вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
07.04.2026м. ДніпроСправа № 904/7128/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.
за участю секретаря судового засідання Давидової Є.О.
та представників:
від позивача: Левченко Н.В.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Первинної профспілкової організації Комунального некомерційного підприємства "Львівське територіальне медичне об'єднання "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" Профспілки працівників охорони здоров'я України (79059, Львівська область, місто Львів, вулиця Миколайчука, будинок 9; ідентифікаційний код 26360316)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Мосьпана Артема Костянтиновича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про повернення безпідставно набутого майна (коштів) у загальному розмірі 274 000 грн
І. Суть спору
1. Стислий виклад позиції позивача
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 274 000,00 грн як безпідставно набутих коштів, посилаючись на те, що 28.02.2025 ним було перераховано відповідачу вказану суму грошових коштів із призначенням платежу "Квадрокоптер DJI Mavic 3T зг. рах. №79-02 від 28.02.2025", однак жодного товару від відповідача отримано не було, а будь-які господарські правовідносини між сторонами відсутні.
Позивач зазначає, що правова підстава для набуття відповідачем спірних коштів відсутня, у зв'язку з чим останній зобов'язаний повернути їх відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
Також позивач вказує, що часткове повернення коштів у розмірі 65 224,00 грн було здійснено відповідачем на рахунок третьої особи, а не позивача, що не може вважатися належним виконанням обов'язку з їх повернення.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що між сторонами фактично склалися господарські правовідносини з поставки товару - квадрокоптера DJI Mavic 3T, що підтверджується виставленим рахунком, фактом оплати та здійсненням відправлення товару перевізником.
Відповідач зазначає, що отримання ним грошових коштів від позивача відбулося на підставі погоджених сторонами умов, при цьому частина коштів, сплачених понад вартість товару, була повернута.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
До Господарського суду Дніпропетровської області 16.12.2025 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла позовна заява Первинної профспілкової організації Комунального некомерційного підприємства "Львівське територіальне медичне об'єднання "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" Профспілки працівників охорони здоров'я України до Фізичної особи-підприємця Мосьпана Артема Костянтиновича про повернення безпідставно набутого майна (коштів) у загальному розмірі 274 000 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2025 справу №904/7128/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
В подальшому, 19.12.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №55962/25 від 19.12.2025) про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Фізичної особи-підприємця Мосьпана Артема Костянтиновича в межах суми стягнення у розмірі 274 000,00 грн до набрання рішенням по справі законної сили.
Ухвалою господарського суду від 22.12.2025 позовну заяву Первинної профспілкової організації Комунального некомерційного підприємства "Львівське територіальне медичне об'єднання "Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" Профспілки працівників охорони здоров'я України до Фізичної особи-підприємця Мосьпана Артема Костянтиновича про повернення безпідставно набутого майна (коштів) у загальному розмірі 274 000 грн залишено без руху.
Ухвалою суду від 22.12.2025 заяву представника позивача (вх. суду №55962/25 від 19.12.2025) про забезпечення позову задоволено у повному обсязі та накладено арешт на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Фізичної особи-підприємця Мосьпан Артема Костянтиновича в межах суми стягнення в розмірі 274 000,00 грн.
До господарського суду 23.12.2025 від представника позивача надійшла заява (вх. суду №56411/25 від 23.12.2025) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду від 25.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано сторонам вжити можливих заходів до врегулювання спору мирним шляхом.
До господарського суду 30.12.2025 від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив (вх. суду №57168/25 від 30.12.2025) на позовну заяву.
До господарського суду 09.01.2026 від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь (вх. суду №771/26 від 09.01.2026) на відзив на позовну заяву.
До господарського суду 14.01.2026 від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові письмові пояснення (вх. суду №1650/26 від 14.01.2026) по справі.
Ухвалою суду від 03.02.2026 призначено судове засідання у справі №904/7128/25 на 19.02.2026 о 10:45 год. Витребувано у позивача в строк до 17.02.2026 оригінали доданих до позовної заяви та відповіді на відзив на позовну заяву документів, а також у відповідача в строк до 17.02.2026 оригінали доданих до відзиву на позову заяву та додаткових письмових пояснень документів. Явку позивача та відповідача (повноважних представників учасників справи) у призначене на 19.02.2026 о 10:45 год судове засідання - визнано обов'язковою.
До суду 10.02.2026 від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові письмові пояснення (вх. суду №6347/26 від 10.02.2026) по справі.
До господарського суду 12.02.2026 від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові письмові пояснення (вх. суду №6773/26 від 12.02.2026) по справі.
До суду 16.02.2026 від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №7138/26 від 16.02.2026) на виконання вимог ухвали суду.
До суду 16.02.2026 від представника позивача надійшла заява (вх. суду №7298/26 від 16.02.2026) на виконання вимог ухвали суду.
До суду 17.02.2026 від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові письмові пояснення (вх. суду №7495/26 від 17.02.2026) по справі.
До суду 18.02.2026 від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові письмові пояснення (вх. суду №7779/26 від 18.02.2026) по справі.
До господарського суду 18.02.2026 від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №7808/26 від 18.02.2026) про відкладення розгляду справи.
Призначене на 19.02.2026 о 10:45 год. судове засідання не відбулось з незалежних від суду причин - у зв'язку із відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області, що підтверджується актом №21/26 від 19.02.2026.
Ухвалою господарського суду від 19.02.2026 постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №904/7128/25 за правилами загального позовного провадження, а також розпочати розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі. Призначено справу до розгляду у підготовче засідання на 12.03.2026 о 12:00 год., а також визнано обов'язковою явку позивача та відповідача (повноважних представників учасників справи) у призначене на 12.03.2026 о 12:00 год. в судове засідання.
До господарського суду 23.02.2026 від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №8610/26 від 23.02.2026) про скасування заходів забезпечення позову та зняття арештів з грошових коштів.
До господарського суду 24.02.2026 від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення (вх. суду №8805/26 від 24.02.2026) на клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
До господарського суду 24.02.2026 від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові письмові пояснення (вх. суду №8858/26 від 24.02.2026) по справі.
Ухвалою господарського суду від 02.03.2026 клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову та зняття арештів з грошових коштів прийнято до розгляду у засіданні, призначеному на 03.03.2026 о 10:00 год., запропонувавши учасникам справи подати до суду додаткові письмові пояснення стосовно клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову та зняття арешту з грошових коштів.
До господарського суду 03.03.2026 від представника позивача за допомогою засобів електронного поштового зв'язку надійшло клопотання (вх. суду №9932/26 від 03.03.2026) про відкладення судового засідання.
У призначене на 03.03.26 о 10:00 год. судове засідання повноважні представники сторін не з'явилися, однак суд дійшов висновку, що неявка вказаних представників сторін не перешкоджає розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову по суті.
Ухвалою суду від 03.03.2026 було відмовлено у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Мосьпана Артема Костянтиновича (вх. суду №8610/26 від 23.02.2026) про скасування заходів забезпечення позову та зняття арештів з грошових коштів.
У призначене на 12.03.2026 о 12:00 год. підготовче засідання з'явилися повноважні представники позивача та відповідача.
У вказаному підготовчому засіданні обговорені питання, що стосуються виконання завдань підготовчого засідання, передбачених статтею 182 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 12.03.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 31.03.2026 о 14:30 год.
У призначене на 31.03.2026 о 14:30 год. судове засідання з'явилися повноважні представники позивача та відповідача.
У вказаному судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті, обговорені питання що стосуються розгляду справи по суті, заслухано вступні слова представників сторін, досліджено докази, наявні в матеріалах справи та заслухано судові дебати представників сторін. Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, зазначив, що рішення буде ухвалено та проголошено 07.04.2026 о 16:00 год.
Ухвалою суду від 31.03.2026 повідомлено учасників справи, що ухвалення та проголошення судового рішення у справі призначено на 07.04.2026 о 16:00 год.
У призначене на 07.04.2026 о 16:00 год. судове засідання з'явився повноважний представник позивача. Відповідач та/або його повноважний представник у вказане судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлялися належним чином.
У вказаному судовому засіданні за наслідками розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Спір у даній справі виник у зв'язку із заявленими позивачем вимогами про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 274 000,00 грн, які на думку позивача, були безпідставно набуті відповідачем та підлягають поверненню. Позивач зазначає, що вказані кошти були перераховані 28.02.2025 на рахунок відповідача із призначенням платежу "Квадрокоптер DJI Mavic 3T зг. рах. №79-02 від 28.02.2025", однак жодного товару від відповідача отримано не було, а будь-які господарські правовідносини між сторонами відсутні.
Відповідач, у свою чергу, заперечує проти позову, посилаючись на те, що між сторонами фактично склалися господарські правовідносини щодо поставки товару, отримання коштів здійснювалося на підставі погоджених сторонами умов, а частина коштів, сплачених понад вартість товару, була повернута.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:
(1) Факт перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 274 000,00 грн на користь відповідача та призначення такого платежу.
