Справа № 369/1478/26 суддя в І-й інстанції Гришко О.М.
Провадження № 33/824/1984/2026 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
13 квітня 2026 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Музичука Євгенія Анатолійовича на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 22 січня 2026 року серії ЕПР1 № 572356, 22 січня 2026 року о 01 год. 00 хв. у селі Софіївська Борщагівка, проспект Героїв Небесної Сотні, 26/9, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «MAZDA» д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6820 ARCE-0185», тест № 4576 від 22 січня 2026 року, результат огляду 1,26 проміле, що зафіксовано на бодікамеру Motorola vb 400 470530, 470493. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000.00 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 адвокат Музичук Є.А. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Музичук Є.А. зазначає, що у матеріалах справи відсутні відомості про згоду ОСОБА_1 з результатами огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки автомобіля. У такому разі, водія мали б направити до лікарні для проведення огляду. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 вказував, що не згоден з результатами огляду та з'ясовував питання, яким чином можна провести огляд у медичному закладі. Подальші дії працівників поліції, які склали направлення до Ірпінської ЦРЛ, підтверджуються, що вони сприйняли позицію ОСОБА_1 та продовжували здійснювати дії для проведення огляду у відповідності до правил. Разом із тим, ця процедура не була проведена до кінця, що свідчить про недійсність огляду на стан сп'яніння. Таким чином, протокол складено безпідставно, матеріали справи не містять доказів правопорушення, а справа підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
У апеляційній скарзі адвокат Музичук Є.А.просить суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду та вказує, що ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про розгляд справи, а оскаржувану постанову отримано в суді 24 лютого 2026 року.
Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Музичука Є.А. щодо поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 лютого 2026 року з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Судом встановлено, що розгляд справи відбувся у відсутність ОСОБА_1 та його захисника. У матеріалах справи міститься довідка про доставку ОСОБА_1 повідомлення у додаток «Viber». Однак, така довідка не може вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, оскільки згідно Розділу І Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА від 23 січня 2023 року № 28, судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України. Така заява підписується власноруч або кваліфікованим електронним підписом учасника судового процесу та подається до суду.
Оскільки відповідної заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді у мобільному додатку ОСОБА_1 не подавав, повідомлення місцевого суду про судове засідання не може вважатися належним.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Музичук Є.А. отримав копію постанови у приміщенні суду 24 лютого 2026 року, а апеляційна скарга подана 06 березня 2025 року. За таких обставин, право особи на апеляційне оскарження судового рішення, про ухвалення якого особа не знала, має бути забезпечене шляхом поновлення пропущеного з поважних причин строку.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Музичук Є.А. та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Згідно ч. 2, 3, 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до п. 2, 6, 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У відповідності до п. 6 розділу ІІ даної інструкції, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак алкогольного сп'яніння у водія. Разом з тим, у разі наявності підстав вважати, що такі ознаки наявні, поліцейський пропонує водієві пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу чи в закладі охорони здоров'я, а водій зобов'язаний пройти такий огляд, для підтвердження чи спростування зазначених обставин.
Судом встановлено, що 22 січня 2026 року о 01 год. 00 хв. у селі Софіївська Борщагівка, проспект Героїв Небесної Сотні, 26/9, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «MAZDA» д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6820 ARCE-0185», тест № 4576 від 22 січня 2026 року, результат огляду 1,26 проміле.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 вказував, що дійсно був зупинений працівниками поліції 22 січня 2026 року, які запропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, на що він погодився. З результатами тестування 1,26 проміле не погодився та висловив бажання пройти огляд у лікаря. Працівники поліції зазначили, що ОСОБА_1 може самостійно знайти лікаря, аби той підтвердив відсутність алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, відеозапис, що міститься у матеріалах справи, відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та винності ОСОБА_1 у його вчиненні.
З наданого суду відеозапису вбачається, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 відповів, що в огляді немає необхідності, оскільки він не заперечує, що вживав алкоголь. Після цього на пропозицію пройти такий огляд на місці за допомогою приладу «Драгер» ОСОБА_1 погодився та пройшов його. З результатом огляду 1,26 проміле ОСОБА_1 погодився та визнав його. При цьому пояснив, що вживав алкогольні напої. Автомобілем керував, оскільки йому необхідно було забрати документи.
Таким чином, надані у суді апеляційної інстанції пояснення ОСОБА_1 в частині не згоди з результатом огляду повністю спростовані наявним у матеріалах справи відеозаписом.
Посилання у доповненнях до апеляційної скарги на те, що підпис у акті огляду навпроти прізвища ОСОБА_1 у графі «з результатам згоден» йому не належить, апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
З цих підстав, апеляційний суд не приймає до уваги висновок експерта № 22 від 01 квітня 2026 року, який містить лише вірогідний висновок, що підписи в акті огляду на стан сп'яніння ймовірно не належать ОСОБА_1 .
Надані суду результати лабораторних досліджень №328138 КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва» від 22 січня 2026 року (доставлено в лабораторію 03:40 год.) про те, що у крові ОСОБА_1 виявлено етанол з показником 0,7 mmol/L, що, на переконання ОСОБА_1 та його захисника, є меншим за 0,2 проміле, ніяким чином не спростовують результат огляду на стан сп'яніння проведений на місці зупинки.
Як зазначалось вище, відповідно до Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно Розділу ІІІ вказаної Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
У даному випадку, ОСОБА_1 не згоди з результатами огляду, проведеним працівниками поліції на місці зупинки автомобіля не висловлював, а тому, підстав для проведення огляду у закладі охорони здоров'я у присутності поліцейського не було.
Апеляційна скарга не містить інших доводів, які б вказували на незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння чи відсутність його вини у вчиненому.
Відповідно доч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Враховуючи зазначене, місцевим судом було прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованих мотивів прийнятого рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд, -
Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Музичуку Євгенію Анатолійовичу строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 лютого 2026 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Музичука Євгенія Анатолійовича залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення виготовлене 14 квітня 2026 року.
Суддя В.О. Фінагеєв