08 квітня 2026 р.Справа № 520/27286/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної аудиторської служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 30.01.26 по справі № 520/27286/25
за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж
до Державної аудиторської служби України
про визнання протиправним та скасування висновку,
Позивач, Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж, звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 08 жовтня 2025 року № UA-2025- 08-22-005953-а; вирішити питання розподілу судових витрат.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України від 08 жовтня 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025- 08-22-005953-а.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме, Закону України «Про публічні закупівлі», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачем розроблено тендерну документацію для підготовки тендерних пропозицій на закупівлю товару: ДК 021:2015:09110000-3: Тверде паливо. Назва предмета закупівлі: Пелети паливні з деревинної сировини листяних порід.
В ході розгляду тендерної пропозиції заявником прийнято рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника ФОП « ОСОБА_1 відкритих торгів на закупівлю товару за предметом закупівлі Пелети паливні з деревинної сировини листяних порід ДК 021:2015:09110000- 3 - «Тверде паливо» ідентифікатор закупівлі UA-2025-08-22-005953-а на підставі абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей. Оприлюднити в електронній системі закупівель інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника ФОП « ОСОБА_1 відкритих торгів на закупівлю товару за предметом закупівлі Пелети паливні з деревинної сировини листяних порід ДК 021:2015:09110000-3 «Тверде паливо ідентифікатор закупівлі UA-2025-08-22-005953- а протягом одного дня з дати ухвалення даного рішення. Пунктом 2 розділу «Особливі вимоги до предмету закупівлі» Додатку № 4 до тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі Пелети паливні з деревинної сировини листяних порід ДК 021:2015- 09110000-3 «Тверде паливо» тендерної документації було встановлено вимогу « 2. Документальне підтвердження відповідності товару технічним, якісним та кількісним характеристикам має бути надане у складі тендерної пропозиції у формі пояснювальної записки та повинно мати: детальний та конкретний опис технічних характеристик товару, назву виробника та країни походження товару.» Учасником ФОП « ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції надано інформацію та / або документи, які не відповідають умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації та не є невідповідностями у інформації та / або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 Особливостей, а саме: відсутня пояснювальна записка з зазначенням інформації: детальний та конкретний опис технічних характеристик товару, назву виробника та країни походження товару. Дані обставини підтверджено протоколом позивача від 05.09.2025 № 05 вересня 2025 року №48-K.
10.09.2025 замовником розглянуто тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_2 унікальний номер оголошення про проведення відкритих торгів, присвоєний електронною системою закупівель UA-2025-08-22-005953-а на закупівлю товару за предметом закупівлі Пелети паливні з деревинної сировини листяних порід ДК 021:2015:09110000-3 - Тверде паливо на відповідність вимогам тендерної документації, відповідно до Закону урахуванням Особливостей. Вирішено визнати ФОП « ОСОБА_3 » переможцем процедури закупівлі унікальний номер оголошення про проведення відкритих торгів, присвоєний електронною системою закупівель UA-2025-08-22- 005953-а на закупівлю товару за предметом закупівлі Пелети паливні з деревинної сировини листяних порід ДК 021:2015:09110000-3 - Тверде паливо. Прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю товару за предметом закупівлі Пелети паливні деревинної сировини листяних порід ДК 021:2015:09110000-3 - Тверде паливо з ФОП « ОСОБА_3 » протягом строку дії його пропозиції, та відповідно до вимог тендерної документації. Забезпечити оприлюднення в електронній системі закупівель рішення про визначення переможця процедури закупівлі та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Дані обставини підтверджено протоколом замовника від 10.09.2025 № 49-К.
В подальшому замовником розміщено на відповідному сайті купівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2025-08-22-005953-a. Переможець ФОП ОСОБА_2 .
19.09.2025 між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено договір закупівлі № 0911/П-182.
Відповідно до висновку відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-08-22-005953-a установлено наступне. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ФОП « ОСОБА_1 » установлено порушення вимог пункту 43 Особливостей та абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_2 установлено порушення вимог абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей. За результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, внесення змін до договору про закупівлю та їх оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не установлено. Зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень): З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Позивачем подано пояснення на запити відповідача та зазначено про відсутність підстав для усунення порушень, шляхом припинення зобов'язань за укладеним договором.
Вважаючи протиправним висновок Державної аудиторської служби України від 08 жовтня 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025- 08-22-005953-а, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі».
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку. Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі по тексту - Особливості).
