Постанова від 16.04.2026 по справі 520/19757/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 р.Справа № 520/19757/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,

позивача - ОСОБА_1 , представників позивача - Бут-Абдулаєвої Т.В., Зуб С.Ю.,

представника відповідача - Приходько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 12.11.25 року по справі № 520/19757/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 липня 2025 року № 2-дс «Про накладання дисциплінарного стягнення», який прийнято стосовно ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 серпня 2025 року № 6-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосовано до ОСОБА_1 , як начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 частини другої ст. 65 ЗУ «Про Державну службу» (Порушення Присяги державного службовця);

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 серпня 2025 року № 408-О «Про звільнення з посади державної служби ОСОБА_2 », яким було припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 11 серпня 2025 року з посади начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 частини другої ст. 65 ЗУ «Про Державну службу» (Порушення Присяги державного службовця).

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області з 12.08.2025;

- стягнути з Головного Управління ДПС у Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, вул. Г. Сковороди, 46, код ЄДРПОУ ВП (філії): 43983495) на користь ОСОБА_1 Адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення по дату поновлення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність оскаржуваних наказів ГУ ДПС в Харківській області від 11 липня 2025 року № 2-дс «Про накладання дисциплінарного стягнення» (далі - Наказ № 2-дс), від 11 серпня 2025 року № 6-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» (далі - Наказ № 6-дс), від 11 серпня 2025 року № 408-О «Про звільнення з посади державної служби ОСОБА_2 » (далі - Наказ № 408-О), якими до позивача безпідставно та незаконно застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби з посиланням на вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України “Про Державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), оскільки жодних вчинків, які б свідчили про порушення позивачем Присяги державного службовця дисциплінарною комісією не встановлено, а відповідачем у висновку про проведення службового розслідування не визначено ані подію (конкретну дату, місце, обставини та інше) вчинення ОСОБА_1 порушення Присяги або іншу обставину, яку можливо було б кваліфікувати як порушення Присяги.

Стверджував, що в акті від 14.04.2025 № 807/99-00-02-01-02-14 «Про результати тематичної позапланової перевірки з частковим виїздом (за потреби) Головного управління ДПС у Харківській області з питань, викладених у доповідній записці Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції від 24.03.2025р. № 505/99-00-14-04-13 щодо діяльності підрозділів контролю за підакцизними товарами і по роботі з податковим боргом цього територіального органу ДПС за 2023-2024 роки та січень - березень 2025 року та з інших питань» (далі - Акт тематичної перевірки) описується лише поточна діяльність Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області (далі також - Управління), без зазначення жодних порушень з боку позивача, про що ОСОБА_1 надавав письмові пояснення встановленим законом порядком, які залишились не розглянутими дисциплінарною комісією.

Переконував, що будь-які недоліки щодо роботи підпорядкованого йому Управління не мають жодних негативних наслідків, а усі зауваження щодо поточної роботи Управління в цілому не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності за порушення Присяги державного службовця.

Крім того, стверджував, що за період 2023 року відповідачем вже проводилась тематична перевірка, за результатами якої був складений Акт від 08.05.2023 № 1169/20-40-09-05 та порушено дисциплінарне провадження щодо позивача, однак притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності було визнано протиправним та скасовано у судовому порядку. А відтак, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності вдруге за вже перевірений період не може вважатися правомірним.

Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 13.02.2019 у справі № 803/1303/16 та від 05.06.2019 у справі № 826/13803/16, переконував, що звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, однак, відповідачем не доведено наявності таких обставин у спірних правовідносинах.

З урахуванням приписів частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок № 100), вважав, що незаконне звільнення позивача з посади державної служби є підставою для поновлення його на займаній посаді з виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, обрахованого виходячи з показника середньоденної заробітної плати 1741,14 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 у справі № 520/19757/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказів - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 липня 2025 року № 2-дс «Про накладання дисциплінарного стягнення», який прийнято стосовно ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 серпня 2025 року № 6-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосовано до ОСОБА_1 , як начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 частини другої ст. 65 Закону України «Про Державну службу» (Порушення Присяги державного службовця).

Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 серпня 2025 року № 408-О «Про звільнення з посади державної служби ОСОБА_2 », яким було припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 11 серпня 2025 року з посади начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 частини другої ст. 65 Закону України «Про Державну службу» (Порушення Присяги державного службовця).

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області з 12.08.2025р.

Стягнуто з Головного Управління ДПС у Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, вул. Г. Сковороди, 46, код ЄДРПОУ ВП (філії): 43983495) на користь ОСОБА_1 Адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.08.2025 по 06.11.2025 року у розмірі 151479,18 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста сімдесят дев'ять гривень вісімнадцять копійок).

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області з 12.08.2025р.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного Управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 у справі № 520/19757/25 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджував, що при виданні оскаржуваних позивачем Наказів № 2-дс, № 6-дс та № 40-о, відповідач діяв з дотриманням вимог частини другої статті 19 Конституції України, дисциплінарний проступок кваліфікував правильно, норму закону визначив належну, а застосовану міру відповідальності зіставив із характером, змістом та наслідками дисциплінарного проступку позивача, разом з цим, суд першої інстанції не дослідив належним чином всі обставини справи та ухвалив необґрунтоване рішення, спираючись на правову позицію позивача без надання оцінки аргументам відповідача.

Зауважив, що при вирішенні спірних правовідносин, судом першої інстанції застосовано положення пунктів 4, 29, 30 постанови Кабінету Miністрів України вiд 4 грудня 2019 року № 1039 «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження» (із змінами) (далі - Порядок № 1039) у нечинній редакції (як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час ухвалення судового рішення), що призвело до необґрунтованих висновків із зазначенням неіснуючих стадій дисциплінарного провадження (прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження) та наділення неіснуючої особи дисциплінарної комісії (доповідача) незаконним обов'язком на стадії формування дисциплінарної справи отримання від державного службовця пояснень.

Саме застосування нечинної редакції Порядку № 1039, на переконання відповідача свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції про протиправність та необґрунтованість Наказу № 2-дс через неналежне та неповне встановлення Дисциплінарною комісією обставин, визначених Порядком № 1039, та допущених порушень суб'єктом владних повноважень.

Крім того, застосування судом першої інстанції нечинних положень Порядку № 100 зумовило здійснення обрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуванням календарних днів, а не робочих та мало наслідком безпідставне визначення суми середнього заробітку у більшому розмірі за належний (151479,18 грн замість 109691,82 грн).

Обґрунтовуючи правомірність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, стверджував, що відповідно до наявної в ІКС «Управління документами» (далі - ІКС) інформації, позивач, протягом 2024 року здійснив вхід до ІКС особисто лише двічі - 07.08.2024 та 28.08.2024, а у 2025 році ним було зроблено вхід до ІКС «Управління документами» один раз - 07.01.2025, що на думку відповідача свідчить про відсутність керівництва управлінням контролю за підакцизними товарами з боку позивача протягом майже усього періоду, що підлягав перевірці, (за винятком червня та липня 2023 року). вказані обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Переконував, що саме до обов'язків позивача та очолюваного ним Управління віднесено прийняття рішень та/або анулювання ліцензій на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі тощо стосовно суб'єкта господарювання, відповідно до приписів Положення про управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Харківській області від 14.02.2023 №114 (далі - Положення № 114), а тому твердження ОСОБА_1 про те, що такі рішення приймаються виключно податковим органом - ГУ ДПС у Харківській області є необґрунтованими.

Звернув увагу, що оскільки у спірних правовідносинах перевіряємий період становив 2023, 2024 роки та з 01.01.2025 по 01.03.2025, посилання позивача на Акт тематичної перевірки від 08.05.2023 № 1169/20-40-09-05, який охоплював лише період з 01.01.2022 по 31.03.2023, не є обставиною, яка б звільняла ОСОБА_1 від притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Переконував, що результати оцінювання службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 не є підтвердженням належного виконанням ним посадових обов'язків за спірний період, оскільки в Акті перевірки встановлені порушення, які не визначалися в завданнях і ключових показниках результативності, ефективності та якості службової діяльності ОСОБА_1 , які раніше оцінювалися.

Крім того, зазначив, що Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 (далі - Порядок № 640), ані у попередніх редакціях, ані в чинній не містить можливості скасування результатів оцінювання службової діяльності державного службовця категорій «Б» або «В» суб'єктом призначення з власної ініціативи, а тому невчинення таких дій відповідачем під час проведення дисциплінарного провадження не є підставою для визнання результатів службового розслідування такими, що не підлягають врахуванню.

З посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28 червня 2023 року у справі № 640/20223/20, переконував, що оцінка обставин, встановлених службовим розслідуванням, критеріїв, які враховуються при обранні виду стягнення, тяжкості проступку та заподіяної шкоди, ставлення порушника до службових обов'язків, визнання особою своєї вини в ході службового розслідування, рівня її кваліфікації тощо, є виключними дискреційними повноваженнями відповідної посадової особи, оскільки результатом реалізації таких повноважень є обрання одного з можливих видів дисциплінарних стягнень, при цьому, правову оцінку рішенню суб'єкта владних повноважень в питанні притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану роботодавцем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок на предмет їхньої достатності/недостатності.

Також, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07 листопада 2024 року по справі № 420/17639/22, зауважив, що оскільки дисциплінарна відповідальність керівників має властиві їй особливості, обумовлені їхнім статусом, керівники особисто відповідають за виконання функцій, покладених на очолюваний ним підрозділ, що зумовлено саме характером управлінських дій керівника. Керівник несе відповідальність як за свої власні дії, так і відповідає за діяльність підлеглих по службі працівників, тобто за організацію виконання трудовим колективом державного органу, установи функцій і завдань, покладених на неї законодавством, а тому неналежне виконання особою покладених на неї повноважень є самостійною підставою для притягнення такої до дисциплінарної відповідальності. А відтак, позивача, як керівника Управління правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності і за діяльність очолюваного ним підрозділу в цілому.

З огляду на викладене, вважав відсутніми підстави для скасування оскаржуваних позивачем наказів.

Крім того, зазначив, що призначаючи підготовче засідання у відкритому судовому засіданні на 13 серпня 2025 року о 10:00 год, суд першої інстанції не дотримався передбаченого статтею 162 КАС України п'ятнадцятиденного строку з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву. З огляду на те, що ухвалу про відкриття провадження було отримано відповідачем у системі «Електронний суд» 29.07.2025 о 17 год. 20 хв., вважав, що ГУ ДПС у Харківській області було фактично позбавлено значного часу для підготовки заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Також зауважив, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про проведення судової почеркознавчої експертизи (вих. ГУ ДПС від 29.09.2025 № 20601/5/20-40-05-02-02) 09.10.2025 щодо належності ОСОБА_1 підпису, проставленого на уточненій позовній заяві.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, позивач вважав рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року законним, обґрунтованим та таким, що ухвалене у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив залишити апеляційну скаргу ГУ ДПС у Харківській області без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 року по справі № 520/19757/25 - без змін.

В обґрунтування відзиву зазначив, що стверджуючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права в частині застосування нечинної редакції пунктів 4, 27, 29, 30 Порядку № 1039, ГУ ДПС у Харківській області в апеляційній скарзі не пояснює яким чином це вплинуло на законність та обґрунтованість судового рішення та/або на правильність встановлення судом обставин по справі. Крім того, висновки суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних наказів ґрунтуються не на обставинах порушення Дисциплінарною комісією процедури дисциплінарного провадження, передбаченої положеннями Порядку № 1039, а на прийнятті таких наказів без урахування усіх обставин, що мають значення, за відсутності доведення у діях позивача ознак дисциплінарного проступку.

