Справа № 128/3823/25
Провадження № 22-ц/801/763/2026
Категорія: 82
Головуючий у суді 1-ї інстанції Роздорожна А. Г.
Доповідач:Войтко Ю. Б.
14 квітня 2026 рокуСправа № 128/3823/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,
суддів Міхасішина І. В., Стадника І. М.,
з участю секретаря судового засідання: Кахно О. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Оверковський Костянтин Володимирович, на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 14 січня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Роздорожної А. Г. в залі суду м. Шаргород Вінницької області, повне судове рішення складено 19 січня 2026 року,
у цивільній справі № 128/3823/25 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» про захист прав споживачів,
встановив:
Короткий зміст вимог
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця», який обґрунтував тим, що дії та рішення відповідачів, пов'язані зі складанням Акта про порушення №06680 від 6 січня 2025 року та прийняттям рішення комісії, оформленого протоколом №10 від 23 січня 2025 року, на підставі яких здійснено донарахування вартості електричної енергії та виставлено вимогу про сплату заборгованості у розмірі 197 032,09 грн, а всього 211 767,61 грн, є незаконними.
Зазначив, що він є побутовим споживачем, використовує електроенергію виключно для власних побутових потреб, а твердження відповідачів про господарське використання електричної енергії є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами. При цьому, Акт про порушення складено з істотними порушеннями вимог ПРРЕЕ, без фіксації фактичних ознак порушення, без належних технічних даних та за відсутності підтвердження безоблікового споживання. На думку позивача, відповідачі вийшли за межі своїх повноважень, неправомірно змінили статус споживача та застосували тарифи для юридичних осіб, що порушує його права як споживача.
У зв'язку з наведеним, позивач просив суд визнати Акт і рішення комісії незаконними та скасувати їх, зобов'язати здійснити перерахунок спожитої електроенергії за побутовим тарифом і визнати відсутнім право вимоги щодо спірної заборгованості.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 14 січня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки Акт про порушення № 06680 від 6 січня 2025 року та рішення комісії АТ «Вінницяобленерго», оформлене протоколом № 10 від 23 січня 2025 року, прийняті у межах наданих повноважень, з дотриманням вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії та є правомірними. При цьому доводи позивача про нездійснення ним господарської діяльності, незаконність зміни тарифного статусу та безпідставність донарахувань місцевий суд визнав необґрунтованими, такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Оверковського К. В., у лютому 2026 року подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи.
За наслідками розгляду апеляційної скарги просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 16 лютого 2026 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Войтко Ю. Б., судді: Міхасішин І. В., Стадник І. М.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03 березня 2026 року, після усунення позивачем недоліків поданої ним скарги, відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 березня 2026 року справу призначено до розгляду 31 березня 2026 року о 11 год 20 хв.
За заявами представників сторін розгляд справи відкладено на 14 квітня 2026 року о 11 год 40 хв.
13 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - адвоката Оверковського К. В. надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову в межах заявлених позовних вимог шляхом заборони відповідачам АТ «Вінницяобленерго» та ТОВ «Енера Вінниця» відключати об'єкт споживача від електропостачання, а саме житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 - до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі, враховуючи право касаційного оскарження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції безпідставно взято до уваги в сукупності докази, зокрема матеріали фотофіксації, інформацію з відкритих інтернет-ресурсів, технічних характеристик об'єкта, які свідчать про наявність значної приєднаної потужності та відповідну інфраструктуру для здійснення діяльності, спрямованої на отримання прибутку.
При цьому сторона позивача вказує, що до справи не надавалися матеріали фотофіксації або фотознімки. До того ж слід врахувати, що в Акті про порушення №06680 від 06.01.2025 зазначається, що до нього додаються фотознімки, які виконані на мобільний телефон Самсунг НОМЕР_1 , проте ніяких фотознімків до справи зі сторони відповідача не надавалось, відповідний мобільний телефон суд не оглядав.
Також вважає, що є безпідставним посилання місцевого суду на інформацію із відкритих інтернет-ресурсів щодо надання послуг оренди, тобто на рекламні оголошення в Інтернеті. Проте, на переконання апелянта, це не може бути доказом використання електроенергії у господарській діяльності і взагалі здійснення господарської діяльності, оскільки такі рекламні матеріали не відповідають дійсності та є недостовірними, неналежними та недопустимими доказами. Крім того, суд не оглядав відповідні інтернет-ресурси, а надані роздруківки відповідачем, є неналежними доказами.
Крім того, суд першої інстанції посилається на технічні характеристики об'єкта, які свідчать про наявність значної приєднаної потужності та відповідну інфраструктуру. Однак такий висновок зроблений судом без встановлення конкретних, об'єктивних і належних доказів такого використання, оскільки жодних доказів в підтвердження обставин про значну приєднану потужність та відповідну інфраструктуру немає.
