Справа № 749/370/26
Номер провадження 2-а/749/13/26
16 квітня 2026 року місто Сновськ
Сновський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді: Кравчук М. В.
за участю секретаря: Павленко В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сновськ справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України про скасування постанови, -
17.03.2026 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України про скасування постанови № 47 від 02.02.2026 р. про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Позовна заява мотивована тим, що 07.03.2026 р. позивачем отримано постанову про відкриття виконавчого провадження № 80377737 від 02.03.2026 р. на підставі постанови № 47 від 02.02.2026 р., виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 про стягнення штрафу у розмірі 17000 грн. Ознайомившись із матеріалами, позивач встановив, що його притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 2101 КУпАП через нібито неявку за повісткою на 03.11.2025 р., яка була повернута поштою з відміткою «адресат відсутній». Позивач наголошує на незаконності постанови, оскільки він не був належним чином повідомлений про виклик: поштове відправлення перебувало у процесі доставки лише шість днів, що суперечить Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560 та Правилам надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, які вимагають повідомлення адресата за телефоном або через абонентську скриньку та дотримання строків зберігання. Через відсутність належного оповіщення позивач не знав про складання протоколу та розгляд справи 02.02.2026 р., що позбавило його права на захист та особисту участь у процесі. Крім того, оскаржувана постанова містить суттєві процесуальні недоліки, зокрема: відсутність ідентифікатора поштового відправлення, передчасне визначення дати набрання постановою законної сили всупереч ст. 294 КУпАП та призначення штрафу у твердій грошовій сумі без розрахунку через неоподатковувані мінімуми доходів громадян. Враховуючи, що вина позивача не доведена поза розумним сумнівом, а процедуру притягнення до відповідальності порушено, позивач просить скасувати постанову № 47 від 02.02.2026 р. та закрити провадження у справі.
Справа передана головуючому судді 20.03.2026 р.
Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 23.03.2026 р. відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 31.03.2026 р. Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України докази направлення та отримання ОСОБА_1 постанови № 47 від 02.02.2026 р.
26.03.2026 р. від відповідача надійшов відзив, зареєстрований за вх. № 1562, у якому ІНФОРМАЦІЯ_4 просить відмовити у задоволенні позову, обґрунтовуючи правомірність своїх дій нормами Конституції України щодо обов'язку захисту Вітчизни та чинним законодавством про мобілізацію в умовах воєнного стану. Відповідач зазначає, що відносно позивача була сформована та направлена рекомендованим листом повістка на 03.11.2025 р. за адресою його реєстрації, яка повернулася з відміткою «адресат відсутній». Посилаючись на пункт 41 постанови КМ України № 560, ТЦК та СП стверджує, що така відмітка є належним підтвердженням оповіщення, а оскільки позивач не з'явився у визначений термін і не повідомив про поважні причини неявки, у його діях вбачається склад правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 2101 КУпАП. Щодо процедури притягнення до відповідальності відповідач зазначає, що 31.01.2026 р. позивач був доставлений поліцією до ТЦК, де в його присутності складено протокол № 47. Відповідач наголошує, що позивачу було відомо про час і місце розгляду справи (02.02.2026 р.), він відмовився від підпису протоколу при свідках, а його неявка на сам розгляд не перешкоджала винесенню постанови. Також ТЦК та СП вказує на правомірність накладеного штрафу в розмірі 17000 грн, що відповідає санкції статті (1000 неоподатковуваних мінімумів), та запевняє, що процедурні аспекти оформлення матеріалів відповідають вимогам наказу Міністерства оборони України № 3. На думку відповідача, позивач мав обов'язок з'явитися за викликом для уточнення даних незалежно від попереднього оновлення даних у 60-денний термін, а наявна постанова є законною, обґрунтованою та не містить істотних помилок, які могли б бути підставою для її скасування.
31.03.2026 р. справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді в іншому провадженні.
13.04.2026 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, зареєстрована за вх. № 1948, у якій наголошується на необґрунтованості заперечень ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач зазначає, що відповідач помилково зводить свою правову позицію до твердження, ніби сам факт повернення рекомендованого листа з відміткою «адресат відсутній» автоматично є належним повідомленням згідно пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560. Проте така відмітка, на думку позивача, не є безумовним доказом вини, оскільки вона може бути проставлена лише після суворого дотримання процедури доставки, визначеної Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270. У матеріалах справи відсутні докази спроб особистого вручення, інформування адресата за телефоном або вкладення повідомлення форми 22а до абонентської скриньки. Натомість надані відповідачем докази свідчать, що відправлення перебувало в процесі доставки лише шість календарних днів, що об'єктивно унеможливлює дотримання встановленого порядку вручення та строків зберігання кореспонденції. Оскільки відповідач не довів факт належного оповіщення, у діях позивача відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП. З огляду на це, у відповідності до статті 163 КАС України, позивач просить визнати доводи відзиву необґрунтованими, врахувати дану відповідь при розгляді справи та задовольнити позов ОСОБА_1 у повному обсязі.
Сторони у судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Позивач 16.04.2026 р. подав до суду заяву про підтримання позовних вимог, у якій заявив клопотання про розгляд справи без його участі.
За положеннями ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Як вбачається з оскаржуваної постанови № 47 від 02.02.2026 р., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2101 КУпАП (Порушення громадянами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене особливий період) а саме: порушенням військовозобов'язаним ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку, та мобілізацію» (23.10.2025 р. рекомендованим поштовим відправленням була надіслана повістка про явку до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних на 03.11.2025 р. Згідно довідки поштового оператора від 29.10.2025 р. адресат відсутній за вказаною адресою. ОСОБА_1 без поважних причин не прибув до відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 ) (а. с. 27).
Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 ст. 2101 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, серед яких є обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).
Відповідно до п. 302 цього Порядку повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Пунктом 41 Порядку № 560 визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 08.10.2024 року «Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв'язку» внесено відповідні зміни до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 15 березня 2009 року (далі - Правила), за якими згідно п. 82 Правил рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Як встановлено судом згідно перевірки статусу відстеження поштового відправлення (повістки) № R060024261759 на сайті АТ «Укрпошта», вказане поштове відправлення з проставленим на рекомендованому повідомленні записом «повістка ТЦК та СП» (а. с. 54) 28.10.2025 р. прибуло до відділення зв'язку, а 29.10.2025 р. було повернуто відправнику (а. с. 75-76), тобто з порушенням встановленого Правилами триденного строку.
Доказів повідомлення позивачу про можливість отримання повістки у поштовому відділенні шляхом телефонного зв'язку та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення матеріали справи не містять.
За таких обставин, вказане поштове відправлення (повістка) не може вважатися врученим належним чином, а факт обізнаності особи про необхідність з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не може вважатися доведеним в межах даної справи.
Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
На виконання ч. 4 ст. 250 КАС України у зв'язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання суд підписує рішення без його проголошення.
У відповідності до ст. 139 КАС України вирішенню підлягає питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою КМ України «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» від 23.02.2022 р. № 154 утворені як юридичні особи публічного права територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, в тому числі ІНФОРМАЦІЯ_6 .
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача з ІНФОРМАЦІЯ_7 за рахунок бюджетних асигнувань.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, становить 665, 60 грн. Вказаний розмір підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
За таких обставин, решта судового збору у розмірі 665, 60 грн, може бути повернута позивачу виключно на підставі заявленого до суду клопотання, що станом на дату розгляду справи відсутнє.
Керуючись ст. ст. 77, 139, 246, 271, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України про скасування постанови, закриття провадження у справі задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 47 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 02 лютого 2026 року.
Справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_7 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665, 60 гривень (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя М. В. Кравчук