Справа № 522/6000/26
Провадження № 2/522/7076/26
17 квітня 2026 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Простанство» про визнання недійсною угоди про членство у кооперативі, розірвання угоди, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Простанство» про визнання недійсною угоди про членство у кооперативі, розірвання угоди, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.
Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє, в тому числі, підсудність даної справи суду, до якого вона подана.
Так, перевіряючи підсудність даної справи Приморському районному суду м. Одеси, суд зазначає таке.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, договірної, альтернативної або підсудності пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
За ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Отже, основним критерієм віднесення речей до нерухомих є фізична прив'язка об'єктів, розташованих на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їх знецінення. Вказані ознаки є основними і їх розглядати необхідно у сукупності.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 638/1988/17.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном (постанова Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 зазначила, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Як слідує з позовної заяви, предметом позову є вимоги про визнання недійсною Угоди про членство в кооперативі за № Е/А-Д.1.702 від 09.08.2021 щодо будівництва 2-кімнатних апартаментів будівельний номер № Д.1.702, загальною площею 87,47 кв.м., розташованої на 7 поверсі у секції «1» в блоку «Д» об'єкту будівництва - «нове будівництво пансіонату за адресою: АДРЕСА_1 ; розірвання Додаткової угоди про розірвання Угоди про членство в кооперативі за № Е/А-Д.1.702 від 09.08.2021; стягнення сплаченого цільового внеску згідно з Угодою про членство в кооперативі за № Е/А-Д.1.702 від 09.08.2021 та відшкодування моральної шкоди.
Відтак, спір є таким, що виник з приводу нерухомого майна, а тому має вирішуватись судом за місцезнаходженням майна за правилами виключної підсудності, відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК У країни.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом»: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).
З наведеного вище слідує, що розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
На підставі викладеного, суд вважає, що матеріали даної позовної заяви слід передати на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси.
Керуючись ст. ст. 30, 31, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, -
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Простанство» про визнання недійсною угоди про членство у кооперативі, розірвання угоди, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди передати на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси (вул. Варненська, 3б, м. Одеса, 65080).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її підписання.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА