Справа № 461/1826/26
Провадження № 2-о/461/43/26
15.04.2026 року м.Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме: встановити, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 12.03.2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.
Згідно з матеріалами справи, ухвала суду від 12.03.2026 року була скерована заявнику 18.03.2026 року рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Відповідно до інформації поштового відстеження, зазначене поштове відправлення вручено заявнику 09.04.2026 року.
10.04.2026 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 на виконання ухвали суду від 12.03.2026 року.
Разом з тим, подана заява не усуває недоліки, зазначені в ухвалі суду про залишення заяви без руху.
Зокрема, заявником не зазначено повне найменування зацікавленої особи. При цьому такі відомості не відносяться до інформації з обмеженим доступом та їх зазначення не потребує значних зусиль, які унеможливлюють їх внесення до заяви, оскільки такі відомості є загальнодоступними.
Крім того, заявником не надано суду доказів неможливості встановлення юридичного факту в позасудовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник у 2009 році змінив прізвище з російської мови на українську, при цьому органами державної реєстрації актів цивільного стану змінено прізвище як заявнику, так і його батькам, однак мати заявника паспорт не змінила.
Наразі виникла необхідність у підтвердженні родинних відносин у зв'язку з оформленням догляду за матір'ю, яка є недієздатною особою.
Однак, заявником не надано жодного доказу неможливості усунення розбіжностей у написанні прізвища шляхом звернення до відповідного територіального органу Державної міграційної служби у Львівській області із заявою про заміну паспорта матері з правильним написанням її прізвища.
Також суду не надано доказів того, чи звертався заявник до органів Державної міграційної служби та чи отримав відмову у зв'язку з неможливістю виправлення відповідних розбіжностей.
Водночас, відповідно до наданої відповіді Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України, заявнику рекомендовано звернутися до органів державної реєстрації актів цивільного стану для підтвердження факту родинних відносин у зв'язку з наявністю розбіжностей у написанні прізвища.
Зазначене свідчить про можливість встановлення відповідного юридичного факту в позасудовому порядку.
Таким чином, заявником не надано доказів неможливості встановлення юридичного факту в позасудовому порядку.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема з метою дотримання правил судової процедури, що не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року). Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини» (Teuschler v. Germany) наголосив, що обов'язком заінтересованої особи є прояв належної старанності при захисті своїх прав.
Відповідно до п. 2, 6 ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному та повному встановленню обставин справи, виконувати процесуальні дії, визначені судом, та добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, у разі якщо заявник не усунув недоліки заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Оскільки заявником не усунуто недоліки заяви, зазначені в ухвалі суду від 12.03.2026 року, заява підлягає поверненню.
Як вбачається з матеріалів справи, заявником 10.04.2026 року сплачений судовий збір на виконання вимог ухвали суду від 12.03.2026 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору підлягає поверненню у разі повернення заяви.
За таких обставин сплачений судовий збір підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення - повернути заявнику.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 665,60 грн., згідно з квитанцією № 1215223868 від 10.04.2026 року на номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA243253650000026200011777820, отримувач ГУК Львів/Галицький р-н/22030101.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвала суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Є. Радченко