16 квітня 2026 р.Справа № 644/10993/24
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Ральченко І.М., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Індустріального районного суду міста Харкова від 26.01.2026 року по справі № 644/10993/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Індустріального районного суду міста Харкова від 26.01.2026 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
На зазначене рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу.
Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог п. 1 ч. 5 ст. 296, ст. 286 КАС України.
Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 4 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Із матеріалів справи встановлено, що адміністративна справа судом першої інстанції розглянута в порядку ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, отже апеляційна скарга на оскаржуване рішення може бути поданою протягом десяти днів з дня його проголошення.
Втім, судом першої інстанції для оскарження рішення визначено загальний порядок оскарження відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення складено 26.01.2026 року, отримано ІНФОРМАЦІЯ_2 27.01.2026 року.
При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_2 подаючи апеляційну скаргу 25.02.2026 року питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення не порушує, відповідного клопотання не надає.
У відповідності до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення позивачем на адресу Другого апеляційного адміністративного суду клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Індустріального районного суду міста Харкова від 26.01.2026 року.
У відповідності до приписів п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Також, подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог п.1 ч.5 ст.296 КАС України.
Слід зазначити, що заявником не надано квитанцію про сплату судового збору.
Так, предметом даної справи є законність постанови суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 сформовано правовий висновок, відповідно до якого у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Велика Палата Верховного Суду вказала, що у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові від 13.12.2016, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що у даній справі у позивача пільга щодо сплати судового збору, у тому числі, за подання апеляційної скарги, відсутня.
Питання щодо справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3028 гривень.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення застосуванню підлягають положення ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17), відповідно до яких ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду першої інстанції з даним позовом становить 605,60 грн. (0,2*3028).
Враховуючи наведене та дату подання апеляційної скарги, розмір ставки судового збору за подання даної апеляційної скарги на рішення суду складає 726,72 грн. (0,8 х 150% від 605.60 грн.).
З огляду на викладене, заявнику апеляційної скарги необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 726,72 грн.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: отримувач ГУК в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди.
Також, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 296 КАС України з урахуванням вимог ч. 9 ст. 44 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не додано доказів з надсилання копії апеляційної скарги позивачу.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 44 КАС України, - у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб'єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Верховний Суд у постанові від 21.11.2024 року по справі № 160/1007/24 наголосив на тому, що відповідно до п.29 розділу 2 Положення № 1845/0/15-21 (Електронний кабінет, Електронний суд, відеоконференцзв'язок), у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Стосовно квитанції про надсилання апеляційної скарги представнику позивача Карнаухову Андрію Олександровичу, колегія суддів зазначає наступне.
В матеріалах справи міститься ордер серії АН № 1550219 на надання правничої допомоги Рєдкіну Олександру Миколайовичу на підставі договору про надання правничої допомоги у Ордженікідзевському районному суді м.Харкова, Харківському апеляційному суді.
Згідно з частиною першою статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За змістом частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність.
Проте, в суду апеляційної інстанції відсутні належні докази на підтвердження повноважень Карнаухова Андрія Олександровича на представництво ОСОБА_1 в Другому апеляційному адміністративному суді.
Отже, наданий доказ відпрвавлення представнику позивача апеляційної скарги до його електронного кабінету не може бути визнаний належним доказом виконання відповідачем вимог частини дев'ятої статті 44 КАС України.
Тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 повинен направити позивачу апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами шляхом надіслання цих документів до його електронного кабінету, а у разу відсутності зареєстрованого електронного кабінету шляхом надіслання цих документів в паперовій формі з описом вкладення.
Отже, заявнику апеляційної скарги необхідно надати докази надіслання цих документів до електронного кабінету ОСОБА_1 або його представника за підтвердження у нього повноважень, а у разу відсутності зареєстрованого електронного кабінету шляхом надіслання цих документів в паперовій формі з описом вкладення.
Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 , п.1 ч.4 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі неусунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.4 ст. 169, ч.5 ст. 296, ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 169, п. 1 ч. 5 ст. 296, ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Індустріального районного суду міста Харкова від 26.01.2026 року по справі № 644/10993/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Надати ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 календарних днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.М. Ральченко