Постанова від 14.04.2026 по справі 120/4332/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 120/4332/23

адміністративне провадження № К/990/14134/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Яковенка М. М.,

суддів - Васильєвої І. А., Шишова О. О.,

за участі:

секретар судового засідання: Бугаєнко Н. В.,

представник позивача Янчук В. В.,

представник відповідача Корнейчук О. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 120/4332/23

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВН ЛІМІТЕД» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Вінницького окружного адміністративного суду (суддя Яремчук К. О.) від 23 листопада 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Залімський І. Г., Сушко О. О. Мацький Є. М.) від 05 березня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛВН ЛІМІТЕД» (далі - ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД») звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 січня 2023 року:

№ 110/Ж10/31-00-07-04-02, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на загальну суму 333 490 572,50 грн;

№ 111/Ж10/31-00-07-04-02, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 371 035 761,25 грн;

№ 112/Ж10/31-00-07-04-02, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2021 року у сумі 1 962 726 грн;

№ 113/Ж10/31-00-23-02, яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму 1 194 777,50 грн.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки Товариства стосовно нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами спростовуються первинними документами, які безумовно свідчать про їх реальність. При цьому позивач наголошував, що увесь товар, який був придбаний у контрагентів (ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ», ТОВ «АГРО-ТОВ» та ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС»), використаний ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» в господарській діяльності та експортований за межі митної території України по зовнішньоекономічним контрактам, що були укладені з компаніями-нерезидентами.

Водночас вказує, що інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів платника податків по ланцюгу постачання, а також інформація надана іншими контролюючими органами не є належним доказом у розумінні КАС України, адже вона не ґрунтується на безпосередньому дослідженні первинних документів. При цьому, непідтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагентів, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентами платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентами, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Також зазначає про те, що посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів є необґрунтованими, оскільки згідно відповідей Київської міської прокуратури та ТУ БЕБ у м. Києві та Київській області досудове розслідування у відношенні зазначених підприємств не здійснюється.

Окремо позивач зазначає про необґрунтованість висновків перевіряючих про те, що ТОВ «АВТОСЕРВІС-ПРОФ» не надавав послуг з перевезення для ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» у серпні-жовтні 2018 року з причин відсутності зареєстрованих накладних, оскільки ТОВ «АВТОСЕРВІС-ПРОФ» стало платником ПДВ після того, як були здійснені перевезення.

Що ж стосується податкового повідомлення-рішення № 113/Ж10/31-00-23-02 від 17 січня 2023 року, то представник позивача вказав, що в такому рішенні визначено до сплати суми штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб, що не було предметом перевірки. При цьому таким рішенням ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» зобов'язано сплачувати податок, на предмет якого позивач взагалі не перевірявся.

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 110/Ж10/31-00-07-04-02, № 111/Ж10/31-00-07-04-02, № 112/Ж10/31-00-07-04-02 та № 113/Ж10/31-00-23-02, що прийняті Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 17 січня 2023 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 26 840 грн.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 12 квітня 2024 року Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

5. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 квітня 2024 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.

6. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

7. Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2026 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її розгляд у відкрите судове засідання.

8. 24 березня 2026 року Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 348 призначено повторний автоматизований розподіл справи, з підстави обранням судді Дашутіна І.В. до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, який перебуває у складі колегії суддів, що унеможливлює його участь у розгляді справи.

9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 березня 2026 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Васильєва І. А., Шишов О. О.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 07 грудня по 27 грудня 2022 року посадовими особами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі направлень від 06 грудня 2022 року № 465/Ж3/31-00-07-04-02, № 466/Ж3/31-00-07-01-02, № 467/Ж3/31-00-23-03 та наказу від 01 грудня 2022 року № 190/Ж1 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

11. За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 05 січня 2023 року № 25/Ж5/31-00-07-04-02-20/39195903, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог:

- пункту 44.1 статті 44 , підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), вимог розділу 4 Концептуальної основи фінансової звітності (ухваленою Радою МСБО у вересні 2010 року), пунктів 7, 10 МСБО 18 «Дохід», статей 1, 3, 9, 11, 12 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV), вимог розділу 4 Концептуальної основи фінансової звітності (ухваленою Радою МСБО у вересні 2010 року), пунктів 1 та 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за період, що перевірявся на загальну суму 266 792 458 грн, у тому числі за три квартали в сумі 60 111 488 грн, за 2018 рік в сумі 153 831 070 грн, за 1 квартал 2019 року в сумі 43 924 229 грн, за півріччя 2019 року в сумі 65 813 371 грн, за три квартали 2019 року в сумі 43 924 229 грн, за півріччя 2019 року в сумі 65 813 371 грн, за три квартали 2019 року в сумі 50 641 332 грн, за 2019 рік в сумі 83 411 494 грн, за 2020 рік в сумі 17 677 486 грн, за 1 квартал 2021 року в сумі 11 872 408 грн та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 1 962 726 грн;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 296 828 609 грн, в тому числі за серпень 2018 року в сумі 13 981 121 грн, за вересень 2018 року в сумі 17 455 096 грн, за жовтень 2018 року в сумі 30 672 254 грн, за листопад 2018 року в сумі 27 943 096 грн, за грудень 2018 року в сумі 90 789 270 грн, за січень 2019 року в сумі 13 223 451 грн, за лютий 2019 року в сумі 14 933 110 грн, за березень 2019 року в сумі 10 744 859 грн, за квітень 2019 року в сумі 13 124 689 грн, за травень 2019 року в сумі 12 808 000 грн, за червень 2019 року в сумі 14 137 907 грн, за липень 2019 року в сумі 9 850 056 грн, за листопад 2020 року в сумі 4 769 760 грн, за грудень 2020 року в сумі 4 967 500 грн, за січень 2021 року в сумі 10 914 402 грн, за лютий 2021 року в сумі 6 513 983 грн;

- пунктів 103.2 та 103.3 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України, що призвело до заниження податку з доходу нерезидента із джерелом походження з України у загальній сумі 955 822 грн, в тому числі за 4 квартал 2017 року - 955 822 грн.

12. Такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що в ході проведення перевірки за період з 01 липня 2017 року по 31 березня 2021 року встановлено взаємовідносини ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» з постачальниками ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42451526), ТОВ «АГРО-ТОВ» (код ЄДРПОУ 42451526) та ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 39409322) по яких встановлено відсутність реального (законного) джерела походження товару (робіт, послуг).

12.1. Зокрема щодо відносин ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» з ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» перевіркою встановлено відсутність у ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» законних джерел походження ідентифікованого товару (активу) та неможливість (нереальність) здійснення господарських операцій із його подальшого постачання у зв'язку з:

- неадекватністю оформленого ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» постачання економічним можливостям, виходячи з обсягу і часу реалізації сільськогосподарської продукції (декларування в серпні - листопаді 2018 року взаємовідносин ще з 11 контрагентами-покупцями сільськогосподарської продукції (кукурудзи, олії, макухи, пшениці, ячменю) у значних обсягах по території України);

- відсутністю у ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» необхідних (виходячи із специфіки операцій) матеріально-технічних і трудових можливостей для реального постачання с/г продукції на користь ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД»;

- відсутністю ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» за місцезнаходженням, з якого мало б проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснюватися управління і облік (стаття 93 Цивільного кодексу України), а також уникнення від проведення зустрічних звірок та контрольно-перевірочних заходів;

- внесенням неправдивих відомостей щодо виробників сільськогосподарської продукції в оформлених ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» довідках про походження товару (відсутність у зазначених виробників земельних ділянок, посіву та збору врожаю на територіях встановлених селищних рад, також відсутність за даними Єдиного реєстру податкових накладних постачальників за операціями оренди землі, нерухомості, машин та механізмів, обробки землі та збору врожаю зернових, зернобобових та технічних культур);

- неможливістю встановлення фактичних перевізників товару у зв'язку з відсутністю взаємовідносин ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» із автомобільними перевізниками та відсутності доказів фактичного надання послуг по організації перевезень ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» (внесення неправдивих відомостей щодо замовника (вантажовідправника), автомобільних перевізників (водіїв) та пункту навантаження у товарно-транспортних накладних);

- недостовірність даних, відображених в паперових носіях за формою первинних документів, оформлених ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» на користь ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД», формальний підхід до їх оформлення, що свідчить про їх юридичну дефектність. Зокрема, в товарно-транспортних накладних зазначено пункт навантаження село Малокатеринівка Запорізької області, у зв'язку із чим, на адресу Малокатеринівської селищної ради направлено запит щодо надання інформації про користування земельними ділянками (укладання договорів оренди/суборенди земельних ділянок), проведення посіву зернових культур та збору врожаю, здійснення будь-якої діяльності (вирощування, відвантаження сільськогосподарської продукції тощо) на території селищної ради в 2017-2019 роках зокрема підприємствами ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ», ФГ «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ», СФГ «ДАР», ТОВ «ЗОЛОТЕ ТЕЛЯ-АГРО». У відповідь на такий запит Малокатеринівською селищною радою Запорізького району Запорізької області повідомлено контролюючий орган, що перераховані вище суб'єкти господарської діяльності на території селища Малокатеринівка підприємницьку діяльність не проводять, зерносховищ (елеваторів, хлібоприймальних пунктів) на території ради не має;

- в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних за період з серпня по листопад 2018 року автоперевізником зазначено ТОВ «АВТОСЕРВІС-ПРОФ». При цьому аналіз податкової звітності, даних ІПС Податковий блок та Єдиного реєстру податкових накладних свідчить про те, що ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» не мало взаємовідносин із автомобільним перевізником ТОВ «АВТОСЕРВІС-ПРОФ» (відсутнє придбання транспортно-експедиційних послуг). Також у ТОВ «АВТОСЕРВІС-ПРОФ» не встановлено наявності осіб, які отримували дохід за ознакою 101 (заробітна плата) або будь-якою іншою ознакою та могли б здійснювати перевезення товарів на користь ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ»;

- виробником кукурудзи та ячменю, яку ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» реалізовано ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» у серпні - листопаді 2018 року, є СФГ «ДАР», яке вирощувало зернові на полях в Запорізькій області. В ході дослідження ланцюга формування податкового кредиту ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» від СФГ «ДАР» аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних за період з червня 2018 по листопад 2018 встановлено, що у вказаного виробника ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» придбано кукурудзи 5 285,87 тонн і ячменю 14 543,365 тонн, тоді як реалізовано на користь ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» 78 424,09 тонн кукурудзи і 24 477,39 тонн ячменю. Тобто податковим органом встановлено невідповідність кількості придбаної ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» кукурудзи та ячменю у СФГ «ДАР», яку в подальшому реалізовано на користь ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД».

- відповідно до наданих до перевірки довідок про походження товару, оформлених ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ», виробником пшениці, яку ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» реалізовано на користь ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» у серпні - липні 2018 року в кількості 89 559,85 тонн, є ФГ «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ», яке вирощувало зернові на полях в Запорізькій області. В ході дослідження ланцюга формування податкового кредиту ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» від ФГ «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних за період з червня по листопад 2018 року встановлено, що у вказаного виробника ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» придбано пшениці 44 166,79 тонн, тоді як реалізовано на користь ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» пшениці - 89 559,85 тонн. Тобто, контролюючим органом встановлено невідповідність кількості придбаної ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» пшениці у ФГ «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ», що реалізована на користь ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД».

