Справа № 134/2247/24
Провадження № 88-ц/801/1/2026
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції
Доповідач: Шемета Т. М.
16 квітня 2026 рокуСправа № 134/2247/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Шемети Т. М.,
суддів Ковальчука О. В., Панасюка О. С.,
секретар судового засідання: Куленко О. В.
учасники справи:
позивач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фермерське господарство «ДІОНІСІЙ-2015»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 04 вересня 2025 року, ухваленій у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фермерське господарство «ДІОНІСІЙ-2015» про розірвання договору оренди землі, -
24 грудня 2024 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Купрія О. М., звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фермерське господарство «ДІОНІСІЙ-2015», про розірвання договору оренди землі.
Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 травня 2025 року відмовлено в задоволенні позову, скасовано вжиті заходи забезпечення позову.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 04 вересня 2025 року, рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 травня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено: розірвано укладений 10 листопада 2011 року між ОСОБА_4 (правонаступником якого є ОСОБА_1 ), та ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 0521980800:03:001:0019 загальною площею 3,8421 га, яка розташована на території Крижопільської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області (за межами с. Голубече); стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 028 (три тисячі двадцять вісім гривень) понесених ним судових витрат; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 25 грудня 2024 року.
10 березня 2026 року до Вінницького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 04 вересня 2025 року на підставі п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.
Заява про перегляд за нововиявленими обставинами обґрунтована тим, що позивач ОСОБА_1 діяв недобросовісно та пред'явив необгрунтований позов. Умисне ухилення орендодавця від отримання орендної плати з метою штучного створення заборгованості та розірвання договору є зловживанням правами. Позивач навмисне не отримував орендну плату, щоб орендар допустив прострочення заборгованості з орендної плати, тобто створив штучну заборгованість, а потім пред'явив позов про розірвання договору оренди. При спілкуванні з ОСОБА_5 (01.03.2026 року) головою ФГ «Пустовіт», той повідомив, що ще в 2023 році позивач ОСОБА_6 пообіцяв фермеру ОСОБА_7 з с. Висока Гребля передати в оренду земельну ділянку. При цьому повідомив, що не бажає здавати ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку, про це він остаточно вирішив, і через суд хотів розірвати договір оренди землі, щоб після цього передати земельну ділянку - фермеру ОСОБА_7 . Тобто обставина недобросовісних дій позивача та зловживання правами при пред'явленні позову у даній справі не була встановлена судом і не була і не могла бути відома заявнику під час постановлення Вінницьким апеляційним судом постанови - 04 вересня 2025 року, оскільки про неї заявник дізнався вже після ухвалення оскаржуваного рішення 01 березня 2026 року.
Будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду учасники справи до суду не з'явилися, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надсилали, а тому відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст. ст. 424, 426 ЦПК України.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Тобто вбачається наявність доказу, який раніше не міг бути відомий, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Як убачається зі змісту поданої заяви, ОСОБА_2 обґрунтовує необхідність перегляду судового рішення тим, що позивач нібито діяв недобросовісно, умисно ухилявся від отримання орендної плати з метою створення штучної заборгованості та подальшого розірвання договору оренди, а також мав намір передати земельну ділянку в оренду іншій особі. Однак йому про це не було відомо на час розгляду справи і це не встановив суд, про цю обставину він дізнався 01 березня 2026 року в ході спілкування з ОСОБА_5 .
Наведені в заяві доводи не можуть бути визнані нововиявленими обставинами у розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки за своєю суттю вони не є об'єктивними юридичними фактами, а ґрунтуються виключно на припущеннях, суб'єктивній оцінці поведінки позивача та відомостях, джерело яких не підтверджене належними і допустимими доказами. Саме по собі повідомлення третьої особи про певні обставини не є доказом у розумінні процесуального закону та не свідчить про існування факту, який має юридичне значення для вирішення спору.
Питання добросовісності сторін, характеру виконання договору оренди, наявності чи відсутності порушень з боку орендаря, а також наслідків таких порушень були предметом дослідження суду апеляційної інстанції під час розгляду справи по суті. Саме ці обставини покладені в основу постанови Вінницького апеляційного суду від 04 вересня 2025 року, якою встановлено факт систематичного порушення відповідачем умов договору оренди щодо своєчасної сплати орендної плати та наявність підстав для його розірвання. В ході розгляду справи ОСОБА_2 не заперечував щодо позовних вимог з тих підстав, що ОСОБА_1 умисно не отримував орендну плату, хоча він як орендар не міг не знати про цю обставину за її наявності. Натомість ОСОБА_2 заперечував лише свою вину в тому, що орендна плата не була виплаченою і систематичність такої невиплати.
Таким чином, доводи ОСОБА_2 фактично зводяться до незгоди із правовою оцінкою обставин справи, наданою судом, та спрямовані на їх переоцінку, що виходить за межі інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).
Слід зазначити, що постанова Вінницького апеляційного суду від 04 вересня 2025 року ОСОБА_2 в касаційному порядку не оскаржувався
З огляду на вищевикладене, в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 04 вересня 2025 року слід відмовити та, виходячи з положень пункту першого частини 3 статті 429 ЦПК України, постанову Вінницького апеляційного суду від 04 вересня 2025 року залишити в силі.
Керуючись ст. 389, 423, 429 ЦПК України, апеляційний суд,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 04 вересня 2025 року та залишити цю постанову в силі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуюча Т. М. Шемета
Судді: О. В. Ковальчук
О. С. Панасюк