Згідно з п. 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Замовник в тендерній документації обов'язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів. Якщо замовник зазначає в тендерній документації про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, він повинен зазначити про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів. Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу четвертого підпункту 2 пункту 44 цих Особливостей.
У тендерній документації відомості, наведені у 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту.
У тендерній документації зазначаються: один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.
Для об'єднання учасників як учасника процедури закупівлі замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників об'єднання установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, визначеним пунктом 47 цих особливостей. Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком станом на дату розкриття тендерних пропозицій.
Відповідно до п. 43 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції).
Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Згідно з абз. 2 пп. 2 п. 44 Особливостей, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.
Відповідно до п. 42 Особливостей, замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що у разі зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі.
Щодо порушення вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12,10,2022 №1178 (далі - Особливості № 1178) під час розгляду Замовником тендерної пропозиції ФОП ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.
Судовим розглядом встановлено, що Замовником у Додатку 4 до тендерної документації визначена інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі.
Відповідно до протоколу уповноваженої особи від 05.09.2025 року № 48-К (далі - Протокол відхилення) тендерну пропозицію ФОП ОСОБА_1 відхилено як таку, що не відповідає технічним специфікаціям та іншим вимогам щодо предмета закупівлі, а саме: в тендерній пропозиції учасника відсутня пояснювальна записка з зазначенням інформації: детальний та конкретний опис технічних характеристик товару, назвою виробника та країни походження товару.
Під час моніторингу установлено, що відповідно до пункту 2 розділу Особливі вимоги до предмету закупівлі Додатка 4 до тендерної документації, учасник торгів повинен надати у складі тендерної документації «Документальне підтвердження відповідності товару технічним, якісним та кількісним характеристикам має бути надане у складі тендерної пропозиції у формі пояснювальної записки та повинно мати: детальний та конкретний опис технічних характеристик товару, назву виробника та країни походження товару.» При цьому форму пояснювальної записки Замовником не визначено.
Як зазначає відповідач, Учасник ФОП ОСОБА_1 у складі тендерної пропозиції надав Довідку б/н б/д (файл - Довідка тех-характеристики пелети.рбґ.р7з) (далі - Довідка), яка містить інформацію, визначену Додатком 4 до тендерної документації про технічні характеристики товару, назву виробника та країну походження товару. Крім того, на вимогу пункту 4 розділу Особливі вимоги до предмету закупівлі Додатку 4 до тендерної документації учасником було надано Протокол випробувань від 01.08.2024 № 1275 (файл - «Протокол Пелети з деревини .РОР.р7з»), який також підтверджує технічні та якісні характеристики товару, виробника та країну походження, зазначені у Довідці. Отже, надана Довідка повністю відповідає змістовим (сутнісним) вимогам тендерної документації.
Суд зазначає, що Замовником не була визначена чітка форма «пояснювальної записки» (шаблон, структура, обов'язкові реквізити), крім технічних характеристик товару, назви виробника та країни походження. Підміна назви документа («Довідка» замість «Пояснювальна записка») за умови повної змістової відповідності вимогам тендерної документації не є безумовною підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що позиція Замовника є проявом надмірного формалізму, який суперечить основним принципам публічних закупівель.
Відповідно до статті 5 Закону № 922, публічні закупівлі здійснюються на принципах об'єктивного та неупередженого визначення переможця та максимальної економії. Відхилення пропозиції ФОП ОСОБА_1 , яка була на 376 000,00 грн дешевшою за пропозицію переможця, виключно через формальну неточність у назві документа, порушує принцип економічної ефективності.
Колегія суддів зазначає, що Замовник за відсутності підстав, зазначених в протоколі відхилення, відхилив тендерну пропозицію учасника ФОП ОСОБА_1 , яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, чим порушив вимоги абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178, а також не дотримався принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону № 922, зокрема щодо об'єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі.
Щодо порушення вимог абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей № 1178 в частині невідхилення Замовником тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з абзацом 15 пункту 47 Особливостей встановлено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. Аналогічна вимога міститься в пункті 3 Додатку 5 до тендерної документації. В пункті 5 додатку 3 до тендерної документації визначено, що: «Переможець процедури закупівлі має надати повний витяг з інформаційно- аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» про те, що фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває».
Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, з закінченням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Судом встановлено, що Замовник 10.09.2025 в електронній системі закупівель оприлюднив повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем ФОП ОСОБА_2 .
Під час моніторингу установлено, що переможцем ФОП ОСОБА_2 надано Витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявність судимості» (далі - Витяг), створений та наданий на виконання вимог Особливостей та тендерної документації 15.09.2025, тобто на п'ятий день з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Так, відповідно до частини третьої пункту 44 Особливостей № 1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей № 1178.