Апелянт вважає, що місцевий суд не перевірив обставини, на які посилається відповідач, щодо здійснення господарської діяльності, а також не приділив уваги ознакам за допомогою яких таку діяльність можна кваліфікувати як господарську, так як позивач з 19.09.2024 втратив статус фізичної особи-підприємця.
Отже, на переконання сторони позивача, усі твердження відповідачів, з якими також погодився суд першої інстанції, ґрунтуються на припущеннях, а не на доказах, що підтверджують здійснення господарської діяльності.
Зауважує, що твердження, викладені в Акті перевірки про те, що позивач використовує електричну енергію для професійної та/або господарської діяльності на об'єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, не відповідають дійсності.
Зокрема, в Акті взагалі відсутні будь-які відомості щодо: виду господарської діяльності; переліку електроприладів, які використовувалися для такої діяльності; ознак систематичності або комерційної спрямованості використання електроенергії; фіксації споживання, яке б перевищувало звичайні побутові потреби.
Вважає, що Акт про порушення № 06680 від 06.01.2025 не містить відомостей, які б безпосередньо підтверджували: надання платних послуг; отримання доходу; перебування сторонніх осіб як споживачів послуг; використання електроенергії у виробничих або комерційних цілях тощо. При цьому фактично в акті наведено лише загальні технічні характеристики об'єкта, що не відповідає вимогам пунктів 8.2.5-8.2.6 ПРРЕЕ щодо фіксації порушення.
Звертає увагу, що фактично відповідачі самостійно змінили діючий договір та збільшили в односторонньому порядку тариф за минулі періоди, що не ґрунтується на законі.
Доводи осіб, які подали відзив на апеляційну скаргу
11 березня 2026 року від представника Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» Дмитренка Р. Ф. до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки подана скарга не містить нових доказів, не спростовує встановлених судом обставин та фактично зводиться виключно до незгоди апелянта з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції. Водночас вказує, що апелянт не доводить неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права.
13 березня 2026 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» Обертюх Т. С. до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому надано письмові пояснення по суті спору. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції у повному обсязі встановив обставини, що мають значення у справі та постановив оскаржуване рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.
Позиція учасників справи у судовому засіданні
Представник позивача - адвокат Оверковський К. В. вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити.
Представник відповідача Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» Дмитренко Р. Ф. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
31.03.2026 від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» Обертюх Т. С. надійшла заява про розгляд справи без її участі, в якій просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Фактичні обставини, встановлені судом
У справі встановлено, що відповідно до копії Акта про порушення № 06680 від 6 січня 2025 року, складеного представниками АТ «Вінницяобленерго», за результатами перевірки об'єкта споживача зафіксовано порушення вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об'єкті, що обліковується за тарифом побутового споживача. При цьому в акті зазначено характеристику об'єкта, дані засобів обліку електричної енергії, відомості про комутаційні апарати та перелік струмоприймачів (а.с.7-8, 110-111, 138-139).
Так, згідно з копією будівельного паспорта, виданого Якушинецькою сільською радою Вінницького району Вінницької області, встановлено, що позивачу ОСОБА_1 надано будівельний паспорт на нове будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку та господарської будівлі за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначений документ зареєстрований в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва та містить відомості про кадастровий номер земельної ділянки 0520684203:02:001:0120, а також схему забудови земельної ділянки із зазначенням запланованого розміщення житлового будинку і господарських споруд (а.с.9-10).
Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9901435262021 від 31 серпня 2021 року встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 0520684203:02:001:0120, площею 0,2376 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Цільове призначення земельної ділянки визначено як «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», категорія земель - землі житлової та громадської забудови (а.с.11).
Згідно з копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22 липня 2021 року, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0520684203:02:001:0120, площею 0,2376 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . Право власності зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав. Форма власності - приватна, розмір частки - 1 (а.с.12).
Відповідно до довідки ТОВ «Енера Вінниця» № 175 від 29 січня 2025 року, за особовим рахунком № НОМЕР_2 , відкритим на ім'я позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , станом на дату видачі довідки заборгованість за спожиту електричну енергію відсутня (а.с.13).
Згідно з копією договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, укладеного між ТОВ «Енера Вінниця» та позивачем ОСОБА_1 19 серпня 2021 року шляхом приєднання до умов публічного договору, встановлено, що позивач набув статусу побутового споживача електричної енергії. Договір укладено на підставі заяви-приєднання, що містить персональні дані споживача та адресу об'єкта споживання - АДРЕСА_2 . До договору також долучено комерційну пропозицію постачальника, якою визначено умови постачання електричної енергії, порядок розрахунків та тарифи для побутових споживачів (а.с.14-16).
