15 квітня 2026 р. Справа № 902/1702/25
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул.Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
до: Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" (вул. Пирогова, 151-Ж, м. Вінниця, 21008, код ЄДРПОУ 13306137)
про банкрутство
за участю :
від ГУ ПФУ у Вінницькій області : Ільченко Т.М.
арбітражний керуючий Болховітін В.М.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1702/25 за заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" про банкрутство.
Ухвалою суду від 29.01.2026 року відкрито провадження у справі № 902/1702/25 про банкрутство Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Болховітін В.М.. Призначено попереднє засідання у справі № 902/1702/25 на 20.05.2026 р..
При цьому, 02.02.2026 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/1702/25 про банкрутство Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
25.02.2026 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшла заява № 0200-0901-8/17813 від 20.02.2026 року (вх. № 01-32/308/26) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 409 928,32 грн у справі №902/1702/25.
Ухвалою суду від 27.02.2026 року залишено заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 0200-0901-8/17813 від 20.02.2026 року (вх. № 01-32/308/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1702/25 - без руху. Повідомлено Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про недоліки, виявлені судом при огляді заяви № 0200-0901-8/17813 від 20.02.2026 року (вх. № 01-32/308/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1702/25. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області строк для усунення недоліків кредиторської заяви - протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали суду про залишення заяви без руху. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надати до суду докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (заявнику слід доплатити 507,07 грн судового збору).
03.03.2026 року до суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшла заява б/н від 03.03.2026 року про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 04.03.2026 року призначено заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 0200-0901-8/17813 від 20.02.2026 року (вх. № 01-32/308/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1702/25 до розгляду в судовому засіданні на 15.04.2026 року.
На визначену дату - 15.04.2026 року в судове засідання з'явилися арбітражний керуючий Болховітін В.М. та представник ГУ ПФУ у Вінницькій області.
Разом з цим, судом встановлено, що 10.03.2026 року до суду від арбітражного керуючого Болховітіна В.М. через систему "Електронний суд" надійшов відзив № 02-07/19 від 10.03.2026 року на заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20.02.2026 р. з конкурсними вимогами до боржника у справі № 902/1702/25.
Судом було оглянуто поданий відзив та долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні, представник ГУ ПФУ у Вінницькій області просила суд визнати заявлені вимоги.
Розпорядник майна повідомив, що визнає заявлені вимоги в повному обсязі.
Суд, заслухавши учасників судового процесу, розглянувши заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання грошових вимог до боржника, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.
За змістом заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 0200-0901-8/17813 від 20.02.2026 року, Приватне мале науково-впроваджувальне інноваційне підприємство "Струм" є платником щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за п. а статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області - з 31.01.1992 року).
Заборгованість Боржника перед Головним управлінням з відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за період з червня 2025 року по січень 2026 року становить - 409 928,32 грн.
Заборгованість за вказаний період Боржником не погашена, що підтверджується Довідкою про наявність заборгованості № 10 від 10.02.2026 року.
Разом з цим, Головним управлінням Боржнику надсилались повідомленнями від 12.08.2025 № 0200-0503-8/89815, від 15.09.2025 № 0200-0503-8/105306, від 15.10.2025 №0200-0503-8/119329, від 15.12.2025 № 0200-0603-8/142427, від 09.12.2025 № 0200-0603-8/140195, від 16.01.2026 № 0200-0603-8/4977 про відшкодування пільгових пенсій за Списками № 1.
Також, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що надсилались на адресу Боржника, в судовому порядку останнім не оскаржувались, тому вважаються правомірними та узгодженими з Боржником.
Відповідно, сума відшкодування за період з червня 2025 року по січень 2026 року становить 409 928,32 грн.
На підставі викладеного, Заявник просить суд : визнати конкурсні кредиторські вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Боржника - Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" в сумі 409 928,32 грн - заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 1 за період з червня 2025 року по січень (включно) 2026 року; включити Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до реєстру вимог кредиторів:
- 1 черга - 6 148,93 грн сплаченого судового збору згідно платіжної інструкції від 20/02/2026 № 758;
- 2 черга - 409 928,32 грн конкурсні кредиторські вимоги (сума щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умова за п. "а", статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення").
