465/646/26
3/465/1041/26
Іменем України
15.04.2026 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
19.01.2026 о 14:12, ОСОБА_1 за проживаюча АДРЕСА_1 , будучи матір'ю малолітніх ОСОБА_2 2019 р.н. та ОСОБА_3 2020 р.н., ОСОБА_4 2023 р.н. ухилялась від виконання покладених на неї батьківських обов'язків, згідно ст. 150 СК України щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання, а саме, не вжила заходів, як наслідок, малолітні діти протягом тривалого часу перебували без батьківської опіки та належних умов проживання. В подальшому працівниками поліції та Відділом служби у справах дітей Франківського району, малолітніх дітей було поміщено в КУ «Рідні». Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась черговий раз, про причини неявки суд не повідомила, хоч була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своєму рішенні від 07 липня 1989 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Справа «Юніон Аліментаріа проти Іспанії»).
З огляду на наведене, вважаю за можливе проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП, передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При оцінці доказів суд керується принципом «поза розумним сумнівом», а саме, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад вказаного вище адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №212673 від 22.01.2026, поясненнями ОСОБА_1 , актами органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 19.01.2026
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП - доведена повністю.
Згідно зі ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обтяжуючих відповідальність ОСОБА_1 обставин судом не встановлено.
Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь її вини у скоєному, беручи до уваги досліджені матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім адміністративне стягнення у виді попередження.
Крім того, ст.40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з особи, яка притягується до відповідальності на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст. ст.184, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665 гривень 60 копійок судового збору.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.Я. Чорний