Відповідно до копії заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 13 серпня 2021 року, позивач ОСОБА_1 приєднався до умов публічного договору оператора системи розподілу АТ «Вінницяобленерго». У заяві-приєднанні зазначено EIC-код точки комерційного обліку 62Z3540852219428 та адресу об'єкта споживання: АДРЕСА_2 , що підтверджує набуття позивачем статусу споживача електричної енергії за вказаною адресою (а.с.17).
Згідно з копією паспорта точки (точок) розподілу електричної енергії від 13 серпня 2021 року, точка комерційного обліку електричної енергії з EIC-кодом 62Z3540852219428 розташована за адресою: АДРЕСА_2 . У документі визначено технічні характеристики точки розподілу, параметри електропостачання, а також межу балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що підтверджує приєднання об'єкта позивача до електричних мереж оператора системи розподілу (а.с.17 на звороті).
Відповідно до копії коригуючого рахунку № 11400845-2507-3/1К від 31 липня 2025 року, виставленого ТОВ «Енера Вінниця» на ім'я позивача ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_2 та EIC-кодом 62Z3540852219428, відповідачем здійснено перерахунок вартості спожитої електричної енергії за період з 1 січня 2025 року по 30 червня 2025 року на підставі акта про порушення № 06680 від 6 січня 2025 року. Загальна сума донарахування за коригуванням становить 197 032,09 грн, у тому числі ПДВ, що визначена як різниця між нарахуваннями за юридичним (комерційним) тарифом та побутовим тарифом (а.с.18).
Згідно з копією паспорта позивача, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Врадієвка Врадієвського району Миколаївської області (а.с.19, 68 на звороті-69).
Відповідно до копії протоколу №10 засідання комісії структурної одиниці «Вінницькі ЦЕМ» АТ «Вінницяобленерго» по розгляду Акту про порушення №06680 від 6 січня 2025 року, який був складений 23 січня 2025 року, комісією розглянуто акт про порушення № 06680 від 06 січня 2025 року, складений щодо позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами розгляду комісією прийнято рішення про здійснення перерахунку обсягу спожитої електричної енергії за період з 20 листопада 2024 року по 6 січня 2025 року у загальному обсязі 6048 кВт/год та направлення копії протоколу постачальнику електричної енергії, а також повідомлення споживача про необхідність переукладення договору розподілу електричної енергії за непобутовим тарифом (а.с.20).
Згідно з копією рахунку за спожиту електричну енергію за особовим рахунком № НОМЕР_2 , сформованого ТОВ «Енера Вінниця» станом на 31 липня 2025 року, споживачем є ОСОБА_1 , об'єкт споживання розташований за адресою: АДРЕСА_2 . У рахунку відображено проведення перерахунку вартості спожитої електричної енергії, зокрема суму коригування у розмірі 197 032,09 грн, а також загальну суму до сплати станом на вказану дату - 211 767,61 грн із зазначенням строку оплати (а.с.21).
Відповідно до копії акта звірки взаєморозрахунків № 11400845-311025 за період з 1 листопада 2024 року по 31 жовтня 2025 року, складеного між ТОВ «Енера Вінниця» та позивачем ОСОБА_1 за договором № 11400845 від 1 січня 2019 року, встановлено рух нарахувань та оплат за спожиту електричну енергію. Згідно з даними акта, станом на 31 жовтня 2025 року обліковано кінцеве сальдо заборгованості на користь ТОВ «Енера Вінниця» у розмірі 305 284,74 грн (а.с.46).
Згідно з копією заяви про укладення договору на постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 22 січня 2021 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Енера Вінниця» з проханням укласти договір електропостачання за адресою: АДРЕСА_2 . У заяві зазначено EIC-код точки комерційного обліку 62Z3540852219428 та перелік поданих документів, що підтверджують право власності на об'єкт і наявність обліку споживання електричної енергії (а.с.47).
Відповідно до копії заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 7 листопада 2023 року встановлено, що позивач ОСОБА_1 повторно підтвердив приєднання до умов публічного договору оператора системи розподілу АТ «Вінницяобленерго». У заяві зазначено EIC-код точки комерційного обліку 62Z3540852219428 та адресу об'єкта споживання: АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 0520684203:02:001:0120), що підтверджує чинність договірних відносин щодо розподілу електричної енергії на спірному об'єкті (а.с.47 на звороті, 116, 144).