З вищенаведеного вбачається, що 15.09.2025 у Замовника вже виник обов'язок відхилити тендерну пропозицію переможця.
Колегія суддів звертає увагу, що на порушення вимог абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей № 1178 Замовник не відхилив тендерну пропозицію переможця закупівлі ФОП ОСОБА_2 як такого, що не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації та Особливостях № 1178 документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих Особливостей
Посилання суду першої інстанції на строки отримання довідки, наданої відповідним органом виконавчої влади та/або витягу, встановлені Порядком доступу до відомостей інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.03.2022 № 207 не можуть братися до уваги, оскільки вимоги пункту 47 Особливостей № 1178 містять строк, у який переможець повинен надати відповідні документи та не надають можливості подавати вказані документи пізніше, враховуючи строки їх отримання.
Суд зазначає, що наявність в електронній системі закупівель інформації з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення стосовно переможця процедури закупівлі ФОП ОСОБА_2 не є автоматичним підтвердженням відсутності підстав, визначених, зокрема підпунктами 5 та 12 пункту 47 Особливостей № 1178.
Крім того, умовами пункту 3 Додатку 5 до тендерної надання переможцем повного витягу з документації передбачено інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості». Водночас переможець процедури закупівлі ФОП ОСОБА_2 надала скорочений Витяг, чим не виконала вимогу тендерної документації, зокрема не підтвердила відсутність підстав, визначених підпунктом 12 пункту 47 Особливостей № 1178
Стосовно порушення пункту 43 Особливостей № 1178, колегія суддів зазначає таке.
Згідно з пунктом 15 розділу «Інша інформація» Додатку 1 до тендерної документації Замовник визначив вимогу щодо надання учасником у складі тендерної пропозиції довідки в довільній формі про те, що він не здійснює господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави- агресора та його місцезнаходження (місце проживання - для фізичних осіб- підприємців) не знаходиться на тимчасово окупованій території, в розумінні статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Колегія суддів зауважує, що учасник ФОП ОСОБА_1 на виконання зазначеної вимоги тендерної документації не надав жодного документу.
Так, відповідно до пункту 43 Особливостей № 1178 якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції).
З аналізу вищенаведеного вбачається, що Замовник на порушення вимог пункту 43 Особливостей№ 1178 не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей учасником ФОП ОСОБА_1 , тим самим не надав можливість цьому учаснику усунути такі невідповідності.
Щодо несвоєчасного здійснення контролю закупівлі, колегія суддів зазначає таке.
Так, відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 8 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Судовим розглядом встановлено, що процедура закупівлі UА-2025-08-22-005953-а оголошена 22.08.2025, договір про закупівлю укладений 19.09.2025 (зі строком дії до 30.05.2026) - Держаудитслужба здійснила моніторинг зазначеної закупівлі в межах строків, встановлених Законом № 922а тому твердження суду першої інстанції щодо несвоєчасного здійснення Держаудитслужбою моніторингу процедури закупівлі є безпідставними.
Щодо правомірності обраного відповідачем виду усунення порушення вимог закону, слід зазначити наступне.
З матеріалів справи встановлено, що у пункті 3 констатуючої частини Висновку Держаудитслужба зазначила про зобов'язання вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, а саме: здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Форма висновку та порядок його заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241 (далі - Порядок № 522).
Згідно з приписами пункту 3 вказаного Порядку № 522, висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Відповідно пункту 23 розділу «Загальні положення» Особливостей № 1178 моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.
Відповідно до вимог пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922 у висновку, складеному за результатами моніторингу, обов'язково зазначається зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Спосіб усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель законом не визначається.
Водночас частиною восьмою статті 8 Закону № 922 визначено, що замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку. Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Отже, після оприлюднення висновку замовник має три варіанти поведінки: усунути викладені у ньому порушення законодавства у сфері публічних закупівель та надати документи, що підтверджують це органу державного фінансового контролю; надати аргументовані заперечення до висновку; надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону № 922, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 280/8475/20, № 420/693/21, № 200/10092/20, № 620/6135/20.
Колегія суддів зазначає, що оскаржуваний висновок лише зобов'язує усунути виявлені порушення у визначеному законом порядку та визначає, як один із способів усунення порушення шляхом припинення зобов'язань за договором.
При цьому вказаний спосіб у висновку не є вичерпним, а позивач, допустивши порушення законодавства у сфері публічних закупівель, має обов'язок, визначений законом, усунути такі порушення.
