Провадження № 2/748/98/26
Єдиний унікальний № 748/2222/25
15 квітня 2026 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Кухти В.О.,
секретаря Костюк С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
01.07.2025 р. до Чернігівського районного суду Чернігівської області через електронний суд надійшла позовна заява від позивача до відповідача, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика»:
1) заборгованість за Договором № 512368-КС-001 про надання кредиту від 25.10.2024 р., що становить 25 410,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 9 800,00 грн, суми заборгованості по штрафам - 5 000,00 грн, суми прострочених платежів за комісією - 610,00 грн;
2) сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 25.10.2024 р. ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Бізпозика» Договір про надання кредиту № 512368-КС-001. Договір був укладений в електронній формі, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчий кредитів ТОВ «Бізпозика». Відповідно до п. 1. Кредитодавець надав Позичальнику кредиту у розмірі 10 000,00 грн строком на 24 тижні - до 11.04.2025 р., на умовах сплати процентів за користування кредитом в розмірі 0,7% в день (фіксована ставка), із сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 2 000,00 грн. Кредит надавався на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених зазначеним Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. 25.10.2024 р. позивач видав відповідачу кредит в розмірі 10 000,00 грн, чим виконав свої зобов'язання за Договором вчасно та в повному обсязі. Сторонами Договору строки виконання зобов'язань позичальника за договором не переносились. До теперішнього часу відповідач лише частково сплатила позичальнику заборгованість за Договором в розмірі 3 420,00 грн, розрахунок та розмір якої зазначені у розрахунку заборгованості по Договору про надання кредиту 512368-КС-001 від 25.10.2024 р. клієнта, чим порушила свої зобов'язання, встановлені Договором. Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про надання кредиту № 512368-КС-001 від 25.10.2024 р. складає 25 410,00 грн, яка складається із: 10 000,00 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 9 800,00 грн - суми прострочених платежів по процентах, 5 000,00 грн - суми заборгованості по штрафам, 610,00 грн - суми прострочених платежів за комісією.
Таким чином, позивач звертається з даним позовом до суду, оскільки відповідач свої зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором не виконала, а тому останній вважає, що стягнути заборгованість необхідно у примусовому порядку через суд.
Ухвалою судді ОСОБА_2 від 02.07.2025 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, а також задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до розпорядження Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17.07.2025 р. № 01-12/102 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, встановлено, що враховуючи неможливість продовження розгляду судової справи, з метою забезпечення права учасників процесу на своєчасний судовий розгляд, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Чернігівського районного суду Чернігівської області відповідно до рішення Вищої ради правосуддя «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Чернігівського районного суду Чернігівської області у зв'язку з поданням заяви про відставку» від 15.07.2025 р. № 1465/0/15-25, на підставі рішення зборів суддів Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15.07.2025 р. № 4, вказана справа підлягає повторному автоматизованому розподілу.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17.07.2025 р. справу розподілено судді - Кухті В.О.
У відповідності до вимог ст. ст. 280, 281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за зареєстрованим місцем проживання, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін не подав. Крім того, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25.10.2024 р. ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Бізпозика» Договір про надання кредиту № 512368-КС-001, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ « Про електронну комерцію» (а.с.18-27).
ТОВ «Бізпозика» 25.10.2024 р. направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 512368-КС-001 про надання кредиту (а.с.28).
25.10.2024 р. ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 512368-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а.с.40).
Кредитодавець надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язався повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 24 тижні. Процентна ставка: в день 0,7 %, фіксована, комісія за надання кредиту 2 000,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту 10 000,00 грн. Термін дії договору - до 11.04.2025 р. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 20 411,76 грн, загальні витрати за кредитом 10 411,76 грн.
Відповідно до п. 2.11. Договору, денна процента ставка: 0,62 %. Орієнтовна реальна річна процента ставка розрахована відповідно до методики розрахунку, що затверджена Постановою Національного банку України від 11.02.2021 р. № 16 «Про затвердження розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит». Реальна річна процентна ставка, денна процентна ставка, загальні витрати за Кредитом та орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту обчислені на основі припущення, що Позичальник буде дотримуватися графіку платежів, що вказаний в п. 4.2.2. та Додатку № 1 до Договору, та буде застосовуватись Знижена процентна ставка, а інші платежі за послуги Кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії Договору.
Договір № 512368-КС-001 від 25.10.2024 р., пропозицію (оферта) укласти Договір про надання кредиту № 512368-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 25.10.2024 р. та прийняття (акцепт) пропозиції укласти Договір про надання кредиту № 512368-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 25.10.2024 р. підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2197 (а.с.27 зворот).
Матеріали справи містять Правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізпозика», що затверджені наказом директора ТОВ «Бізпозика» від 16.08.2024 р. № 24-ОД в редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору між сторонам (а.с.55-67).
25.10.2024 р. відповідач ознайомилася з Паспортом споживчого кредиту, в якому викладені основні умови кредитування та інформація щодо процентної ставки та умови повернення кредиту, який підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2865 (а.с.15-17).
Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано ЗУ «Про електронну комерцію» та ЗУ «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 ЗУ «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно зі ст. 4 ЗУ «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 ЗУ «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
На підтвердження укладення договору № 512368-КС-001 від 25.10.2024 р. позивачем надано візуальну форму послідовності укладення даного договору, з якої вбачається, що 25.10.2024 р. клієнт, використовуючи номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікувалася та зайшла у особистий кабінет на сайті http://my. tpozyka.com, ознайомилася з паспортом споживчого кредиту та було здійснено його підписання (а.с.51,52).
