Справа № 132/110/26
Провадження № 33/801/360/2026
Категорія: 146
Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєлін Є. В.
Доповідач: Рибчинський В. П.
15 квітня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П.,
за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Довгалюк Л.І., потерпілого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Козирєва І.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Довгалюк Лесі Іванівни на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 03 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 559699 від 05.01.2026 року, водій ОСОБА_1 05 січня 2026 року о 17 год 30 хв на вулиці Фрунзе в м. Калинівка Хмільницького району Вінницької області, керуючи транспортним засобом марки (моделі) «Hyundai I30», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », перед перестроюванням, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, та під час перестроювання в ліву смугу руху, не надав перевагу в русі транспортному засобу марки (моделі) «Honda CR-V», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в тій смузі, у яку він мав намір перестроїтись, та здійснив з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п.2.3(б), 10.1, 10.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 03 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмір 665,60 грн.
Не погоджуючись з такою постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Довгалюк Л.І. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі за ст. 124 КУпАП закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Після подання апеляційної скарги до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі з застосуванням щодо ОСОБА_1 наслідків спливу строку накладення адміністративного стягнення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, вивчивши апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновків, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.
Пункт 1.3 ПДР України визначає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Положеннями пункту 2.3(б) ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зокрема зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до пункту 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно пункту 10.3 ПДР України, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР України).
Отже, суд, під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП повинен встановити, чи була дорожньо-транспортна подія, чи були отримані пошкодження транспортними засобами, діями якої особи завдано цієї шкоди, а також, які положення правил дорожнього руху було порушено вказаною особою.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд зауважує, що в рамках даного провадження суд перевіряє: чи мала місце дорожньо-транспортна подія, чи порушила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності правила дорожнього руху, та чи є причинно-наслідковий зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та дорожньо-транспортною подією.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо наявності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки його вина підтверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 559699 від 05.01.2026 року, згідно якого, ОСОБА_1 05 січня 2026 року о 17год.30хв. на вулиці Фрунзе в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області, керуючи транспортним засобом марки (моделі) «Hyundai I30», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », перед перестроюванням, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, та під час перестроювання в ліву смугу руху, не надав перевагу в русі транспортному засобу марки (моделі) «Honda CR-V», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в тій смузі, у яку він мав намір перестроїтись, та здійснив з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.п.2.3(б), 10.1, 10.3 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка є додатком до протоколу, в якій зафіксоване місце дорожньо-транспортної пригоди із зазначенням її прив'язки, графічно зображено та детально описано післяаварійне розташування транспортних засобів, конкретизовані погодні умови, стан покриття проїзної частини, наявність дорожніх знаків та розміти, а також перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
- письмовим поясненням ОСОБА_2 від 05.01.2026 року, згідно якого, він зазначає обставини, за наявності яких сталась дорожньо-транспортна пригода та вказує на ОСОБА_1 , як на особу, яка її вчинила;
- відеозаписами та фотознімками, наданими учасниками справи, на яких зафіксовано розташування транспортних засобів на місці дорожньо-транспортної пригоди, та наявних на них механічних ушкоджень, отриманих внаслідок їх зіткнення.
Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 559699 від 05.01.2026 року, не надано ні суду першої інстанції, ні в Вінницький апеляційний суд.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив захиснику ОСОБА_1 - адвокату Ткачу Ю.А. у задоволенні клопотань про витребування відеозаписів з нагрудних боді-камер працівників поліції та призначення авто-технічної експертизи є безпідставними, оскільки захисником ОСОБА_1 - адвокатом Ткачем Ю.А. було заявлено лише клопотання про витребування відеозаписів з нагрудних боді-камер працівників поліції, в задоволенні якого було обґрунтовано відмовлено з тих підстав, що працівниками поліції при оформленні адміністративного правопорушення не здійснювалось відеофіксації, при цьому клопотання про призначення авто-технічної експертизи взагалі не заявлялось.
Оцінивши пояснення водіїв, дослідивши схему ДТП, Вінницький апеляційний суд приходить до висновку, що матеріалів справи достатньо для встановлення вини водія, дії якого перебували в прямому причинному зв'язку з ДТП, характер пошкоджень транспортних засобів також підтверджує фактичні обставини, викладені у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення.
Оскільки ДТП сталася саме через невиконання ПДР водієм ОСОБА_1 і саме його дії призвели до пошкоджень транспортних засобів, суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки вважає доведеним склад правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП.
Разом з тим, не підлягає задоволенню клопотання про закриття провадження у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, оскільки судом першої інстанції адміністративне стягнення накладено в межах строків, визначених ст. 38 КУпАП, а саме в межах 3-місячного терміну.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об'єктивно з'ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених у судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Довгалюк Лесі Іванівни залишити без задоволення.
Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 03 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду: В.П. Рибчинський