуховатість другого ст. (з помірним зниженням суху). Н 90.3.
Заварювання професійні (1994 рік).
Вказаний діагноз та наявність професійного захворювання також підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням форми П-3 про професійне захворювання (отруєння) та медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного профілактичного закладу охорони здоров'я Державної установи "Український науково-дослідний інститут промислової медицини" про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання (отруєння) від 25.02.2020, №408
Відповідно до п. 17 акту встановлено, що причинами професійного захворювання є: робота на протязі 25 років 9 місяців в умовах пилу підвищення параметрів: запиленість повітря робочої зони (концентрація пилу), в тому числі вміст вільного двооксиду кремнію: на поверхні - 6,2 мг.м3 при ГДК 6,0 (SiO2 до 10%), в підземних умовах шахти - від 4,2 мг/м3 до 27,3 мг/м2 при ГДК 2,0 мг.м3 (SiO2 від 10 до 70%).
Також відповідно до пункту 13 даного акту, вказано висновок про наявність шкідливих умов праці: умови та характер праці електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування на дільниці №27 шахти "Родіна" ВАТ "Кривбасзалізрудком" відносяться до ІІІ класу 2 ступеню шкідливості - атестація робочого місця за 2005 рік.
Пунктом 19 акту зазначено осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи: керівництво шахти "Родіна" РУ ім. К.Лібкнехта, ВО "Кривбасруда", ВАТ "Кривбасзалізрудком" під час роботи ОСОБА_1 на цьому підприємстві. Порушення ст 153 КзПП України та ст. 13 ЗУ "Про охорону праці".
Також позивачем долучено до матеріалів справи акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) від 03.08.1994, відповідно до якого вказано діагноз: хронічна дискогенія попереково-крижава полірадикулопатія з вираженим статико-динамічним порушенням та больовим синдромом. Двобічний кохлеарний неврит з легким ст. зниження слуху, туговухість І. ст.
Згідно довідки серії МСЕ-ДНА-01 №412637 від 25.11.2004, позивачу за наслідками повторного огляду встановлено третю групу інвалідності з 01.12.2004 безстроково, у зв'язку з професійним захворюванням та відсоток втрати професійної працездатності 65% (15% первинно по ХОЛЗ, 40% повторно по радикулопатії, 10% повторно по туговухості) з 05.07.2010 безстроково.
Відповідно до довідки серії 10 ААА №002785 від 14.07.2010 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотка, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги позивачу за наслідками повторного огляду встановлено третю групу інвалідності та відсоток втрати професійної працездатності 65% (15% первинно по ХОЛЗ, 40% повторно по радикулопатії, 10% повторно по туговухості) з 05.07.2010 безстроково.
На підтвердження погіршення стану здоров'я та проходження медичного лікування, позивачем долучено до матеріалів справи виписні епікризи, виписки з історії хвороби та виписки з медичної карти.
Також позивач зазначає, що у зв'язку з захворюванням у нього змінився спосіб і якість життя, він постійно відчуває виражену задишку при незначному фізичному навантаженні та ходьбі, кашель з виділенням невеликої кількості харкотиння, важкість та біль у грудній клітці, напади утрудненого дихання, загальну слабкість, швидку втому, біль в області серця та за грудиною. головний біль, запаморочення, періодичне підвищення артеріального тиску, біль і а обмеження рухів у шийному та попереково-крижовому відділах хребта з іррадіацією в кінцівки, терпкість, мерзлякуватість кінцівок, періодичний біль в епігастральній області. Такий етан не дає позивачу можливості спокійно спати, займатися фізичною роботою, відчувати повний смак життя, що негативно впливає на його психоемоційний етап. Все це постійно і негативно позначається на його душевному та фізичному стані. Внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів та кашлю, що спричиняє дискомфорт та задуху, навіть незначні фізичні навантаження не дають йому вільно дихати. У зв'язку з чим позивач з вернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо моральної шкоди
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ч. 2 ст.153 Кодекс законів про працю України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до статті 4 Закону України Про охорону праці державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно статті 153 Кодекс законів про працю України та ст. 13 Закону України Про охорону праці, передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
У відповідності зі ст.237-1 Кодекс законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 № 20-рп/2008 також роз'яснив про право застрахованих громадян, що потерпілі на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
У відповідності зі ст. ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Наявність вини у даному випадку для відповідальності відповідача за законом не вимагається, оскільки за п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Ушкодження здоров'я, заподіяне позивачу під час виконання трудових обов'язків, спричиняє йому моральні й фізичні страждання, які полягають у перенесенні фізичного болю, в суттєвому порушенні функцій організму, обмеженні можливості вести звичний спосіб життя, повною мірою реалізовувати свої наміри в професійній сфері, постійному перенесенні страждань у повсякденному житті, призводять до необхідності залучення додаткових зусиль для організації життя, отримання лікування.