Відповідачу на номер телефону відправлено смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором UA-2865 для підписання паспорту споживчого кредиту, який нею підписаний.
Товариством направлено клієнту в ІТС індивідуальну оферту, яка містила істотні умови Договору та смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором UA-2197 для підписання.
Клієнт ознайомився з офертою товариства та прийняв її умови.
Акцептування клієнтом умов оферти, відбулося шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-2197 (дані в електронній формі у вигляді алфавітно цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти Договір, та надсилаються іншій стороні цього Договору).
Відповідно до Витягу з анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.tpozyka.com), відповідачем внесено такі відомості: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Амурськ Хабаровського краю російська федерація, документ, що посвідчує особу: паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Чернігівським РС УДМС України в Чернігівській області, сума бажаного кредиту (грн) - 10 000,00 грн, дата отримання кредиту - 25.10.2024 р., електронна адреса позичальника - ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер телефону: НОМЕР_1 , номер банківського рахунку / банківської картки для перерахунку коштів - НОМЕР_4 (а.с.53).
Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 р. по справі № 524/5556/19 акцентує увагу, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними за та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».
Таким чином, встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомилась та погодилась з ними.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2024 р. ТОВ «Бізпозика» видав ОСОБА_1 , згідно до кредитного договору № 512368-КС-001 від 25.10.2024 р. кредит в розмірі 10 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням, номер транзакції 42985-58398-39173 (а.с.54).
Позичальник ОСОБА_1 в рахунок погашення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом здійснила платіж на загальну суму у розмірі 3 420,00 грн.
Зробивши платіж по погашенню боргу на виконання умов кредитного договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту № 512368-КС-001 від 25.10.2024 р.
Вищезазначене твердження відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 р. по справі №127/23910/14-ц а саме, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Станом на день подачі позову до суду відповідачка борг за кредитним договором не повернула.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість позичальниці перед кредитором ТОВ «Бізпозика» станом на 22.06.2025 р. становить 25 410,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах, які нараховані за період із 25.10.2024 р. по 11.04.2025 р. (включно) - 9 800,00 грн, суми заборгованості по штрафам - 5 000,00 грн, суми прострочених платежів за комісією - 610,00 грн (а.с.12-14).
Суд зауважує, що нарахування відсотків за кредитним договором здійснювалось позивачем належним чином та у повній відповідності до умов кредитного договору та Правил надання споживчих кредитів, а саме: щоденно та виключно протягом строку користування кредитом, визначеним в п. 2 Кредитного договору, тобто до 11.04.2025 р.; за щоденною фіксованою процентною ставкою, зазначеною в п. 2 Кредитного договору, за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом, але лише протягом строку користування ним та до закінчення дії Кредитного договору (до 11.04.2025 р.); лише на залишок неповернутої суми Кредиту, що підтверджується вищезазначеними доказами, дослідженими судом.
В свою чергу відповідач не спростувала наданий позивачем розрахунок заборгованості та не надала власний контррозрахунок.
Зазначена позиція повністю узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 11.07.2018 р. у справі № 753/7883/15 у відповідності до якого, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.
З матеріалів справи вбачається, що позичальник своїх зобов'язань за договором належним чином не виконала та перестала сплачувати щомісячні платежі з погашення кредиту та процентів.
За умовами кредитного договору № 512368-КС-001 від 25.10.2024 р. про надання кредиту а саме п. 2.5 передбачено повернення сплату комісії в розмірі 2 000,00 грн., яка виплачується одноразово.
За приписами ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, ЗУ «Про споживче кредитування», безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 р. № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 р. № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог ЗУ «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Аналізуючи умови кредитного Договору № 512368-КС-001 про надання кредиту від від 25.10.2024 р. та Правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізпозика», суд приходить до висновку про правомірність дій товариства щодо нарахування заборгованості за комісією, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов'язкових платежів.
Такий висновок узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.2022 р. у справі № 496/3134/19.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, враховуючи те, що відповідачем не було належним чином виконано умови вищезазначеного кредитного договору, а також ним не було спростовано вищезазначених позовних вимог позивача, на підставі чого позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Разом з тим суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмір 5 000,00 грн з огляду на наступне.
Відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває на час розгляду даної справи.
Оскільки відповідачу у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати штраф в розмірі 5 000,00 грн, від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення суми штрафу.
Враховуючи вищевикладене з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 512368-КС-001 від 25.10.2024 р. у розмірі 20 410,00 грн, яка складається із: 10 000,00 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 9 800,00 грн - суми прострочених платежів по процентах - 9 800,00 грн, суми прострочених платежів за комісією - 610,00 грн.
При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн (а.с.1).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 80,32 % ((20 410,00 грн / 25 410,00 грн) х 100 %), та стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1 945,67 грн ((2 422,40 грн х 80,32 %) / 100 %).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 247, 263-265, 274-279, 280, 281, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 629, 1046 ЦК України, ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ «Про електронний цифровий підпис», ЗУ «Про споживче кредитування», суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, оф. 411) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 512368-КС-001 від 25 жовтня 2024 року у розмірі 20 410 (двадцять тисяч чотириста десять) гривень 00 копійок, з яких: 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість по тілу кредиту, 9 800 (дев'ять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок - заборгованість по відсотках та 610 (шістсот десять) гривень 00 копійок - заборгованість по комісії.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» сплачений судовий збір у розмірі 1945 (одна тисяча дев'ятсот сорок п'ять) гривень 67 копійок.
Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Кухта