Згідно із копією паспорта точки розподілу електричної енергії від 7 листопада 2023 року № 11400845, приєднана потужність об'єкта становить 25 кВт, дозволена потужність - 25 кВт, ступінь стандартного приєднання - 0,38 кВ, категорія надійності електропостачання - третя, тип приєднання - АВ (а.с.48 на звороті, 117, 144 на звороті).
Відповідно до копії відомостей про розрахунковий засіб обліку активної та реактивної електричної енергії від 7 листопада 2023 року, на об'єкті встановлено засіб обліку типу МТХ 3x3L DC4.1.3-TD2, класу точності 2, заводський номер C80771358, дата встановлення - 19 вересня 2023 року, коефіцієнти трансформації - 8,0/8,0 (а.с.49).
Згідно з копією коригуючого рахунку № 11400845/1К від 17 лютого 2025 року, ТОВ «Енера Вінниця» у зв'язку з виявленням факту порушення 6 січня 2025 року, за результатами перерахунку вартості фактично спожитої активної електричної енергії за період з 20 листопада 2024 року по 6 січня 2025 року загальна вартість коригування становить 61 456,24 грн, з урахуванням здійснених оплат - сума до сплати визначена у розмірі 41 519,24 грн, у тому числі ПДВ 20 % (а.с.50).
Відповідно до копії коригуючого рахунку № 11400845-2507-3/1К від 31 липня 2025 року, виставленого ТОВ «Енера Вінниця» у зв'язку з виявленням факту порушення від 6 січня 2025 року, за результатами перерахунку вартості фактично спожитої активної електричної енергії за період з 1 січня 2025 року по 30 червня 2025 року загальна сума нарахувань за юридичним тарифом становить 292 592,65 грн, з урахуванням здійснених оплат у розмірі 95 560,56 грн сума до сплати визначена у розмірі 197 032,09 грн, у тому числі ПДВ 20 % у сумі 32 838,68 грн (а.с.59).
Згідно з копією коригуючого рахунку № 11400845-2508-3/1К від 31 серпня 2025 року, виставленого ТОВ «Енера Вінниця» у зв'язку з виявленням факту порушення від 6 січня 2025 року, за результатами перерахунку вартості фактично спожитої активної електричної енергії за період з 1 липня 2025 року по 31 липня 2025 року нараховано 35 293,06 грн за юридичним тарифом, з урахуванням здійснених оплат у розмірі 14 735,52 грн сума до сплати становить 20 557,54 грн, у тому числі ПДВ 20 % у сумі 3 426,26 грн (а.с.66).
Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №267120096 від 22 липня 2021 року, право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 0520684203:02:001:0120, площею 0,2376 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу 22 липня 2021 року (а.с.67, 112, 140).
Згідно копії договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 22 липня 2021 року у місті Вінниця, продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_1 , у власність покупця передано земельну ділянку площею 0,2376 га, кадастровий номер 0520684203:02:001:0120, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за ціною 61 021,74 грн, з реєстрацією права власності у встановленому законом порядку (а.с.67 на звороті-68).
Відповідно до копії протоколу № 10 засідання комісії структурної одиниці «Вінницькі ЦЕМ» АТ «Вінницяобленерго» від 23 січня 2025 року з розгляду Акта про порушення № 06680 від 6 січня 2025 року, комісією встановлено факт використання електричної енергії для господарської діяльності за побутовим тарифом та прийнято рішення провести перерахунок обсягів спожитої електричної енергії за період з 20 листопада 2024 року по 6 січня 2025 у загальному обсязі 6 048 кВт/год (листопад 2024 року - 1 408 кВт/год, грудень 2024 року - 4 035 кВт/год, січень 2025 року - 605 кВт/год), а також зобов'язано направити копію протоколу постачальнику електричної енергії та попередити споживача про необхідність переукладення договору за непобутовим тарифом (а.с.82, 123, 149).
Згідно з копією рахунку за спожиту електричну енергію по особовому рахунку № НОМЕР_2 , виставленого ТОВ «Енера Вінниця», станом на 30 вересня 2025 року заборгованість за спожиту електричну енергію становить 275 866,86 грн, при цьому загальна сума до сплати з урахуванням попередніх нарахувань визначена у розмірі 330 284,74 грн, із граничним терміном оплати до 21 жовтня 2025 року (а.с.83).
Відповідно до копії рахунку за спожиту електричну енергію по особовому рахунку № НОМЕР_2 , сформованого ТОВ «Енера Вінниця» та виписаного 30 вересня 2025 року, станом на 1 вересня 2025 року заборгованість за спожиту електричну енергію становить 275 866,86 грн, при цьому загальна сума до сплати станом на 30 вересня 2025 року визначена у розмірі 330 284,74 грн із граничним терміном оплати до 21 жовтня 2025 року (а.с.83 на звороті).
