Справа № 127/7588/26
Провадження № 2-о/127/135/26
06 квітня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,
за участю секретаря судового засідання Мельник Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Заява мотивована тим, що під час переходу на пільгову пенсію ОСОБА_1 надано диплом Донецького політехнічного інституту, який було видано на ім'я ОСОБА_1 . Тоді як в паспорті громадянина України та всі інших документах по батькові заявник записаний як « ОСОБА_2 ». Наявність невідповідності по батькові заявника перешкоджає йому в зарахуванні терміну навчання в трудовий стаж, що змусило його звернутися до суду з цією заявою.
В судове засідання заявник не з'явився, проте надав суду заяву в якій зазначив, що просить суд справу розглядати у його відсутність, заявлені вимоги підтримує вповному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву з проханням провести розгляд справи за його відсутності, на підставі наявних у справі матеріалів. Рішення у справі прийняти відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заяву слід задовольнити з таких підстав.
Згідно з копією свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_1 , виданого 04.108.1071 року, « ОСОБА_1 » народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк, а його батьками були: « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_4 » (російською мовою) (а.с. 7). Аналогічно по батькові заявник також був записаний у: екзаменаційній картці водія від 14.05.1991 року, трудовій книжці від 01.11.1991 року, військовому квитку від 20.12.1993 року, атестаті про середню освіту від 30.06.1988 року (а.с. 11, 12, 16, 18).
Відповідно до диплому серії НОМЕР_2 , виданого 17 червня 1993 року Донецьким політехнічним інститутом за спеціальністю «гірничі машини та устаткування», вказаний диплом виданий на ім'я « ОСОБА_1 » (українською мовою) (а.с. 9).
Разом з тим, у: паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , виданного 29.09.1998 року, посвідченні про функціональне навчання у сфері цивільного захисту від 19.05.2011 року, актовому записі про народження, посвідченні водія від 13.01.2023 року, пенсійному посвідченні від 05.11.2024 року, трудовій книжці заповненій 02.01.1996 року, по батькові заявника записано як « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Донецьк (а.с. 4, 8, 10, 12, 13-14, 14а, 15, 17). Крім того, у свідоцтві про смерть батька заявника, його записано як ОСОБА_5 (а.с. 20).
Таким чином, у дипломі серії НОМЕР_2 заявника, існує розбіжність в зазначені його по батькові. Вказана розбіжність виникла під час перекладу по батькові заявника зі свідоцтва про його народження (виконаного російською мовою) у диплом (виконаного українською мовою).
Аналізуючи наведені вище докази, суд дійшов висновку, що диплом серії НОМЕР_2 , який виданий 17 червня 1993 року Донецьким політехнічним інститутом за спеціальністю «гірничі машини та устаткування» на ім'я ОСОБА_1 , дійсно належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м. Донецьк.
Пунктом 1 роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення: заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У статті 55 Конституції України визначено, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом.
У судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
Встановлення цього факту, має для заявника юридичне значення, оскільки дозволить йому отримати пенсію по інвалідності.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Заявником надано достатньо доказів на підтвердження викладених обставин, а заінтересованою особою не спростовано доводи, викладені у заяві.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви, оскільки заява обґрунтована, факти, викладені в ній знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.
Частиною 7 статті 294 ЦПК України встановлено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 13, 81, 264, 265, 268, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.
Встановити факт, що диплом серії НОМЕР_2 , який виданий 17 червня 1993 року Донецьким політехнічним інститутом за спеціальністю «гірничі машини та устаткування» на ім'я ОСОБА_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м. Донецьк.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складений 15.04.2026 року.
Суддя: