Справа № 296/4398/26
2-а/296/65/26
про залишення позовної заяви без руху
15 квітня 2026 рокум.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Петровська М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:
- поновити строк на оскарження постанови серії ДПО №702175 від 08.02.2024;
- скасувати постанову ДПО №702175 від 08.02.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі;
- провадження по адміністративній справі - закрити, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення;
- судові витрати покласти на відповідача.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам статей 160 - 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Кодексу, виходячи з наступних підстав.
Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 вказаної статті КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно із статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Так, оскаржувану позивачем постанову серії ДПО18 № 702175 винесено 08.02.2024, в той час як із цим позовом до суду позивач ОСОБА_1 звернувся 09.04.2026, що підтверджується відповідною відміткою про реєстрацію позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, позивачем пропущено строк звернення із позовом до суду, передбачений ч.2 ст.286 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем на виконання вимог ч.6 ст.161 КАС України заявлено клопотання про поновлення строку на подання адміністративного позову, в якому вказує, що про існування вищезазначеної постанови він фактично дізнався 06.04.2026 під час ознайомлення з існуючими виконавчими провадженнями у виконавчій службі, де і зміг отримати копію вищезазначеної постанови.
Оцінивши наведені підстави для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Наведеними правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов'язаний в кожному випадку з'ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин: вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли у суб'єкта звернення до суду виникають підстави, що дають йому право на пред'явлення визначених законом вимог, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Так, ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строків на оскарження від 09.04.2026 вказував, що про існування вищезазначеної постанови він фактично дізнався 06.04.2026 під час ознайомлення з існуючими виконавчими провадженнями у виконавчій службі, проте доказів на підтвердження вказаних обставин не надає. Витяг з Єдиного реєстру боржників не свідчить про такі обставини, оскільки не містить відомостей про отримання оскаржуваної постанови.
Отже, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначені ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку, не є поважними.
За таких обставин, позивачу ОСОБА_1 необхідно вказати підстави для поновлення строку звернення до суду із цим позовом разом з наданням доказів поважності причин його пропуску.
Частиною четвертою статті 46 КАС України закріплено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
В постановах від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а, від 17 червня 2020 року по справі №127/6881/17 та від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17 Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу. Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Таким чином, відповідачем у справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексу адміністративного судочинства України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не відповідні інспектори та управління.
В поданій позовній заяві позивач в якості відповідача вказала Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції. Разом з тим, Управління патрульної поліції не має статусу юридичної особи (є управлінням) як суб'єкта владних повноважень, натомість таким органом є Департамент патрульної поліції, від імені якого діяв поліцейський, який склав спірну постанову.
Пунктом другим частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч наведеній вимозі позивачем в позові не зазначено: поштового індексу позивача по справі; відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі.
Згідно п.4 та п.5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається із доданої до позову спірної постанови серії ДПО18, така має №702175, що не відповідає реквізитам постанови, зазначеній в прохальній та описовій частинах позову, у зв'язку з чим позивачу необхідно уточнити такі дані в позовній заяві.
Відповідно до п.6 та п.7 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Всупереч вищевказаним вимогам, в позовній заяві відсутні відомості про не вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору, чи перелік таких заходів у випадку їх вжиття, а також відомості про не вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, чи перелік таких заходів у випадку їх вжиття.
Згідно п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовні заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Разом з тим, в поданій позовній заяві відсутні відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження спірної постанови із зазначенням підстав для поновлення такого строку разом із сукупністю доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду;
- двох примірників позовної заяви із зазначенням в ній: 1) узгодженого кола відповідачів; 2) поштового індексу позивача по справі; 3) відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі; 4) уточненої прохальної та описової частин щодо вірних реквізитів спірної постанови; 5) відомостей про не вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору, чи перелік таких заходів у випадку їх вжиття; 6) відомостей про не вжиття позивачем заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, чи перелік таких заходів у випадку їх вжиття; 7) відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169,243, 248, 256 КАС України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі якщо недоліки заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Марина ПЕТРОВСЬКА