Справа № 199/4644/26
(1-кс/199/344/26)
16.04.2026 року місто Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, не одруженого, із середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, стрільця - помічника гранатометника 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , маючого військове звання «солдат», раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026052210000233 від 05 лютого 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, який перебуває у військовому званні «солдат» на посаді стрільця - помічника гранатометника 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази).
Так, відповідно до наказу № 350 від 09.12.2025 ОСОБА_5 направлено на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби до військової частини НОМЕР_2 , яка дислокується в АДРЕСА_2 . Після чого, ОСОБА_5 вибув зі складу сил та засобів військової частини НОМЕР_1 та діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, до військової частини НОМЕР_2 не з'явився. Окрім того, командуванню про причини свого нез'явлення не доповів, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього. Усвідомлюючи протиправність та незаконність своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, ОСОБА_5 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків військової служби, та був незаконно відсутній на службі до 14 квітня 2026 року.
14.04.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
За таких обставин, прокурор вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти наявним в матеріалах кримінального провадження ризикам та не забезпечить належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 в ході досудового розслідування і в процесі розгляду кримінального провадження в суді.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. Пояснив, що до військової служби він жодного відношення не має, був мобілізований примусово, повернувся додому через погіршення стану здоров'я. Вважає підозру необгрунтованою, у зв'язку з чим підстави тримати його під вартою відсутні.
Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечував, посилався на погіршення психічного стану ОСОБА_5 , у звязку з чим він потребує лікування. В разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив визначити підозрюваному заставу.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до такого висновку.
В силу ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст. ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Відповідно до ч.8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
В судовому засіданні встановлено, що 14.04.2026 року о 16:10 год. ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
14.04.2026 року ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026052210000233 від 05.02.2026, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: актом службового розслідування, проведеного за фактом самовільного залишення розташування військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем ОСОБА_5 , протоколами допитів свідків, які підтверджують обставини відсутності у військовій частині ОСОБА_5 та його ухилення від військової служби в умовах воєнного стану.
Окрім того, в судовому засіданні стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що усвідомлюючи тяжкість та неминучість покарання підозрюваний може безперешкодно покинути місце мешкання, а отже наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Також, судом встановлено ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, в тому числі його співслужбовців та командирів підрозділів.
Крім того, про наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчать ті обставини, що ОСОБА_5 не одружений, утриманців не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного, протягом тривалого часу не вживав заходів щодо самостійного повернення до військової частини, що свідчить про можливість продовження вчиненння злочину, у якому він підозрюється.
В судовому засіданні досліджені службова характеристика солдата ОСОБА_5 , згідно з якою за місцем служби він характеризувався негативно, позитивна характеристика з місця проживання та медична характристика.
Таким чином, на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, наявність реальних та дійсних ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким на теперішній час не зможе будь-який інший запобіжний захід, суд вважає доцільним застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
При цьому, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі підозрюваного, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, є обґрунтованим та виправданим з точки зору суспільного запиту, що полягає в забезпеченні швидкого, повного і неупередженого судового розгляду, належної процесуальної поведінки підозрюваного, виконанні ним процесуальних рішень у справі.
Також, враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, під час воєнного стану, суд відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України та з урахуванням вимог ч.8 ст. 176 КПК України, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 183, 193, 194, 197, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 12.06.2026 року, без визначення застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1