Апеляційне провадження № 22-ц/824/6434/2026
Справа № 357/6237/23
13 квітня 2026 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А., вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Коломієць Тетяною Олександрівною , на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травні 2023 року представник ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 2031668774 від 10.07.2020 у розмірі 227 853,21 грн., судовий збір в розмірі 3 418 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року позов задоволено.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року залишено без задоволення.
Не погоджуючись із даним заочним рішенням, відповідач ОСОБА_1 в особі представника Коломієць Т.О. 24 грудня 2025 року засобами поштового зв'язку направила апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Листом Київського апеляційного суду від 19 січня 2026 року справу № 357/6237/23 було витребувано з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
03 лютого 2026 року справа № 357/6237/23 з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху. Для усунення недоліків апеляційної скарги заявнику необхідно було надати апеляційному суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви підлягало сплаті 3 418 грн., відтак, за подання апеляційної скарги необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 5 126,70 грн. (3 418 х 150 % = 5 126,70 грн.)
Відповідачу, відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року, було надано строк тривалістю десять днів з дня вручення копії ухвали для виправлення вказаних недоліків.
Як вбачається з матеріалів справи, Київський апеляційний суд 10 лютого 2026 року направляв представнику ОСОБА_1 - адвокату Коломієць Т.О. засобами електронного зв'язку до її електронного кабінету в системі "Електронний суд" копію ухвали Київського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху, на підтвердження чого в матеріалах справи наявний звіт про доставку 10 лютого 2026 року вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду з вкладенням електронного примірника вказаної ухвали до електронного кабінету представника відповідача.
Крім того, Київським апеляційним судом 04 березня 2026 року засобами поштового зв'язку було направлено копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на поштову адресу ОСОБА_1 , що вказана в матеріалах справи та апеляційній скарзі.
Також, 07 квітня 2026 року головним консультантом ОСОБА_3 було здійснено телефонний дзвінок за номером телефону, який вказаний в матеріалах справи ( НОМЕР_1 ) як контактний номер телефону ОСОБА_1 для повідомлення її про рух справи. Даним телефонним дзвінком ОСОБА_1 було повідомлено про те, що подану її представником апеляційну скаргу ухвалою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року було залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 7 ст. 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення єдень отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до ч. 11 ст. 272 ЦПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 Положення про ЄСІТС).
В абзацах другому та п'ятому пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що до «Електронних кабінетів» користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя.
Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених у пункті 10 Положення про ЄСІТС, і тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.
Відтак, судом належним чином повідомлено сторону відповідача про рух вказаної справи шляхом направлення копії ухвали Київського апеляційного суду від 05 лютого 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху до електронного кабінету адвоката Коломієць Т.О. в системі "Електронний суд" та на поштову адресу ОСОБА_1 .
Станом на 13 квітня 2026 року ОСОБА_1 недоліки апеляційної скарги не усунула.
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, у тому числі цікавиться рухом справи.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Європейський суд з прав людини у справах "Каракуця проти України" та "Пономарьов проти України" звертав увагу на те, що заявники мають виявити належну зацікавленість у розгляді їхньої справи, в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини зазначав, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції щодо обов'язку сторони цікавитися рухом справи, застосування положень ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги не є порушенням права особи на доступ до правосуддя.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч. 6 ст. 357 ЦПК України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
За таких обставин, оскільки недоліки апеляційної скарги не були усунуті, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Коломієць Тетяною Олександрівною , на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2023 року визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді: Кашперська Т.Ц.
Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.