Справа № 953/3095/25
н/п 2/953/217/26
"13" квітня 2026 р.
Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді Вітюка Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянув у відкритому підготовчому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання позивача про доповнення та уточнення поданої під час розгляду цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу,
У квітні 2025 року Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" (далі - Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 , в якому просило визнати договір купівлі-продажу транспортного засобу вчинений 11.12.2007 між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 недійсним та застосувати наслідки недійсності шляхом зобов'язання ОСОБА_2 повернути транспортний засіб його власнику - ОСОБА_4 .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2025 справу передано для розгляду судді Глос М.Л.
Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 22.04.2025 відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив справу до розгляду, встановив учасникам справи строки для реалізації процесуальних прав.
18.08.2025 Банк подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив:
- визнати недійсним правочин щодо перереєстрації транспортного засобу: автомобіля марки SUBARU, модель FORESTER, тип легковий універсал-в, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1994, колір чорний, рік випуску 2007 (далі - автомобіль SUBARU) з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , оформлений довідкою- рахунком Т-21784 від 11.12.2007;
- застосувати наслідки визнання недійсним правочину:
- визнати транспортний засіб марки SUBARU предметом застави згідно договору застави майна від 06.02.2007 року № 2110, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_4 ;
- скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу марки SUBARU на ОСОБА_5 оформлену довідкою-рахунком Т-21784 від 11.12.2007;
- скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу марки SUBARU на ОСОБА_6 на підставі довідки-рахунку серії ААВ № 051903 від 17.07.2013 виданої ТФ "Автолюбитель";
- скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу марки SUBARU на ОСОБА_7 на підставі довідки-рахунку серії ВІА № 078875 оформленої 27.03.2014 у ТОВ "ТРАНС-КОМ ПЛЮС";
- скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу марки SUBARU на ОСОБА_8 на підставі довідки-рахунку серії ДПІ № 417731 оформленої 11.06.2014 у ПП "ІМПЕКСГРУПП";
- скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу марки SUBARU на ОСОБА_2 здійснену 22.04.2017 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ;
- відновити становище, що існувало на момент здійснення правочину щодо перереєстрації транспортного засобу: автомобіля марки SUBARU з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 11.12.2007:
- зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_4 транспортний засіб: автомобіля марки SUBARU з ОСОБА_4 ;
- відновити реєстрацію транспортного засобу: автомобіля марки SUBARU за ОСОБА_4 .
Також у вказаній заяві Банк визначає відповідачами таких осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Питання про прийняття заяви до розгляду не було вирішено судом.
Крім того, 09.12.2025 позивач подав ще одну заяву про зміну позовних вимог, в якій просив:
- визнати недійсним правочин щодо перереєстрації транспортного засобу: автомобіля марки SUBARU, модель FORESTER, тип легковий універсал-в, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1994, колір чорний, рік випуску 2007 (далі - автомобіль SUBARU) з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , оформлений довідкою- рахунком Т-21784 від 11.12.2007;
- застосувати наслідки визнання недійсним правочину:
- визнати транспортний засіб марки SUBARU предметом застави згідно договору застави майна від 06.02.2007 року № 2110, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_4 ;
- скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу марки SUBARU на ОСОБА_5 оформлену довідкою-рахунком Т-21784 від 11.12.2007;
- скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу марки SUBARU на ОСОБА_6 на підставі довідки-рахунку серії ААВ № 051903 від 17.07.2013 виданої ТФ "Автолюбитель";
- скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу марки SUBARU на ОСОБА_7 на підставі довідки-рахунку серії ВІА № 078875 оформленої 27.03.2014 у ТОВ "ТРАНС-КОМ ПЛЮС";
- скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу марки SUBARU на ОСОБА_8 на підставі довідки-рахунку серії ДПІ № 417731 оформленої 11.06.2014 у ПП "ІМПЕКСГРУПП";
- скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу марки SUBARU на ОСОБА_2 здійснену 22.04.2017 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ;
- відновити становище, що існувало на момент здійснення правочину щодо перереєстрації транспортного засобу: автомобіля марки SUBARU з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 11.12.2007:
- у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 на користь Банку за кредитним договором № 1522 від 06.02.2007, яка складає 155 777, 26 грн, звернути стягнення на майно передане в заставу відповідно до договору застави майна № 2110 від 06.02.2007, а саме: автомобіля марки SUBARU, модель FORESTER шляхом реалізації предмета застави на електронних торгав відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" за початковою ціною, що має бути визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності / незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 16.12.2025 № 2669/0/15-25 суддю ОСОБА_9 звільнено з посади судді Київського районного суду м. Харкова. Після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з протоколом справу передано на розгляд судді Київського районного суду м. Харкова Вітюку Р.В.
