про повернення клопотання
16 квітня 2026 рокуСправа № 495/4568/25
Номер провадження 1-кс/495/755/2026
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_1 ,
розглянувши клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна (в порядку ст. 174 КПК України),
15.04.2026 до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна (в порядку ст. 174 КПК України), відповідно до якого заявник просить скасувати арешт на майно, накладений ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.06.2025 у справі № 495/4568/25 (номер провадження 1-кс/495/1303/2025), а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 01.07.2017 видане ТСЦ 5143 на автомобіль MAN 19.403 з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 .
Слідча суддя, вивчивши зміст клопотання дійшла до такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що дане клопотання про арешт майна подано ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_3 , яка є його представником на підставі довіреності.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відтак слідчим суддею встановлено, що дане клопотання про скасування арешту майна подано особою, яка в даному випадку немає повноважень на звернення з таким клопотанням.
Відповідно до п. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Як зазначено у пункті 1 частини 1 статті 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Отже, враховуючи те, що клопотання подано неналежним суб'єктом, слідчий суддя доходить до висновку, що його необхідно повернути заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна (в порядку ст. 174 КПК України) - повернути особі, що його подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_5