Крім того встановлено, ФГ «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» відсутнє за місцезнаходженням, з якого мало б проводитися щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснюватися управління і облік, а також уникнення товариством від проведення зустрічних звірок та контрольно-перевірочних заходів; неможливість вирощування ФГ «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» сільськогосподарської продукції у задекларованих обсягах, у зв'язку із фактичною відсутністю земельних ділянок; відсутність у ФГ «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» необхідної чисельності персоналу та матеріально-технічних можливостей для реального вирощування сільськогосподарської продукції та подальшої її реалізації по ланцюгу постачання (ФГ «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» не має постачальників за операціями оренди землі, нерухомості, машин та механізмів, обробки землі та збору врожаю зернових, зернобобових та технічних культур тощо); формуванням технічного податкового кредиту по першій ланці проходження сільськогосподарської продукції за рахунок новостворених (III квартал 2018) контрагентів-постачальників з номенклатурою придбаних товарів (одяг, продукти харчування) відмінною від реалізованих товарів (сільськогосподарська продукція) на контрагентів - покупців на суми ПДВ 9,9 тисяч грн, що дає змогу уникнути зупинення реєстрації податкових накладних (відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 936 Про внесення змін до пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в податкових накладних у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку не перевищує 50 тисяч грн); недостовірність даних, відображених в паперових носіях за формою первинних документів, оформлених ФГ «ДНІПРОВСЬКІ ХВИЛІ» на користь ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ», що свідчить про формальний підхід до їх оформлення та, як наслідок, їх юридичну дефектність;

- відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» є фігурантом кримінального провадження, відомості про яке внесено до реєстру 03 березня 2018 року під № 42018101060000063 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205, частиною першою статті 205-1 Кримінального кодексу України. Із матеріалів такого кримінального провадження слідує, що невстановлені особи, діючи повторно у 2017-2019 роках на території України, створили ряд юридичних осіб з метою прикриття незаконної діяльності контрагентів, що полягала у безпідставному переведенні безготівкових грошових коштів у готівку, незаконному формуванні валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість.

12.2. Щодо взаємовідносин ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» з ТОВ «АГРО-ТОВ», перевіркою також встановлено відсутність у ТОВ «АГРО-ГОВ» законних джерел походження ідентифікованого товару (активу) та неможливість (нереальність) здійснення господарських операцій із його подальшого постачання у зв'язку із:

- неадекватністю оформленого ТОВ «АГРО-ТОВ» постачання економічним можливостям, виходячи з обсягу і часу реалізації сільськогосподарської продукції;

- відсутністю у ТОВ «АГРО-ТОВ» необхідних (виходячи із специфіки операцій) матеріально-технічних і трудових можливостей для реального постачання сільськогосподарської продукції на користь ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД»;

- відсутністю ТОВ «АГРО-ТОВ» за місцезнаходженням, з якого мало б проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснюватися управління і облік, а також уникнення від проведення зустрічних звірок та контрольно-перевірочних заходів;

- внесенням неправдивих відомостей щодо виробника сільськогосподарської продукції в оформлених ТОВ «АГРО-ТОВ» довідках про походження товару (відсутність у зазначеного виробника земельних ділянок, посіву та збору врожаю на території встановленої селищної ради, також відсутність за даними Єдиного реєстру податкових накладних постачальників за операціями оренди землі, нерухомості, машин та механізмів, обробки землі та збору врожаю зернових, зернобобових та технічних культур протягом 2018 року). Зокрема, контролюючий орган вказав на те , що згідно з наданими до перевірки довідками про походження товару, що оформлені ТОВ «АГРО-ТОВ», виробником зернових, яку ТОВ «АГРО-ТОВ» реалізовано на користь ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» у березні 2019 року, є ФГ «Аграрні екологічні технології», яке вирощувало зернові на полях в Запорізькій області. Водночас перевіркою встановлено неможливість вирощування ФГ «Аграрні екологічні технології» сільськогосподарської продукції у задекларованих обсягах у зв'язку із: фактичною відсутністю земельних ділянок для вирощування у 2018 році; відсутністю у ФГ «Аграрні екологічні технології» необхідної чисельності персоналу та матеріально-технічних можливостей для реального вирощування сільськогосподарської продукції та подальшої її реалізації по ланцюгу постачання, оскільки ФГ «Аграрні екологічні технології» не має постачальників за операціями оренди землі, нерухомості, машин та механізмів, обробки землі та збору врожаю зернових, зернобобових та технічних культур тощо; недостовірністю даних, відображених в паперових носіях за формою первинних документів, оформлених ФГ «Аграрні екологічні технології» на користь ТОВ «АГРО-ТОВ», що свідчить про формальний підхід до їх оформлення та, як наслідок, їх юридичну дефектність;

- неможливістю встановлення фактичних перевізників товару у зв'язку з відсутністю взаємовідносин ТОВ «АГРО-ТОВ» із автомобільними перевізниками та відсутності доказів фактичного надання послуг по організації перевезень ТОВ «АГРО-ТОВ» (внесення неправдивих відомостей щодо замовника (вантажовідправника), автомобільних перевізників (водіїв) та пункту навантаження товарно-транспортних накладних на перевезення). Зокрема зазначено, що в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних за березень 2019 року зазначено автоперевізника ТОВ «АВТОСЕРВІС-ПРОФ». Проте проведеним аналізом податкової звітності, даних ІС Податковий блок та Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «АГРО-ТОВ» не мало взаємовідносин з автомобільним перевізником ТОВ «АВТОСЕРВІС-ПРОФ» (відсутнє придбання транспортно-експедиційних послуг);

- недостовірність даних, відображених в паперових носіях за формою первинних документів, оформлених ТОВ «АГРО-ТОВ» на користь ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД», формальний підхід до їх оформлення та, як наслідок, їх юридичну дефектність. Зокрема, у акті йдеться про те, що в товарно-транспортних накладних зазначено пункт розвантаження термінал ТОВ «ТІС-Зерно», ТОВ «Баріваж», ТОВ «Термінал», ТОВ «Олімпекс купе інтернешенл», ТОВ «ІЗТ» та ТОВ «МСП Ніка Тера». Львівським управлінням офісу великих платників податків ДПС направлено лист на адресу ТОВ «ТІС-Зерно» щодо надання інформації про взаємовідносини з ТОВ «АВТОСЕРВІС-ПРОФ», ТОВ «АГРО-ТОВ», ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД», на що ТОВ «ТІС-Зерно» повідомило контролюючий орган, що у нього відсутні будь-які фінансово-договірні відносини із ТОВ «АВТОСЕРВІС-ПРОФ», ТОВ «АГРО-ТОВ» та ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД». Також в товарно-транспортних накладних зазначено пункт навантаження товарів село Малокатеринівка Запорізької області, у зв'язку із чим на адресу Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області направлено запит щодо надання інформації про користування земельними ділянками (укладання договорів оренди/суборенди земельних ділянок, проведення посіву зернових культур та збору врожаю, здійснення будь-якої діяльності (вирощування, відвантаження сільськогосподарської продукції тощо) на території селищної ради в 2017-2019 роках підприємством «Аграрні екологічні технології». У відповідь на такий запит Малокатеринівською селищною радою Запорізького району Запорізької області повідомлено контролюючий орган, що ФГ «Аграрні екологічні технології» на території селища Малокатеринівка господарську діяльність не проводить, зерносховищ (елеваторів, хлібоприймальних пунктів) на території ради не має.

12.3. Щодо взаємовідносин ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» з ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС», то перевіркою встановлено:

- неможливість вирощування ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» сільськогосподарської продукції у задекларованих обсягах у зв'язку із фактичною відсутністю земельних ділянок;

- відсутність у ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» матеріально-технічних можливостей для реального вирощування сільськогосподарської продукції та подальшої її реалізації по ланцюгу постачання, оскільки ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» не має постачальників за операціями оренди землі, нерухомості, машин та механізмів, обробки землі та збору врожаю зернових, зернобобових та технічних культур тощо. Зокрема встановлено, що ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» не могло здійснювати вирощування сільськогосподарської продукції у задекларованих обсягах у зв'язку із фактичною відсутністю земельних ділянок, що підтверджено відповідними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. При цьому насіння сої були вирощені на полях товаровиробників Київської та Дніпропетровської областей;

- недостовірність даних, відображених в паперових носіях за формою первинних документів, оформлених ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» на користь ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД», формальний підхід до їх оформлення та, як наслідок, їх юридичну дефектність. Зокрема, під час перевірки ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» надано довідки про те, що соя, яка перероблялася, вирощена безпосередньо ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» на власних землях сільськогосподарського призначення, проте перевіркою встановлено дефектність такої довідки, оскільки у підприємства відсутні земельні ділянки та інші матеріально-технічні ресурси, необхідні для вирощування сільськогосподарської продукції;

- нереальність (відсутність фактичного здійснення) господарської операції з одержання на переробку давальницької сировини (сої) від ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС». Як наслідок, нереальними є господарські операції ТОВ «Протеїн Інвест» з виконання та передачі результатів підрядних робіт із переробки саме цієї сировини;

- згідно з повідомленням за формою № 20-ОПП щодо наявності об'єктів оподаткування підприємство ТОВ «Протеїн Інвест» має приміщення з переробки сільськогосподарської продукції за адресою: Хмельницька обл., смт. Дунаївці, вул. Кармелюка, буд. 5. При цьому згідно з інформацією, що міститься у базах даних Державної податкової служби (відомості про об'єкти оподаткування), за ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» зареєстровані об'єкти оподаткування: цехи, зерносховища, будівля грануляції шроту тощо за адресою: Хмельницька обл., смт. Дунаївці, вул. Кармелюка, буд. 5. За результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено операцій із надання в оренду цеху, зерносховища, будівлі грануляції шроту тощо за адресою: Хмельницька обл., смт. Дунаївці, вул. Кармелюка, буд. 5, що свідчить про внесення недостовірних відомостей щодо об'єкта оподаткування таким підприємством;

- відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, по ланцюгу постачання дійти до виробника сої не вдалося. Відсутність вказаної інформації не дає змоги ідентифікувати фактичний рух активу (сої) по ланцюгу постачання товару та, відповідно, його походження. Зокрема відповідно до баз даних ДПС встановлено інформацію про безпосередніх контрагентів-постачальників сої на адресу ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС», а саме ТОВ «МОГОЛ АГРО», ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ НАДІЯ» та ТОВ «АКТУЕЛЬ ПРОД». Однак відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, на адресу зазначених товариств їх контрагентами по ланцюгу постачання дійти до виробника сої контролюючому органу не вдалося, а відсутність такої інформації не дає змоги ідентифікувати фактичний рух активу (сої) по такому ланцюгу;

- нереальність можливості виконання оформлення господарських операцій з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг, з огляду на те, що наявних трудових ресурсів недостатньо для здійснення задекларованого обсягу робіт;

- оперативно-пошуковими заходами, що здійснені Головним управлінням ДФС у Київській області, встановити місцезнаходження ПП» АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» не вдалося. Більше того, відповідно до листа Головного управління ДФС у Київській області від 30 квітня 2021 року № 2471/9/10-97-03-04 ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» є фігурантом кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2020 року за № 3202011000000095 по факту ухиляння від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України. З матеріалів такого провадження слідує, що учасниками злочинної групи використовується ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» з метою мінімізації сплати податків підприємствам реального сектору економіки шляхом створення видимості фінансово-господарської діяльності, а ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» ніби-то є виробником сільськогосподарської продукції.

12.4. Крім того, у акті перевірки вказано про заниження податку з доходу нерезидента із джерелом походження з України внаслідок виплати ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» процентних доходів нерезиденту Nemiroff Investment Limited (Кіпр).

