Справа № 752/24739/19
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5100/2026
08 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Фесик Марії Олексіївни, стягувач: ОСОБА_2 ,
за апеляційною скаргою представника приватного виконавця Фесик Марії Олексіївни на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року, постановлену під головуванням судді Чередніченко Н.П.,-
встановив:
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названою скаргою.
ОСОБА_1 просила: визнати неправомірною та такою, що не підлягає застосуванню, оцінку майна згідно звіту ТОВ «Експертна служба України» про незалежну оцінку майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка проведена 22 серпня 2024 року в рамках виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1; зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик М.О. визначити ринкову вартість арештованого майна скаржника у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 відповідно до вимог діючого законодавства.
Скарга обґрунтована тим, що постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик М.О. від 04 листопада 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 876 525 грн 00 коп. та судового збору у розмірі 12 900 грн 00 коп.
Відповідно до звіту за вих. № 2050 від 22 серпня 2024 року про оцінку майна ТОВ «Експертна служба України», ринкова вартість об'єкту оцінки - належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_2 , становить 1 953 660 грн 00 коп.
ОСОБА_1 вважає дії приватного виконавця протиправними, оскільки оцінка квартири проведена з порушенням норм законодавства та вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання. Суб'єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду квартири.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 рокувимоги названої скарги задоволено.
Визнанонеправомірною та такою, що не підлягає застосуванню, оцінку майна згідно звіту ТОВ «Експертна служба України» про незалежну оцінку майна - квартири АДРЕСА_1 , що була здійснена 22 серпня 2024 рокув межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.
Зобов'язаноприватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик Марію Олексіївну визначити ринкову вартість арештованого майна скаржника у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 відповідно до вимог діючого законодавства.
В апеляційній скарзі представник приватного виконавця Фесик М.О. просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні вимог скарги.
В судовому засіданні Фесик М.О. та її представник підтримали доводи апеляційних скарг.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення Фесик М.О. та її представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи вимоги скарги, суд першої інстанції виходив із її обґрунтованості та доведеності. Експертна оцінка нерухомого майна проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб'єкт оціночної діяльності не здійснював безпосереднього огляду квартири, що могло вплинути на визначення вартості майна.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Положенням ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
За ч. 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003року № 1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28жовтня 2004 року № 1442,є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Відтак, оцінка нерухомого майна має проводитись відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.
Відповідно до положень п. 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.
Згідно п. 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 квітня 2020 року у справі № 752/24739/19 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за попередніми договорами купівлі-продажу.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 квітня 2020 року скасовано, позовні вимоги задоволено частково та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 876 525 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 12 900 грн 00 коп.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик М.О. від 04 листопада 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик М.О. від 14 серпня 2024 року призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ «Експертна служба України» для надання письмового висновку, звіту про оцінку майна.
Відповідно до звіту за вих. № 2050 від 22 серпня 2024 року, ринкова вартість об'єкту оцінки - належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_2 , становить 1 953 660 грн 00 коп.
Обгрунтовуючи подану скаргу, ОСОБА_1 зазначила, що експертна оцінка квартири проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб'єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна. Вказане може вплинути на визначення вартості квартири № 55 та призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою вартістю.
У постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі за № 917/628/17зроблено висновок: «Суд апеляційної інстанції наголосив, що у матеріалах справи немає доказів того, що приватний виконавець чи оцінювач зверталися до боржника з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об'єкта для його об'єктивної оцінки; посилання у звіті на те, що огляд об'єкта оцінки відбувався в присутності представників власника не відповідають дійсності, чого приватний виконавець не спростував і протилежного не довів, а суд першої інстанції таких обставин не дослідив.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що під час проведення оцінки майна в межах виконавчого провадження було порушено положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту № 1, що є підставою для визнання такої оцінки майна недійсною.»
Звертаючись до суду із скаргою на дії приватного виконавця, представником ОСОБА_4 долучено до матеріалів справи копії висновку про вартість майна та звіту про оцінку майна.
Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено відсутність доказів на підтвердження проведення суб'єктом оціночної діяльності повного огляду нерухомого майна, зокрема його внутрішнього огляду.
Ознайомлення із об'єктом оцінки полягає в дослідженні оцінювачем вихідних даних та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та в особистому огляді оцінювачем об'єкта оцінки, тоді як замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.
Висновок про вартість майна та звіт про оцінку майна не містить інформації щодо неможливості проведення особистого огляду об'єктів дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду.
Колегія суддів звертає увагу на те, що непроведення особистого огляду суб'єктом оціночної діяльності квартири № 55 могло вплинути на визначення вартості нерухомого майна, яке в подальшому підлягало реалізації з метою погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 .
Крім того, враховуючи розмір заборгованості ОСОБА_1 , приватним виконавцем не обґрунтовано необхідності вчинення дій, спрямованих на реалізацію єдиного житла боржника з урахуванням існування можливості здійснювати примусове стягнення боргу із інших доходів (заробітної плати, пенсії тощо).
Встановивши фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що визначення вартості майна боржника проведено з недотриманням вимог Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту та без належного ознайомлення оцінювача з об'єктом. Вказане є обгрунтованою підставою для задоволення вимог скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Фесик М.О.
Доводи апеляційної скарги про те, що згідно постанови про опис та арешт майна боржника від 13 липня 2023 року ОСОБА_1 добровільно надано доступ до внутрішніх приміщень квартири № 55 , колегія суддів оцінює критично, оскільки долучення до звіту про оцінку майна фотокопій внутрішнього огляду приміщення не підтверджує факту особистого огляду нерухомого майна суб'єктом оціночної діяльності.
Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або процесуального права та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 05 травня 2025 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційних скарг немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника приватного виконавця Фесик Марії Олексіївни залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 16 квітня 2026 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко