16 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 620/6980/25
адміністративне провадження № К/990/13822/26
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 року у справі № 620/6980/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Добродія Фудз" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Добродія Фудз» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 06.06.2025 №10994/ж10/25-01-07-00 на загальну суму 1 520 460 грн; від 13.03.2025 №4501/ж10/25-01-07-00 на загальну суму 5 251 068,00 грн; від 13.03.2025 №4502/ж10/25-01-07-00 на загальну суму 3 418 603,00 грн; від 13.03.2025 №4503/ж10/25-01-07-00 на загальну суму 356 632,00 грн (якими позивачеві визначено до сплати податок на прибуток, податок на додану вартість та встановлено завищення від'ємного значення податку на прибуток і зменшено від'ємне значення ПДВ); від 13.03.2025 №4504/ж10/25-01-07-00 на загальну суму штрафної санкції 2659,00 грн за не реєстрацію податкової накладної.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 року адміністративний позов задоволено.
Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
До Верховного Суду 27.03.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 року у справі № 620/6980/25.
Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України з посиланням на застосування судом апеляційної інстанції вимог п. 44.6 ст. 44 ПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.09.2025 у справі №380/8798/21, від 31.07.2024 у справі № 380/5630/23, від 23.05.2024 року у справі № 380/5557/22, від 29.05.2020 року у справі № 826/27811/15, від 06.08.2019 року у справі № 160/8441/18, від 31.01.2020 року у справі № 826/15328/18, від 03.10.2023 року у справі № 420/534/20. Окремо в доводах касаційної скарги скаржник наводить цитати з постанови Верховного Суду від 09.03.2021 року у справі 810/1418/17 в контексті основних умов виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за умови документального підтвердження їх достовірності.
Всі інші доводи касаційної скарги зводяться до зафіксованих актом перевірки порушень в контексті нереальності господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Шатро Інжиніринг», ТОВ «Шатро Інтеріор Констракшин» і ТОВ «Агро Дарія», а також про не включення позивачем до складу доходів - безоплатне отримання ним послуг від використання знаків для товарів (право користування на товарні знаки), що власне і слугувало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які є предметом позову даної справи.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Верховний Суд зазначає, що відповідно пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Верховний Суд зауважує, що обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку суду, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
До того ж, у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Повертаючись до зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження, Суд звертає увагу, що задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про документальне підтвердження позивачем реальності господарських операцій з контрагентами ТОВ «Шатро Інжиніринг», ТОВ «Шатро Інтеріор Констракшин» і ТОВ «Агро Дарія» та судами не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст укладених договорів не відповідає дійсним намірам сторін, і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами. Крім цього, суди дійшли висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів контролюючого органу щодо заниження позивачем задекларованих показників у рядку 3 Декларацій «Інші доходи» (відносно епізоду по ліцензіару Agrikom Group Limited), оскільки безоплатне отримання виключних майнових прав на торгову марку не створює виникнення активів в бухгалтерському обліку підприємства та не призводить до виникнення доходів (в податковому обліку підприємства не виникає податкових різниць з податку на прибуток).
За висновками судів, податковим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, недостовірні та (або) суперечливі; як і не надано жодних доказів на підтвердження свого рішення про застосування положень підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України до ТОВ «Добродія Фудз».
До того ж, дійшовши вказаних висновків, суди попередніх інстанцій врахували правові висновки, викладені в постановах Верховного суду від 20 січня 2021 року у справі № 620/1274/19, від 24 листопада 2021 у справі № 640/22390/18, від 14 серпня 2018 року у справі № 815/3479/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 2а-2104/12/1370, від 23 січня 2020 року у справі №825/378/16, від 22 вересня 2021 року у справі №826/6155/17 , від 02 липня 2020 у справі №560/711/19, від 19 червня 2020 у справі №160/1446/19, від 22 квітня 2021 у справі №420/3062/19 та від 06.02.2020 у справі №807/1556/17.
Разом з цим, скаржником не наведено підстав щодо помилковості врахування судами попередніх інстанцій таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду чи спростування подібності правовідносин у справах, а лише зазначено про необхідність врахування інших правових позиції Верховного Суду.
Проте недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 3 статті 334 КАС України).
Отже перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Доводи касаційної скарги не містять посилань на невірне врахування судами попередніх інстанцій, чи окремо судом апеляційної інстанції таких правових позицій Верховного Суду та зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства, а також висловлення незгоди з наданою судами під час розгляду справи правовою оцінкою доказів у справі та зводиться до їх переоцінки, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження, враховуючи водночас межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 КАС України.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 року у справі № 620/6980/25, повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяІ.А. Васильєва