(2) Наявність або відсутність між сторонами господарських правовідносин, у межах яких здійснювалося перерахування спірних коштів.
(3) Наявність або відсутність правових підстав для набуття та подальшого утримання відповідачем спірних грошових коштів.
1. Перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 274 000,00 грн на користь відповідача та призначення такого платежу.
З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2025 позивачем на рахунок відповідача, відкритий в Акціонерному товаристві "Універсал Банк", було перераховано грошові кошти у розмірі 274 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №970 від 28.02.2025 та банківськими документами про рух коштів по рахунках сторін. У призначенні платежу зазначено: "Квадрокоптер DJI Mavic 3T зг. рах. №79-02 від 28.02.2025". Факт зарахування вказаних коштів на рахунок відповідача сторонами не заперечується.
2. Наявність або відсутність між сторонами господарських правовідносин, у межах яких здійснювалося перерахування спірних коштів.
Позивач зазначає, що будь-які господарські правовідносини між ним та відповідачем відсутні, договір у письмовій формі між сторонами не укладався, а перерахування грошових коштів не було пов'язане з виконанням будь-якого зобов'язання.
Водночас відповідач вказує, що між сторонами фактично склалися господарські правовідносини щодо поставки товару, оформлені шляхом виставлення рахунку, погодження умов поставки та здійснення оплати. Також відповідач зазначає, що замовлення товару було здійснено через інтернет-ресурс, а перерахування коштів відбулося у межах узгодженої між сторонами господарської операції.
3. Наявність або відсутність правових підстав для набуття та подальшого утримання відповідачем спірних грошових коштів.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що грошові кошти були набуті відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки відсутні договірні відносини між сторонами, товар не поставлявся, а кошти не були повернуті. При цьому позивач зазначає, що часткове перерахування відповідачем грошових коштів у розмірі 65 224,00 грн було здійснено не на рахунок позивача, а на рахунок іншої особи.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує, що отримання коштів відбулося на підставі погоджених сторонами умов та виставленого рахунку, а також що частина коштів, сплачених понад вартість товару, була повернута.
ІV. Мотиви суду
1. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів, а також з інших дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства або за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому відповідно до частини другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (у тому числі електронній) формі, якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. При цьому положення цієї статті застосовуються за відсутності між сторонами правовідносин, що регулюють відповідне набуття майна, або у разі відпадіння такої правової підстави.
Аналіз положень глави 83 Цивільного кодексу України свідчить, що для виникнення зобов'язання з повернення безпідставно набутого майна необхідним є встановлення сукупності таких умов: набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої, а також відсутність достатньої правової підстави для такого набуття чи її відпадіння.
Водночас у випадку, коли спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням або невиконанням зобов'язання, що має договірний характер, такі відносини підлягають регулюванню нормами, що визначають зміст та виконання відповідного зобов'язання, а не положеннями про повернення безпідставно набутого майна.
2. Оцінка судом доказів та позицій сторін
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2025 позивачем на рахунок відповідача, відкритий в Акціонерному товаристві "Універсал Банк", було перераховано грошові кошти у розмірі 274 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №970 від 28.02.2025 та банківськими документами про рух коштів по рахунках сторін. У призначенні платежу зазначено: "Квадрокоптер DJI Mavic 3T зг. рах. №79-02 від 28.02.2025". Факт зарахування вказаних коштів на рахунок відповідача сторонами не заперечується.
Відповідно до положень статей 11, 202, 626 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати, зокрема, з дій осіб, спрямованих на набуття прав та обов'язків, у тому числі шляхом вчинення конклюдентних дій.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 зазначила, що господарський договір може бути укладений у спрощений спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунку та його оплати, що свідчить про погодження сторонами істотних умов правочину.
З огляду на викладене, сам по собі факт відсутності письмового договору не виключає наявності між сторонами господарських правовідносин, якщо такі підтверджуються їх поведінкою.
Доводи позивача про відсутність між сторонами правовідносин, зокрема з підстав ненаправлення відповідачем рахунку, не узгоджуються із змістом та спрямованістю здійсненого платежу. Сам по собі факт ненаправлення рахунку не спростовує обставини здійснення платежу із чітко визначеним призначенням та не виключає можливості виникнення правовідносин між сторонами, з огляду на можливість укладення господарських правочинів у спрощений спосіб.
