Справа №:755/4957/26
Провадження №: 1-кс/755/1499/26
"07" квітня 2026 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна, -
встановив:
У провадження слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного постановою старшого слідчого ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 04-21767 від 13.11.2009 року, зареєстрованої Першою київською державною нотаріальною конторою 08.12.2009 року за № 9325986.
Вивчивши клопотання та додані до нього документи приходжу до наступного висновку.
У клопотанні ОСОБА_2 посилається на те, що нею на електронних торгах від 01.07.2019 року ДП «Сетам», було придбано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджує Акт про реалізацію предмета іпотеки, свідоцтво про право власності від 13.01.2019 року та витяг про реєстрацію речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
На сьогоднішній день відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається що постановою КС № 04-21767 від 13.11.2009 року Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві ст. слідчим ОСОБА_3 було накладено арешт нерухомого майна за реєстраційним номером 9325986, зареєстрованого 08.12.2009 року за № 9325986 реєстратором Першою київською державною нотаріальною конторою.
З огляду на те, що наявність арешту майна порушує її права як власника, просила в порядку ст. 174 КПК України зняти арешт з нерухового майна.
Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
За нормами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1 ст. 4 КПК України кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У постанові від 30 червня 2020 року у справі №727/2878/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11). Залежно від суб'єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 9 КПК України 2012 року під час кримінального провадження слідчий суддя інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (частини 3 статті 26 КПК).
Водночас слід зазначити, що згідно з принципом часової чинності (дії) КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (стаття 5 КПК України).
Стаття 126 КПК України в редакції 1960 року, визначала, що забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.
Положеннями КПК України 1960 року передбачалося прийняття рішення про зняття арешту з майна на стадії досудового слідства лише в межах провадження у кримінальній справі або одночасно з винесенням постанови про її закриття (частина перша статті 214), або раніше, якщо в застосуванні відповідного заходу відпаде потреба (частина шоста статті 126).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 по справі № 2-3392/11 дійшла висновку, що у разі, якщо арешт накладений на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, розпочатого в період дії КПК України 1960 року, спір щодо зняття арешту з майна є приватноправовим і має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Отже ураховуючи, що заявник ОСОБА_4 ставить питання про зняття арешту з нерухового майна, належного їй на праві власності, накладеного у кримінальній справі № 04-21767, яка розслідувалась за правилами КПК України 1960 року, і при цьому заявник не посилається на те, що була її учасником, та доказів того, що кримінальне провадження, у якому було накладено арешт, наразі незакрите, відсутні підстави для розгляду цього клопотання в порядку кримінального судочинства.
Враховуючи, що нормами КПК України не регульовано питання, яке рішення слід прийняти за клопотанням про скасування арешту майна, що не підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства, на підставі частини шостої статті 9 КПК України застосовується положення частини третьої статті 172 КПК України щодо повернення клопотання про арешт майна, яке подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу.
Одночасно слідчий суддя роз'яснює, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна - повернути особі, яка його подала.
Роз'яснити заявнику, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_5