Суд ухвалою від 26.12.2026 прийняв справу до свого провадження, призначив її до розгляду у підготовче судове засідання, запропонував учасникам справи подати свої міркування щодо процесуальних питань у справі.
19.03.2026 від позивача до суду надійшли такі процесуальні заяви:
- заява, в якій сторона просить вважати неподаною та повернути позивачеві заяву про збільшення позовних вимог від 18.08.2025 та від 08.12.2025;
- про залучення до участі у справі в якості третіх осіб Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Головного сервісного Центру МВС.
Також 19.03.2026 позивач подав заву про доповнення та уточнення позовних вимог, в якій просив:
-визнати договір купівлі-продажу транспортного засобу: автомобіля марки SUBARU, модель FORESTER, тип легковий універсал-В, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_3 , об'єм двигуна 1994, колір ЧОРНИЙ, рік випуску 2007, актуальний державний номер НОМЕР_4 , оформлений довідкою-рахунком Т-21784 від 11 грудня 2007 року - недійсним;
-скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу: автомобілю марки SUBARU, модель FORESTER, актуальний державний реєстраційний номер НОМЕР_4 за ОСОБА_2 здійснену 22.04.2017, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ;
-перереєструвати транспортний засіб (відновити реєстрацію): автомобіль марки SUBARU, модель FORESTER, за ОСОБА_4 ;
-у рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 1522 від 06.02.2007, звернути стягнення на предмет застави за договором застави майна № 2110 від 06.02.2007 транспортний засіб: автомобіль марки SUBARU, модель FORESTER, шляхом реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за початковою ціною, що має бути визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Заява мотивована тим, що у ОСОБА_4 наявна заборгованість перед Банком за кредитним договором. Указане зобов'язання було забезпечено заставою автомобіля. Первісні позовні вимоги було визначено, як визнання недійсним договору, за яким відповідачка відчужила майно та застосування наслідків шляхом повернення такого автомобіля від ОСОБА_2 до відповідачки. Після відкриття провадження у цій справі було отримано нові відомості щодо предмету застави (автомобіля), що вважає підставою для "доповнення" та "уточнення" позовних вимог. Зокрема, вказує, що 16.07.2025 Банк отримав відповідь за № 31/32/09/783-аз/04-2025-792-2025, згідно з якою РСЦ ГСЦ МВС повідомив, що згідно з Єдиного державного реєстру транспортних засобів зазначений у запиті автомобіль (предмет застави), було перереєстровано 11.12.2007 на ім'я ОСОБА_5 на підставі довідки-рахунку Т-21784 від 11.12.2007. 22.07.2025 року Банк отримав відповідь № 31/32/09/783-аз/04-2025-810-2025 згідно з якої РСЦ ГСЦ МВС повідомив, що згідно з Єдиним державним реєстром транспортних засобів зазначений у запиті автомобіль (предмет застави), було перереєстровано 11.12.2007 на ім'я ОСОБА_5 на підставі довідки-рахунку Т-21784 від 11.12.2007. Згідно інформації з ЄДР ТЗ відомості про суб'єкта підприємницької діяльності, який реалізує транспортний засіб чи про товарну біржу, в результаті діяльності яких було видано довідку - рахунок Т-21784 від 11 грудня 2007 року на ім'я ОСОБА_5 SUBARE FORESTER, 2007 року випуску, колір та номер кузову співпадає із зазначеним у запиті, відсутні. Також вказує, що з відповіді РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях № 31/32/09/144-аз/04-2025-159-2025 від 07.12.2025 встановлені обставини перереєстрації спірного транспортного засобу шість разів, останній на ОСОБА_2 .
