01 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/12974/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
за участю секретаря судового засідання Соловей Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро КМР» про прийняття додаткових рішень та стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро КМР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
25.08.2022 р. ТОВ «Агро КМР» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, де просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 14.02.2022 р. № 0030260718 та № 0030280718.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 р. адміністративний позов задоволений повністю.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 р. стягнуто з Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетного асигнування на користь ТОВ «Агро КМР» витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 25 000 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 р. рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 р. - залишене без змін.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 р. додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 р. - залишене без змін.
26.01.2026 р. позивач подав клопотання про прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції по апеляційному провадженні № 852/26640/25 на суму 16 940 грн та стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 940 грн.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області подало заперечення на клопотання позивача, де просили відмовити в задоволенні клопотання позивача
16.02.2026 р. позивач подав клопотання про прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції по апеляційному провадженні № 852/28088/25 на суму 15 180 грн та стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 370 грн..
ГУ ДПС у Дніпропетровській області подало заперечення на клопотання позивача, де просили відмовити в задоволенні клопотання позивача.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі та вислухавши учасників справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення клопотань позивача виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, процесуальний закон надає правові підстави для ухвалення додаткового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що з наданих позивачем доказів щодо оплати професійної правничої допомоги суду надані: акт прийому - передачі наданої правової допомоги № 7 від 22.01.2026 р., звіт про надану правову допомогу №7/5-01-29/03/17 від 22.012.2026 р. та рахунок на оплату правової допомоги №01/22012026 від 22.01.2026 р.; акт прийому - передачі наданої правової допомоги № 8 від 12.02.2026 р., звіт про надану правову допомогу №8/5-01-29/03/17 від 12.02.2026 р. та рахунок на оплату правової допомоги №01/12022026 від 12.02.2026 р.
Статтею 134 КАС України передбачено, що « 1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
3. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
6. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
7. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, або заперечує проти них.
Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони та тривалий час розгляду справи по суті.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції, враховуючи обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, керуючись, принципами справедливості та верховенства права, вважає за необхідне клопотання позивача - задовольнити частково та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму 7370 грн.
Керуючись ст. ст. 134, 252, 315,316,321,322,325 КАС України, суд -
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро КМР» - задовольнити та прийняти додаткове рішення.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області суму витрат на професійну правничу допомогу, надану в апеляційній інстанції всього в розмірі 5 000 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова