про залишення апеляційної скарги без руху
17.04.2026 м. Дніпро Справа № 908/693/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Мартинюка С.В. (доповідач)
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.11.2025, суддя Мірошниченка М.В.
у справі №908/693/24
за позовом Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії - Запорізького обласного управління АТ “Ощадбанк» (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, ідентифікаційний код 02760363)
до відповідача-1: Приватного підприємства “Торговий дім “Січ» (69002, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 92, ідентифікаційний код 35148048)
до відповідача-2: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 1244832,36 грн.
20.10.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Антона Юрійовича (далі - приватний виконавець), відповідно до якої скаржник просить:
- поновити строк на подання скарги, визнати неправомірними дії приватного виконавця у виконавчому провадженні ВП № 78442586 щодо визначення вартості майна боржника ОСОБА_1 на підставі звіту суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ “Земля Плюс 2006», без дати, з датою затвердження 29.08.2025;
- визнати звіт про незалежну оцінку майна боржника ОСОБА_1 , виконаного в межах виконавчого провадження ВП № 78442586 суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ “Земля Плюс 2006», без дати, з датою затвердження 29.08.2025, таким, що не підлягає використанню при визначенні стартової ціни під час проведення торгів з реалізації майна;
- зобов'язати приватного виконавця провести повторну оцінку майна боржника ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.11.2025 у справі №908/693/24 клопотання ОСОБА_1 про призначення судової оціночно-будівельної експертизи залишено без задоволення.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Антона Юрійовича у виконавчому провадженні ВП № 78442586 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 09.06.2025 у справі №908/693/24 відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою, з використанням засобів поштового зв'язку ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.11.2025 р. - скасувати. Задовольнити скаргу у повному обсязі.
Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю. у виконавчому провадженні № 78442586 щодо визначення вартості майна боржника ОСОБА_1 на підставі звіту суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ "Земля Плюс 2006", без дати, з датою затвердження 29.08.2025 р.
Визнати звіт про незалежну оцінку майна боржника ОСОБА_1 , виконаний в межах виконавчого провадження № 78442586 суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Земля Плюс 2006", без дати, з датою затвердження 29.08.2025 р., таким, що не підлягає використанню при визначенні стартової ціни під час проведення торгів з реалізації майна.
Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю. провести повторну оцінку майна боржника ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства.
Для забезпечення повноти апеляційного розгляду призначити у справі оціночно-будівельну експертизу, доручивши її Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, з постановкою питань, вказаних у клопотанні скаржника від 06.11.2025.
Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 09.12.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.11.2025 у справі №908/693/24 залишено без руху.
Апелянту надано строк 10 днів з дня отримання цієї ухвали, усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме: здійснити оплату судового збору в сумі 3028,00 грн, докази чого надати суду.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що копію ухвали від 29.01.2026 рекомендованим листом надіслано ОСОБА_1 на адресу, зазначену скаржником у апеляційній скарзі ( АДРЕСА_2 ).
06.03.2026 поштове відправлення № R 06710 556137 4 повернулося до суду з відміткою/довідкою Укрпошти “Одержувач відсутній за вказаною адресою».
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.11.2025 у справі №908/693/24 повернуто заявникові без розгляду.
13.04.2026 ОСОБА_1 повторно звернувся ло Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.11.2025 - скасувати. Задовольнити скаргу у повному обсязі.
Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю. у виконавчому провадженні № 78442586 щодо визначення вартості майна боржника ОСОБА_1 на підставі звіту суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ "Земля Плюс 2006", без дати, з датою затвердження 29.08.2025 р.
Визнати звіт про незалежну оцінку майна боржника ОСОБА_1 , виконаний в межах виконавчого провадження № 78442586 суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Земля Плюс 2006", без дати, з датою затвердження 29.08.2025 р., таким, що не підлягає використанню при визначенні стартової ціни під час проведення торгів з реалізації майна.
Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю. провести повторну оцінку майна боржника ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства.
Для забезпечення повноти апеляційного розгляду призначити у справі оціночно-будівельну експертизу, доручивши її Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, з постановкою питань, вказаних у клопотанні скаржника від 06.11.2025.
Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 13.04.2026 у справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Мартинюк С.В., судді: Фещенко Ю. В., Золотарьова Я.С.
Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, суддя-доповідач вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Слід зазначити, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.11.2025, повний текст якої складено 02.12.2025, направлена скаржником 08.04.2026 засобами поштового зв'язку, тоді як останнім днем процесуального строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі є 12.12.2025. Отже, апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.
При повторному поданні апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на її подання.
Клопотання обґрунтовано тим, що первісна апеляційна скарга була подана у межах встановленого законом строку. Однак після залишення її без руху скаржник своєчасно сплатив судовий збір та 20.02.2026 направив на адресу суду засобами електронного зв'язку скан-копію квитанції про сплату.
Разом з тим зазначені документи судом не отримано у зв'язку з технічним збоєм електроживлення. Відповідно до висновків спеціалістів, збій виник внаслідок нестабільної роботи енергомережі.
На підтвердження наведених обставин скаржником додано лист ТОВ « 16Х НЕТВОРК» від 07.04.2026 та скріншот з офіційного сайту АТ «Запоріжжяобленерго» щодо графіків відключення електроенергії на 20.02.2026.
З огляду на викладене, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Норми ГПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Белле проти Франції" (Bellet v. France), "Ільхан проти Туреччини" (Ilhan v. Turkey), "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" та інші).
Доступність права на оскарження у зв'язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі "Скорик проти України"" Суд зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, відповідно до національного правопорядку, а також роль апеляційного суду в них. У справі "Зубак проти Хорватії" (Zubac v. Croatia) ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи стосовно доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов'язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 Конвенції, наприклад, у тій частині, у якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.
Таким чином Європейський суд з прав людини роз'яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.
З аналізу практики Європейського суду з прав людини слідує, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania)).
Таким чином, суд зважає на те, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги та підтверджені належними доказами.
Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Таким чином, сторони зобов'язані виявляти належну процесуальну обачність та цікавитися станом відомих їм судових проваджень, особливо у випадку, коли скаржник зацікавлений в оперативному вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження, оскільки саме він не погоджується з рішенням суду попередньої інстанції та ставить під сумнів його законність.
Інформація про стан розгляду судових справ є відкритою та доступною, а кожна заінтересована особа має можливість отримати відомості про прийняті судом процесуальні рішення, зокрема через контакт-центр суду, Єдиний державний реєстр судових рішень, а також із використанням електронного кабінету учасника судового процесу.
При цьому ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2026 про залишення апеляційної скарги без руху скаржника було належним чином повідомлено про необхідність усунення недоліків апеляційної скарги та роз'яснено, що у разі їх неусунення у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику (ч. 4 ст. 174, ч. 6, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, представник скаржника має зареєстрований електронний кабінет, за допомогою якого мав можливість у будь-який час перевірити інформацію про стан розгляду поданої апеляційної скарги та рух справи.
У даному випадку скаржник не був позбавлений об'єктивної можливості дізнатися про рух поданої ним апеляційної скарги, користуючись засобами поштового зв'язку, відкритим, безоплатним та цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень, а також електронним кабінетом та іншими доступними засобами отримання інформації.
Скаржник, за умови розумної процесуальної обачності, мав можливість в період з 20.02.2026 до 23.03.2026 переконатися в отриманні апеляційним судом його первісної заяви про усунення недоліків апеляційної скарги та повторно направити заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного, судом встановлено, що у клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку, наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі є необґрунтованими, які пов'язані з обставинами суб'єктивного характеру, а не об'єктивними обставинами, є такими, що не свідчать про існування об'єктивно непереборних перешкод усунення недоліків апеляційної скарги у визначений ухвалою суду строк, у зв'язку з чим визнаються судом неповажними.
З огляду на зазначене, суддя-доповідач, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, вважає, що підстави для поновлення строку, вказані заявником, не можуть бути визнані поважними, оскільки носять суто суб'єктивний характер та не є непереборними в розумінні чинного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 174 Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
У разі, якщо скаржник не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається скаржнику (ч. 4 ст. 174, ч.ч.6, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 256, 258, 260 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.11.2025 у справі №908/693/24 залишити без руху.
2. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:
- надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність таких підстав.
3. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260, ст.261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Мартинюк
.