У вказаній заяві відповідачем зазначає ОСОБА_4 , третіми особами ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
09.04.2026 від представника ОСОБА_2 надійшли заперечення на клопотання позивача, в якому просить відмовити в прийнятті заяви про доповнення та уточнення позовних вимог, які мотивовані таким:
- позивач спочатку просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 11.12.2007 року, а після уточнення вказав зовсім інший об'єкт оскарження довідку рахунок, додавши до заяви нові вимоги щодо скасування державної реєстрації та перереєстрацію транспортного засобу;
- позивач вказав нову вимогу - звернення стягнення на предмет застави. Це є зміна предмета та підстав позову та додавання нових самостійних вимог;
- одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом;
- вимога щодо звернення стягнення на предмет застави це взагалі інша правова природа предмету позову, адже це вимога кредитора до боржника, тому вона не є логічним продовженням вимог про недійсність договору, це різні способи захисту, які неможливо об'єднати.
13.04.2026 позивач подав відповідь на заперечення, у якій просить задовольнити раніше подану заяву про доповнення та уточнення. Зазначає, що доповненні вимоги є конкретизацією вимоги про визнання наслідків недійсності правочину. Наводить практику Верховного Суду про визнання недійсним договору.
13.04.2026 у судове засідання з'явились представник позивача та ОСОБА_2 інші учасники у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Причин неявки суду не повідомили.
У судовому засіданні представник позивача підтримав подані клопотання щодо неврахування двох попередніх заяв про зміну предмету позову та прийняття до розгляду клопотання про доповнення та уточнення позовних вимог. Представник ОСОБА_2 проти заяви щодо неврахування попередніх заяв не заперечував, стосовно клопотання про доповнення та уточнення позовних вимог вказав, що заперечує та просив відмовити в його задоволенні позову, оскільки такий фактично є новим позовом.
Щодо неврахування поданих заяв про зміну предмету позову
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Суд, враховуючи принцип диспозитивності та заяву позивача, вважає, що це його право відмовлятись (відкликати, вважати не поданою) від поданих заяв, а тому вважає за можливе такі задовольнити та відповідно залишити подані раніше заяви про зміну предмету позову без розгляду.
Щодо клопотання про доповнення та уточнення позовних вимог
Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під предметом позову розуміють певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (постанова Верховного Суду від 15.08.2024 у справі № 910/12648/23).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц сформовала висновок, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Суд враховує, що за обставинами цієї справи позивач звернувся з первісним позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу, здійсненого 11.12.2007 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на товарній біржі, в ТСЦ 6341 та застосування наслідків шляхом зобов'язання ОСОБА_2 повернути автомобіль його власнику ОСОБА_4 .
У останній поданій заяві (доповнення та уточнення) просить визнати договір купівлі-продажу транспортного засобу, оформлений довідкою-рахунком Т-21784 від 11.12.2007 недійсним.
Крім того, позивач заявляє нові вимоги про: (І) скасування державної реєстрації за ОСОБА_2 здійснену 22.04.2017, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; (ІІ) перереєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_4 ; (ІІІ) у рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 1522 від 06.02.2007, звернути стягнення на предмет застави за договором застави майна № 2110 від 06.02.2007 на транспортний засіб шляхом реалізації на публічних торгах.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що вважає такі вимоги наслідками визнання договору недійсним.