Відповідно до частини 6 статті 1 Закону № 922 договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Частиною 1 статті 41 Закону № 922 визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України за особливостями, визначеними цим Законом.
Правовою підставою зазначення шляху усунення порушення у вигляді припинення зобов'язань (розірвання договору) за договором є те, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України).
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин, частина 3 стаття 215 ЦК України).
Враховуючи, що за змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами вищевказаної закупівлі правочину є недодержання вимог Закону в момент його укладення.
Отже, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.
Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до частини першої статті 5 цього Закону № 922 закупівлі здійснюються за принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до п. 2.9 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29.05.2013 № 11, на підставі статті 215 ЦК України, недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку (Закону № 922).
На даний час, внаслідок порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» позивачем укладено договір, виконання умов якого створює незаконну практику проведення процедур закупівель в порушення названого Закону № 922 та Особливостей № 1178, окрім того, порушує зобов'язання держави України перед своїми громадянами щодо принципу максимальної економії, відкритого, прозорого витрачання відповідними суб'єктами бюджетних коштів, захисту та недопущення недобросовісної конкуренції під час здійснення публічних закупівель.
Колегія суддів звертає увагу, що недотримання вимог законодавства про закупівлі, зокрема, Закону № 922 та Особливостей № 1178, під час проведення закупівлі відповідно до вимог Цивільного кодексу України тягне за собою визнання недійсним укладеного за її результатами договору.
Так, здійснення державного фінансового контролю та реалізація його результатів спрямоване на забезпечення ефективного, результативного використання та збереження фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів та неухильного дотримання вимог чинного законодавства.
Колегія суддів вважає, що відповідачем під час складання висновку за результатами процедури закупівлі № UА-2025-08-22-005953-а враховано реальну можливість усунення допущеного порушення, яка, в даному випадку, є можливою виключно шляхом припинення зобов'язань за договором, адже порушення виявлені органом державного фінансового контролю, допущені позивачем на стадії розгляду тендерних пропозицій та, враховуючи перебування закупівлі при проведенні моніторингу процедури закупівлі на наступному етапі, не можуть бути усунуті іншим способом.
Отже, оскільки договір укладено, і такому укладенню передувало порушення вимог Закону № 922 та Особливостей № 1178, зобов'язання, викладені у висновку, щодо припинення виконання зобов'язань за договором є правомірним, оскільки ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Аналогічні висновки були також висловлені Верховним Судом у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі № 200/10092/20-а, від 24 січня 2023 року у справі № 280/8475/20, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21, від 02 березня 2023 року у справі 160/4436/21.
Відповідно до п.п. 83-89 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04. 05.2023 року по справі № 640/17543/20 усунення порушення шляхом розірвання договору є варіантом правомірної поведінки замовника при усунені порушень, що направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан, оскільки у разі недотримання учасником процедури закупівлі усі кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.
Верховний Суд у постанові від 12.12.2024 у справі № 380/14352/22 сформував правовий висновок, що у разі виявлення порушень під час публічних закупівель орган державного фінансового контролю має право зобов'язати замовника припинити зобов'язання за договором. При цьому чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень залежно від виду цих порушень. Такий спосіб включає розірвання договору, визнання його недійсним чи нікчемним. Саме замовник обирає правомірний варіант поведінки, який повертає сторони до первісного стану та запобігає нецільовому використанню бюджетних коштів.
Крім того, згідно з практикою Верховного Суду, незабезпечення замовником відхилення пропозиції учасника, що не відповідає кваліфікаційним вимогам, призводить до незаконного укладення договору. У такому разі орган контролю вправі висувати вимоги про припинення зобов'язань, а в разі їх невиконання - звернутися до суду для захисту інтересів держави. Таким чином, ураховуючи сталу практику Верховного Суду у цій категорії справ, відповідач мав повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як припинення зобов'язань за договором.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 260/3428/21, від 19.04.2024 у справі № 500/4553/22, від 30 січня 2025 у справі № 460/49097/22, від 30 січня 2025 у справі № 160/16361/21, від 22.05.2025 у справі № 280/6236/22, від 26.06.2025 у справі № 420/4661/23 , від 30.09.2025 у справі № 460/49270/22.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у даних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, отже позовні вимоги Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про визнання протиправним та скасування Висновку Державної аудиторської служби України від 08 жовтня 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025- 08-22-005953-а задоволенню не підлягають.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 по справі № 520/27286/25 скасувати.
Прийняти постанову, якою у задоволенні позову Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич
Повний текст постанови складено 16.04.2026 року