На переконання позивача, викладення у рішенні суду першої інстанції положень Порядку № 1039 в нечинній редакції за умови того, що це не вплинуло на правильність висновків суду при прийнятті рішення, є підставою для зміни судом апеляційної інстанції мотивувальної частини рішення з викладенням її у редакції своєї постанови, та із залишенням без змін оскаржуваного рішення у інших частинах.

Враховуючи, що рішення про анулювання ліцензій на право оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального, приймає орган ліцензування, який їх видав за місцем реєстрації суб'єкта господарювання, тобто, Головне управління ДПС у Харківській області, а не ОСОБА_1 як керівник Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області, яке лише надає адміністративну послугу щодо видачі/анулювання таких ліцензій на підставі відповідного рішення ГУ ДПС у Харківській області, твердження апелянта про наявність у позивача самостійно вирішувати такі питання є хибними.

Зауважив, що викладені в апеляційній скарзі доводи про порушення судом процесуальних норм, що виразилось у відмові у задоволенні заяв та клопотань відповідача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не впливають на вирішення справи по суті заявлених та задоволених судом позовних вимог ОСОБА_1 .

Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.01.2020 по справі № 401/2161/16-а, зазначив, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника, чого у спірних правовідносинах місця не мало, так як у матеріалах дисциплінарного провадження, наданих під час судового розгляду справи, не викладено конкретної події з датою вчинення позивачем будь-якого порушення, яке мало б кваліфікуватися, як порушення Присяги державним службовцем.

Наполягав, що тематичною перевіркою взагалі не перевірялось питання виконання та/або неналежного виконання ОСОБА_1 посадових обов'язків, водночас, результати щорічного оцінювання свідчать про виконання позивачем поставлених керівництвом завдань та є результатом виконання своїх службових обов'язків у повному обсязі та належним чином.

З огляду на те, що апеляційна скарга не містить доказів щодо наявності підстав скасування рішення в частині визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді просив відмовити в її задоволення. Водночас, не заперечував обставин щодо помилкового обрахунку судом першої інстанції суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В іншій частині зміст відзиву на апеляційну скаргу є аналогічним змісту позовної заяви.

У надісланій до суду апеляційної інстанції відповіді на відзив на апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що застосувавши положення пунктів 4, 29, 30 Порядку № 1039 у нечинній редакції, суд першої інстанції порушив принцип юридичної визначеності, а тому, висновок позивача про те, що у разі застосування судом чинної норми результат вирішення спору був би той самий є припущенням, яке суперечить приписам чинного процесуального закону та підлягає відхиленню.

Заперечив твердження позивача про відсутність у нього повноважень на прийняття рішення про анулювання ліцензій на право оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального, так як у розумінні приписів підрозділу 2.1. розділу 2 Положення № 114 (розробником та підписантом якого є позивач) таке повноваження віднесено до основних функцій та завдань очолюваного ОСОБА_1 . Управління, які не були реалізовані належним чином.

В іншій частині зміст відповіді на відзив на апеляційну скаргу є аналогічним змісту апеляційної скарги.

У надісланих до суду апеляційної інстанції додаткових поясненнях, позивач наполягав, що посилання суду в мотивувальній частині рішення на норми в тій редакції, яка зазначена у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 822/46/18, не призвело до неправильного визначення прав та обов'язків сторін в даній справі, так як зміна редакції положень пунктів Порядку № 1039 у подальшому не вплинула на суть правових відносин у даній справі.

Крім того, посилання ГУ ДПС у Харківській області на те, що розробником та підписантом Положення № 114 є безпосередньо начальник управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 , а не будь-яка інша особа, не свідчить про те, що рішення про анулювання ліцензії приймає не Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, як орган ліцензування за місцем реєстрації суб'єкта господарювання, а начальник Управління.

Звернув увагу, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за невиконання обов'язків, які не входять до складу його службової діяльності (прийняття рішення про анулювання ліцензій на право оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального) є неправомірним.

