Справа № 932/7336/21
Провадження № 2/932/431/25
26 лютого 2026 року м.Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді О.С.Малінов
при секретарі А.В.Ликової
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Сьома дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин та перерозподіл спадщини, -
В провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Сьома дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин та перерозподіл спадщини.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , бабуся ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 (відповідач), а також є матір'ю ОСОБА_2 (відповідач), що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на будинок АДРЕСА_1 , якій належав їй на підставі договору купівлі- продажу від 20.11.1985 року, посвідченого Сьомою дніпропетровською державною нотаріальною конторою в реєстрі за № 2-7884, зареєстровано КП «ДМБТІ» від 09.12.1985 року в реєстрову книгу № 429 за реєстровим № 30, що підтверджується копією вказаного договору.
25 листопада 2014 року ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно якого заповідала усе належне майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в рівних частках кожній. Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Орловим О.А., зареєстроване в реєстрі за № 1335.
Після смерті ОСОБА_4 , позивачка звернулась до Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори, та отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку будинку АДРЕСА_1 видане на ім'я ОСОБА_1 , видане Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою 17.07.2018 року зареєстроване за № 2-1751, оскільки донька померлої ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (відповідач) є непрацездатною і мала право на обов'язкову долю спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився у російській федерації, в. Фечки, В.Мулинський район, Пермська область - ОСОБА_5 , батько позивачки та син ОСОБА_6 . Станом на теперішній час у позивачки відсутнє свідоцтво про народження батька, таким чином вона не має можливості встановити спорідненість батька з його матір'ю - померлою ОСОБА_4 , та має можливості здійснити перерозподіл спадщини в порядку ст. 1266 ЦК України, ас саме в порядку спадкування за правом представлення.
В зв'язку з чим просить суд встановити факт, родинних відносин між ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, що ОСОБА_5 є рідним сином ОСОБА_4 .
Перерозподілити спадкове майно, а саме: право власності на будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_4 на підставі договору купівлі- продажу від 20.11.1985 року, посвідченого Сьомою дніпропетровською державною нотаріальною конторою в реєстрі за № 2-7884, зареєстровано КП «ДМБТІ» від 09.12.1985 року в реєстрову книгу № 429 за реєстровим № 30, між спадкоємцями наступним чином:
За ОСОБА_1 у порядку перерозподілу спадщини визнати право власності на 3/8 частки спадкового майна, а саме будинку АДРЕСА_1 .
За ОСОБА_3 у порядку перерозподілу спадщини визнати право власності на 3/8 частки спадкового майна, а саме будинку АДРЕСА_1 .
За ОСОБА_2 у порядку перерозподілу спадщини визнати право власності на 2/8 частки спадкового майна, а саме будинку АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 04 жовтня 2021 року суддя Кудрявцева Т.О. прийняла в своє провадження вищевказану справу, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
13 травня 2025 року після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 932/7336/21 у зв'язку із рішенням Вищої ради правосуддя України 08.04.2025 № 746/0/15-25 про звільнення з посади судді ОСОБА_7 , дану судову справу передано на розгляд судді Малінову О.С..
15 травня 2025 року Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра справу прийнято до судового провадження судді Малінова О.С..
Представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві зазначає про повне підтримання позовних вимог та просить здійснити розгляд справи за його відсутності з урахуванням наданих додаткових письмових пояснень.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, та визнання позовних вимог у повному обсязі.
Третя особа, у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.
Ухвалою суду від 08 липня 2025 року підготовче провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому відповідно до роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , бабуся ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 (відповідач), а також є матір'ю ОСОБА_2 (відповідач), що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на будинок АДРЕСА_1 , якій належав їй на підставі договору купівлі- продажу від 20.11.1985 року, посвідченого Сьомою дніпропетровською державною нотаріальною конторою в реєстрі за № 2-7884, зареєстровано КП «ДМБТІ» від 09.12.1985 року в реєстрову книгу № 429 за реєстровим № 30, що підтверджується копією вказаного договору.
25 листопада 2014 року ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно якого заповідала усе належне майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в рівних частках кожній. Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Орловим О.А., зареєстроване в реєстрі за № 1335.
Після смерті ОСОБА_4 , позивачка ОСОБА_1 , відповідачка ОСОБА_3 , відповідачка ОСОБА_2 звернулись до Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори, та отримали: свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку будинку АДРЕСА_1 видане на ім'я ОСОБА_1 , видане Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою 17.07.2018 року зареєстроване за № 2-1751; свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку будинку АДРЕСА_1 видане на ім'я ОСОБА_3 , видане Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою 17.07.2018 року зареєстроване за № 2-1750; свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку будинку АДРЕСА_1 видане на ім'я ОСОБА_2 , видане Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою 17.07.2018 року зареєстроване за № 2-1752.
Донька померлої ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (відповідач) є непрацездатною і мала право на обов'язкову долю спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився у російській федерації, в. Фечки, В.Мулинський район, Пермська область - ОСОБА_5 , батько позивачки та син ОСОБА_6 . Станом на теперішній час у позивачки відсутнє свідоцтво про народження батька, таким чином вона не має можливості встановити спорідненість батька з його матір'ю - померлою ОСОБА_4 .
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення
Частина 1 ст. 16 ЦК передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу (пункти 25, 26 постанови Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №916/1813/16).
Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право (п. 5.2 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і, в залежності від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем (пункти 27 та 29 постанови Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №916/1813/16).
Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Згідно з ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1280 ЦК України, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В подальшому, спадщину після його смерті отримала його донька ОСОБА_3 .
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Разом з цим, згідно з частинами 1, 2 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем (у даному випадку позивачі), має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. ст. 1272 ЦК України).
Частиною першою статті 1280 ЦК України встановлено якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.
Згідно зі статтею 1296 ЦК України спадкоємці як за законом, так і за заповітом мають право звернутись до нотаріуса за видачею їм свідоцтва про право на спадщину.
Окрім того, законом передбачено порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину стаття 1300 ЦК України.
Так, за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.
Отже, застосування цього правила є можливим у випадку, коли після видачі свідоцтв про право на спадщину з'являться інші спадкоємці.
У такому випадку нотаріус повинен вилучити у спадкоємців раніше видані свідоцтва та замість них видати нові, з актуальною інформацією.
За таких обставин, передбачений статтею 1300 ЦК України порядок внесення змін до свідоцтва про право на спадщину є самостійним способом захисту прав спадкоємців.
У відповідності до ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, враховуючи, що за даним рішенням суду мають бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину, на підставі ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, запис про державну реєстрацію права власності на квартиру в цілому за позивачкою, та відповідачами, зроблений на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, має бути скасовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, суд, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, дійшов висновку про доведеність позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1269, 1270 ЦК України, статтями ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Сьома дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин та перерозподіл спадщини - задовольнити в повному обсязі.
Встановити факт, родинних відносин між ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, що ОСОБА_5 є рідним сином ОСОБА_4 .
Перерозподілити спадкове майно, а саме: право власності на будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_4 на підставі договору купівлі- продажу від 20.11.1985 року, посвідченого Сьомою дніпропетровською державною нотаріальною конторою в реєстрі за № 2-7884, зареєстровано КП «ДМБТІ» від 09.12.1985 року в реєстрову книгу № 429 за реєстровим № 30, між спадкоємцями наступним чином:
За ОСОБА_1 у порядку перерозподілу спадщини визнати право власності на 3/8 частки спадкового майна, а саме будинку АДРЕСА_1 .
За ОСОБА_3 у порядку перерозподілу спадщини визнати право власності на 3/8 частки спадкового майна, а саме будинку АДРЕСА_1 .
За ОСОБА_2 у порядку перерозподілу спадщини визнати право власності на 2/8 частки спадкового майна, а саме будинку АДРЕСА_1 .
Визнати недійсним свідоцтва про право на спадщину:
-свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку будинку АДРЕСА_1 видане на ім'я ОСОБА_1 , видане Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою 17.07.2018 року зареєстроване за № 2-1751;
-свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку будинку АДРЕСА_1 видане на ім'я ОСОБА_3 , видане Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою 17.07.2018 року зареєстроване за № 2-1750;
-свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку будинку АДРЕСА_1 видане на ім'я ОСОБА_2 , видане Сьомою дніпровською державною нотаріальною конторою 17.07.2018 року зареєстроване за № 2-1752.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.С.Малінов