печерський районний суд міста києва
Справа № 759/14368/24
пр. № 1-кс-19071/26
18 березня 2026 року суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від розгляду провадження №759/14368/24 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 КК України (у редакції Закону від 07.10.2014 №1689-VII), ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 111-1 КК України,
У провадження судді ОСОБА_1 надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від розгляду провадження №759/14368/24 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 КК України (у редакції Закону від 07.10.2014 №1689-VII), ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 111-1 КК України.
Заявлений відвід обвинувачений ОСОБА_6 обґрунтовує тим, що за час судового розгляду у кримінальному провадженні №42022000000000425 від 05.04.2022 справи №759/14368/24 суддя ОСОБА_7 порушує порядок судового розгляду, права обвинуваченого, зайняв упереджену позицію по відношенню до обвинуваченого, виносить ухвали на користь сторони обвинувачення. Також 04.11.2025 та 26.12.23025 подавалось клопотання про забезпечення виконання функцій народного депутата, але судом клопотання залишається без задоволення. Таким чином, вважає, що з боку судді ОСОБА_7 є прояв упередженості на користь сторони обвинувачення, що виражались у необґрунтованому ігноруванні клопотань.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав заяву про відвід та просив задовольнити її в повному обсязі. Зазначив, що суддя під час розгляду справи заявляв про свою недовіру до слів обвинуваченого, мотивуючи це власним досвідом евакуації з м. Маріуполя. Суддя фактично перебрав на себе роль свідка окупації Приазов'я та фактично підтвердив, що є свідком бойових дій та окупації м. Маріуполя, відповідно має свою власну усталену точку зору на поведінку осіб, які з тих чи інших обставин вимушено лишились на тимчасово окупованих території. За таких обставин, суддя ОСОБА_7 , будучи свідком військових злочинів, має негативне ставлення до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів в інтересах російської федерації, що свідчить про його упередженість при розгляді справи.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала заяву про відвід.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про відвід судді, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
Вивчивши заявлений відвід, дослідивши матеріали провадження, заслухавши позицію сторони захисту, прокурора, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до наступного висновку.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у статті 21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді (колегії суддів) відвід, який повинен бути вмотивованим відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України.
Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, ч.5 ст.21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.
Відповідно до статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Заявлений відвід обвинуваченого мотивований тим, що за час судового розгляду у кримінальному провадженні №42022000000000425 від 05.04.2022 справи №759/14368/24 суддя ОСОБА_7 порушує порядок судового розгляду, права обвинуваченого, зайняв упереджену позицію по відношенню до обвинуваченого, виносить ухвали на користь сторони обвинувачення. Також 04.11.2025 та 26.12.23025 подавалось клопотання про забезпечення виконання функцій народного депутата, але судом клопотання залишається без задоволення. Таким чином, вважає, що з боку судді ОСОБА_7 є прояв упередженості на користь сторони обвинувачення, що виражались у необґрунтованому ігноруванні клопотань.
Разом з тим, таких обставин під час розгляду заяви не встановлено. Обставини, зазначені обвинуваченим щодо відводу судді, є його суб'єктивним переконанням, яке нічим не підтверджено. Обставин, за наявності яких суддя підлягав би безумовному відводу, при розгляді заяви про відвід суддею не встановлено і заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді ОСОБА_7 . По суті доводи заявника зводяться до незгоди з рішенням судді. При цьому звертаю увагу, що рішення, які пов'язані з запобіжним заходом, не є остаточними та можуть бути перевірені судом апеляційної інстанції за наявності поданої апеляційної скарги.
Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. У справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» (Hauschildt v. Denmark) вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Посилання сторони захисту щодо перебування судді ОСОБА_7 під час окупації у м. Маріуполі, що свідчить про його негативне ставлення до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів в інтересах російської федерації, суд не приймає до уваги, оскільки за відсутності особистої позиції у цьому питанні, яка б слугувала підставою для самовідводу та упередженість за означеної підстави є припущенням, не може вважатись критерієм неупередженості.
Крім того, дана категорія справ передбачає, за наявності клопотання, слухання у складі колегії суддів, тобто законодавцем встановлено для сторони захисту додаткові гарантії для уникнення можливої суб'єктивності чи упередженості, оскільки за умови слухання справи колегією всі рішення приймаються не окремим суддею, а складом колегії суддів.
Таким чином, суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості судді ОСОБА_7 , що унеможливлювало б постановлення ним об'єктивного судового рішення, а заява зводиться до незгоди з рішеннями судді чи до припущень, пов'язаних з його місцем мешкання та роботи у певний час. Як наслідок встановлено, що підстави, згідно із правилами КПК України, для відводу судді відсутні.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 309 КПК України, суддя,
Заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від розгляду провадження №759/14368/24 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 КК України (у редакції Закону від 07.10.2014 №1689-VII), ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 111-1 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1