Так, в ході перевірки встановлено, що за період з 01 липня 2017 року по 31 березня 2021 року ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД нараховано процентів в загальній сумі 4 391 415,11 доларів США (еквівалентно 117 399 468,96 грн) та перераховано нерезиденту Nemiroff Investment Limited процентів у загальній сумі 2 458 860,57 доларів США (еквівалентно 65 748 299,64 грн), з яких сплачено податок з доходів нерезидента джерелом походження з України за ставкою 2% (з 2020 року за ставкою 5%) в загальній сумі 1 548 962,24 грн, посилаючись при цьому на статтю 11 Проценти Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

Водночас проведеним аналізом показників фінансової звітності компанії Nemiroff Vodka Limited встановлено, що кошти, залучені від компанії Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови), були використані компанією Nemiroff Investment Limited (Кіпр) для надання позики українському платнику податків ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД». При цьому відсотки за користування позикою, отримані кіпрською компанією Nemiroff Investment Limited від українського платника податків ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД», перераховувалися в той же період на банківські рахунки компанії Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови).

Виходячи з наведеного, посадовими особами податкового органу зроблено висновок, що компанія Nemiroff Investment Limited (Кіпр) не є кінцевим отримувачем грошових коштів, виплачених українським підприємством ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» у вигляді процентів, а є лише проміжним агентом (транзитером) з плати за користування внутрішньо-груповим кредитом. Ставка податку на доходи нерезидента з джерелом його походження з України при виплаті на користь Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови) має складати 15%, оскільки Конвенція про уникнення подвійного оподаткування Уряду України з Урядом Британських Віргінських островів відсутня.

Тому, зменшена ставка оподаткування доходів нерезидента, що отримує такий процентний дохід, не може бути застосована, оскільки Nemiroff Investment Limited (Кіпр) не є їх бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником). Процентний дохід, що сплачений ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» на користь Nemiroff Investment Limited (Кіпр), підлягає оподаткуванню, що визначено підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України, та сплачується за рахунок таких доходів.

Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» порушено вимоги пунктів 103.2 та 103.3 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України, адже при виплаті процентних доходів нерезиденту Nemiroff Investment Limited (Кіпр) платником неправомірно застосовано пільги по оподаткуванню, що передбачені частиною 2 статті 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

13. Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки, ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» подало заперечення на акт перевірки від 05 січня 2023 року № 25/Ж5/31-00-07-04-02-20/39195903.

14. 17 січня 2023 року Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 110/Ж10/31-00-07-04-02, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на загальну суму 333 490 572,50 грн, з яких: 266 792 458 грн - за податковими зобов'язаннями; 66 698 114,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 111/Ж10/31-00-07-04-02, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 371 035 761,25 грн, з яких: 296 828 609 грн - за податковими зобов'язаннями; 74 207 152,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 112/Ж10/31-00-07-04-02, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2021 року у сумі 1 962 726 грн;

- № 113/Ж10/31-00-23-02, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) на загальну суму 1 194 777,50 грн, з яких: 955 822 грн - за податковими зобов'язаннями; 238 955,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

15. 27 січня 2023 року ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» подано до Державної податкової служби України скаргу на зазначені податкові-повідомлення рішення, яка рішенням від 24 березня 2023 року № 7407/6/99-00-06-01-02-06 залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

16. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що контролюючий орган в ході здійснення перевірки дійшов помилкових висновків щодо недотримання позивачем норм податкового законодавства, у зв'язку з чим відповідачем було винесено протиправні податкові повідомлення-рішення, які підлягають скасуванню.

18. Зокрема, оцінюючи господарські операції позивача з переліченими вищи контрагентами, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з придбання позивачем товару.

19. Водночас, за висновками судів, контролюючим органом, у свою чергу, не надано допустимих та достовірних доказів що відомості, які містяться в первинних документах, є неповними, недостовірними, суперечливими або такими, що ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

20. При цьому судами зауважено, що певні недоліки в заповненні первинних документів (зокрема відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні) не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо інші докази в своїй сукупності вказують на те, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

21. Судами попередніх інстанцій також зауважено, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) податкової дисципліни. При цьому судами зауважено, що такі посилання не підтверджені належними, достовірними та достатніми доказами. Згідно з актом перевірки контролюючий орган дійшов вищевказаних висновків зокрема на підставі інформації, наявної в інформаційних базах даних контролюючого органу. При цьому наведені відповідачем схеми співставлення реалізації та придбання товарів по контрагентах не є належними доказами, оскільки такі схеми є лише узагальненням інформації, що наявна в інформаційних базах, з таких не вбачається, що вони базуються на безпосередньому дослідженні та аналізі первинних документів господарюючих суб'єктів.

22. Оцінюючи посилання податкового органу, що наведені в акті перевірки, на інформацію, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про їх необґрунтованість, оскільки така інформація носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства саме позивачем. Доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг (робіт) чи поставки товару позивачу, обумовленого укладеним договором, надано не було, як не було й доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку як позивача так і контрагентів та злагодженості дій між ними.

23. З цих же підстав суди виснували про необґрунтованість тверджень контролюючого органу, що стосувалися господарських операцій, що мали місце між ТОВ «АГРО-ТОВ» та його контрагентами ТОВ «АВТОСЕРВІС-ПРОФ», ФГ «АГРАРНІ ЕКОЛОГЧНІ ІНСПЕКЦІЇ» та ТОВ «Тіс-ЗЕРНО», а також між ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» та ТОВ «МОГОЛ АГРО», ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ НАДІЯ» та ТОВ «АКТУЕЛЬ ПРОД».

24. Водночас судами попередніх інстанцій відхилено посилання відповідача на те, що листи Малокатеринівської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 07 лютого 2020 року та ТОВ «ТІС-Зерно» від 12 березня 2020 року з огляду на те, що на виконання вимог ухвали суду представником відповідача не надано оригінали вказаних листів. При цьому зауважено, що інформація, наведена у таких листах, не спростовує той факт, що на виконання договірних відносин між ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» та ТОВ «АЛЄФ-КОМПАНІ», ТОВ «АГРО-ТОВ», ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» відбувався рух товару.

25. Також судами визнано необґрунтованими посилання відповідача на відомості щодо контрагентів, отримані в межах кримінальних проваджень, як на підставу порушення позивачем норм податкового законодавства, оскільки в ході судового розгляду встановлено, що за результатами досудового розслідування кримінальних проваджень № 4201810160000063 та № 3202011000000095 вироки або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «АЛЄФ-КОМПАНІ» та «ПП АГРОФІРМА ТПП АГРОАЛЬЯНС» не виносились.

26. При цьому в листі Київської міської прокуратури від 24 лютого 2023 року йдеться про те, що кримінальне провадження № 4201810160000063 закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Водночас у листі вказано, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4201810160000063 відносно ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» та ТОВ «АГРО-ТОВ» не здійснювалося.

27. Окрім того, із наявного в матеріалах справи листа територіального управління БЕБ у м. Києві та Київській області від 27 лютого 2023 року слідує, що у кримінальному провадженні № 3202011000000095 від 18 серпня 2020 року здійснюється досудове розслідування. При цьому таке не стосується службових осіб ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» та ТОВ «АГРО-ТОВ», а повідомлення про підозру посадовим особам цих підприємств не повідомлялося.

28. З огляду на наведене суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що податкові повідомлення-рішення № 110/Ж10/31-00-07-04-02, № 111/Ж10/31-00-07-04-02 та № 112/Ж10/31-00-07-04-02, що прийняті відповідачем 17 січня 2023 року, слід визнати протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

29. Вирішуючи питання про правомірність податкового повідомлення-рішення № 113/Ж10/31-00-23-02 від 17 січня 2023 року, суди попередніх інстанцій виснували про безпідставність висновків посадових осіб відповідача щодо необхідності оподаткування виплаченого компанії Nemiroff Investment Limited доходу у вигляді процентів за договором позики за загальним правилом в розмірі 15%, замість ставки 2 % (з 2020 року 5%) від загальної суми процентів, оскільки факт того, що Nemiroff Investment Limited не є кінцевим бенефіціарним власником доходу відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено жодними належними та допустимими доказами, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що суперечить вимогам податкового законодавства та підлягає скасуванню

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

30. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

31. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме що, судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень, в частині що стосується оцінки реальності господарських операцій позивача та його контрагентів, не було враховано висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23 травня 2018 року по справі № 826/16865/14, від 27 березня 2018 року по справі № 2а-1670/5096/12, від 30 січня 2018 року по справі № 2а-0870/6083/11, від 28 грудня 2022 року по справі № 520/1284/19, 19 вересня 2018 року по справі № 822/1771/17, від 16 березня 2020 року по справі № 160/2636/19, від 14 травня 2019 року по справі № 825/3990/14, від 31 січня 2020 року по справі № 520/10953/18, від 24 січня 2018 року по справі № 2а-19379/11/2670, від 21 травня 2019 року по справі № 815/662/16, від 27 березня 2018 року по справі № 826/1588/13-а, а також у постановах Верховного Суду України від 01 грудня 2015 року по справі № 21-3788а15 та від 14 березня 2017 року по справі № 21-1513а16.

32. Скаржник наголошує, що проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» з контрагентами ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ», ТОВ «АГРО-ТОВ» та ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» проводило нереальні господарські операції з постачання сільськогосподарської продукції, джерело якої не встановлено, внаслідок чого контролюючий орган дійшов обґрунтованих висновків, що вказана продукція є продукцією невідомого походження, оприбуткована підприємством та є безоплатно отриманою. Нереальність господарських операцій між ТОВ ЛВН ЛІМІТЕД та його контрагентами повністю підтверджується висновками, що викладені в акті документальної позапланової перевірки.

33. Зокрема вказує, що контрагенти позивача не мали реальної можливості виконати задекларовані операції в силу відсутності матеріально-технічних і трудових можливостей для реального постачання с/г продукції для ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД», відсутністю їх за місцезнаходженням, внесенням неправдивих відомостей щодо виробника с/г продукції в оформлених довідках про походження товару, та до ТТН щодо замовника (вантажовідправника), автомобільних перевізників (водіїв) та пункту навантаження, внесенням недостовірних відомостей щодо об'єктів оподаткування (у підприємств відсутні земельні ділянки та інші матеріальні-технічні ресурси, необхідні для вирощування та переробки сільськогосподарської продукції), неможливістю встановлення фактичних перевізників товару.

34. Стосовно податкового повідомлення-рішення від 17 січня 2023 року № 113/Ж10/31-00-23-02 скаржник зауважує, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05 грудня 2023 року по справі № 804/3765/16 та від 02 травня 2023 року по справі № 820/1212/17 щодо дослідження питання бенефіціарності доходів у вигляді відсотків, що сплачувалися Компанії позивачем за користування кредитними коштами.

35. Скаржник вказує, що проведеним аналізом відповідей компетентним органів іноземних країн, копій документів та фінансової звітності нерезидентів перевіряючими встановлено, що кошти залучені від компанії Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські Острови) були використані компанією Nemiroff Investments Limited (Республіка Кіпр) для надання позики українському платнику податків ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД». Відсотки за користування позикою, отримані кіпрською компанією Nemiroff Investments Limited від українського платника податків ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» перераховувалися в той же період на банківські рахунки компанії Nemiroff Vodka Limited (БВО). Основний прибуток іноземної компанії - отримувача доходу формується в основному за рахунок перерахованого доходу з території України.

36. Отже, компанія Nemiroff Investment Limited не є кінцевим отримувачем грошових коштів, виплачених українським підприємством у вигляді процентів, а є лише проміжним агентом (здійснює транзит) з плати за користування внутрішньо-груповим кредитом. А тому виплата доходу ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» на користь компанії Nemiroff Investments Limited (Кіпр) підлягає оподаткуванню по ставці 15%, що визначено ПК України, та сплачується за рахунок таких доходів.

36.1. Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на задоволенні касаційної скарги у повному обсязі.

36.2. Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційної скарги. Наполягав на правомірності оскаржуваних судових рішень.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

37. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

38. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

39. Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

40. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

41. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і далі в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

42. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані положеннями Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

43. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

44. Відповідно до визначення терміну «первинний документ», яке наведене в статті 1 Закону № 996-ХІV - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

45. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо її закінчення.