Згідно з копією рахунку за спожиту електричну енергію по особовому рахунку № НОМЕР_2 , сформованого ТОВ «Енера Вінниця» та виписаного 31 серпня 2025 року, станом на 1 серпня 2025 року заборгованість за спожиту електричну енергію становить 211 767,61 грн, при цьому загальна сума до сплати станом на 31 серпня 2025 року визначена у розмірі 275 866,86 грн із граничним терміном оплати до 19 вересня 2025 року (а.с.84).
Відповідно до копії зведеної відомості руху коштів та нарахувань по особовому рахунку № НОМЕР_2 , сформованої ТОВ «Енера Вінниця», сальдо заборгованості споживача станом на кінець звітного періоду становить 84 948,24 грн, при цьому з початку року відображено нарахування на суму 39 988,48 грн та відповідні розрахункові операції згідно з обліковими даними постачальника електричної енергії (а.с.85).
Згідно з копією зведеної відомості сальдових оборотів по споживачу за календарний період по особовому рахунку № НОМЕР_2 , сформованої ТОВ «Енера Вінниця», станом на 5 листопада 2025 року заборгованість споживача становить 305 287,40 грн, при цьому у звітному періоді відображено нарахування, оплати та коригування відповідно до облікових даних постачальника електричної енергії (а.с.85 на звороті).
До матеріалів справи представники відповідачів долучили скрін-шоти із сайту, на яких міститься інформація щодо оренди вілли по АДРЕСА_4 (а.с.86-88, 113-115, 141-143).
Відповідно до розрахунку цін на універсальні послуги ТОВ «Енера Вінниця» за 2024 рік, вартість електричної енергії для споживачів формувалася із прогнозованої ціни закупівлі електричної енергії, тарифу на послуги з передачі та розподілу електричної енергії, а також тарифу на універсальні послуги постачальника, при цьому розмір кінцевої ціни змінювався щомісячно залежно від відповідних складових тарифу (а.с.89).
Згідно з розрахунком цін на універсальні послуги ТОВ «Енера Вінниця» за 2025 рік, вартість електричної енергії для споживачів формувалася з урахуванням прогнозованої ціни закупівлі електричної енергії на ринку, тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії, а також тарифу на універсальні послуги постачальника, при цьому кінцева ціна змінювалася щомісячно залежно від встановлених складових тарифу (а.с.89 на звороті).
Відповідно до копії Акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін № 1 від 7 листопада 2023 року, укладеного між АТ «Вінницяобленерго» та споживачем ОСОБА_1 , межу балансової належності та експлуатаційної відповідальності встановлено на вихідних клемах ввідного комутаційного апарата АВ-0,4 кВ (Ін = 40 А), при цьому об'єкт електропостачання підключений за однофазною схемою з приєднаною потужністю 25 кВт та номінальною напругою 0,4 кВ (а.с.119-121, 145 на звороті-147).
Згідно з копією протоколу № 7 засідання комісії структурної одиниці «Вінницькі ЦЕМ» АТ «Вінницяобленерго» від 16 січня 2025 року з розгляду Акта про порушення № 06680 від 6 січня 2025 року, у зв'язку з відсутністю представників ТОВ «Енера Вінниця» комісією прийнято рішення перенести розгляд матеріалів на 23 січня 2025 року, а також направити копію протоколу постачальнику електричної енергії та ознайомити споживача з протоколом комісії (а.с.122, 148).
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 21 лютого 2024 року, про що внесено відповідний запис до державного реєстру. Водночас, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності зазначеної особи здійснено 19 вересня 2024 року на підставі прийнятого рішення, із внесенням відповідного запису до ЄДР та зняттям з обліку в органах Державної податкової служби та органах державної статистики у встановленому законом порядку. Назва КВЕД: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Таким чином, період здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 становить з 21 лютого 2024 року по 19 вересня 2024 року включно (а.с.200-201).
Позиція суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права
Згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Правовідносини, що виникають при купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії врегульовані Законом України від 13.04.2017 р. № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», а також Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з частинами першою, другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Як визначено преамбулою Закону «Про ринок електричної енергії», його норми визначають правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулюють відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема договори про надання послуг з розподілу (стаття 4 Закону «Про ринок електричної енергії»).
Відповідно до частини шостої статті 56 Закону «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Споживачем згідно з пунктом 84 частини першої статті 1 Закону «Про ринок електричної енергії» є фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Згідно з пунктами 62, 84 статті 1 Закону України «Про ринок електроенергії» побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Водночас непобутовий споживач - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання - пункт 47 статті 1 Закону України «Про ринок електроенергії».