В той же час суд констатує, що відповідачем надано до суду копію виставленого на оплату позивачу рахунку (а.с. 77), за таких обставин докази, надані відповідачем на підтвердження існування господарських відносин між сторонами, є більш вірогідними, ніж докази, надані позивачем на таке спростування.
Господарський суд також враховує, що спірна фінансова операція була проведена через банківську установу з дотриманням процедур фінансового моніторингу, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 96, том 1). Відсутність заперечень з боку банку за результатами проведеного фінансового моніторингу операції щодо характеру та підстав здійснення платежу свідчить про відповідність такої операції ознакам звичайної господарської діяльності.
Щодо доводів позивача про помилковість платежу суд зазначає, що такі твердження не підтверджені належними та допустимими доказами у розумінні статей 73- 79 Господарського процесуального кодексу України. Матеріали справи не містять об'єктивних даних, які б свідчили про обставини, що зумовили помилкове перерахування грошових коштів.
Суд також враховує, що здійснений позивачем платіж містить чітке призначення із зазначенням конкретного товару та реквізитів рахунку, що за своїм змістом не узгоджується із випадковим або технічним характером перерахування коштів. Обставини, які б свідчили про помилковість зазначення призначення платежу або неналежність реквізитів отримувача, матеріалами справи не підтверджені.
В судовому засіданні представник позивача підтвердила, що позивач дійсно здійснював пошук такого товару як Квадрокоптер DJI Mavic 3T із наміром його придбати.
Крім того, поведінка позивача після здійснення платежу не свідчить про його помилковий характер, оскільки із вимогою про повернення грошових коштів позивач звернувся лише через значний проміжок часу (10 місяців) після їх перерахування, що не є типовим для ситуацій, пов'язаних із виявленням помилки при здійсненні платіжної операції.
Надана позивачем довідка від 23.12.2025 про помилковість призначення платежу суд сприймає критично, оскільки така довідка складена після виникнення спору між сторонами, має односторонній характер, не підтверджена первинними бухгалтерськими або іншими документами та не узгоджується зі змістом платіжного документа, у зв'язку з чим сама по собі не може свідчити про помилковість здійснення спірного платежу.
Суд також критично оцінює твердження позивача про помилковість здійсненого перерахунку коштів з огляду на досліджену судом платіжну інструкцію №970 (а.с. 41) про перерахування коштів відповідачу, яка підписана одночасно керівником юридичної особи Книш Я.М. та головним бухгалтером Думанською М.П.
Суд також надає оцінку доводам позивача про те, що частина грошових коштів у розмірі 65 224,00 грн була перерахована відповідачем не на рахунок позивача, а на рахунок іншої особи. Зазначена обставина сама по собі не свідчить про безпідставність первісного набуття відповідачем спірних грошових коштів у повному обсязі, оскільки стосується способу та належності виконання зобов'язання, а не наявності чи відсутності правової підстави для їх отримання.
Вказані доводи можуть мати значення для вирішення спору щодо належного чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема в частині обсягу виконаного або способу повернення коштів, однак не підтверджують відсутності правової підстави для набуття відповідачем спірних грошових коштів у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України.
Щодо обставин поставки товару суд зазначає, що надані сторонами докази не дають можливості дійти висновку про факт передачі товару саме позивачу або його відсутність.
Водночас зазначені обставини підлягають оцінці не у площині наявності чи відсутності правової підстави для набуття грошових коштів, а в контексті належності виконання відповідачем зобов'язання, яке, згідно досліджених судом доказів, виникло між ними.
З огляду на предмет заявлених позовних вимог (стягнення безпідставно набутого майна) та обраний позивачем спосіб захисту, питання фактичного здійснення поставки товару не входить до предмета доказування у даній справі, оскільки його встановлення має значення для вирішення спору щодо належного чи неналежного виконання зобов'язання, а не для визначення наявності чи відсутності правових підстав для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України.
У даному випадку сукупність встановлених обставин, зокрема зміст здійсненого позивачем платежу, його спрямованість на оплату конкретного товару та відсутність ознак випадковості чи технічної помилки при здійсненні платежу, свідчить про наявність між сторонами правовідносин, пов'язаних із вчиненням господарської операції.
Водночас доводи позивача зводяться до заперечення факту належного виконання відповідачем відповідного зобов'язання, зокрема щодо передачі товару, що за своєю правовою природою стосується виконання або невиконання зобов'язання, а не відсутності правової підстави для набуття грошових коштів.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України обов'язок повернення майна виникає у разі його набуття або збереження без достатньої правової підстави. Разом з тим положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються лише за відсутності між сторонами правовідносин, що регулюють відповідне набуття майна, або у разі відпадіння такої підстави.
