Справа № 953/11473/25
н/п 2/953/1437/26
17 лютого 2026 року
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Соломонової К.О.,
учасники справи у судове засідання не з'явились
розглянув у м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
Короткий зміст заявлених вимог
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), в якому просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі частини з усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з дня реєстрації позову у суді до закінчення навчання у Харківській державній академії культури. Розгляд справи просила проводити без участі позивачки та її представника.
Позовна заява мотивована тим, що позивачка є донькою відповідача. На цей час навчається на 3 курсі Харківської державної академії культури на денній формі здобуття освіти, дистанційної форми навчання. Період навчання становить з 01.09.2023 до 30.06.2027. позивачка на цей час не працює. Наведені обставини вважає підставою для стягнення аліментів на її утримання на період навчання.
Виклад позиції відповідача
30.12.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому він заперечив проти вимог позову та просив відмовити в його задоволенні. Також зазначив, що звернувся із запитом до навчального закладу щодо з'ясування витрат доньки, необхідних на навчання. Вказав, що відповідну інформацію надасть після її отримання.
Відзив на позов мотивовано таким:
-обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим за 23 роки; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу;
-позов про стягнення такого роду аліментів повинен відповідати таким вимогам: доведення необхідності надання допомоги на період навчання; визначення розміру необхідної допомоги; надання доказів того, що особа планує стягувати такі грошові кошти саме на витрати, пов'язані з навчанням. Недоведеність вказаних обставин є підставою для відмови в задоволенні позову;
-ОСОБА_1 надала довідку № 2025/63 від 05.09.2025 року, з якої вбачається, що позивачка навчається на ІІІ курсі Харківської державної академії культури на факультеті сценічного мистецтва за денною формою здобуття освіти (дистанційна форма навчання); період навчання з 01.09.2023 до 30.06.2027 року.
-жодних документів, які б підтверджували необхідність надання допомоги на період навчання, її розмір та обґрунтованість, надано не було;
-позивачка не довела однієї з чотирьох обов'язкових складових, передбачених статтею 199 СК України, необхідних для задоволення позовних вимог;
-аналогічний позов також подано сином, яким визначено такий самий розмірі аліментів (1/4), що, з урахуванням цього позову, не відповідає законодавчо визначеному розміру аліментів у разі їх стягнення на двох дітей, передбаченому статтею 183 СК України.
Процесуальні дії у справі
Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 10.11.2025 відкрив спрощене позовне провадження у справі, призначив справу до розгляду, встановив учасникам справи строки для реалізації процесуальних прав.
05.01.2026 від представника надійшло клопотання про долучення доказів - копії листа в.о. ректора Харківської державної академії культури від 05.01.2026 № 01-16/07 щодо позивачки.
17.02.2026 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі.
У судове засідання 17.02.2026 учасники справи не з'явилась. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, зокрема, представники позивачки та відповідача шляхом надсилання судової кореспонденції до електронного кабінету, що згідно з ч. 5 ст. 130 ЦПК України вважається повідомленням і самої сторони. Позивачка також інформувалась про судові засідання шляхом смс інформування на вказаний у позові номер телефону. Жодних заяв щодо неможливості судового розгляду до суду не надходило.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина перша статті 223 ЦПК України).
Суд, ураховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, заяву представника відповідача про розгляд справи без участі, те, що вони виклали свої позиції по суті спору (позивачка в позові, відповідач у відзиві), дійшов висновку про можливість розгляду справи у їх відсутність. Клопотань щодо неможливості розгляду справи до суду не надходило.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26.04.2006.
Відповідно до вказаного свідоцтва батьками дитини зазначено: батько - ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 . Указана обставина сторонами не заперечується.
Згідно з копією довідки Харківської державної академії наук № 2025/63 від 05.09.2025 ОСОБА_1 є здобувачкою вищої освіти, навчається на 3 курсі на факультеті сценічного мистецтва, денна форма здобуття освіти дистанційної форми навчання. Термін навчання з 01.09.2023 до 30.06.2027.