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб'єкта господарювання.
Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Як встановлено матеріалами справи, між ОСОБА_1 та ТОВ «Енера Вінниця» укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а між позивачем та АТ «Вінницяобленерго» - договір про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору. Таким чином, між сторонами існували чинні договірні відносини у сфері постачання та розподілу електричної енергії. Водночас судом встановлено, що на об'єкті позивача за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками АТ «Вінницяобленерго» було складено Акт про порушення № 06680 від 6 січня 2025 року, яким зафіксовано використання електричної енергії для господарської діяльності за тарифом побутового споживача. На підставі зазначеного акта комісією оператора системи розподілу прийнято рішення, оформлене протоколом № 10 від 23 січня 2025 року, про здійснення перерахунку обсягів спожитої електричної енергії та застосування тарифів для непобутових споживачів.
Згідно з вимогами частин третьої статті 58 Закону України «Про ринок електроенергії» споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Відповідно до п.1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі по тексту ПРРЕЕ), такі регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об'єкті споживача цих Правил.
Відповідно до підпункту 20 пункту 5.5.5. НКРЕКП, споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об'єктах, які розраховуються за електричну енергію за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії.
У пункті 2.3.12. ПРРЕЕ обумовлено, що споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком.
Окремі фізичні точки комерційного обліку мають бути забезпечені засобами вимірювальної техніки, які дають можливість організувати комерційний облік за відповідним тарифом (ціною) на всій площадці вимірювання.
Вид об'єкта електрифікації та призначення використання електроустановок площадок вимірювання, в тому числі для окремого обліку споживання на непобутові потреби, відображаються в паспорті точки розподілу/передачі.
У разі зміни потреб споживання на об'єкті індивідуального побутового споживача, інформація щодо типу споживання (побутові/непобутові потреби) площадок вимірювання відображається в паспорті точки розподілу/передачі.
Електрична енергія, яка використовується на об'єкті індивідуального побутового споживача на непобутові потреби, зокрема для підприємницької, господарської та незалежної професійної діяльності, надання платних послуг, здійснення нотаріальної діяльності, діяльності дата-центрів, центрів обробки даних, діяльності зі створення віртуальних активів (майнінгу), надання інших платних послуг, у тому числі у сфері сільського зеленого туризму тощо, обліковується за умовною (віртуальною) точкою комерційного обліку окремо та оплачується за відповідними тарифами (цінами) для непобутових споживачів електропостачальника.
У разі споживання електричної енергії на об'єкті індивідуального побутового споживача на непобутові потреби побутовий споживач зобов'язаний звернутись до оператора системи із заявою про організацію окремого обліку споживання електричної енергії на непобутові потреби та оформлення акта розподіленої електричної енергії (додаток 11 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії). Організація обліку має бути здійснена шляхом створення умовних (віртуальних) точок комерційного обліку для побутових та непобутових потреб з використанням існуючого засобу вимірювальної техніки. Обсяги споживання електричної енергії на об'єкті індивідуального побутового споживача на непобутові потреби визначаються постачальником послуг комерційного обліку розрахунковим шляхом в межах обсягів соціальних нормативів для користування послугами з постачання та розподілу електричної енергії у житлових приміщеннях, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року №409 (далі - постанова КМУ № 409). Споживач зобов'язаний надати дані та документи для оформлення акту розподіленої електричної енергії.
У разі споживання електричної енергії на об'єкті споживача (крім побутового споживача) за фіксованою ціною для побутових споживачів (колективний побутовий споживач, утримання місць загального користування, технічні цілі та інші випадки передбачені законодавством) та на цілі, для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено, споживач має звернутись до оператора системи із заявою про організацію окремого обліку споживання електричної енергії на непобутові потреби, шляхом встановлення додаткового засобу обліку.
Такий акт про порушення розглядається оператором системи у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил.
При складенні акту про порушення ОСР/ОСП має право обстежувати внутрішні електричні мережі та струмоприймачі на об'єкті споживача на предмет споживання електричної енергії на непобутові потреби. У разі наявності підтверджених фактів споживання споживачем електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби та у разі недопуску споживачем представників ОСР/ОСП на об'єкт для обстеження внутрішніх електричних мереж, увесь обсяг використаної електричної енергії на такому об'єкті споживача вважається таким, що використаний на непобутові потреби. У разі підтвердження за результатами обстеження внутрішніх електричних мереж факту споживання електричної енергії на непобутові потреби, у протоколі комісії з розгляду акту про порушення зазначаються зобов'язання споживачу здійснити заходи з усунення виявленого порушення.
ОСР/ОСП надає копію протоколу комісії з розгляду акту про порушення цих Правил відповідному електропостачальнику та додаткову інформацію, необхідну для здійснення коригуючого розрахунку електропостачальником щодо дати останнього контрольного огляду чи технічної перевірки, дати усунення порушення, величини договірної потужності об'єкта споживача та обсягу (помісячно), що підлягає перерахунку до дати складання акта про порушення ПРРЕЕ або акта розподіленої електричної енергії (додаток 11 до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (у разі наявності).
Відповідно до пункту 8.2.5. Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення.
Згідно з пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг не облікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Відповідно до додатку 9 до цих Правил в акті про порушення, крім іншого, зазначається адреса, за якою виявлено порушення.
Згідно з пунктом 2.3.12. Правил, у разі виявлення оператором системи фактів споживання побутовим споживачем та іншими споживачами електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби (на потреби для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено) оператор системи складає акт про порушення ПРРЕЕ, в якому зазначаються зобов'язання споживача здійснити заходи з усунення виявленого порушення шляхом негайного припинення споживання електричної енергії на непобутові потреби та протягом 30 днів з дня складення акта про порушення ПРРЕЕ організації комерційного обліку на непобутові потреби та укладення договору з електропостачальником за відповідним тарифом. Підтвердженням факту споживання електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби, можуть слугувати: отримана інформація від місцевих органів державної влади, місцевого самоврядування, податкової служби; рекламні вивіски та фасадні таблички на об'єктах; зафіксовані фото (відео) з відповідною рекламою; рекламна інформація з продажу товарів чи надання платних послуг на відповідних сайтах мережі Internet, тощо.
Положеннями частини першої статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 77 - 81, 89 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню у такий спосіб, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги вагоміших доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі №902/761/18, від 04.12.2019 року у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 року у справі №923/875/19).
В апеляційній скарзі позивач стверджує про недопустимість роздруківок вебсторінок як доказів.
Водночас частиною 1 статті 100 ЦПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи. До таких доказів належать, зокрема, електронні документи (у тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи), вебсайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі.
Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання та в інших місцях збереження даних в електронній формі, у тому числі в мережі Інтернет.
Позивач та його представник не надали жодних доказів фальсифікації зазначеної інформації або її невідповідності дійсності. Крім того, суд першої інстанції не поклав в основу свого рішення виключно вебматеріали, оскільки вони були оцінені у сукупності з іншими доказами у справі.
Разом з цим, заперечуючи проти позовних вимог, відповідачами доведено належними та допустимими доказами, які відповідають критеріям достовірності та достатності, факт споживання ОСОБА_1 електричної енергії на непобутові потреби.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сукупність доказів, наданих відповідачами, зокрема матеріали фотофіксації, інформація із відкритих інтернет-ресурсів щодо надання послуг оренди об'єкта нерухомості (вілли), а також технічні характеристики об'єкта, вказують на наявність значної приєднаної потужності та відповідну інфраструктуру для здійснення діяльності, спрямованої на отримання прибутку, які позивач не спростував.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2024 року у справі № 344/12148/23, суд касаційної інстанції дійшов висновку про правомірність дій оператора системи розподілу електричної енергії у випадках виявлення використання побутового тарифу для здійснення господарської діяльності, а також підтвердив законність складання акта про порушення та проведення відповідного перерахунку спожитої електроенергії.
Договір про споживання електричної енергії на непобутові потреби та організації комерційного обліку на непобутові потреби позивач на сьогоднішній день не уклав.
Крім того, судом встановлено, що позивач у період з 21 лютого 2024 року по 19 вересня 2024 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, протягом майже семи місяців позивач мав статус суб'єкта господарювання та був наділений правом здійснювати підприємницьку діяльність. Після внесення відомостей про припинення господарської діяльності, фактичне здійснення такої діяльності позивач не припинив.
Отже факт припинення підприємницької діяльності у вересні 2024 року сам по собі не спростовує можливості здійснення господарської діяльності на спірному об'єкті у наступний період, зокрема шляхом надання послуг оренди нерухомого майна як фізичною особою.
В апеляційній скарзі представник позивача посилається на положення п. 14.1.36 Податкового кодексу України.
У постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 826/14391/16 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що підприємницькою діяльністю можна вважати сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізації товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку.
Аналізуючи ознаки, притаманні підприємницькій діяльності, з урахуванням положень статей 42 та 55 Господарського кодексу України, Верховний Суд зазначив, що підприємницька діяльність передбачає систематичне прийняття особою самостійних рішень щодо здійснення операцій, спрямованих на отримання прибутку, що супроводжується прийняттям ризиків, пов'язаних із такою діяльністю.