46. У силу вимог статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

47. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

48. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

49. Статтею 1 Закону № 996-ХІV передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

50. Так, відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

51. Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

52. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статі 134 ПК України визначає, що об'єктом оподаткування є:прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

53. Пункт 135.1 статті 135 ПК України закріплює, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

54. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 зазначеного Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

55. Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

56. За пунктом 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

57. Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

58. За змістом пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

59. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

60. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

61. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

62. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

63. Аналіз наведених норм свідчить, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

64. Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум витрат та податкового кредиту, врахованих платником під час визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з ПДВ відповідно, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

65. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі статті 75 КАС України щодо достовірності доказів.

66. Ці вимоги однаковою мірою стосуються формування й інших показників податкового обліку, в тому числі, доходу і податкових зобов'язань з ПДВ за господарськими операціями, оскільки податковий облік, як і будь-який облік, обов'язковість якого встановлена законом, не може ґрунтуватися на недостовірних даних.

67. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону № 996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

68. У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов'язкових реквізитів).

69. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат.

70. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

71. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв'язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

72. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

73. Такі висновки зроблені Верховним Судом у ряді постанов, до прикладу (але не виключно) в постановах від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 28 жовтня 2019 року у справі № 280/5058/18, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/1308/18, від 06 травня 2020 року у справі № 640/4687/19.

74. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, сформувавши загальні підходи, які повинні застосовуватися судами під час вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав у платника податку для отримання певної податкової вигоди (формування витрат, що визначаються при визначенні об'єкта оподаткування, податкового кредиту тощо) за результатами здійснення певних господарських операцій.

75. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами (пункт 63 Постанови).

76. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції (пункт 64 Постанови).

77. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (пункт 65 Постанови).

78. Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Самі по собі такі обставини, як-от: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) тощо - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

79. Зробивши акцент на реальному здійсненні господарської операції як складової юридичного факту, що породжує у платника податків право на податковий кредит та на збільшення витрат, Велика Палата в цій постанові акцентувала увагу на тому, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

80. Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов'язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

81. Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду також зроблено висновки про те, що під час вирішення спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (пункт 66 Постанови).

82. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (пункт 67 Постанови).

83. Спірне у цій справі питання, в межах вирішення якого відкрито касаційне провадження, зокрема, пов'язане із необхідністю дослідження господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ», ТОВ «АГРО-ТОВ» та ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС».

84. Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з переліченими контрагентами, податкові наслідки яких контролюючий орган поставив під сумнів, судами встановлено наступне.

85. 01 серпня 2018 року, 22 серпня 2018 року, 10 вересня 2018 року, 18 вересня 2018 року, 20 вересня 2018 оку, 01 жовтня 2018 року та 01 жовтня 2018 року між ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» (покупець) та ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» (постачальник) укладено договори поставки № ЯЧ-01-08/18, № ПШ-22-08/18, № ЖМ-10-09/18, № ШР-18-09/18, № КУ-20-09/18, № ОІ-01-10/18 та № СФ-01-10/18 відповідно.

86. Відповідно до пункту 1.1 розділу І таких договорів на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується здійснити поставку товару, а покупець прийняти та оплатити поставлений товар.

87. Кількість та якість товару, графік поставки, місце поставки та інші умови поставки окремої партії товару визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цих договорів (пункт 1.2 розділу І вказаних вище договорів).

88. Відповідно на наявних в матеріалах справи специфікацій до вказаних договорів, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар: ячмінь 3-ого класу, пшеницю 2-ого, 3-ого, 4-ого, 5-ого, 6-ого класу, макуху соняшникову, шрот негранульований, олію соняшникову нерафіновану та шрот соняшниковий, в кількості та за ціною визначених в специфікаціях. Базисна умова постачання Товару - СРТ (відповідно до Incoterms 2010) на термінали портів.

89. На виконання договору № ЯЧ-01-08/18 від 01 серпня 2018 року ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» на користь ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» поставлено ячмінь 3 класу, на виконання договору № ПШ-22-08/18 від 22 серпня 2018 року поставлено пшеницю 2, 3, 4, 5, 6 класу, на виконання договору № ЖМ-10-09/18 від 10 вересня 2018 року поставлено макуху соняшникову, на виконання договору № ШР-18-09/18 від 18 вересня 2018 року поставлено шрот негранульований, на виконання договору № КУ-20-09/18 від 20 вересня 2018 року поставлено кукурудзу 3 класу, на виконання договору № ОІ-01-10/18 від 01 жовтня 2018 року поставлено олію соняшникову нерафіновану, на виконання договору № СФ-01-10/18 від 01 жовтня 2018 року поставлено шрот соняшниковий.

90. Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, актів звірки взаєморозрахунків, карток рахунку 631 з серпня 2018 року по листопад 2018 року ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» отримало від ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» пшеницю, ячмінь, кукурудзу, макуху соняшникову, олію соняшникову нерафіновану, шрот негранульований та шрот соняшниковий, на загальну суму 1 378 076 166 грн, у т.ч. ПДВ - 229 679 361 грн.

91. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із вказаним контрагентом, позивачем долучено до матеріалів справи копії документів бухгалтерського обліку (договори, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунками-фактури, сертифікати якості).

92. Розрахунки між ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» (Покупець) та ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» (Постачальник), по вищенаведеними договорами проведені у повному обсязі, що підтверджено банківськими виписками та платіжними інструкціями.

93. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом серпня-жовтня 2018 року між ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» та компанією-нерезидентом WATERBRIDGE IMPORT LP (Великобританія) укладено ряд зовнішньоекономічних контрактів, а саме: № 9-PH-25-08/18 від 25 серпня 2018 року, № 8-PH-23-08/18 від 23 серпня 2018 року, № 15-PH-23-08/18 від 23 серпня 2018 року, № WL2009-10 від 20 вересня 2018 року, № WL2 409-17 від 24 вересня 2018 року, № WL2009-4 від 20 вересня 2018 року, № WL2109-15 від 21 вересня 2018 року, № WL2109-15 від 21 вересня 2018 року, № 19-РН-14-09/18 від 14 вересня 2018 року, № WL2009-3 від 20 вересня 2018 року, № 12-PH-30-08/18 від 30 серпня 2018 року, № WL0609-1 від 06 вересня 2018 року, № WL1709-3 від 17 вересня 2018 року, № WL2109-12 від 21 вересня 2018 року, №ОІ0310-1 від 03 жовтня 2018 року, № WL1709-5 від 17 вересня 2018 року, № WL2509-20 від 25 вересня 2018 року, № WL2709-21 від 27 вересня 2018 року, № AZ0108-08 від 01 серпня 2018 року, № AZ0110/18-16 від 01 жовтня 2018 року, № AZ0308-08 від 01 серпня 2018 року, № AZ1409-18 від 14 вересня 2018 року, № WL2009-1 від 20 вересня 2018 року, № CU-14-0310/18 від 93 жовтня 2018 року, № WL0110-26 від 01 жовтня 2018 року, № WL0310-29 від 03 жовтня 2018 року, № WL0510-32 від 05 жовтня 2018 року, № WL1709-7 від 17 вересня 2018 року, № WL2609-19 від 26 вересня 2018 року, № CU-20-1610/18 від 16 жовтня 2018 року, № WL0410-35 від 04 жовтня 2018 року, № WL2409-18 від 24 вересня 2018 року, № 26-PH-02-10/18 від 02 жовтня 2018 року, № 31-PH-03-10/18 від 03 жовтня 2018 року, № CU-21-1710/18 від 17 жовтня 2018 року, № WL0810-34 від 08 жовтня 2018 року, № WL1709-11 від 17 вересня 2018 року, № WL1709-4 від 17 вересня 2018 року, № WL2109-14 від 21 вересня 2018 року, № 010810-2 від 08 жовтня 2018 року, № WL0310-30 від 03 жовтня 2018 року, № WL1610-45 від 16 жовтня 2018 року, № 25-PH-01-10/18 від 01 жовтня 2018 року, № 29-PH-03-10/18 від 03 жовтня 2018 року, № CU-22-1810/18 від 18 жовтня 2018 року, № WL0910-40 від 09 жовтня 2018 року, № 20-PH-17-09/18 від 17 вересня 2018 року, № WL0510-33 від 05 жовтня 2018 року, № WL0910-37 від 09 жовтня 2018 року, № WL1709-6 від 17 вересня 2018, № WL2009-9 від 20 вересня 2018 року, № WL2809-23 від 28 вересня 2018 року, № WW0210-2 вiд 02 жовтня 2018 року, № OC-03-10/18-5 від 03 жовтня 2018 року, № WL2409-5 від 24 вересня 2018 року, № WW0110-1 від 01 жовтня 2018 року, № 1-SHT-18-09/18 від 18 вересня 2018 року, № WL0810-36 від 08 жовтня 2018 року, № WL1610-44 від 16 жовтня 2018 року, № WL 2809-25 від 28 вересня 2018 року, № 632-PH-17-10/18 від 17 жовтня 2018 року, № ОC-10-09/18 від 10 вересня 2018 року, № 31-PH-01-10/18 від 01 жовтня 2018 року, № AZ 1708-08 від 17серпня 2018 року, № WL 1709-2 від 17 вересня 2018 року, № WW0310-3 від 03 жовтня 2018 року, № WL0110-1 від 01 жовтня 2018 року, № WL 1210-42 від 12 жовтня 2018 року, № WL 1810-51 від 18 жовтня 2018 року, № WL 2109-16 від 21 вересня 2018 року, № WL-13-0310/18 від 03 жовтня 2018 року, № WL0210-2 від 02 жовтня 2018 року, № WL 0210-28 від 02 жовтня 2018 року, № WL 1210-41 від 12 жовтня 2018 року, № WL1809-8 від 20 вересня 2018 року, № WL 2109-13 від 21 вересня 2018 року, № OC-01-10/18-1 від 01 жовтня 2018 року, № WL 2009-10/2 від 20 вересня 2018 року, № WL 2409-17/1 від 24 вересня 2018 року, № WL 2809-22 від 28 вересня 2018 року, № OC-02-10/18-4 від 02 жовтня 2018 року, № WL 0910-38 від 09 жовтня 2018 року, № AZ0210/18 від 02 жовтня 2018 року, № W12809-24 від 28 вересня 2018 року, № 11-PH-30-08/18 від 30 серпня 2018 року, № ОC-20-09/18 від 20 вересня 2018 року та №10-PH-30-08/18 від 14 вересня 2018 року.

94. Окрім того, протягом серпня-жовтня 2018 року ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» укладено з компанією-нерезидентом VIKING TRADING OU (Естонія) зовнішньоекономічні контракти № 17-РН-14-09/18 від 14 вересня 2018 року, № 1-РН-23-08/18 від 23 серпня 2018 року, № 2330LVN-VT18W від 11 жовтня 2018 року, № 6-РН-28-08/18 від 28 серпня 2018 року, № РН-24-08/18 від 24 серпня 2018 року, № РН-25-08/18 від 25 серпня 2018 року, № 16-РН-14-09/18 від 14 вересня 2018 року, № 7-РН-29-08/18 від 29 серпня 2018 року, № РН-04-09/18 від 04 вересня 2018 року, № РН-04-09/18-2 від 04 вересня 2018 року та № РН-26-08/18 від 26 серпня 2018 року.

95. На виконання згаданих вище контрактів з іноземними компаніями ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» експортовано на користь компаній-нерезидентів WATERBRIDGE IMPORT LP (Великобританія) та VIKING TRADING OU (Естонія) увесь придбаний у ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» товар, зокрема ячмінь 3 класу, пшеницю 2, 3, 4, 5, 6 класу, макуху соняшникову, шрот негранульований, кукурудзу 3 класу, олію соняшникову нерафіновану, шрот соняшниковий.

