Справа № 638/9783/25
Провадження № 2-с/638/118/26
15 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Штих Т. В.,
за участю секретаря Черкашиної А. П.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Кукаріна Олега Олександровича про скасування судового наказу № 638/9783/25 за нововиявленими обставинами у справі за заявою представника ОСОБА_2 - адвоката Савченки Олени Олександрівни до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів,
Шевченківським районним судом м. Харкова 03 червня 2025 року постановлено судовий наказ яким стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.05.2025 та до досягнення дитиною повноліття. Також з боржника стягнуто на користь держави судовий збір.
03 квітня 2026 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Кукаріна Олега Олександровича про скасування судового наказу № 638/9783/25 за нововиявленими обставинами у справі за заявою представника ОСОБА_2 - адвоката Савченки Олени Олександрівни до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Заява обґрунтована тим, що на момент видачі наказу суду не було відомо про істотну обставину - різке погіршення у ОСОБА_1 стану здоров'я, що підтверджується медичною випискою №ІХ-2506233008 від 04.07.2025. У нього діагностовано: цукровий діабет 2-го типу (декомпенсація), гіпертонічну хворобу II ст., ХХН II ст.
Ці обставини існували на момент видачі наказу (початок захворювання), але стали документально підтверджені пізніше, що впливає на здатність ОСОБА_1 сплачувати аліменти у відсотковому відношенні. Згідно зі ст. 182 СК України, стан здоров'я платника є визначальним фактором для розміру аліментів (р. 4).
В судове засідання заявник або його представник, будучи належним чином повідомленими про час та місце його проведення.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.429 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Відповідно до ч.ч.1, 2, п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Однією з основних засад здійснення цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
Суд вважає, що неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце розгляду, не перешкоджає розгляду заяви.
Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали заяви у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення заяви по суті, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає відмові у задоволенні із наступних підстав.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ч.1, п.1, 2 ч.2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі.
Так, судом встановлено, що Шевченківським районним судом м. Харкова 03 червня 2025 року постановлено судовий наказ яким стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.05.2025 та до досягнення дитиною повноліття. Також з боржника стягнуто на користь держави судовий збір.
Заявник вважає, що ним набуто доказів, які спростовують обґрунтування прийнятого судом рішенням (судового наказу), та які не були предметом дослідження в ході розгляду справи.
Відповідно до ч.8 ст.170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами (ч.1 ст. 423 ЦПК України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Заява, відповідно до ч.1 ст.429 ЦПК України, про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (ч.2 ст. 429 ЦПК України).
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 429 ЦПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд:
1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;
2) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду;
3) приймає постанову - якщо переглядалася постанова.
Суд вважає, що, зважаючи на постановлений судовий наказ, підлягає відмові у задоволенні заява боржника (платника аліментів) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишенню відповідного судового рішення в силі, зважаючи на те, що підстави, які зазначені заявником, не є нововиявленими в межах п.1 ч.1 ст. 423 ЦПК України, а тому суд приходить до висновку про те, що при наявності зазначених заявником обставин, суд не прийняв би іншого рішення.
Надавши правової оцінки обґрунтуванню заявлених вимог, суд вважає їх необгрунтованими, й при наявності яких, на наслідки прийнятого рішення останні не вплинули б.
Положенням ст. 183 СК України встановлені правила визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч.5 ст. 183 СК України).
Відтак, для перегляду рішення за нововиявленими обставинами необхідно, щоб вони були суттєвими для розгляду справи, тобто такими, якщо б вони були відомими під час розгляду справи, то рішення було б іншим.
Оскільки в заяві не наведені встановлені законом обставини (ст. 423 ЦПК України), на підставі яких може бути переглянуто у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення суду (судовий наказ), то в задоволенні заяви необхідно відмовити та залишити вказане судове рішення в силі.
На підставі вищевикладеного, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України керуючись п.1 ч.1 ст. 423, ст. 429, ст. 355 ЦПК України, суд -
У заяві представника ОСОБА_1 адвоката Кукаріна Олега Олександровича про скасування судового наказу № 638/9783/25 за нововиявленими обставинами у справі за заявою представника ОСОБА_2 - адвоката Савченки Олени Олександрівни до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів - відмовити та залишити таке судове рішення в силі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15-денний строк з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя: Т. В. Штих