Cправа № 611/425/26
н/п 3/611/261/26
16 квітня 2026 року суддя Барвінківського районного суду Харківської області Коптєв Ю.А., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області та з тимчасової ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Безлюдівка Харківської області, громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ст. ч. 2 ст. 130, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
02 березня 2026 року близько 12:00 на автодорозі с. Григорівка Ізюмського району Харківської області ОСОБА_1 повторно протягом року, керував автомобілем «УРАЛ 5320», реєстрацій номер НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 02 березня 2026 року близько 12:00 ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, в умовах дії особливого періоду, що настав з моменту введення воєнного стану в Україні, перебував поблизу м. Барвінкове Ізюмського району Харківської області з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та у відділенні лікарні відмовився, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-20 КУпАП. Факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння підтверджуються письмовими пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3
25 березня 2026 року дані матеріли об'єднані в одне провадження.
На неодноразові виклики ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився, хоча своєчасно був повідомлений про час та місце розгляду справи.
За вимогами ч. 1-2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 та ч. 3 ст. 172-20 КУпАП не є обов'язковою.
Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відтак, враховуючи обмежені строки розгляду справи, обізнаність ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи, відсутність відомостей про поважність причин неявки в судове засідання, а також те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (постанова Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12), суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ч.ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Згідно з положеннями ч.ч. 2-6 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленному порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
Щодо першого способу, поліцейські проводять огляд та оформлюють результати огляду лише щодо стану алкогольного сп'яніння за наявності певних умов. В усіх решта випадках має бути застосований другий спосіб (тобто огляд має бути проведений лікарем закладу охорони здоров'я).
Відповідно до п. 9 ч. ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої 09.11.2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (п.3 розділу ІІІ Інструкції).
Відповідно до п. 15 розділу ІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (п. 16 розділу ІІІ Інструкції).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 604336 від 02.03.2026; направлення на медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння та акту, ОСОБА_1 02.03.2026 відмовився від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст.130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджено постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕПР1 № 309922 від 23.04.2025.
Жодних відомостей про скасування вказаної постанови суду не надано.
Частина 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, а саме: розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (ч. 1 ст. 172-20); участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів (ч. 2 ст. 172-20), або в умовах особливого періоду.
Факт вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП, ОСОБА_1 підтверджується дослідженими судом доказами: протоколом серії ДНК/Л-906 про військове адміністративне правопорушення від 02.03.2026; актом відмови огляду №244 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; письмовими поясненнями свідків.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії, якого неодноразово продовжувався.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими та уповноваженими особами Військової служби правопорядку, законодавства при складанні протоколу за ч. 2 ст. 130 та ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних, порушення при запропонованому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння не заявляв.
Матеріали справи не містять доказів про порушення законодавства при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, поліцейськими уповноваженими особами Військової служби правопорядку дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.
Таким чином, з врахуванням викладеного, протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №604336 від 02.03.2026 та серії ДНК/Л-906 від 02.03.2026 стосовно ОСОБА_1 складено в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Отже, в діях ОСОБА_1 , які мали місце 02.03.2026 о 12:00 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до Постанови ККС ВС від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 (провадження № 51-944 кмо 23), у разі, коли особа вчинила кримінальне правопорушення в сфері дорожнього руху, передбачене нормами Кримінального кодексу України, суд має право застосувати до такої особи додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати ТЗ, навіть якщо вона до цього не мала такого права.
У вищезазначеній постанові Верховний Суд окремо підкреслив, що особи, які керують ТЗ без достатніх теоретичних і практичних знань та без посвідчення водія, створюють підвищену суспільну небезпечність, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати ТС в такому разі набуває особливого значення.
Таким чином, наразі позбавити особу права керування ТЗ в судовому порядку можливо навіть у разі відсутності у неї такого права, незалежно від характеру вчиненого нею правопорушення: кримінального чи адміністративного.
Враховуючи викладене, повторність вчинення аналогічних правопорушень протягом року, небажання ОСОБА_1 ставати на шлях виправлення, суддя вважає за необхідне з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, за ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім того, згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Керуючись ч. 2 ст.130, ст. ст. 283-285, КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 та ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Сума штрафу має бути перераховано: отримувач коштів: ГУК Харків.обл. ОТГ Барвінкове. Код отримувача - 21081300. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача - UA168999980313020149000020001. Код класифікації доходів бюджету: 37874947. Призначення платежу - адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Судовий збір має бути перераховано: отримувачу коштів: ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106, Код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код кваліфікації доходів бюджету: 22030106.
З урахуванням ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП та примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі 64 000,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Барвінківський районний суд протягом 10 діб з дня її проголошення.
Суддя Ю.А. Коптєв