Дата документу 13.04.2026Справа № 554/3100/26
Провадження № 3/554/492/2026
13 квітня 2026 року місто Полтава
Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Лизенко А. В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,
02 березня 2026 року, приблизно о 23:14 год, в м. Полтаві по вул. Харківське шосе, 15А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN POLO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за згодою водія у встановленому законодавством порядку на місці зупинки за допомогою приладу Alcotest Drager № 7510, ARLM-0377, результат тесту 1,29 проміле, з результатом погодився, чим водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у призначене судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
13 квітня 2026 року від захисника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнко Н. Ю. на адресу суду надійшло письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, в якому сторона захисту покликається на таке. Згідно із законом № 2839-ІХ від 13.12.2022 КУпАП доповнено спеціальною нормою - статтею 266-1 “Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції». Направлення/огляд зазначених осіб на стан наркотичного, алкогольного чи іншого сп'яніння має відбуватися лише відповідно до цих положень Кодексу. Огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Крім того, на виконання вимог ч. 7 ст. 266-1 КУпАП постановою КМУ від 12.01.2024 № 32 затверджено відповідний Порядок направлення вказаних осіб для проведення такого огляду. Так, відповідно до п. 3 Порядку № 32 огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов'язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Захисник зазначає, що огляд військовослужбовців/військовозобов'язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Також покликається на ч. ч. 1-4 ст. 24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до яких визначено випадки, за яких військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби. З урахуванням викладеного, стверджує про те, що ОСОБА_1 є чинним військовослужбовцем, тобто виконує обов'язки військової служби, а тому проведення огляду було ініційовано не посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини, а працівником поліції. За таких обставин, сторона захисту вважає, що огляд військовослужбовця ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено з істотним порушенням Порядку № 32 та вимог ст. 266-1 КУпАП. Цей факт встановлено під час складання Протоколу та підтверджується відповідними відеозаписами. Тому, на думку захисника, додані до Протоколу докази слід визнати недопустимими, як такі, що отримані з порушенням встановленого законом порядку. Враховуючи викладене, а також положення ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 245, 280 КУпАП, захисник просить провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення (а. с. 21-23).
За таких обставин, враховуючи наявність висловленої позиції захисту, суддя вважає, що неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду цієї справи.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшов до таких висновків.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Правила дорожнього руху (далі - ПДР, Правила), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Згідно з п.п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За наявними матеріалами справи слідує, що водій ОСОБА_1 не дотримався вимог п. 2.9а ПДР України.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Виходячи з положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом, підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 604765 від 02 березня 2026 року (далі - Протокол), який складено відносно ОСОБА_1 , при цьому у графі протоколу для пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення зазначено “надам в суді», водночас ОСОБА_1 ознайомлений зі змістом протоколу та датою, часом і місцем розгляду справи в суді, йому роз'яснені відповідні права та обов'язки, що засвідчено особистим підписом у протоколі (а. с. 1); долученим до зазначеного протоколу витягом з ІКС ІПНП підсистеми “Адмінпрактика» - карткою обліку адміністративного правопорушення від 02 березня 2026 року (а. с. 2);
- результатом алкотесту (чек Drager Alcotest 7510 ARLM - 0377) від 02 березня 2026 року о 23:24 год - результат 1,29 ‰ (проміле), і такий показник у 6 (шість) разів перевищує допустиме значення (а. с. 3);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови; огляд проведений за допомогою приладу Drager Alcotest 7510 ARLM 0377; результат огляду: проба позитивна 1,29 ‰; з результатом ОСОБА_1 згоден, про що міститься особистий підпис (а. с. 4);
- дослідженими в судовому засіданні даними відеозаписів з нагрудних камер патрульних поліцейських № 470227, № 472072, відеореєстратора службового автомобіля патрульної поліції, що зафіксовані на технічному носії інформації та надані до суду. Згідно із вказаними даними відеозаписів об'єктивно підтверджуються, зокрема, факт зупинки транспортного засобу, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також проходження ОСОБА_1 процедури огляду на стан сп'яніння за його згодою на місці події, його згода з результатом огляду на стан сп'яніння, а саме відповідним показником спеціального технічного приладу Драгер, що дозволяє суду констатувати відсутність суттєвих процесуальних порушень під час проведення такого огляду (а. с. 6).