Відповідно до копії листа в.о. ректора Харківської державної академії культури від 05.01.2026 № 01-16/07 станом на день подання адвокатського запиту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно є здобувачкою вищої освіти Харківської державної академії культури. ОСОБА_1 здобуває освіту за кошти державного бюджету, що підтверджується відповідним наказом про зарахування, у зв'язку з цим контракт на навчання не укладався, плата за навчання не здійснюється. Послуга з поселення у гуртожитку ОСОБА_1 . Харківською державною академією культури не надавалася (у зв'язку з дією воєнного стану та запровадженням дистанційної форми навчання з 2023 року поселення здобувачів вищої освіти у гуртожитки Харківської державної академії культури не здійснюється). Харківською державною академією культури на ОСОБА_1 не покладалися будь-які додаткові витрати, пов'язані з. навчанням, зокрема витрати на придбання навчальної літератури, канцелярського приладдя, оплату користування електронними базами даних, спеціалізованими програмами, внески чи інші платежі. Додаткові обов'язкові витрати для здобувачів вищої освіти академією не передбачені.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Між сторонам існують сімейні правовідносини. Спір у справі стосується питання наявності / відсутності обов'язку зі сплати аліментів на повнолітню дитину на час навчання.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Отже, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей) (аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі № 635/1139/17).
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання (аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі № 635/1139/17).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).
У постанові від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 Верховний Суд наголосив на необхідності застосування стандартів доказування та зауважив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню так, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від стандарту «достатність доказів», підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Отже, на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2024 у справі № 191/4364/21).
Суд звертає увагу, що предметом цього судового розгляду є вимога про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, якій не виповнилось 23 роки, яка навчається. При цьому тягар доведення підстав для стягнення аліментів покладається на позивача.
У справі, що розглядається, позивачка на доведення підстав для стягнення аліментів вказала, що їй не виповнилось 23 роки і вона продовжує навчатись у вищому навчальному закладі.
Водночас жодного доказу на підтвердження існування потреби у зв'язку з навчанням у матеріальній допомозі, що є обв'язкою умовою для стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, позивачка в розумінні статей 76 - 80 ЦПК України не надала.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що позивачка навчається на денній формі, однак у дистанційному режимі, що вказує на можливість здійснення навчання на будь-якій територій, а також відсутності потреби у поїздках до закладу освіти.
Крім того, згідно з інформації, наданої в.о. ректора, позивачка навчається за кошти державного бюджету і жодних інших витрат, пов'язаних з навчанням в академії не несе (оплати оренди гуртожитку, навчальної літератури, навчальних програм тощо).
Тобто наявними матеріалами справи підтверджується, що навчання позивачки у Харківській державній академій культури не потребує витрат. Жодного іншого доказу на підтвердження потреби у зв'язку з навчанням у вказаному закладі або будь-якому іншому у матеріальній допомозі позивачка не надала, а тому її доводи не можуть бути визнані обґрунтованими.
Посилання відповідачки на ту обставину, що вона не працює без надання доказів існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі, яка є обв'язкою умовою для стягнення аліментів на повнолітню дитину, не може бути визнано достатньою підставою для задоволення позову на утримання повнолітньої дитини.
Отже, позивачка не довела існування всіх юридичних фактів, які у своїй сукупності надають право стягувати аліменти на підставі статті 199 СК України, що є її процесуальним обов'язком, не надала будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у неї потреби в матеріальній допомозі саме у зв'язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо).
Висновки за результатами розгляду заяви
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів не підлягають задоволенню у зв'язку з недоведеністю.
Судові витрати
Позивачка звільнена від сплати судового збору у цій категорії справ, а тому враховуючи відмову у позові відсутні підстави для стягнення таких судових витрат.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263 - 265, 354 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 17.02.2026.
Учасники справи
Позивака: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя Роман ВІТЮК