Cправа № 127/10207/26
Провадження № 1-кс/127/4066/26
Іменем України
08 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, яка полягає в невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за заявою ОСОБА_4 від 04 лютого 2026 року, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, яка полягає в невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за заявою ОСОБА_4 від 04 лютого 2026 року.
Скарга мотивована тим, що 04 лютого 2026 року до ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, адвокатом ОСОБА_3 направлено заяву (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, у заяві йшлося про те, що 02 лютого 2026 року до нього звернулась ОСОБА_4 із повідомленням про побиття та викрадення її чоловіка ОСОБА_5 , та інші незаконні дії щодо нього. Між адвокатом та ОСОБА_4 , було укладено договір про надання правової допомоги від 03.02.2026 в інтересах її чоловіка - ОСОБА_5 . Так із повідомленого клієнтом слідує, що 02 лютого 2026 року близько 15 год 30 хв в місті Вінниця представники ІНФОРМАЦІЯ_1 , які не представились та не пред'явили ні службових посвідчень, ні будь-яких інших документів, що могли б підтвердити їхню особу та/або повноваження на зупинку громадян та на їх затримання. В ході затримання ОСОБА_5 йому наносились удари в різні частини тіла. Згодом його автомобілем відвезли в невідомому напрямку. Після цього у ОСОБА_5 , було відібрано мобільний телефон, чим його позбавлено можливості звернення за правовою допомогою та до правоохоронних органів. В результаті наведених подій ОСОБА_5 отримав численні тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, піддавася заходам фізичного та психологічного насилля під час перебування на території ТОК та СП з метою спонукання до підписання наданих йому документів. Окрім того, внаслідок зазначених дій ОСОБА_5 зазнав матеріальних втрат у вигляді пошкодженого одягу та зникнення мобільного телефону. Також зазначеними вище особами вчинено підробку документів щодо проходження ОСОБА_5 військово-лікарської комісії, яку останній насправді не проходив. Тож на переконання адвоката ОСОБА_3 , в діях невідомих осіб та окремих працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.126, ч.ч. 1, 2 ст.146-1, ч.3 ст.127, ч.5 ст.426-1, ч.4 ст.185, ч.1 ст.366 КК України.
Не зважаючи на наведені в заяві від 04 лютого 2026 року обставини, відомості на її підставі до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились, досудове розслідування не розпочато.
У зв'язку з наведеним, адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з даною скаргою, в якій просив суд зобов'язати уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, відповідно до вимог 214 КПК України внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.125, ч.1 ст.126, ч.ч. 1, 2 ст.146-1, ч.3 ст.127, ч.5 ст.426-1, ч.4 ст.185, ч.1 ст.366 КК України, обставини яких викладені в заяві про вчинення злочину відносно ОСОБА_5 від 04 лютого 2026 року.
В судове засідання учасники судового розгляду не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та у встановленому законом порядку.
Разом з тим, 08 квітня 2026 року на офіційну електронну поштову адресу Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про розгляд справи за його відсутності
Згідно вимог ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
При цьому відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є також диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.
З огляду на наведене, зважаючи на наявні в матеріалах справах докази належного повідомлення учасників судового розгляду про дату, час та місце судового розгляду справи, слідчий суддя не бачить перешкод для здійснення розгляду даної скарги за відсутності учасників розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Тож судовий розгляд здійснювався за відсутності фіксації процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України.
Так згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Під час судового розгляду справи слідчим суддею встановлено, що 04 лютого 2026 року до ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, адвокатом ОСОБА_3 направлено заяву (повідомлення) про вчинення невідомими особами та працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 ряду кримінальних правопорушень відносно ОСОБА_5 .
Як зазначено в скарзі та не спростовано в ході судового розгляду, уповноваженими особами ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, відомості на підставі зазначеної вище заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 11 КК України визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач у строк, що не перевищує 24 годин після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Згідно з положеннями ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
За змістом ч. 1 ст. 25 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Тобто бездіяльність правоохоронного органу стосовно відсутності реагування на заяву (повідомлення) про імовірне вчинення кримінального правопорушення, зокрема щодо невнесення таких відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, може бути предметом оскарження лише у разі, якщо скаржник попередньо ініціював вчинення таких дій, звертаючись до даного правоохоронного органу із відповідною заявою.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів скарги, заява від 04 лютого 2026 року адвокатом ОСОБА_3 була направлена на офіційну поштову адресу ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, про що свідчить фіскальний чек від 04.02.2026, тоді як у скарзі ставиться питання про зобов'язання внести відомості до ЄРДР уповноважену особу Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому.
Тож оскільки заява від 04 лютого 2026 року адвокатом ОСОБА_3 до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, не надсилалась, будь-яких доказів на підтвердження її отримання вказаним органом заявником не надано, слідчий суддя дійшов висновку, щов уповноваженої особи зазначеного правоохоронного органу не виникало процесуального обов'язку вчиняти будь-які дії.
У зв'язку з наведеним в даному випадку у суду відсутні підстави для задоволення вимог скарги.
У відповідності до ст.94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як передбачено статтею 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись 22, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, яка полягає в невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за заявою ОСОБА_4 від 04 лютого 2026 року - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_6