Зазначені негативні явища мають місце в житті позивача у зв'язку з професійним захворюванням, яке призвело до втрати позивачем професійної працездатності та встановлення інвалідності, що підтверджується наявними матеріалами справи, у зв'язку з чим господарський суд приходить до висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 Цивільного кодексу України).
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 237-1 КЗпП України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях (Шевченко проти України, Харук та інші проти України, Скордіно проти Італії) і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об'єктивної оцінки психотравматичної ситуації.
При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди господарський суд враховує, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Суд також бере до уваги істотність вимушених негативних змін у житті позивача, тривалість його роботи у шкідливих умовах праці, а також характер і наслідки заподіяного ушкодження здоров'я.
Посилання відповідача на відсутність підстав для покладення на нього обов'язку з відшкодування моральної шкоди у повному обсязі господарський суд відхиляє, оскільки право на відшкодування моральної шкоди пов'язане не лише з моментом первинного встановлення втрати працездатності, а з фактом заподіяння шкоди здоров'ю працівника під час виконання трудових обов'язків та її наслідками, які мають тривалий та незворотний характер. Відповідно до правових позицій, викладених у рішеннях Конституційного Суду України ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачу ще з 1994 року встановлено професійні захворювання, які в подальшому мали прогресуючий характер та призвели до сукупної втрати працездатності у розмірі 65%, що підтверджується відповідними висновками МСЕК та медичними документами.
Оцінивши наведені обставини у сукупності та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у вигляді одноразового грошового відшкодування в сумі 520 000,00 грн, що є співмірним заподіяній позивачу шкоді та достатнім для її відшкодування.
Також, відповідач звернувся до суду із заявою про часткове визнання позову, в обґрунтування якої зазначив, що діюче законодавство України не визначає механізм визначення розміру моральної шкоди, водночас Кодекс законів про працю та Закон України "Про колективні договори і угоди" передбачають можливість врегулювання відповідних компенсацій у колективному договорі, який є обов'язковим для роботодавця та всіх працівників. В 2020 році між відповідачем, як роботодавцем та трудовим колективом, в особі виборних профспілкових органів, був укладений колективний договір на 2020 - 2022 роки, котрий 01.07.2024 доповнено пунктом 25.19, що встановлює механізм розрахунку компенсації моральної шкоди працівникам (у тому числі звільненим) у разі професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві. Формула визначення суми враховує стаж роботи у шкідливих умовах, розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року, відсоток втрати працездатності та коефіцієнт 1,25 за відсутності вини працівника. У випадку позивача сума відшкодування становить 38 625,00 грн., яка розрахована за формулою: 25,75 х 8000 х (15/100) х 1,25
Статтею 191 Господарського процесуального кодексу України установлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Господарський суд приймає заяву відповідача про часткове визнання позову, проте, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали у здоров'ї позивача, їх незворотного характеру, встановленого розміру втрати професійної працездатності, характеру фізичних страждань та постійного дискомфорту, а також обмеження можливості здійснювати звичайні повсякденні дії, що призводить до істотної зміни життєвих умов позивача.
Додатково суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження волевиявлення позивача щодо застосування пункту 25.19 Колективного договору АТ "Криворізький залізорудний комбінат", а також доказів досягнення між позивачем та АТ "Криворізький залізорудний комбінат" погодження щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди.
Отже, застосування пункту 25.19 Колективного договору у даному випадку є неможливим і не може бути підставою для зменшення заявлених вимог.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо оподаткування суми моральної шкоди
Господарський суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №235/3143/24 (провадження № 61-14246св24) вказав, що обов'язки сторін у сфері оподаткування, які виникають у зв'язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, суд не встановлює. Необґрунтованим є вирішення судами у цій цивільній (господарській) справі питань щодо податків, зборів чи інших обов'язкових платежів та визначення в резолютивній частині рішення порядку його виконання про стягнення цієї суми "без утримання податків та інших обов'язкових платежів".
Судовий збір
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" вбачається, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
В даному випадку позивач звільнений від сплати судового збору.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Отже, за подання даних позовних вимог, належний розмір судового збору складає 7 800,00 грн.
Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Тобто, аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавець прямо пов'язує можливість повернення частини судового збору саме з повним визнанням позову, що фактично припиняє спір у повному обсязі без розгляду справи по суті, в той час як на випадки часткового визнання позову дія зазначеної норми не поширюється.
У даному випадку відповідачем позов визнано частково, відповідно, підстави для задоволення клопотання відповідача та застосування норм ст. 130 ГПК України у суду відсутні.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь державного бюджету несплачений судовий збір у розмірі 7 800,00 грн.
Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) моральну шкоду, завдану внаслідок ушкодження його здоров'я у розмірі 520 000,00 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 7 800,00 грн - судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 16.04.2026.
Суддя С.А. Примак