"16" квітня 2026 р. Справа № 405/6621/25
Провадження № 2-п/390/8/26
Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі головуючої судді Підгірської Г.О,
за участю секретаря судового засідання Сотченко Я. В.,
представниці позивача ТОВ "ФК "ЕЙС" Осипової К. М.,
представниці заявниці (відповідачки) - Тальчук П. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 18.02.2025 в цивільній справі № 405/6621/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_2 про стягнення 45 294,00 грн,-
Заочним рішенням Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 18.02.2025 у справі №405/6621/25 позов ТОВ "ФК"ЕЙС" до ОСОБА_2 про стягнення 45 294,00 грн задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" заборгованість в розмірі 35 418,00 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 894,21 грн і 3 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 18.02.2025 у цій справі, просить його скасувати і призначити справу до розгляду.
Відповідачка зазначила, що ні позовної заяви, ні ухвали суду про відкриття провадження у справі не отримувала, так як з 09.07.2025 перебуває за межами України, що підтверджується відміткою в паспорті громадянина України для виїзду за кордон. Саме тому вона не могла надати свої заперечення щодо пред'явлених позовних вимог. Наприкінці лютого 2026 року із застосунку «Дія» вона дізналася про винесення судом заочного рішення у даній справі та одразу ж звернулася за отриманням правничої допомоги. Враховуючи вищезазначене, відповідачка не мала змоги вчасно та подати відзив на позовну заяву, повідомити суд обставини, що мають істотне значення для вирішення спору та надати заперечення проти позовних вимог. 05.03.2026 представник відповідачки адвокат Максимів В.М. отримав доступ до матеріалів справи та ознайомився із заочним рішенням, позовною заявою та долученими до неї доказами.
Відповідачка вважає, що розмір заборгованості за відсотками мав би складати 21 960,00 грн (12 000,00 грн. * 0,88 % * 25 днів/100%) + (12 000,00 грн.*1,00% * 161 день/100%), а загальний розмір заборгованості - 33 960,00 грн.
Також додає, що наведений контррозрахунок мав би місце виключно за умови доведення позивачем переходу права вимоги до нього та надання позивачем відповідних доказів первинної бухгалтерської документації. Договір не містить інформації про кредитні договори, за якими передається право вимоги, не містять даних про особу-боржника, відомостей щодо суми заборгованості та інші необхідні відомості для такого виду договорів. Договір факторингу є рамковим, в його тексті не визначено, які саме права вимоги передаються/відступаються на користь нового кредитора.
Представниця відповідачки в судовому засіданні наголосила на необізнаності ОСОБА_1 про судовий розгляд цієї справи, поважних причинах її неявки в судові засідання і неможливості, у зв'язку з цим, висловити і довести власну позицію.
Представниця ТОВ «ФК «ЕЙС» надала письмові пояснення, які підтримала у судовому засіданні, відповідно до яких наполягала на відмові у скасуванні заочного рішення, оскільки відповідачка належним чином була повідомлена про судовий розгляд справи і не додала до заяви будь яких доказів, які би могли вплинути на процес і змінити судове рішення, не навела обставин, які не були встановлені судом для вирішення справи по суті.
Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно з частиною першою статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Викладене вище давало суду підстави для ухвалення в справі заочного рішення.
Відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
ЄСПЛ вказав, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykhv. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» наголошує на тому, що право на справедливий судовий розгляд повинно тлумачитися з урахуванням принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи й постановлення нового рішення.
Також, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 07.07.1989 по справі "Юніон Аліметаріа Сандерс проти Іспанії", зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою. Норми, які регулюють строки подачі заяв, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Відповідачка стверджує, що їй нічого не було відомо про розгляд справи № 405/6621/25. Однак судом встановлено, що з 24.03.2025 ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС, 19.12.2025 в електронний кабінет вона отримала ухвалу від 18.12.2025 про відкриття провадження у справі разом із датою першого судового засідання, яке не відбулося через неявку відповідачки, повідомлялася про час та місце розгляду справи вчасно шляхом надсилання судових повісток в електронний кабінет.
Відповідно до частин п'ятої-сьомої статті 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Верховний Суд у своїй постанові від 28.06.2023 у справі №757/48467/21, зокрема, зазначив: "Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п'ята статті 14 ЦПК України).
Відтак, зареєструвавши Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, відповідачка мала усвідомлювати, що будь-які документи у справах, в яких вона братиме участь, будуть надсилатись їй в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету. Відповідно, суд вважає, що відповідачка повинна була з певною періодичністю вживати заходи для перевірки повідомлень направлених до її Електронного кабінету. Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2025 у справі № 916/4915/24.
З огляду на викладене суд вважає, що у відповідачки була об'єктивна можливість дізнатись про існування судової справи, розгляд якої тривав досить тривалий час та реалізувати свої процесуальні права сторони в такому провадженні.
Крім того, згідно з частиною першою статті 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
З огляду на зміст заяви про перегляд заочного рішення, доводи представниці заявниці, суд не вбачає можливим перегляд заочного рішення у цій справі, оскільки сторона відповідача не наводить посилань на докази, що мають, на її думку, істотне значення для правильного вирішення справи, і які не досліджувались судом при розгляді справи у зв'язку із неявкою відповідачки. Доказів, які б підтверджували необґрунтованість вимог позивача до заяви не додано. Обставини, на які посилається позивачка встановлювалися в судовому засіданні, а аргументи заявниці зводяться до незгоди із судовим рішенням по суті.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, приймаючи до уваги посилання, викладені у заяві відповідача, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Керуючись статтями 258-260,287,288 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 18.02.2025 в цивільній справі № 405/6621/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_2 про стягнення 45 294,00 грн,- залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.О. Підгірська