Отже, вказані у Протоколі обставини знайшли своє підтвердження матеріалами справи та зібраними доказами у їх сукупності.
З цих підстав суддя вважає, що вказані докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення та винуватість в ньому ОСОБА_1 .
Так, із відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . В ході спілкування з водієм ОСОБА_1 у працівників поліції виникли підозри про перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння, про ознаки чого було повідомлено водія, зокрема, про запах з порожнини рота, а в подальшому водію запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. На пропозицію поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу водій ОСОБА_1 відразу погодився. Результат вказаного огляду виявився позитивним і становить 1,29 ‰ алкоголю у видихуваному повітрі.
Із вказаним результатом огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 ознайомився, протокол про адміністративне правопорушення підписав без будь-яких зауважень. З результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння погодився, що повністю підтверджується наявним відеозаписом.
Слід звернути увагу, що встановлення ознак сп'яніння, що є підставою для направлення особи для проходження огляду на стан сп'яніння, відповідно до чинного законодавства належить до компетенції поліцейського, а не суду.
Працівники патрульної поліції, у разі наявності ознак, проводять огляд водія на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, які дозволені до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спільний наказ МОЗ і МВС від 09.11.2015 р. №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Відповідно до цієї Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є:запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови;виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;поведінка, що не відповідає обстановці.
Тобто, встановивши вказані ознаки, працівники поліції зобов'язані запропонувати водієві пройти огляд.
На підставі п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом із тим, порушень порядку проведення огляду водія ОСОБА_1 на місці події, що ставили би під сумнів допустимість і дійсність огляду, в судовому засіданні не встановлено.
Суддя вважає, що зазначений вище огляд здійснений у межах повноважень працівника патрульної поліції, що не заперечувалось особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 за результатами огляду на стан сп'яніння на місці події та при ознайомленні зі складеним щодо нього протоколом про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суддя не вбачає об'єктивних підстав ставити під сумнів результати зазначеного вище огляду на стан сп'яніння відносно ОСОБА_1 .
Суддя вважає, що інші незначні процесуальні порушення не впливають на наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки вони не є істотними, а також є очевидним, що вказані порушення не можуть спростувати зазначені показники алкотестера.
Щодо доводів захисника про необхідність закриття провадження за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП суддя зазначає про таке.
Суддя вважає безпідставними доводи клопотання захисника про те, що патрульними поліцейськими була порушена процедура проведення огляду ОСОБА_1 , як військовослужбовця, з покликанням на норму статті 266-1 КУпАП.
По-перше, на долученому до Протоколу відеозаписі зафіксовано, що водій ОСОБА_1 після його зупинки повідомив працівникам поліції про те, що він дійсно є військовослужбовцем, але на день події перебував у відпустці.
По-друге, із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 керував цивільним транспортним засобом.
В момент зупинки транспортного засобу відсутні будь-які ознаки того, що останній перебував при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із проходженням військової служби, або безпосередньо виконував обов'язки військової служби. Так само відсутні будь-які об'єктивні відомості про те, що ОСОБА_1 виконував у цей день наказ чи розпорядження командира тощо, виконання чого було б неможливе в інший спосіб чи іншими особами, аніж поїздка у стані сп'яніння. Будь-яких підтвердних даних з цього приводу працівникам поліції він не надав, а також подібні відомості відсутні в матеріалах справи.
По-третє, із дослідженого судом відеозапису вбачається, що поліцейські зупинили водія ОСОБА_1 02 березня 2026 року, приблизно о 23:14 год, в АДРЕСА_2 , тобто поза межами території будь-якої військової частини.