У випадку, коли спір виник у зв'язку з виконанням або невиконанням зобов'язання, що має договірний характер, такі правовідносини підлягають врегулюванню нормами, які регулюють відповідні зобов'язання, а не положеннями про повернення безпідставно набутого майна.
Оцінюючи поведінку сторін у спірних правовідносинах, суд також враховує принцип добросовісності та заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium).
Зазначена доктрина, що походить із римського права (non concedit venire contra factum proprium), полягає у тому, що особа не може діяти всупереч своїй попередній поведінці, якщо інша сторона розумно покладалася на неї.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17 зазначила, що добросовісність є стандартом поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони, а також передбачає обов'язок сторін діяти добросовісно під час реалізації своїх прав та виконання обов'язків.
При цьому Верховний Суд у постанові від 16.02.2022 у справі № 914/1954/20 вказав, що поведінка, яка не відповідає попереднім заявам або діям сторони, за умови, що інша сторона обґрунтовано покладалася на них, є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці.
У даному випадку позивач, здійснивши платіж із чітким призначенням, спрямованим на оплату конкретного товару, фактично підтвердив наявність відповідних правовідносин, однак у подальшому заперечує сам факт їх існування та посилається на безпідставність набуття коштів.
Така позиція є суперечливою та не узгоджується з попередньою поведінкою позивача, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
Вказаного висновку суд дійшов також з огляду на відсутність будь-яких інших господарських відносин позивача з відповідачем, який здійснює свою підприємницьку діяльність у Дніпропетровській області, а отже логічно пояснити наявність реквізитів рахунку вказаного підприємця, на який було перераховано кошти, позивач не зміг. Суд не допускає можливості випадкового віднайдення позивачем таких реквізитів з огляду на віддалену територію діяльності відповідача та здійснення ним торгівлі саме тим товаром, який відшуковувася позивачем для придбання, що підтвердила представник позивача в судовому засіданні.
Суд також враховує, що заборона суперечливої поведінки спрямована не на покарання особи, а на недопущення очевидної несправедливості у правовідносинах (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Karabet and others v. Ukraine", пункт 276).
Крім того, суд враховує, що зловживання правом полягає у недобросовісному здійсненні суб'єктивного права всупереч його призначенню, що є неприпустимим з огляду на принцип юридичної рівності сторін (постанова Верховного Суду від 04.09.2020 у справі № 311/2145/19).
З огляду на викладене, обраний позивачем спосіб захисту не лише не відповідає характеру спірних правовідносин, але й ґрунтується на суперечливій поведінці, що саме по собі виключає можливість його задоволення.
З урахуванням встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що перерахування позивачем грошових коштів здійснювалося у межах правовідносин, пов'язаних із придбанням товару, що виключає можливість їх кваліфікації як безпідставно набутих у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає характеру спірних правовідносин, а наведені ним доводи фактично стосуються обставин належного чи неналежного виконання зобов'язання.
З огляду на викладене, позивачем не доведено відсутності правової підстави для набуття відповідачем спірних грошових коштів, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
V. Висновки суду
Суди зобов'язані належно мотивувати свої рішення для забезпечення права сторін на справедливий розгляд та суспільного контролю за правосуддям. При цьому не вимагається відповідати на кожен аргумент сторін: достатньо викласти мотиви у межах конкретних обставин справи, з урахуванням характеру рішення.
З урахуванням встановлених обставин справи, оцінених судом у їх сукупності відповідно до вимог статей 73-79 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із здійсненням господарської операції, спрямованої на придбання товару, що підтверджується, зокрема, змістом призначення платежу та поведінкою сторін.
Встановлення факту наявності між сторонами правовідносин виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки останні підлягають застосуванню лише за відсутності правової підстави набуття майна.
Доводи позивача фактично зводяться до заперечення належного виконання відповідачем зобов'язання, що за своєю правовою природою регулюється нормами договірного права та не може бути підставою для застосування конструкції безпідставного збагачення.
Крім того, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає характеру спірних правовідносин, оскільки заявлені вимоги спрямовані на врегулювання наслідків можливого неналежного виконання зобов'язання, а не на повернення майна, набутого без достатньої правової підстави.
З огляду на викладене, позивачем не доведено відсутності правової підстави для набуття відповідачем спірних грошових коштів, що є необхідною умовою для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України.
У зв'язку з цим заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
VІ. Судові витрати
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 16.04.2026
Суддя Т.В. Іванова