Водночас суд зазначає, по-перше, позивач у первісному позові вказував вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу, здійсненого 11.12.2007 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на товарній біржі, в ТСЦ 6341, натомість у поданій заяві просить визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу, оформлений довідкою-рахунком Т-21784 від 11.12.2007. Тобто фактично змінює первісну позовну вимогу, не аргументуючи такої.
По-друге, позивач визначає нові вимоги: про скасування реєстрації, перереєстрацію транспортного засобу та звернення стягнення на рухоме майно, які в розумінні статті 16 ЦК України є самостійними способами захисту.
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що позовна вимога про визнання недійсним договору може передбачати, як наслідок скасування державної реєстрації. Водночас за змістом сформованих вимог позивач просить скасувати не ту державну реєстрацію, яка була вчинена внаслідок оскаржуваного правочину, а подальші реєстраційні дії щодо спірного майна, яке було відчужено декілька разів третім особам. Тобто фактично реєстраційну дію, яка стала наслідком вчинення інших правочинів, які позивач у межах цієї справи не оскаржує та не наводить. А тому вимога про скасування реєстрації, з урахуванням змісту правовідносин у цій справі не може бути визнано наслідком укладення оскаржуваного правочину.
Крім того, позивач визначив вимогу про реєстрацію права на автомобіль за відповідачкою, тобто фактично вимогу в її інтересах з подальшим заявленням вимоги про звернення стягнення на предмет застави.
По-третє, суд зазначає, що вимога про звернення стягнення на майно також є самостійною вимогою в розумінні статті 16 ЦК України та передбачає необхідність відповідної підстави, зокрема, договору про заставу, наявність відповідного права в силу закону (збереження застави у разі переходу права власності відповідно до статті 27 Закону України "Про заставу"). Водночас обставина не визначалась, як підстава позивачем у первісному позові.
За таких обставин, суд, ураховуючи зміст спірних правовідносин та наведених обставин, вважає, що нові вимоги, які позивач кваліфікує, як "доповнення і уточнення" фактично є зміною (доповненням) новими вимогами (скасування реєстрації, перереєстрація і звернення стягнення на майно) предмету позову та зміною підстав (наявність права на звернення стягнення на майно, яке перейшло у власність третьої особи), що не допускається відповідно до положень процесуального законодавства та усталеної практики Верховного Суду.
Суд відхиляє посилання позивача на постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, оскільки у них сформовано загальний висновок про належність такого способу захисту, як визнання недійсним договору та вказано, що у разі, якщо відповідний правочин виконано повністю / частково то ефективним способом захисту є одночасне заявлення з вимогою про визнання недійсним договору вимоги про застосування наслідків недійсності.
У цьому контексті суд звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21, в якій суд касаційної інстанції сформував висновок, що якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію. У цьому випадку відповідач є стягувачем у частині рішення про повернення йому переданого ним за недійсним правочином майна або відшкодування вартості.
Водночас наведені позивачем та судом висновки стосується ефективності способу захисту під час заявлення вимоги про визнання недійсним договору, а не питання зміни предмету та підстав позову, тобто не є релевантними до процесуального питання, яка вирішується. Питання щодо суті позовних вимог та ефективності обраного способу захисту суд на цій стадії не вирішує.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що подана позивачем заява про доповнення та уточнення позовних вимог від 19.03.2026 є фактично зміною предмета і підстав позову, оскільки фактично заявлено нову матеріально-правову вимогу (звернення стягнення на предмет застави), яка обґрунтовується іншими обставинами, що не допускається та є підставою для відмови у задоволенні такої заяви.
Керуючись статтями 2, 13, 43, 49, 128, 189, 197, 200, 260 - 261 ЦПК України, суд
Заяву позивача про вважати неподаною та повернути заяву про збільшення позовних вимог від 18.08.2025 задовольнити.
Залишити вказану заяву без розгляду.
Відмовити у задоволенні заяви позивача про доповнення та уточнення позовних вимог від 19.03.2026.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 16.04.2025.
Суддя Роман ВІТЮК