Справа № 296/4559/26
1-кс/296/1801/26
Іменем України
про арешт майна
16 квітня 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 42025062350000049 від 24.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,-
15.04.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 42025062350000049 від 24.06.2025, за ч. 4 ст. 191 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 42025062350000049 від 24.06.2025, за ч. 4 ст. 191 КК України за фактом, що службові особи Коростенського комунального підприємства «Водоканал» налагодили протиправний механізм фіктивного працевлаштування військовозобов'язаних осіб з метою їх подальшого бронювання відповідно до постанови КМУ № 76 від 27.01.2023. Зокрема, ОСОБА_5 , перебуваючи на військовому обліку, формально оформлений на посаді водія, однак фактично трудові обов'язки не виконує та у робочий час здійснює діяльність, не пов'язану з роботою на підприємстві.
Директор підприємства ОСОБА_6 координує вказану протиправну діяльність, забезпечує взаємодію учасників схеми, надає вказівки щодо оформлення працівників та організовує документальне супроводження з метою збереження підстав для бронювання. Контролер ОСОБА_7 здійснює документальне прикриття, зокрема оформлює фіктивні дорожні листи та іншу облікову документацію, що імітує виконання ОСОБА_5 службових обов'язків.
Крім того, ОСОБА_8 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 , забезпечив фіктивне працевлаштування свого брата ОСОБА_5 у вказаному підприємстві.
14.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира №296/3813/26, було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 в ході проведення якого вилучено:
-мобільний телефон «Samsung Galaxy A26» в корпусі чорного кольору imei НОМЕР_1 , imei2 НОМЕР_2 ;
-10 аркушів паперу формату А4 на яких наявні відтиски печатки з надписом « ІНФОРМАЦІЯ_1 код НОМЕР_3 »;
-банківську картку АТ «Укргазбанк» № НОМЕР_4 ;
-банківську картку АТ «Восток Банк» № НОМЕР_5 ;
-банківську картку АТ «А-Банк» № НОМЕР_6 ;
-тримач для сім-картки з номером «ВФ Україна» НОМЕР_7 та НОМЕР_8 .
14.04.2026 постановою слідчого вищевказане майно, яке належить ОСОБА_5 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025062350000049 від 24.06.2025, за ч. 4 ст. 191 КК України.
15.04.2026 слідчий подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речового доказу.
Слідчий надав заяву про розгляд клопотання без його участі та вказав, що просить клопотання задовольнити з підстав, які зазначені у клопотанні.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_9 , надав заяву про розгляд клопотання без його участі та заперечення проти клопотання де вказував, що обшук проведено особами, які не вказано в ухвалі слідчого судді, а також вилучено майно, шо не вказано в ухвалі, а тому просив відмовити в задоволенні клопотання в повному обсязі.
Неявка належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося в силу положень ч.4 ст.107 КПК України
Слідчий суддя вивчивши клопотання та його додатки, прийшов наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Під час судового розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 42025062350000049 від 24.06.2025, за ч. 4 ст. 191 КК України за фактом, що службові особи Коростенського комунального підприємства «Водоканал» налагодили протиправний механізм фіктивного працевлаштування військовозобов'язаних осіб з метою їх подальшого бронювання відповідно до постанови КМУ № 76 від 27.01.2023. Зокрема, ОСОБА_5 , перебуваючи на військовому обліку, формально оформлений на посаді водія, однак фактично трудові обов'язки не виконує та у робочий час здійснює діяльність, не пов'язану з роботою на підприємстві. Директор підприємства ОСОБА_6 координує вказану протиправну діяльність, забезпечує взаємодію учасників схеми, надає вказівки щодо оформлення працівників та організовує документальне супроводження з метою збереження підстав для бронювання. Контролер ОСОБА_7 здійснює документальне прикриття, зокрема оформлює фіктивні дорожні листи та іншу облікову документацію, що імітує виконання ОСОБА_5 службових обов'язків.
Крім того, ОСОБА_8 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 , забезпечив фіктивне працевлаштування свого брата ОСОБА_5 у вказаному підприємстві.
Факт ймовірного вчинення кримінального правопорушення підтверджується додатками, що додані до клопотання серед яких і матеріали НСРД
14.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира №296/3813/26, було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 в ході проведення якого вилучено:
-мобільний телефон «Samsung Galaxy A26» в корпусі чорного кольору imei НОМЕР_1 , imei2 НОМЕР_2 ;
-10 аркушів паперу формату А4 на яких наявні відтиски печатки з надписом « ІНФОРМАЦІЯ_1 код НОМЕР_3 »;
-банківську картку АТ «Укргазбанк» № НОМЕР_4 ;
-банківську картку АТ «Восток Банк» № НОМЕР_5 ;
-банківську картку АТ «А-Банк» № НОМЕР_6 ;
-тримач для сім-картки з номером «ВФ Україна» НОМЕР_7 та НОМЕР_8 .
14.04.2026 постановою слідчого вищевказане майно, яке належить ОСОБА_5 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025062350000049 від 24.06.2025, за ч. 4 ст. 191 КК України.
15.04.2026 слідчий подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речового доказу.
Щодо посилання захисника на той факт, шо в ухвалі слідчого судді від 31.03.2026 №296/3813/26 не вказано переліку осіб, яким долучено проведення обшуку.
У постанові ККС ВС від 17.02.2021 (справа № 263/10353/16-к, провадження № 51-4972км20. https://tinyurl.com/52zs2fa7, у яких Суд, з-поміж іншого, також зазначив: «Питання про дотримання вимог КПК прокурором або слідчим щодо належного використання повноважень здійснювати обшук, залучення понятих, спеціалістів, працівників оперативного підрозділу, підозрюваного, захисника, інших учасників провадження вирішуються на етапі судового провадження (п. 24 ст. 3 КПК), а не провадженні у слідчого судді, і за умови надання суду протоколу обшуку як доказу винуватості у вчиненні злочину.
Щодо вилучення речей та документів, що не вказані в ухвалі слідчого судді .
Вилучення речей та документів, не зазначених в ухвалі слідчого судді, згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України, вважається тимчасово вилученим майном. Слідчий має право вилучати речі, які не вказані в ухвалі, лише якщо вони мають значення для провадження або є забороненими в обігу. Таке майно підлягає поверненню, якщо на нього не накладено арешт.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, слідчий суддя під час розгляду цього клопотання має встановити лише чи відповідає вилучене майно ознакам речового доказу в кримінальному провадженні № 42025062350000049 від 24.06.2025 за ч. 4 ст. 191КК України.
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, яке відповідає критерію речового доказу у кримінальному провадженні № 42025062350000049 від 24.06.2025 за ч. 4 ст. 191КК України:
-тримач для сім-картки з номером «ВФ Україна» 000097552105 та НОМЕР_8 .
- 10 аркушів паперу формату А4 на яких наявні відтиски печатки з надписом « ІНФОРМАЦІЯ_1 код НОМЕР_3 »;
-мобільний телефон «Samsung Galaxy A26» в корпусі чорного кольору imei НОМЕР_1 , imei2 НОМЕР_2 , який може містити електронні сліди злочинної діяльності.
Щодо банківських карт.
Як вже зазначалось речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з цим, нормами КПК України не передбачено накладення арешту на пластикові банківські картки. Арешт може бути накладений на будь-який тип рахунку (картковий, депозитний, поточний) відповідно до Постанови НБУ №163 від 29.07.2022 року, а не на пластикову картку, яка є лише інструментом для доступу до банківських рахунків.
Отже, банківські картки, які були вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , не мають ознак речового доказу, передбачених ст.98 КПК України, а тому підстав для накладення арешту на них, як речовий доказ, у слідчого судді не має.
Таким чином вважаю, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню та накладення арешту на частину майна (як на речовий доказ) з забороню відчуження, користування чи розпорядження майном
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт речового доказу, з метою його збереження слідчий суддя не вбачає, адже під час судового розгляду докази оцінюються безпосередньо судом.
За приписами ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Банківські картки (тимчасово вилучене майно) підлягають поверненню особі в якої вони вилучені.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого про арешт майна в кримінальному провадженні № 42025062350000049 від 24.06.2025, за ч. 4 ст. 191 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вилучене 14.04.2026 під час обшуку за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025062350000049 від 24.06.2025 за ч. 4 ст. 191КК України:
-мобільний телефон «Samsung Galaxy A26» в корпусі чорного кольору imei НОМЕР_1 , imei2 НОМЕР_2 ;
-10 аркушів паперу формату А4 на яких наявні відтиски печатки з надписом « ІНФОРМАЦІЯ_1 код НОМЕР_3 »;
-тримач для сім-картки з номером «ВФ Україна» НОМЕР_7 та НОМЕР_8 .
заборонивши відчуження, користування та розпорядження щодо вказаного майна.
В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Негайно повернути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тимчасово вилучене майно під час обшуку за адресою : АДРЕСА_1 :
-банківську картку АТ «Укргазбанк» № НОМЕР_4 ;
-банківську карткуАТ «Восток Банк» № НОМЕР_5 ;
-банківську картку АТ «А-Банк» № НОМЕР_6 ;
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвалу оголошено 16.04.2026
Слідчий суддя ОСОБА_1