Також Верховний Суд послався на роз'яснення, викладені у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.2003 № 3, відповідно до яких під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, підприємницької діяльності слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану з виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт або наданням послуг з метою отримання прибутку, яка має ознаки підприємницької діяльності, а саме: здійснюється самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) та на власний ризик.
У своїх постановах Верховний Суд також зазначає, що доказами здійснення господарської діяльності можуть бути не лише договори чи податкові документи, але й фактичні дані про функціонування об'єкта, характер споживання ресурсів, а також інфраструктурні характеристики.
У цьому випадку об'єкт позиціонується як комерційний, оскільки його технічні параметри дозволяють використання як бази відпочинку, а обсяги споживання електроенергії не відповідають звичайному режиму споживання житлового будинку.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції зробив правильні висновки із встановлених обставин, а також правильно застосував чинні норми закону, які регулюють спірні правовідносини.
Інші доводи скарги, щодо необґрунтованого висновку суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а спрямовані виключно на доведення необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин.
Щодо заяви позивача про забезпечення позову судом апеляційної інстанції
Як уже зазначалось, 13.04.2026 від представника ОСОБА_1 - адвоката Оверковського К. В. надійшла заява про забезпечення позову, сформована в підсистемі «Електронний суд» 10.04.2026, яку мотивовано тим, що нещодавно до позивача надійшов лист від відповідача ТОВ «Енера Вінниця» про попередження щодо припинення (обмеження) постачання електричної енергії №193567 від 23.03.2026, відповідно до якого планується припинення електропостачання з 08:00 год 15.04.2026 за адресою: АДРЕСА_4 , у зв'язку із нібито наявною заборгованістю у сумі 235 334,74 грн.
Заявник вважає, що зазначена заборгованість є спірною, оскільки вона нарахована на підставі акту, правомірність якого оскаржується ним у судовому порядку.
Зауважує, що спірна сума не є узгодженим грошовим зобов'язанням та не може бути підставою для застосування заходів впливу.
Крім того, вищевказане попередження не містить належного обґрунтування розрахунку заборгованості, що також свідчить про спірність заявлених вимог.
При цьому посилається на те, що згідно п.27 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 і доповнених новим абзацом згідно з Постановою КМУ №591 від 23.08.2016 «Спірні питання щодо заборгованості вирішуються шляхом переговорів між електропостачальником та побутовим споживачем або в судовому порядку. До вирішення спірного питання між сторонами відключення об'єкта побутового споживача не здійснюється».
Також вказує, що відповідно до п. 7.11. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Отже заявник вважає, що до вирішення спірних питань, викладених у заяві, відключати електроенергію постачальник не має права.
Однак, не зважаючи на те, що спір знаходиться на розгляді суду, в порушення Правил користування електричною енергією для населення, ТОВ «Енера Вінниця» має намір припинити електропостачання споживачу ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог частини першої статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Сторони у судове засідання викликалися, так як судове засідання у цій справі призначено на 14.04.2026, а заява про забезпечення позову надійшла до суду через підсистему «Електронний суд» 13.04.2026.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову колегія суддів дійшла до такого висновку.
Згідно з частиною першою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до положень частини другої цієї статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Зважаючи на це, суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
З аналізу наведених процесуальних норм та обставини справи вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.
Частиною дев'ятою статті 158 ЦПК України визначено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Так, абзац четвертий пункту 7.11 ПРРЕЕ встановлює, що на час розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Отже, абзац четвертий пункту 7.11 ПРРЕЕ регулює правовідносини між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання) лише на період розгляду судом спірних питань.
Указана норма права, встановлена в абзаці четвертому пункту 7.11 ПРРЕЕ, є імперативною для суб'єкта постачання електричної енергії, якому належить право відключити споживача від електропостачання та відновити його.
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
Щодо вимог позивача про вжиття заходів забезпечення позову в межах заявлених позовних вимог шляхом заборони відповідачам АТ «Вінницяобленерго» та ТОВ «Енера Вінниця» відключати об'єкт споживача від електропостачання до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі, враховуючи право касаційного оскарження, слід зазначити, що положеннями частини першої статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , отже необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову відпала, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими, оскаржуване рішення суду ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були надані до суду у визначеному процесуальним законом порядку та були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість.
Рішення суду першої інстанції є умотивованим, обґрунтованим щодо доводів сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року. Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Оверковський Костянтин Володимирович, залишити без задоволення.
Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 14 січня 2026 року залишити без змін.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Оверковський Костянтин Володимирович, про забезпечення позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16 квітня 2026 року.
Головуючий Ю. Б. Войтко
Судді: І. В. Міхасішин
І. М. Стадник