Справа № 541/4720/25
Номер провадження3/541/48/2026
14 квітня 2026 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., за участі секретаря судового засідання - Непокупної Л.М., особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Огризкова А.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №525491 від 27.11.2025 року, 27 листопада 2025 о 19 годині 00 хвилин у м. Миргород по вул. Гоголя, 42, водій ОСОБА_1 керував т.з. «VOLKSWAGEN GOLF», д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме зіниці очей, котрі не реагують на світло, неприродна блідість та поведінка, що не відповідала обстановці, що сталась. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, чим порушив п. 2.5 ПДР України, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
03 березня 2026 року до суду надійшло клопотання захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Огризкова А.А., про закриття провадження, в обґрунтування якої зазначено наступне. У поліцейських були відсутні правові підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки ТЗ з використанням спеціальних технічних засобів (тест-системи), оскільки підставою проходження такого огляду поліцейські зазначили під час огляду ОСОБА_1 відсутність реагування на світло зіниць очей, неприродна блідість та не відповідність його поведінки, в обстановці, що склалася. В чому полягає не відповідність його поведінки, в обстановці, що склалася, поліцейськими не зазначено. Проте матеріали справи не містять обставин такої невідповідності. Обставини щодо відсутності реагування на світло зіниць очей та неприродної блідості можуть бути встановлені лише в умовах природного освітлення або наближених до нього умов. Проте, як встановлено матеріалами відеофіксації, під час огляду ОСОБА_1 поліцейські в умовах повної темряви спрямували в його обличчя та, відповідно, в його очі біле світло фар поліцейського автомобіля, миготливе червоне та сине світло проблискових маячків поліцейського автомобіля та світло ліхтарика поліцейського. ОСОБА_1 зауважив поліцейським, що йому заважає біле світло фар поліцейського автомобіля, миготливе червоне та сине світло проблискових маячків поліцейського автомобіля і вимагав прибрати їх. Проте поліцейські жодним чином не відреагували на його зауваження і зробили висновок про відсутність природних фізіологічних процесів у ОСОБА_1 за відсутністю природних умов для цього. У ОСОБА_1 також не виникло обов'язку (правових підстав) щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння лікарем закладу охорони здоров'я, оскільки поліцейські не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд поліцейським на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки ТЗ з використанням спеціальних технічних засобів (тест-системи), а відразу ж запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння лікарем закладу охорони здоров'я. ОСОБА_1 усвідомлював, що у 19 годині відповідні лікарі КНП «Миргородська лікарня інтенсивного лікування» Миргородської міської ради відсутні на робочому місті. А тому вказана процедура займе багато часу, оскільки вона буде пов'язана із викликом відповідного лікаря до лікарні з місця його перебування. З огляду на це ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що він фізично виснажився на роботі, а тому згоден пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на місті зупинки ТЗ з використанням спеціальних технічних засобів (тест-системи), проте не може проходити цей огляд у закладі охорони здоров'я. Після цього поліцейські висловили намір доставити ОСОБА_1 до підрозділу Миргородського ТЦК, який розташований в с. Малі Сорочинці Миргородського району. ОСОБА_1 , який є призовником і порушує правила військового обліку, з вищевказаних причин вважав це неприйнятним для себе. А тому залишив місце зупинки ТЗ до прибуття його батьків, які є власниками ТЗ.
У судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , а також його захисник - адвоката Огризкова А.А. підтримали клопотання про закриття провадження та просили його задовольнити.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху України встановлено, що водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Нормами ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (із змінами).
На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року №1452/735 затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2 Інструкції про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Вказаною Інструкцією визначено, що ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу 1 Інструкції).
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 Розділу 1 Інструкції).
Тобто Інструкція визначає підставою проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виявлення поліцейськими у водія однієї чи декількох вищенаведених ознак та чітке їх зазначення, однак не встановлює обов'язку та стандарту доказування наявності відповідних ознак.
Відповідно до п. 12 розділу II Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Таким чином, Інструкція не передбачає можливості проведення поліцейськими огляду водія транспортного засобу на стан наркотичного сп'яніння або стан під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів.
Водночас обов'язок водія пройти огляд виникає не з моменту виявлення ознак стану сп'яніння, а з моменту пред'явлення поліцейським вимоги про проходження відповідного огляду.
Згідно з п. 9 розділу ІІ вказаної Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
А пунктом 8 Інструкції передбачено, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини.
Таким чином, встановивши, що є підстави вважати, що особа, яка керує таким засобом, перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або з ознаками такого стану, передбаченими п. 3, п. 4 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський зобов'язаний висунути такій особі вимогу про проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і така особа підлягає огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №525491 від 27.11.2025 відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Під час його складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було.
Положення п. 12 Розділу ІІ Інструкції визначають, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 6 розділу Х із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ №808 від 05.11.2021).
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підтверджено відеозаписами, які містяться на DVD-R диску.
На вказаних відеозаписах зображені події, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме неодноразова пропозиція поліцейських пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, роз'яснення наслідків не вчинення таких дій та дій водія щодо ухилення від огляду, в тому числі й факт втечі з місця зупинки транспортного засобу.
Доводи захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, щодо хвилювань ОСОБА_1 про довготривалість процедури огляду, його фізичне виснаження та порушення правил військового обліку, що стало причиною втечі ОСОБА_1 з місця зупинки транспортного засобу, суд не приймає до уваги, оскільки вказані обставини не виключають складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не належать до обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності здійснюється не у зв'язку з можливим перебуванням у стані наркотичного сп'яніння, а саме внаслідок його відмови від проходження відповідного огляду, що достовірно підтверджується наявними у справі доказами, у тому числі відеозаписами.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом зафіксовано записами з відеореєстратора поліцейського автомобіля.
Вина ОСОБА_1 підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №525491 від 27.11.2025, направленням на огляд водія транспортного засобу від 27.11.2025, копією постанови серії ЕНА №6235993 від 27.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, копією рапорта поліцейського СРПП Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Пронози Д.М. від 27.11.2025, доданим до протоколу безперервним відеозаписом події та матеріалами справи в їх сукупності.
Досліджений судом відеозапис інформативний, позбавлений упередженості та суб'єктивного ставлення, є послідовним, містить у хронологічній послідовності необхідні відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
З переглянутих судом відеозаписів прослідковується чітка послідовність подій, які відбувались 27 листопада 2025 року під час складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, що беззаперечно підтверджують відомості, викладені в протоколі та вину правопорушника.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів суду не надано, не встановлено таких обставин і під час розгляду справи.
Таким чином, суд визнає винуватість водія ОСОБА_1 доведеною поза розумним сумнівом та приходить до висновку, що в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При призначенні ОСОБА_1 стягнення, суд враховує те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, приходить до висновку про накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент винесення постанови становить 665 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 221, 283-285 КУпАП, суд, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню, передбаченому санкцією, а саме, штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч гривень) на користь держави, (номер рахунку ІВАN UA048999980313050149000016001; населений пункт: ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ/М.ПОЛТАВА; отримувач: ГУК у Полт.обл/Полтавська/21081300; код ЄДРПОУ 37959255; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації і доходів бюджету 21081300, адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь держави 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок) судового збору на рахунок отримувача: UA 9089 9998 0313 1112 5600 0026 001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду О. А. Городівський