Справа № 638/17063/25
Провадження № 2/638/2773/26
15 квітня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Теслікової І.І.,
за участі секретаря судових засідань - Зубко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами № 711413721 від 20.05.2024, № 30452-05/2024 від 20.05.2024, № 12637-06/2024 від 09.06.2024 у розмірі 52939.50 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.05.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №711413721, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримано кредит, який останній не повернув. 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передало ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги. Відповідно до реєстру боржників №294 від 23.07.2024 до договору факторингу ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №711413721. 27.02.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27/0225-01, відповідно до якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги №2 до договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 21289.50 грн, з яких 5700 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 12739.50 грн заборгованість за відсотками, 2850.00 грн - неустойка. Окрім того, 20.05.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №30452-05/2024, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримано кредит, який останній не повернув. 19.09.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №19092024, відповідно до якого ТОВ «Аванс Кредит» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги. Відповідно до реєстру боржників від 19.09.2024 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 14850 грн, з яких: 4500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 8100 грн заборгованість за відсотками, 2250 грн сума заборгованості по штрафним санціям. Також, 09.06.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №12637-06/2024, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримано кредит, який останній не повернув. 21.10.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №21102024, відповідно до якого ТОВ «Аванс Кредит» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги. Відповідно до реєстру боржників від 21.10.2024 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 16800 грн, з яких: 3500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 6300 грн заборгованість за відсотками, 7000 грн сума заборгованості по штрафним санціям. З моменту отримання права вимоги позивачем не здійснювалось нарахування штрафних санкцій.
Ухвалою від 09 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, сторони повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року вирішено про заочний розгляд справи.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти постановлення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 20.05.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії №711413721, за умовами якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов'язалось передати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту на суму 5700,00 грн. Договір ОСОБА_1 підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На підтвердження виконання умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надано платіжне доручення від 20.05.2024 на суму 5700 грн., призначення платежу переказ коштів згідно договору №711413721 від 20.05.2024, ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 .
31 грудня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.
27.02.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №27/0225-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до реєстру прав вимог №2 від 27.02.2025 до договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 21289.50грн, з яких 5700 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 12739.50 грн заборгованість за відсотками, 2850.00 грн неустойка.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №711413721 від 20.05.2024 у сумі 21289.50грн, з яких 5700 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 12739.50 грн заборгованість за відсотками, 2850.00 грн неустойка.
Також, 20.05.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 30452-05/2024, за умовами якого ТОВ «Аванс Кредит» надає фінансовий кредит в розмірі 4500,00 грн строком на 120 днів (до 16.09.2024), за яким нараховується 1.50 % - денна процентна ставка. Грошові кошти надається шляхом перерахування на банківський рахунок позичальника. Договір ОСОБА_1 підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 19.09.2024 укладено договір факторингу №19092024, яким фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або настане у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошового зобов'язання та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до акту прийому - передачі реєстру боржників від 19.09.2024 за договором факторингу №19092024 від 19.09.2024 ТОВ «Аванс Кредит» передав, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв реєстр боржників, після чого, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
З витягу реєстру боржників від 19.09.2024 вбачається, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги за договором позики № 30452-05/2024 у загальній сумі заборгованості 14850.00 грн. до ОСОБА_1 .
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість за договором позики №30452-05/2024 від 20.05.2024 у сумі 14850.00 грн, з яких: 4500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 8100 грн заборгованість за відсотками, 2250 сума заборгованості за штрафними санкціями.
Крім того, 09.06.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 12637-06/2024, за умовами якого ТОВ «Аванс Кредит» надає фінансовий кредит в розмірі 3500,00 грн строком на 120 днів (до 06.10.2024), за яким нараховується 1.50 % - денна процентна ставка. Грошові кошти надається шляхом перерахування на банківський рахунок позичальника. Договір ОСОБА_1 підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 21.10.2024 укладено договір факторингу №21102024, яким фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або настане у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошового зобов'язання та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до акту прийому - передачі реєстру боржників від 21.10.2024 за договором факторингу №21102024 від 21.10.2024 ТОВ «Аванс Кредит» передав, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв реєстр боржників, після чого, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
З витягу реєстру боржників від 21.10.2024 вбачається, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги за договором позики № 12637-06/2024 у загальній сумі заборгованості 16800.00 грн. до ОСОБА_1 .
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість за договором позики №12637-06/2024 від 09.06.2024 у сумі 16800.00 грн, з яких: 3500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 6300 грн заборгованість за відсотками, 7000 сума заборгованості за штрафними санкціями.
Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч.1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 751/861/17 (провадження № 61-28582ск18).
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію», розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «;Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Частиною 3 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Підставою бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти господарських операцій і повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»).
На підтвердження позовних вимог позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» було надано копії договору кредитної лінії №711413721 від 20.05.2024, договори про надання фінансового кредиту №30452-05/2024 від 20.05.2024, №12637-06/2024 від 09.06.2024, копії договорів факторингу, витяги з Реєстру боржників, а також розрахунки заборгованості.
Зазначені розрахунки заборгованості не є документами первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).
Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року (№ 342/180/17) та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 року (№ 6-16цс15).
Наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є неналежним та недостатнім доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами установи та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем.
На підтвердження виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» своїх зобов'язань, щодо надання кредиту на підставі договору кредитної лінії №711413721 від 20.05.2024, позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало копію платіжного доручення від 20.05.2024 про перерахування коштів в сумі 5700 грн. Разом з тим, копія вказаного документу не може вважатися належним доказом надання відповідачеві кредиту на підставі договору №711413721 від 20.05.2024. Вказане платіжне доручення не відповідає за формою та змістом вимогам, установленим постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» у відповідній редакції. Надана ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» копія платіжного доручення не містить відмітки банку або іншої уповноваженої установи про проведення платежу. В матеріалах справи відсутні докази, що рахунок, на який згідно вказаного платіжного доручення здійснювалося перерахування коштів належить саме ОСОБА_1 .
Таким чином, належних та допустимих доказів на підтвердження факту перерахування відповідачу грошових коштів за договору кредитної лінії №711413721 від 20.05.2024, договори про надання фінансового кредиту №30452-05/2024 від 20.05.2024, №12637-06/2024 від 09.06.2024, суду не надано.
Крім того, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надало суду належних та допустимих доказів того, що ТОВ «Таліон плюс» належало право вимоги за договором кредитної лінії №711413721 від 20.05.2024 укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
До позовної заяви ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» була додана лише копія додаткової угоди №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», згідно з яким вказаний договір факторингу викладений у новій редакції. Водночас, даний договір факторингу є рамковим, у тексті договору не визначено конкретно які саме права вимоги передаються/відступаються на користь ТОВ «Таліон Плюс». Ані договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ані відповідного Реєстру прав вимоги суду надано не було.
Відтак, сам по собі текст додаткової угоди №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року не підтверджує перехід прав вимоги за договором №711413721 від 20.05.2024 укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс».
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.
Відповідно до статті 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,-
вирішив:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце знаходження: м. Київ, вул.Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя І.І.Теслікова