96. Базисні умови зазначених контрактів передбачають, що ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» поставляє товар залізничним та/або автотранспортом до портів, звідки такий доставляється до компаній країн-нерезидентів WATERBRIDGE IMPORT LP (Великобританія) та VIKING TRADING OU (Естонія).

97. На підтвердження виконання умов цих контрактів, позивачем надано також відповідні акти прийому-передачі. Зокрема, наявними актами прийому-передачі підтверджується те, що ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» передало, а компанія-нерезидент WATERBRIDGE IMPORT LP (Великобританія) прийняла вказаний товар, поставлений на умовах зазначених контрактів. Актами прийому-передачі підтверджується те, що ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» передало, а компанія-нерезидент VIKING TRADING OU (Естонія) прийняла вказаний товар, поставлений на умовах зазначених контрактів.

98. Наявними в матеріалах справи митними деклараціями до кожної партії та об'єму товару, що передавалися на підставі всіх згаданих вище актів приймання-передачі відповідно до укладених ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» договорів з компаніями-нерезидентами VIKING TRADING OU (Естонія) та WATERBRIDGE IMPORT LP (Великобританія), підтверджується рух такого товару до його кінцевого власника.

99. Суди встановили, що первинними документами підтверджується те, що такий товар, як ячмінь, пшениця, кукурудза, макуха соняшникова, олія соняшникова нерафінована, шрот соняшниковий негранульований, шрот соняшниковий, придбавався ТОВ «ЛВН ЛІМІІТЕД» (доставлявся до позивача) у ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» та в подальшому експортувався до кінцевих отримувачів, а саме компаній-нерезидентів VIKING TRADING OU (Естонія) та WATERBRIDGE IMPORT LP (Великобританія).

100. Крім того судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» (покупець) та ТОВ «АГРО-ТОВ» (постачальник) укладено договори на поставку сільськогосподарської продукції № КУ-01-03/19 від 01 березня 2019 року, № ПШ-01-03/19 від 01 березня 2019 року, № ПШН -01-03/19 від 01 березня 2019 року, № ШР-28-02/19 від 28 лютого 2019 року та № ЯЧ-01-03/19 від 01 березня 2019 року.

101. Відповідно до пункту 1.1 розділу І зазначених договорів поставки постачальник зобов'язується здійснити поставку товару, а покупець прийняти та оплатити поставлений товар.

102. Кількість та якість товару, графік поставки, місце поставки та інші умови поставки окремої партії товару визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цих договорів (пункт 1.2 розділу І вказаних вище договорів).

103. Відповідно на наявних в матеріалах справи специфікацій до вказаних договорів, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар: пшеницю 2-ого, 3-ого, 4-ого, 5-ого, 6-ого класу, ячмінь 3-ого класу, кукурудзу 3-ого класу та шрот негранульований, в кількості та за ціною визначених в специфікаціях. Базисна умова постачання Товару - СРТ (відповідно до Incoterms 2010) на термінали портів.

104. На виконання договору № КУ-01-03/19 від 01 березня 2019 року ТОВ «АГРО-ТОВ» на користь ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» поставлено кукурудзу 3-ого класу, на виконання договору № ПШ-01-03/19 від 01 березня 2019 року поставлено пшеницю 2-ого, 3-ого, 4-ого, 5-ого, 6-ого класу, на виконання договору № ПШН -01-03/19 від 01 березня 2019 року поставлено пшеницю 2-ого, 3-ого, 4-ого, 5-ого, 6-ого класу, на виконання договору №№ ШР-28-02/19 від 28 лютого 2019 року поставлено шрот негранульований, на виконання договору № ЯЧ-01-03/19 від 01 березня 2019 року поставлено ячмінь 3-ого класу.

105. Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, актів звірки взаєморозрахунків, карток рахунку 631 у березні 2019 року ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» отримало від ТОВ «АГРО-ТОВ» пшеницю, ячмінь, кукурудзу та шрот негранульований, на загальну суму 239 901 615,42 грн, у т.ч. ПДВ - 39 983 602,57 грн.

106. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із вказаним контрагентом, позивачем долучено до матеріалів справи копії документів бухгалтерського обліку (договори, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунками-фактури, сертифікати якості).

107. Розрахунки між ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» (Покупець) та ТОВ «АГРО-ТОВ» (Постачальник), по вищенаведеними договорами проведені у повному обсязі, що підтверджено банківськими виписками та платіжними інструкціями.

108. При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» та ТОВ «МІРА ТРЕЙД СЕРВІС» укладено договори комісії № ЕК01-03/19 від 01 березня 2019 року, № ЕП01-03/19 від 01 березня 2019 року, № ЕШ28-02/19 від 28 лютого 2019 року та № У01-03/19 від 01 березня 2019 року.

109. 01 березня 2019 року ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» уклало договір комісії з ТОВ «СВІТ РОДОС» № ЕПС01-03/19.

110. Відповідно до умов вказаних вище договорів комісії комісіонери (ТОВ «МІРА ТРЕЙД СЕРВІС» та ТОВ «СВІТ РОДОС») зобов'язалися на умовах, визначених цими договорами, за дорученням комітента (ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД») за комісійну плату знайти покупця (нерезидента) продукції комітента (надалі іменується товар); вчинити за рахунок комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу товару на експорт нерезидентам України, в асортименті та за ціною, не нижче узгодженої сторонами; вчинити інші дії, пов'язані з відправкою товару на експорт, прийманням грошових коштів в оплату проданого товару (пункту 1.1 розділу І договорів).

111. Належним виконанням комісіонером своїх обов'язків за цими договорами вважається вчинення комісіонером правочину (укладання договору купівлі-продажу з третіми особами нерезидентами України) щодо продажу товарів, оформлення усіх необхідних документів на виконання такого правочину, фактична передача товарів таким третім особам і експорт товару за межі митної території України, що підтверджується відповідною митною декларацією. Виконання комісіонером своїх зобов'язань підтверджується звітом комісіонера (пункт 1.2 розділу І вказаних вище договорів).

112. На виконання договорів комісії між ТОВ «МІРА ТРЕЙД СЕРВІС», Україна (продавець), та компанією MODERNTREND S.R.O., Чеська Республіка (покупець), укладено контракти: № ММ2702-2 від 01 березня 2019 року, № ММ0202-1 від 01 березня 2019 року, № ММ2602-5 від 01 березня 2019 року, № ММ0503-10 від 05 березня 2019 року, № ММ0603-11 від 06 березня 2019 року, № ММ1203-12 від 12 березня 2019 року, № ММ1403-13 від 14 березня 2019 року, № ММ1503-15 від 15 березня 2019 року, № ММ0402-3 від 01 березня 2019 року, № ММ1502-4 від 01 березня 2019 року, № FF1203-2 від 12 березня 2019 року, № ММ0403-6 від 12 березня 2019 року, № ММ0403-7 від 12 березня 2019 року, № ММ1403-14 від 14 березня 2019 року, № SRT-2802/19 від 28 лютого 2019 року, № LX0703-1 від 07 березня 2019 року.

113. Між ТОВ «СВІТ РОДОС», Україна (продавець), та MODERNTREND S.R.O., Чеська Республіка (покупець), укладено контракти № WS1802-124 від 01 березня 2018 року, № WS2501-89 від 05 березня 2019 року.

114. Між ТОВ «СВІТ РОДОС» (продавець) та RUICHI GROUP LIMITED (покупець) укладено контракти № РН-05-03/19 від 05 березня 2019 року та № РН-08-03/19 від 08 березня 2019 року.

115. Предметом цих контрактів є поставка сільськогосподарської продукції (пшениці 2-ого, 3-ого, 4-ого, 5-ого, 6-ого класу, ячменю 3-ого класу, кукурудзи 3-ого класу та шроту негранульованого різного об'єму та різної вартості).

116. Базисними умовами зазначених вище контрактів визначено спосіб доставки такого від продавця до покупця. Зокрема, витрати по вивантаженню товару в пункті призначення, зберігання та завантаження на борт судна для відправки на експорт здійснюються за рахунок покупця.

117. При цьому договорами передбачено, що датою переходу права власності на товар від продавця до покупця вважається дата розвантаження товару в порту та підписання акту приймання-передачі товару.

118. Відповідно до наявних у матеріалах справи актів приймання-передачі товару до договору комісії № ЕК01-03/19 від 01 березня 2019 року ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» (комітент) передало, а ТОВ «МІРА ТРЕЙД СЕРВІС» (комісіонер) та ТОВ «СВІТ РОДОС» (комісіонер) прийняли кукурудзу, пшеницю, шрот соняшниковий негранульований українського походження, ячмінь фуражний які комісіонери в подальшому передали компанії MODERNTREND S.R.O. згідно відповідних актів прийому-передачі.

119. Проаналізувавши такі документи на предмет їх належності та достатності суди встановили, що наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі товару підтверджується його рух від первинного покупця ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» до кінцевих власників, якими виступали компанії-нерезиденти. Обсяг товарів переданих ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» на реалізацію ТОВ «МІРА ТРЕЙД СЕРВІС» та ТОВ «СВІТ РОДОС» співмірний та відповідає обсягу таких товарів, придбаних позивачем у ТОВ «АГРО-ТОВ».

120. Крім того судами встановлено, що обставини щодо виконання вказаних договорів, окрім зазначеного, також підтверджуються звітами комісіонерів ТОВ «МІРА ТРЕЙД СЕРВІС» та ТОВ «СВІТ РОДОС».

121. При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання договорів комісії з ТОВ «МІРА ТРЕЙД СЕРВІС» та ТОВ» СВІТ РОДОС» комісіонери перерахували на користь ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» грошові кошти за кожну поставлену компаніям-нерезидентам партію товару, а ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД», в свою чергу, сплатило на користь комісіонерів комісійну винагороду.

122. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що наявні у матеріалах справи вантажно-митні декларації свідчать про перетин товаром митного кордону України.

123. Судами попередніх інстанцій констатовано, що факт виконання сторонами умов договорів комісії та подальший рух сільськогосподарської продукції через митний кордон України підтверджується зокрема договорами комісії з додатками, додатковими угодами, специфікаціями, актами прийому-передачі на комісію, зовнішньоекономічними контрактами, актами передачі товару нерезиденту, митними деклараціями, звітами комісіонера, довідками про втрати, посвідченнями про якість такого товару, що однозначно свідчить про фактичну наявність товару у ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД», рух такого товару та отримання його компаніями-нерезидентами.

124. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 листопада 2020 року між ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» та ТОВ «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» укладено договір поставки № 11112020.

125. Пунктом 1.1 розділу І цього договору визначено, що на умовах, визначених договором, ТОВ «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» (постачальник) зобов'язується здійснити поставку товару, а ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» (покупець) прийняти та оплатити поставлений товар.

126. Кількість та якість товару, графік поставки, місце поставки та інші умови поставки окремої партії товару визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цих договорів (пункт 1.2 розділу І вказаного вище договору).

127. Відповідно на наявних в матеріалах справи специфікацій до вказаного договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар: сиру гідратовану соєву олію та шрот соєвий кормовий гранульований, в кількості та за ціною визначених в специфікаціях. Базисна умова постачання Товару - FCA, Україна, 32413, Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н., смт. Дунаївці, вул. Кармалюка, 5.

128. На виконання договору № 11112020 від 11 листопада 2020 року ТОВ «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» на користь ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» поставлено сиру гідратовану соєву олію та шрот соєвий кормовий гранульований.

129. Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, актів звірки взаєморозрахунків, карток рахунку 631 з листопада 2020 року по лютий 2021 року ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» отримало від ТОВ «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» сиру гідратовану соєву олію та шрот соєвий кормовий гранульований, на загальну суму 162 993 872,40 грн, у т.ч. ПДВ - 27 165 645,4 грн.

130. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із вказаним контрагентом, позивачем долучено до матеріалів справи копії документів бухгалтерського обліку (договори, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, рахунками-фактури, довідки про походження товару).

131. Розрахунки між ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» (Покупець) та ТОВ «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» (Постачальник), по вищенаведеному договору проведені у повному обсязі, що підтверджено банківськими виписками та платіжними інструкціями.

132. При цьому як свідчать матеріали справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, довідками про походження товару, складеними директором ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС», підтверджено те, що шрот соєвий кормовий гранульований та сира гідратована соєва олія, яку реалізовано на користь ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД», отримані шляхом переробки зокрема й на олійноекстракційному заводі ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ».

133. Так, договором № 01-09/2020-ДП від 10 вересня 2020 року на переробку сої на давальницьких умовах, що укладений між ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» (замовник) та ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» (виконавець), визначено, що замовник зобов'язується передати виконавцю сировину у строки та на визначених у договорі умовах, оплатити виконавцю виконані роботи з переробки сировини.

134. Про факт передачі відповідної сировини від ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» до ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» та її переробку свідчать акти приймання-передачі продукції, сертифікати якості переданої сировини, а також акти переробки.

135. Водночас як було встановлено судами попередніх інстанцій, 11 листопада 2020 року між ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» (комітент) та ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» (комісіонер) укладено договір комісії № 111120-ІІ.

136. Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 розділу І цього договору комісіонер зобов'язується на умовах, визначених цим договором за дорученням комітента та за комісійну плату знайти покупця (нерезидента) продукції комітента та вчинити за рахунок комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу товару на експорт нерезидентам України, в асортименті та за ціною не нижче узгодженої сторонами. При цьому, комісіонер може здійснити продаж на експорт переданого йому комітентом товару в межах виконання вже укладених комісіонером, на дату підписання цього договору, контрактів (договорів).

137. Комісіонер зобов'язується укласти договори перевезення та/або транспортно-експедиційні договори, або діяти в межах виконання вже укладених комісіонером, на дату підписання цього договору, подібних договорів для забезпечення перевезення товару з метою виконання правочинів щодо продажу товару на експорт (підпункт 1.1.2 пункту 1.1 розділу І договору).

138. Згідно з підпунктом 1.1.3 пункту 1.1 розділу І цього ж договору комісіонер зобов'язується укласти договори надання митно-брокерських послуг та/або виконання інших формальностей або діяти в межах виконання вже укладених комісіонером, на дату підписання цього договору, подібних договорів з метою митного оформлення експорту товару.

139. Як визначено підпунктом 1.1.4 пункту 1.1 розділу І договору, комісіонер також зобов'язується вчинити інші дії, пов'язані з відправкою товарів на експорт, прийманням грошових коштів в оплату проданого товару.

140. На виконання цих договорів складено акти приймання-передачі товару до договору комісії № 111120-П від 11 листопада 2020 року, згідно з якими ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» (комітент) передало, а ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» (комісіонер) прийняло шрот соєвий кормовий гранульований та сиру гідратовану соєву олію.

141. 10 вересня 2019 року між ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ», Україна (продавець), та компанією Agrooiltrade OU, Естонія (покупець), укладено договір поставки № 22-0/2019-GP, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити шрот соєвий кормовий тостований гранульований, ГМО Соя лінія 40-3-2.

142. Пунктом 2.2 цього договору визначено, що товар поставляється залізничним транспортом в вагонах-зерновозах насипом. Період поставки товару вересень-грудень 2019 року, поставка товару здійснюється партіями відповідно до специфікацій.

143. Додатковою угодою до договору поставки № 22-0/2019-GP від 26 грудня 2019 року пункт 2.2 цього договору викладно в наступній редакції: «товар поставляється залізничним транспортом в вагонах-зерновозах насипом. Період поставки товару вересень-грудень 2020 року, поставка товару здійснюється партіями відповідно до специфікацій».

144. Згідно із наявними у матеріалах справи інвойсами ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» (продавець) передав, а компанія Agrooiltrade OU (покупець) прийняв шрот соєвий кормовий гранульований.

145. Також 13 лютого 2020 року між ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ», Україна (продавець), та компанією AGRO-V Polska Sp. Z.o.o, Польща (покупець), укладено контракт № 16-02/2020-GP. Предметом цього контракту визначено поставку сирої гідратованої соєвої олії, виробником якої є ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ». Товар відвантажується окремими партіями. Номенклатура, ціна, кількість, терміни поставки партії товару визначаються сторонами в специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього контракту.

146. Відповідно до наявних у матеріалах справи інвойсів ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» (продавець) передав, а компанія AGRO-V Polska Sp. Z.o.o (покупець) прийняв сиру гідратовану соєву олію.

147. 23 листопада 2020 року між ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено контракт № 33-11/2020-GP, відповідно до якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити шрот соєвий кормовий тостований гранульований українського походження.

148. Згідно з наявними у матеріалах справи інвойсами ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» (продавець) передав, а ФОП ОСОБА_1 (покупець) прийняв шрот соєвий кормовий гранульований.

149. 17 грудня 2019 року між ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ», Україна (продавець), та компанія KOF Trade OU, Естонія (покупець), укладено контракт № 29-12/2019-GP, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити шрот соєвий кормовий тостований гранульований українського походження в приблизній кількості 20 тисяч тонн. Пунктом 9.1. розділу 9 визначено, що контракт вступає в силу з моменту підписання і діє до 01 квітня 2020 року.

150. Додатковою угодою № 1 до контракту № 29-12/2019-GP від 17 грудня 2019 року пункт 9.1 розділу 9 викладено в іншій редакції, зокрема зазначено, що договір діє до 31 грудня 2025 року.

151. Відповідно до наявних у матеріалах справи інвойсів ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» (продавець) передав, а компанія KOF Trade OU (покупець) прийняв шрот соєвий кормовий гранульований.

152. 15 травня 2020 року між ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ», Україна (продавець), та компанією HBU Agrol Sp. z.o.o., Польща (покупець), укладено контракт № 06-05/2020-GP, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити сиру гідратовану соєву олію українського походження.

153. Згідно із наявними у матеріалах справи інвойсами ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» (продавець) передав, а компанія HBU Agrol Sp. z.o.o. (покупець) прийняв сиру гідратовану соєву олію.

154. 14 грудня 2020 року між ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ», Україна (продавець), та компанією Senglea s.r.o., Чеська Республіка (покупець), укладено контракт № 21-12/2020-GP, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити сиру гідратовану соєву олію українського походження.

155. Відповідно до наявних у матеріалах справи інвойсів ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» (продавець) передав, а компанія Senglea s.r.o. (покупець) прийняв сиру гідратовану соєву.

156. 28 грудня 2019 року між ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ», Україна (продавець), та ТОВ «Співдружність-агротрейд» (покупець) укладено контракт № 43-12/2019-GP, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити шрот соєвий кормовий тостований гранульований українського походження.

157. Відповідно до наявних у матеріалах справи інвойсів ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» (продавець) передав, а ТОВ «Співдружність-агротрейд» прийняло шрот соєвий кормовий гранульований.

158. 10 грудня 2020 року між ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ», Україна (продавець), та компанією Sing Grains and Oils Processing Ltd. (покупець) укладено контракт № 18-12/2020-GP, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити сиру гідратовану соєву олію українського походження.

159. Згідно до наявного у матеріалах справи інвойса ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» (продавець) передав, а компанія Sing Grains and Oils Processing Ltd. прийняло сиру гідратовану соєву олію.

160. 07 листопада 2019 року між ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» Україна (продавець) та ТОВ «Сойтекс» (покупець) укладено контракт № 12-11/2019-GP, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити шрот соєвий кормовий тостований гранульований українського походження.

161. Згідно до наявного у матеріалах справи інвойса ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» (продавець) передав, а ТОВ «Сойтекс» прийняло шрот соєвий кормовий гранульований.

162. Проаналізувавши такі документи суди встановили, що обсяг товарів переданих ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» на реалізацію ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ» співмірний та відповідає обсягу таких товарів, придбаному позивачем у ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС».

163. Крім того судами встановлено, що обставини щодо виконання вказаних договорів, окрім зазначеного, також підтверджуються звітами комісіонера «ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ», які наявні в матеріалах справи.

164. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що про факт виконання господарських операцій, що мали місце між ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» та ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС», окрім договорів (контрактів) комісії, додаткових угод, специфікацій, інвойсів, якими встановлено рух такої продукції до її покупців, свідчать також вантажно-митні декларації, звіти комісіонера, акти компенсації, що додатково підтверджують фактичну наявність у ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» товару та реальність здійснення господарських операцій.

165. Проаналізувавши такі документи на предмет їх належності та достатності суди встановили, що надані позивачем первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи, дають можливість встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування поставлених товарів, їх кількість та вартість, а також сторони господарських операцій, що, відповідно, свідчить про те, що вказані документи у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

166. З огляду на наведене суди дійшли висновку, що господарські операції між ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» та його контрагентами ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ», ТОВ «АГРО-ТОВ» та ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» в дійсності відбувалися та носили реальний характер.

167. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що сукупність наданих позивачем доказів у їх взаємному зв'язку та системному аналізі свідчить про фактичне здійснення спірних господарських операцій, реальний рух активів і використання придбаної продукції у власній господарській діяльності.

168. Як вже було зазначено вище, судами першої та апеляційної інстанцій досліджено та проаналізовано зміст операцій та документи (копії відповідних контрактів із інвойсами, митні декларації тощо) на підтвердження використання придбаної продукції у господарській діяльності позивача. Так, придбані зернові культури та результати їх переробки реалізовано на адресу компаній-нерезидентів, що свідчить про наявність у позивача конкретної ділової мети та отримання економічного ефекту від його діяльності - прибутку.

169. Спростовуючи наведені висновки судів попередніх інстанцій, відповідач у касаційній скарзі фактично обмежився посиланням на окремі правові висновки Верховного Суду та доводами щодо необхідності врахування податкової інформації, отриманої стосовно контрагентів позивача.

170. У контексті наведеного слід зауважити, що Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у постанові від 13 листопада 2024 року у справі № 160/31872/23, зазначав про те, що висновки податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій, які зроблені виключно на підставі аналізу баз даних АІС «Податковий блок» та податкової інформації щодо контрагентів платника податків, є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства й аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Так само податкова інформація щодо контрагентів суб'єкта господарювання у ланцюгах постачання носить інформативний характер та не є безперечним свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами як підставами формування бухгалтерського обліку. Без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб'єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень.

171. При цьому, згідно із сталою практикою Верховного Суду порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності саме по собі не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

172. Усталеним є підхід Верховного Суду, за яким платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку; зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Якщо контрагент позивача або суб'єкти господарювання, з якими мав відносини контрагент позивача, в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.

173. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні на підтвердження розміру понесених витрат та свого податкового кредиту.

174. При цьому Суд звертає увагу на те, що належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки позивачу товарів, відповідачем надано не було.

175. Висновки податкового органу про відсутність у контрагентів-постачальників позивача або у третіх осіб у відносинах з контрагентами трудових та матеріальних ресурсів зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, без установлення таких фактичних обставин іншими засобами. Натомість, суди в цій справі здійснювали аналіз реальності господарської діяльності на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

176. При цьому, Суд критично оцінює доводи податкового органу щодо неврахування судами попередніх інстанцій відповідей на запити відповідача щодо інформації про використання контрагентами позивача земельних ділянок, з яких би вбачалося невідповідність задекларованих даних, оскільки наведена у листах інформація містить інформаційний характер та не може вважатися такою, що доводить відсутність у певних підприємствах необхідних основних засобів для здійснення господарських операцій. До того ж, зазначених листів (відповідей) відповідачем до судів надано не було, також незазначено причин неможливості подання таких доказів.

177. У свою чергу, доводи відповідача щодо відсутності у ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ», ТОВ «АГРО-ТОВ» та ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» чи їх постачальників земельних ділянок спростовуються тим фактом, що товар отриманий від казаних контрагентів фізично існував, був накопичений, поставлений позивачу в морські порти та перетнув митний кордон України, що підтверджується відповідними документами митного контрою.

178. Як у касаційній скарзі, так і у ході судового розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій скаржник звертав увагу на відображення у товарно-транспортних накладних підприємства ТОВ «АВТОСЕРВІС-ПРОФ» взаємовідносини з яким не відображено у податковій звітності ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» та ТОВ «АГРО-ТОВ». Мотивуючи відхилення наведених доводів податкового органу колегія суддів виходить з того, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг. У свою чергу, наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо інші об'єктивні дані свідчать про зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 825/3419/14.

179. При цьому досліджуючи обставини транспортування товару, отриманого позивачем від ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» та ТОВ «АГРО-ТОВ», колегія суддів звертає увагу, що позивач не був замовником перевезення за договорами поставки з вказаними контрагентами, оскільки їх умовами передбачено, що базис поставки товару є: СРТ (відповідно до Incoterms 2010) на термінали портів.

180. Відтак, доводи відповідача щодо відсутності ресурсів у ТОВ «АВТОСЕРВІС-ПРОФ» (особи, яка здійснювала перевезення товару, поставленого позивачу ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» та ТОВ «АГРО-ТОВ») та недоліки в оформленні ТТН, стосуються договірних відносин між ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ», ТОВ «АГРО-ТОВ» та вказаним підприємством-перевізником (ТОВ «АВТОСЕРВІС-ПРОФ»), стороною яких позивач не був.

181. Водночас, можливі порушення ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» та ТОВ «АГРО-ТОВ» у їх взаємовідносинах з контрагентами-перевізниками порядку здійснення господарської діяльності та податкового законодавства не можуть впливати на результати діяльності ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» та не можуть бути підставою для притягнення Товариства до відповідальності, оскільки будь - яка юридична відповідальність особи згідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач. В той же час, відповідачем не було надано належних доказів притягнення до відповідальності саме порушників податкового законодавства.

182. Крім того, надаючи оцінку посиланням відповідача на наявність кримінальних проваджень, розпочатих за фактами діяльності контрагентів позивача, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що матеріали досудового розслідування самі по собі не можуть вважатися належними та допустимими доказами на підтвердження або спростування факту вчинення конкретних господарських операцій, а також не мають наперед визначальної доказової сили у податкових правовідносинах.

183. Така правова оцінка узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19, яка вже була згадана у цьому судовому рішенні.

184. Водночас, ані на момент проведення податкової перевірки позивача та фіксації її наслідків, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час її перегляду в суді апеляційної інстанції, суб'єктом владних повноважень не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності вироку суду відносно контрагентів позивача, який би набрав законної сили, а також не надано до матеріалів цієї справи доказів того, що посадові особи чи учасники цих контрагентів є підозрюваними чи обвинуваченими у вказаних кримінальних провадження.

185. При цьому в листі Київської міської прокуратури від 24 лютого 2023 року йдеться про те, що кримінальне провадження № 4201810160000063 закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Водночас у листі вказано, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4201810160000063 відносно ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» та ТОВ «АГРО-ТОВ» не здійснювалося.

186. Окрім того, із наявного в матеріалах справи листа територіального управління БЕБ у м. Києві та Київській області від 27 лютого 2023 року слідує, що у кримінальному провадженні № 3202011000000095 від 18 серпня 2020 року здійснюється досудове розслідування. При цьому таке не стосується службових осіб ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС» та ТОВ «АГРО-ТОВ», а повідомлення про підозру посадовим особам цих підприємств не повідомлялося.

187. З огляду на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження дійсності господарських операцій із контрагентами: ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ», ТОВ «АГРО-ТОВ» та ПП «АГРОФІРМА «ТПП АГРОАЛЬЯНС», ураховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача та у сукупності зі встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які достовірно відображені у бухгалтерському обліку.

188. Тому суди першої та апеляційної інстанції правильно зазначили, що спірні податкові-повідомлення рішення № 110/Ж10/31-00-07-04-02, № 111/Ж10/31-00-07-04-02 та № 112/Ж10/31-00-07-04-02, що прийняті відповідачем 17 січня 2023 року не відповідають критеріям правомірності, визначеним у частині другої статті 2 КАС України, є протиправними та підлягають скасуванню.

189. Доводи відповідача у касаційній скарзі ґрунтуються на цитуванні фрагментів із постанов Верховного Суду, які стосуються лише підходів до оцінки доказів, а не тлумачення чи застосування конкретних норм права. Наведені цитати відображають загальний, усталений у практиці Верховного Суду підхід до аналізу обставин, що можуть свідчити про реальність або нереальність господарських операцій платника податків. Однак такі посилання не підтверджують, що у цій справі суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми права, або не врахували висновок Верховного Суду саме щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

190. Суд вважає за необхідне зазначити і те, що у справі, яка переглядається, податковим органом не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обставин в обґрунтування власної позиції за наведеними вище, на думку контролюючого органу, порушеннями.

191. Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, є тотожними аргументам, наведеним ним під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, та фактично зводяться лише до незгоди з мотивами, якими керувалися суди першої та апеляційної інстанцій при оцінці доказів і встановленні фактичних обставин справи. При цьому касаційна скарга не містить жодних належних, конкретних та об'єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували зроблені судами попередніх інстанцій висновки або свідчили про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

192. Вирішуючи питання про правомірність податкового повідомлення-рішення № 113/Ж10/31-00-23-02 від 17 січня 2023 року, яким встановлено, що недотримання ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» вимог пунктів 103.2 та 103.3 статті 103, підпункт 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України при виплаті процентних доходів нерезиденту Nemiroff Investment Limited (Кіпр), колегія суддів зазначає таке.

193. Як свідчать матеріали справи, 02 серпня 2013 року між ТОВ «ЛВН ТРЕЙДІНГ» (позичальник) (в подальшому змінений на ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД») та компанією Nemiroff Investment Limited (кредитор) було укладено договір позики № 31072013/NIVL-LVN, за умовами якого (з урахуванням доповнень) сума позики становила 23 500 000 дол. США, процентна ставка - 11 %, повернення позики здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок кредитора.

194. У 2017- 2021 роках позивач здійснював виплату процентного доходу на користь компанії Nemiroff Investment Limited відповідно до умов зазначеного договору та додаткових угод.

195. Зокрема, за період з 01 липня 2017 року по 31 березня 2021 року ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» нараховано процентів в загальній сумі 4 391 415,11 доларів США (еквівалентно 117 399 468,96 грн) та перераховано нерезиденту Nemiroff Investment Limited процентів у загальній сумі 2 458 860,57 доларів США (еквівалентно 65 748 299,64 грн), з яких сплачено податок з доходів нерезидента джерелом походження з України за ставкою 2% (з 2020 року за ставкою 5%) в загальній сумі 1 548 962,24 грн, посилаючись при цьому на статтю 11 Проценти Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

196. Водночас за висновками контролюючого органу, зменшена ставка оподаткування доходів нерезидента, що отримує такий процентний дохід, не може бути застосована, оскільки Nemiroff Investment Limited (Кіпр) не є їх бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником).

197. Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» порушено вимоги пунктів 103.2 та 103.3 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України, адже при виплаті процентних доходів нерезиденту Nemiroff Investment Limited (Кіпр) платником неправомірно застосовано пільги по оподаткуванню, що передбачені частиною 2 статті 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

198. Надаючи оцінку таким висновкам податкового органу колегія суддів виходить з наступного.

199. Відповідно до статті 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

200. Згідно з пунктами 103.1, 103.2, 103.3 статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

201. Підпунктами 141.4.1, 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України передбачено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами, зокрема, є проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

202. Між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків та доходів від 08 листопада 2012 року, яка ратифікована - 04 липня 2013 року, дата набрання чинності для України - 07 серпня 2013 року.

203. Статтею 11 Конвенції передбачено, що проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів.

204. Докладне визначення терміну «бенефіціарний власник» наведено в Коментарях до Модельної конвенції ОЕСР.

205. Відповідно до пункту 9 Коментарів до статті 11, вимогу щодо бенефіціарного власника додано до пункту другого статті 11 для того, щоб роз'яснити значення слів «і сплачуються резиденту», які використовуються в пункті 1. Зрозумілим є той факт, що країна джерела не зобов'язана поступатись у праві оподатковувати проценти на тій лише підставі, що проценти були сплачені саме резиденту Держави, з якою укладено міжнародний договір. Термін «фактичний власник доходу» використовується не у вузькому технічному сенсі, а розуміється в контексті та світлі завдань і цілей Конвенції, включаючи уникнення подвійного оподаткування, попередження випадків ухилення від сплати податків та уникнення оподаткування.

206. Пільга або звільнення від оподаткування по будь-якому із видів доходу, що надається Державою, з якої походить дохід, резиденту іншої Договірної держави з метою уникнення повністю або частково подвійного оподаткування, яке може виникнути у зв'язку із повторним оподаткуванням такого доходу Державою резиденства. Коли цей вид доходу отримує резидент Договірної Держави, що діє як агент чи номінальний отримувач, надання Державою, з якої походить дохід, такої пільги або звільнення виключно на підставі статусу безпосереднього отримувача доходу як резидента іншої Договірної Держави буде суперечити цілям та завданням Конвенції. Безпосередній отримувач в цій ситуації кваліфікуватиметься як резидент, однак цей статус не призводить до потенційного подвійного оподаткування, оскільки отримувач не розглядається як власник доходу для цілей оподаткування в Державі резиденства. Надання державою, з якої походить дохід, пільги або звільнення від оподаткування також буде суперечити цілям та завданням Конвенції, якщо резидент Договірної Держави, не використовуючи такі інструменти, як агентування або номінальної власності, буде діяти як проміжна ланка для іншої особи, котра фактично отримує вигоду від відповідного доходу. Проміжна ланка не може розглядатися як фактичний власник, якщо навіть за свого формального статусу власника, на практиці вона має досить вузькі повноваження щодо такого доходу, що надає можливість її розглядати як просту довірену особу, або управляючу особу, що діє від імені зацікавлених осіб (пункт 10 Коментарів до статті 11).

207. Отже, Угоди про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися до ситуацій, коли відповідні відносини між резидентом на нерезидентом не пов'язані з фактичним веденням господарської діяльності, а дії учасників цих відносин спрямовані лише на створення зручного (пільгового) податкового режиму. Пільги за міжнародними угодами щодо уникнення подвійного оподаткування повинні відноситися лише до податкового резидента, який є дійсним одержувачем доходу.

208. Застосування податкових преференцій визнається неправомірним, коли сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою метою були виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою використання переваг за міжнародною угодою.

209. Результатом такої оцінки може стати перекваліфікація виплати з відповідною зміною режиму оподаткування, а також кваліфікація сукупності угод із застосуванням норм національного законодавства по виведеному з-під оподаткування доходу.

210. У випадках, які наводяться в Коментарях (агент, номінал, посередник тощо), безпосередній отримувач процентів не вважається бенефіціарним власником, оскільки право отримувача вільно розпоряджатись такими процентами обмежено в силу наявності договірних або інших юридичних обов'язків передати отриманий платіж іншій особі. Такий обов'язок зазвичай випливає з юридичних документів, однак також може з'ясовуватись на підставі фактів та обставин, які вказують, що по суті отримувач процентів не має право вільно розпоряджатись такими процентами.

