Справа № 947/14933/26
Провадження № 1-кс/947/5251/26
10.04.2026 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026160000000346, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області, за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідування №12026160000000346 від 04.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 04.04.2026 надійшла заява від громадянина ОСОБА_5 про те, що співробітники збройних сил України, у період дії воєнного стану на території держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою особистого незаконного збагачення, всупереч вимогам чинного законодавства, вимагають неправомірну вимогу у розмірі 15 000 тис. доларів США за вплив на прийняття рішення уповноваженими особами за вчинення дій щодо працевлаштування
У ході проведення подальшого досудового розслідування та проведеними оперативно - розшуковими заходами встановлено осіб, які організували схему з вимагання та одержання неправомірної вигоди від військовозобов'язаних, які підлягають мобілізації у період дії воєнного стану на території держави, за вчинення дій із зарахування мобілізованого військовослужбовця до підпорядкованого їм підрозділу, фіктивне проходження служби в Збройних силах України та уникнення зарахування у бойові підрозділи.
Так, встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вимагає неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, що підтверджується негласними слідчими (розшуковими) діями.
У зв'язку з чим, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, відшукання документів і речей, які мають значення речових доказів та фіксування події злочину, виникла необхідність у проведенні невідкладного обшуку до постановлення ухвали слідчого судді за місцем несення служби ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого було виявлено та вилучено:
- довідку на ім'я ОСОБА_7 на 1 арк.;
- блокнот з чорновими записами.;
- список особового складу 35 окремого взводу охорони і обслуговування станом на 18.04.2025 на 9 арк.;
- мобільний телефон марки Iphone XS max з номером телефону НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 imei2 НОМЕР_3 .;
На вилученому мобільному телефоні наявна інформація щодо, щодо скоєння вищезазначеного злочину та інші відомості, які мають значення для досудового розслідування.
08.04.2026 вилучені речі визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження постановою слідчого.
Слідча звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Слідча в судове засідання не з'явилася надала заяву в якій клопотання підтримала, просила розглянути у її відсутності.
Особа щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту ОСОБА_6 повідомлений про дату та час розгляду клопотання за допомогою інтернет месенджеру, що підтверджується довідкою про доставку СМС повідомлення.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, є всі підстави вважати що могло бути знаряддям вчинення злочину, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Накладення арешту на вилучені під час обшуку мобільний телефон, документи та чорнові записи потрібно для проведення їх детального огляду, призначення судових експертиз, які неможливо провести без наявності у органу досудового розслідування вилученого майна, з метою встановлення наявності доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.
Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою від 08.04.2026 року про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Зв'язок даного майна із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
В клопотанні про арешт майна прямо зазначено підставу та мету арешту майна, наведено відповідне обґрунтування, вказано обсяг та вид майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також зазначено про відповідність цього майна критеріям ст.98 КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження існують достатні підстави для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026160000000346, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом заборони користуватися та розпоряджатися до скасування арешту у встановленому КПК України порядку, на майно яке вилучене 08.04.2026 в ході обшуку за місцем несення служби ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_1 , а саме:
- довідку на ім'я ОСОБА_7 на 1 арк.;
- блокнот з чорновими записами.;
- список особового складу 35 окремого взводу охорони і обслуговування станом на 18.04.2025 на 9 арк.;
- мобільний телефон марки Iphone XS max з номером телефону НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 imei2 НОМЕР_3 .
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1