Згідно відзиву арбітражного керуючого Болховітіна В.М. № 02-07/19 від 10.03.2026 року на заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20.02.2026 р. з конкурсними вимогами до боржника у справі № 902/1702/25, заявлені кредиторські вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянуті та визнані в наступних сумах : судовий збір 6 656,00 грн. - 1 черга; основний борг 409 928,32 грн - 2 черга.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 02.02.2026 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/1702/25 про банкрутство Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до матеріалів справи, заява Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 0200-0901-8/17813 від 20.02.2026 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1702/25, надійшла до суду 25.02.2026 року за вх. № 01-32/308/26, тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.02.2025 року по справі № 905/55/24, Верховний Суд зауважив, що зобов'язання можуть виникати не лише з правочинів, тож вимоги кредитора - особи публічного права (у цьому випадку - управління Пенсійного фонду України), можуть підтверджуватися й іншими доказами.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 10 від 10.02.2026 року, Приватне мале науково - впроваджувальне інноваційне підприємство "Струм" зареєстровано в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області 31.01.1992 р. (ЄДРПОУ 13306137). Станом на 10.02.2026 заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1 перед Пенсійним фондом України за період з червня 2025 по січень 2026 року складає 409 928,32 грн.
Також, відповідно до наявного у справі Розрахунку позовних вимог по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по Списку № 1 по Приватному малому науково-впроваджувальному інноваційному підприємстві "Струм", сума боргу, що підлягає відшкодуванню за період з червня 2025 по січень 2026 складає в загальній сумі 409 928,32 грн, щодо таких отримувачів пенсій : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
Крім цього, судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області надсилались Боржнику повідомлення про відшкодування пільгових пенсій за Списками № 1, а саме : від 12.08.2025 № 0200-0503-8/89815, від 15.09.2025 №0200-0503-8/105306, від 15.10.2025 № 0200-0503-8/119329, від 15.12.2025 № 0200-0603-8/142427, від 09.12.2025 № 0200-0603-8/140195, від 16.01.2026 № 0200-0603-8/4977 (копії наявні у справі) разом із Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, з серпня 2025 року, з вересня 2025 року, з жовтня 2025 року, з грудня 2025 року, з січня 2026 року (копії наявні у справі) стосовно вказаних вище фізичних осіб, що підтверджується долученими до заяви копіями згрупованих списків поштових відправлень.
Разом з цим, в матеріалах справи наявні копії довідок філії "Струм-Славутич" Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм", які видані згаданим вище фізичним особам про їх зайнятість на роботах, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до Списку № 1.
Також, Заявником долучено до заяви довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії вказаними вище фізичними особами.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється, зокрема, у такому порядку :
- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За змістом п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція), для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Згідно пунктів 6.4, 6.5, 6.7 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, враховуючи наведені положення, обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на органи пенсійного фонду, а страхувальник (Боржник) зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених фондом.
Відтак, суд, надавши оцінку наявним у справі доказам, дійшов висновку, що заявлені Заявником до визнання грошові вимоги до Боржника в розмірі 409 928,32 грн - заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку №1 за період з червня 2025 року по січень (включно) 2026 року, виникли до відрикриття провадження у справі № 902/1702/25 про банкрутство Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" (ухвала суду від 29.01.2026 року у цій справі), а отже є конкурсними та підтверджуються наявними у справі доказами.
При цьому, судом встановлено, що станом на момент розгляду поданої кредиторської заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, доказів щодо спростування чи погашення Боржником заборгованості в сумі 409 928,32 грн, який заявлений до визнання, не надано.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області грошові вимоги до Боржника у цій справі в розмірі 409 928,32 грн, підтверджуються наявними у справі доказами, а отже підлягають визнанню.
Згідно ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 64 КУзПБ, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури; у другу чергу задовольняються : вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Пенсійного фонду України за громадян, які застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Пенсійному фонду України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).
Зважаючи на викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 0200-0901-8/17813 від 20.02.2026 року (вх. № 01-32/308/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1702/25 в повному обсязі, з мотивів наведених вище та визнання конкурсних грошових вимог в розмірі 409 928,32 грн - заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 1 за період з червня 2025 року по січень (включно) 2026 року, з віднесенням їх до другої черги задоволення вимог кредиторів згідно положень ст. 64 КУзПБ.
Також, підлягають визнанню вимоги кредитора у розмірі 6 656,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 42, 73-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 0200-0901-8/17813 від 20.02.2026 року (вх. № 01-32/308/26) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1702/25, повністю.
2. Визнати конкурсні грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005; код ЄДРПОУ 13322403) до Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" (вул.Пирогова, 151-Ж, м. Вінниця, 21008, код ЄДРПОУ 13306137) в розмірі 409 928,32 грн - заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 1 за період з червня 2025 року по січень (включно) 2026 року (друга черга задоволення); а також 6 656,00 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі №902/1702/25 (перша черга задоволення).
3. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Болховітіну В.М. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Приватного малого науково-впроваджувального інноваційного підприємства "Струм" у справі № 902/1702/25.
4. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом, до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: ГУ Пенсійного фонду України у Вінницькій області - gu@vn.pfu.gov.ua; арбітражному керуючому Болховітіну В.М. - ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - Приватному малому науково-впроваджувальному інноваційному підприємству "Струм" (вул. Пирогова, 151-Ж, м. Вінниця, 21008).