Справа № 163/500/26
Провадження № 1-кп/163/147/26
15 квітня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 12026030560000039 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Скиби Ковельського району Волинської області, що зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, водія в ТОВ «ВОЛИНЬДОРРЕСУРС», неодруженого, згідно ст.89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
ОСОБА_4 , будучи постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2025 року в справі №159/7733/25, яка набрали законної сили 16 грудня 2025 року, визнаним винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та, будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст.1291 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», о 10:12 годині 08 лютого 2026 року по вулиці Єдності в місті Любомль Ковельського району Волинської області та о 12:06 годині 17 лютого 2026 року по вулиці Поштовій в місті Любомль Ковельського району Волинської області керував автомобілем «Форд», номерний знак НОМЕР_1 .
Таким чином, ОСОБА_4 умисно невиконував постанову суду, що набрала законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю та підтвердив обізнаність із постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області про позбавлення права керування транспортними засобами, показав що, не маючи на те непереборних обставин, порушив цю заборону. Крім того, обвинувачений повідомив, що повністю погоджується з фактичними обставинами справи та не бажає їх оспорювати. Просив призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України.
За таких обставин при згоді сторін кримінального провадження суд дослідив докази в порядку ч.3 ст.349 КПК України і дійшов висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_4 у невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про його особу та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Вчинений ОСОБА_4 злочин відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, не інкриміновано та судом не встановлено.
ОСОБА_4 є пенсіонером, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем працевлаштування позитивно, згідно ст.89 КК України раніше не судимий.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі із можливістю застосування ст.75 КК України та звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням на нього передбачених ч.1 ст.76 КК України обов'язків.
Призначення такого покарання буде відповідати принципу індивідуалізації покарання і є достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Витрати на залучення експерта по справі відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосований, клопотання про застосування такого заходу не заявлене, а підстави для ухвалення такого рішення з ініціативи суду не встановлені.
Керуючись ст.ст.373, 374, ч.15 ст.615 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає передбачені ч.1 ст.76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази - два оптичних носія інформації (диски) з вмістом відеофайлів, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12026030560000039, - залишити в матеріалах цього провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий : суддя ОСОБА_1