Те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то наведена обставина не впливає на встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, оскільки об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім іншого, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об'єктивна сторона, відповідно до диспозиції цієї норми закону, полягає: 1) у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння; 2) або ж у діях особи (водія), яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння. Суб'єктом проступку є водій транспортного засобу.
Водночас жодних доказів на підтвердження доводів, зазначених у клопотанні, щодо виконання ОСОБА_1 як військовослужбовцем обов'язків та завдань військової служби, ані він, ані його захисник протягом розгляду цієї справи до суду не надали.
Так, відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Згідно з п. 1 розділу І Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 10.10.2016 №515, дана інструкція визначає основні завдання, механізм організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України, права та обов'язки патрулів і посадових осіб Служби правопорядку під час несення служби, порядок застосування ними заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов'язані), а також працівників Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків.
Таким чином, положення даної Інструкції поширюються тільки на взаємовідносин щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України.
Нормою законодавства визначено чіткий перелік обставин, за яких огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння проводиться особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема якщо є підстави вважати, що військовослужбовці у стані алкогольного сп'яніння: перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст.266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. Водночас статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду військовослужбовця водія таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця-пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп'яніння водія представники військової служби правопорядку не повинні запрошуватись.
Своєю чергою, стаття 266 КУпАП визначає спеціальний порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння спеціального суб'єкта - водія транспортного засобу.
За змістом ч.1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Аналіз положень ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що цією нормою закону не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння під час керування ними транспортним засобом у загальному порядку як водіями, до того ж, поза межами військової частини та не при виконанні обов'язків військової служби.
До того ж, відповідно до положень ст. 235-1 КУпАП військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів - військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків правопорушення, передбачені частинами першою, четвертою і п'ятою статті 121, статтею 121-1, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1-126, статтею 132-1 цього Кодексу. Стаття 130 КУпАП до переліку вказаних статей і частин статей не належить.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу, тобто спеціальним суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, працівники поліції мали відповідні повноваження щодо зупинки зазначеного транспортного засобу, проведення відповідно до ст. 266 КУпАП огляду водія на стан сп'яніння та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, встановлено відсутність жодних підстав для висновку про те, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, за вказаних вище обставин, виконував обов'язки військової служби. Не наведено мотивованих і підтверджених обставин про це й у клопотанні захисника.
Тому, суддя приходить до висновку, що огляд ОСОБА_1 як водія транспортного засобу проводився з дотриманням спеціально передбаченого порядку, який міститься у вимогах ст.266 КУпАП, тоді як аргументи захисника про порушення порядку огляду не знайшли свого підтвердження.
Зрештою, факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не був спростований.
Інших тверджень, які б слугували підставою для закриття провадження у цій справі, клопотання сторони захисту не містить.
Більше того, ОСОБА_1 , як водій, безперечно обізнаний про категоричну заборону керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та відповідно й вживання попередньо алкоголю чи препаратів, що його містять, у будь-якому вигляді, та які призводять до виникнення вказаного стану.
Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки такого діяння. Зокрема, водій у стані алкогольного сп'яніння становить загрозу для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху, а також безпосередньо для себе особисто, та власності третіх осіб.
За наведених обставин, суддя приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, і цей висновок відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв'язаними доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Враховуючи викладене, керуючись законом, суддя вважає, що необхідно застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 665,60 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 40-1, 276-280, 283-285 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. в дохід держави (стягувач: Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; місцезнаходження: вул. Кременчуцька, 2В, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751), з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок за наступними реквізитами:
Стягувач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795.
Реквізити для зарахування судового збору до державного бюджету:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106; Призначення платежу: *;101; Судовий збір, стягнутий на користь держави, за рішенням №».
Строк пред'явлення постанови до виконання в частині стягнення судового збору: протягом трьох місяців.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, у разі несплати добровільно штрафу протягом 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 34000,00 (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. В. Лизенко