211. За загальним правилом ознаками, які можуть вказувати на те, що особа-нерезидент не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, є, зокрема:

1) відсутність фактичного самостійного здійснення господарської діяльності особою нерезидентом, яка зареєстрована в Державі, з якою Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, на відповідній території;

2) характер грошових потоків свідчить про наявність юридичних та фактичних обов'язків щодо подальшого перерахування отримуваних процентів особою-нерезидентом третій особі та відсутність у особи-нерезидента можливості самостійного прийняття рішення щодо долі отримуваного доходу та контролю щодо отримуваного доходу;

3) мінімальний часовий інтервал між: укладенням договору (видачею позики) між резидентом та особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, а також договору (видачею позики) між останнім та третьою особою; отриманням доходу особою-нерезидентом, з Державою якого укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, і виплатою грошових коштів третій особі;

4) відсутність диференційованих, що розрізняються умов договорів, правових документів, на підставі яких особа-нерезидент отримує дохід і в подальшому перераховує кошти;

5) вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою;

6) фактичні ризики, пов'язані із наданням позики резиденту, несе третя особа, а не особа-нерезидент.

212. Отже, враховуючи зазначене правове регулювання, колегія суддів Верховного Суду висновує, що право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог:

- нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

- нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України;

- нерезидент є бенефіціарним власником доходу.

213. Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

214. Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов'язаний договірними або юридичними зобов'язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу.

215. Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку, коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому.

216. В момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

217. Чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати.

218. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

219. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що платник податків сформував дані податкового обліку необґрунтовано та з порушенням вимог податкового законодавства, або на підставі документів, які містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

220. Як свідчать матеріали справи та було встановлено судами попередніх інстанцій в акті перевірки не заперечується наявність перших двох вимог, які стосуються того, що нерезидент в особі Nemiroff Investment Limited є резидентом Республіки Кіпр, з якою Україна підписала міжнародний договір, а також таким нерезидентом надано довідку, яка підтверджує, що нерезидент Nemiroff Investment Limited є резидентом Республіки Кіпр.

221. Також матеріали справи містять лист, який підтверджує те, що Nemiroff Investment Limited є компанією, що створена і зареєстрована на Кіпрі з індивідуальним податковим номером 12306315G та є його резидентом з моменту реєстрації, тобто з 14 травня 2012 року. Дохід даної компанії підлягає оподаткуванню податком на прибуток відповідно до Закону Республіки Кіпр Про податок на прибуток.

222. Спір у справі обумовлений невизнанням контролюючим органом права позивача на застосування зменшеної ставки оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% (з 2020 року за ставкою 5%) на підставі Конвенції з посиланням на те, що компанія Nemiroff Investment Limited не була бенефіціарним власником процентного доходу, отриманого від позивача, оскільки, на думку контролюючого органу, здійснювала подальше перерахування процентів.

223. Так, для з'ясування правомірності використання пільгової ставки оподаткування контролюючим органом в рамках обміну податковою інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних країн було ініційовано направлення спеціальних запитів до компетентного органу Республіки Кіпр та компетентних органів Британських Віргінських островів щодо отримання податкової інформації стосовно кіпрської компанії Nemiroff Investment Limited (Кіпр) та компанії Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови), а також встановлення бенефіціарного власника у вигляді процентів.

224. З листів, що надійшли на такі запити, відповідач виснував, що кошти, залучені від компанії Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови), були використані компанією Nemiroff Investment Limited (Кіпр) для надання позики українському платнику податків ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД». Відсотки за користування позикою, отримані кіпрською компанією Nemiroff Investment Limited від українського платника податків ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД», перераховувалися в той же період на банківські рахунки компанії Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови).

225. А тому, на думку відповідача, компанія Nemiroff Investment Limited не є бенефіціарним власником грошових коштів, виплачених українським підприємством ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» у вигляді процентів, а є лише проміжним агентом (транзитером) з плати за користування внутрішньо-груповим кредитом, оскільки такі кошти перераховувалися в той же період на банківські рахунки компанії Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови), з якими в України відсутній міжнародний договір, що не дає право на використання пільг при оподаткуванні відповідного доходу.

226. Тобто, відповідач заперечує існування третьої обов'язкової передумови для можливості застосування відповідних пільг, стверджуючи, що компанія-нерезидент не є бенефіціарним власником доходу.

227. Колегія суддів звертає увагу, що згідно висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, в постанові від 17 грудня 2025 року по справі № 120/9601/24 при вирішенні справ між пов'язаними особами, де можуть бути наявні механізми податкової оптимізації, судам слід встановити чи є нерезидент бенефіціарним власником доходу (процентів) шляхом послідовного аналізу відповідних критеріїв (ознак), зокрема: нерезидент не повинен бути агентом (номінальним утримувачем); нерезидент має самостійно визначати економічну долю доходу; компанія нерезидент не повинна передавати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи. У таких спорах має досліджуватися "транзит" коштів компанії-нерезидента, часовий інтервал між укладенням договорів; вчинення дзеркальних, тобто ідентичних операцій між резидентом та особою-нерезидентом, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і третьою особою; хто несе фактичні ризики, пов'язані із наданням позики резиденту.

228. При цьому, колегія суддів зазначає, що орієнтовні критерії наведено в Коментарях до Модельної конвенції ОЕСР та в подальшому перелік ознак унормований пунктом 103.3 статті 103 ПК України (в редакції Закону від 16 січня 2020 року № 466-IX, який набрав чинності 23 травня 2020 року).

229. Для того щоб нерезидент визнавався бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, такий нерезидент не повинен виконувати «транзитну» роль (бути виключно посередником) у русі коштів. Як зазначено в розділі цієї постанови "Правове регулювання", нормативно закріпленою ознакою посередницької функції нерезидента є, зокрема, те, що зазначена особа не має достатньо повноважень або у випадку, підтвердженому фактами та обставинами, не має права користуватися та розпоряджатися таким доходом.

230. Якісною стороною цього критерію є відсутність кореспондуючого обов'язку передати права на дохід третій особі (самостійне визначення нерезидентом економічної долі доходу).

231. Кількісний критерій полягає у тому, що компанія нерезидент не повинна передавати отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи (незалежно від способу оформлення такої передачі).

232. Вказаний критерій передбачає обов'язок контролюючого органу довести співставність, в тому числі арифметичну, операцій між виплатою доходу з української компанії на користь нерезидента і подальшого перерахування сум грошових коштів з компанії нерезидента - встановити «транзитний» характер компанії-нерезидента за фактичними обставинами, а також дослідити обставини справи відносно господарської діяльності компанії-нерезидента з урахуванням особливостей її провадження.

233. Аналогічний за змістом підхід до застосування норм права Верховний Суд неодноразово демонстрував у своїх постановах, зокрема у постановах від 28 жовтня 2025 року у справі № 560/10203/24, від 27 жовтня 2025 року у справі № 120/7999/24, від 12 серпня 2025 року у справі № 560/12637/24.

234. Повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів звертає увагу, що як було встановлено судами попередніх інстанцій, матеріали справи містять лист, що складений аудитором Ангелос Стиляновим (сертифікованим бухгалтером та зареєстрованим аудитором, діючим на підставі сертифікату номер 1924/А/2013) від імені та за дорученням GMA Auditors Limited (сертифіковані бухгалтери та зареєстровані аудитори на підставі сертифікату номер Е215/А/2013), який здійснює обов'язковий щорічний аудит фінансової компанії Nemiroff Investment Limited, підтверджується те, що така компанія належним чином зареєстрована та здійснює свою діяльність на території Республіки Кіпр за реєстраційним номером 306315 на підставі листа про призначення.

235. Цим листом також підтверджено те, що на основі перевіреної фінансової звітності компанії Nemiroff Investment Limited така компанія є кінцевим бенефіціарним власником отриманого у вигляді відсотків відповідно до договору позики № 31072013/NIVL-LVN від 02 серпня 2013 року.

236. При цьому у такому листі йдеться про те, що на основі аналізу потоків коштів встановлено, що компанія Nemiroff Investment Limited, отримуючи відсотки від ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД», не виступає в якості агента або номінального одержувача і є повноправним розпорядником отриманих коштів. У компанії Nemiroff Investment Limited відсутні будь-які юридичні зобов'язання щодо передачі одержуваних доходів на користь третіх осіб. Будь-який розподіл доходів компанії Nemiroff Investment Limited здійснюються керівними органами компанії в суворій відповідності із статутними документами.

237. Вказане, як констатували суди попередніх інстанцій, в свою чергу, спростовує доводи контролюючого органу про те, що Nemiroff Investment Limited не є бенефіціарним власником грошових коштів, виплачених ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» у вигляді процентів, а є проміжним агентом (транзитером) коштів на користь Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови), про що йдеться в акті перевірки.

238. Також, як підкреслили суди першої та апеляційної інстанцій, у цій справі відсутні будь-які докази того, що саме отримані компанією Nemiroff Investment Limited (Кіпр) кошти від ТОВ «ЛВН ЛІМІТЕД» у вигляді процентів перераховувалися на користь Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови).

239. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суди попередніх інстанцій не установили, а відповідач не довів прямими чи опосередкованими фактами того, що кіпрська компанія Nemiroff Investment Limited не мала повноважень розпоряджатися доходом або ж факти, які б свідчили про зобов'язання передати таких дохід Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови). Так, аналіз умов договору позики свідчить про відсутність у Nemiroff Investment Limited будь-яких зобов'язань щодо передання отриманих за такими договорами процентів третім особам.

240. Разом з тим, Колегія суддів звертає увагу на те, що нерезидент здійснює посередницькі функції також може вказувати те, що така особа не має відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів у володінні або користуванні, достатнього власного капіталу тощо), необхідних для фактичного виконання функцій, використання активів та управління ризиками, пов'язаних з отриманням відповідного виду доходу, які лише формально покладаються (використовуються, приймаються) на зазначену особу у зв'язку із здійсненням операції з такої передачі.

241. Водночас, в межах спірних правовідносин контролюючий орган не навів жодних аргументів, які б свідчили про наявність такої ознаки щодо Nemiroff Investment Limited.

242. Відповідач також не наводить аргументів та не надає докази «дзеркальності» операцій між позивачем та особою-нерезидентом Nemiroff Investment Limited, що зареєстрована в Державі, з якою укладено договір про уникнення подвійного оподаткування, та між останнім і Nemiroff Vodka Limited (Британські Віргінські острови).

243. Крім того, відсутня ознака того, що фактичні ризики, пов'язані із наданням позики резиденту, несе третя особа, а не особа-нерезидент.

244. Підсумовуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що контролюючий орган не навів системні та послідовні аргументи на підтвердження того, що кіпрська компанія Nemiroff Investment Limited не є кінцевим бенефіціарним власником доходу у вигляді процентів, та відповідно необхідності оподаткування виплаченого компанії Nemiroff Investment Limited доходу у вигляді процентів за договором позики за загальним правилом в розмірі 15%, замість ставки 2 % (з 2020 року 5%) від загальної суми процентів.

245. Відтак суди дійшли обґрунтованого висновку, що податкове повідомлення-рішення № 113/Ж10/31-00-23-02 від 17 січня 2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.

246. В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є обґрунтованими, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків про їх невідповідність нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

247. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази, що не є належним обґрунтуванням наведених скаржником підстав для касаційного оскарження судових рішень.

248. Отже, за наведених у цій постанові мотивів, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних рішень відсутні.

249. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

250. В контексті встановлених обставин у цій справі, суд касаційної інстанції визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року - без змін.

251. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139, 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у справі №120/4332/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М. М. Яковенко

Судді І. А. Васильєва

О. О. Шишов