Пояснив, що коло обов'язків державного службовця та подальший контроль за їх виконанням чітко визначено та регламентовано статтею 44 Закону № 889-VIII та Порядком № 640, відповідно до пункт 7 якого оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Беручи до уваги, що під час визначення ключових завдань та показників діяльності та при проведенні в ГУ ДПС у Харківській області оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 останній не отримував будь - які додаткові завдання у роботу, які не збігаються з його службовими обов'язками, а ті, що передбачені посадовими інструкціями були належно виконані, що підтверджується отриманими позитивними оцінками від керівництва ГУ ДПС у Харківській області, твердження відповідача про неналежне виконання посадових обов'язків з підстав та мотивів, викладених в Акті тематичної перевірки, є недоведеними.

Підсумовуючи викладене, вказав, що ані апеляційна скарга, ані відповідь на відзив не містять доказів щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного відповідачем рішення в частині визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді.

26.01.2026 до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких проінформовано, що проведеною тематичною перевіркою доведено відсутність контролю з боку ОСОБА_1 , як керівника Управління, за дотриманням підпорядкованими працівниками вимог законодавства в частині своєчасності прийняття заходів щодо анулювання (припинення дії) ліцензій, своєчасного внесення даних до ІКС «Податковий блок»/«Податковий аудит» щодо результатів камеральних перевірок, неналежну організацію роботи управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області під час організації проведення камеральних перевірок, а також під час проведення моніторингу кількості платників акцизного податку та залучення їх до декларування і сплати цього податку, а заходи для недопущення аналогічних порушень у майбутньому взагалі не проведені, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.

Стверджував, що за подання позову в частині вимог про скасування наказу про звільнення, позивач мав сплатити судовий збір як за вимогу немайнового характеру, однак суд першої інстанції безпідставно звільнив ОСОБА_1 від сплати судового збору у повному обсязі.

В іншій частині зміст додаткових пояснень зводиться до цитування Акту тематичної перевірки та дублює зміст вже наданих до суду апеляційної інстанції ГУ ДПС у Харківській області процесуальних документів.

У надісланих до суду апеляційної інстанції 28.01.2026 додаткових поясненнях, позивач зазначив, що тематичною перевіркою було перевірено поточну діяльність Управління, а не службову діяльність його начальника - ОСОБА_1 , при цьому, жодного випадку або конкретної події, під час якої позивач вчинив порушення Присяги ані в акті тематичної перевірки, ані в дисциплінарній справі не зазначено та під час судового розгляду в даній справі не встановлено.

Зауважив, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення Присяги не за конкретний вчинок, або дію чи бездіяльність, а за загальним висновком тематичної перевірки про не здійснення контролю за роботою Управління та за підлеглими працівниками, у той же час жодного працівника Управління не було притягнуто до відповідальності за порушення, виявлені під час такої перевірки.

Просив звернути увагу, що у відповідь на акт тематичної перевірки роботи Управління були надані змістовні заперечення щодо всіх зазначених недоліків роботи з наданням копій підтверджуючих документів та безпосередніх пояснень працівників, які виконують такі функції та завдання в Управлінні, що були додані разом з письмовими поясненнями до дисціплінарної Комісії під час розгляду дисциплінарної справи, однак не враховані дисциплінарною Комісією.

20.02.2026 до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 , в яких він повідомив, що у наказі ГУ ДПС у Харківській області № 14-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» (далі - Наказ № 14-дп) не було визначено конкретного факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку із зазначенням дати, часу, місця його скоєння, шкідливих наслідків, до яких призвело таке діяння або бездіяльність та не наведено причинно-наслідкового зв'язку між діями та наслідками, що потребували з'ясуванню дисциплінарною комісією,

Фактично дисциплінарній комісії було надано лише перелік документів, складених посадовими особами ДПС України та ГУ ДПС у Харківській області за наслідком відпрацювання акту тематичної перевірки Управління контролю за підакцизними товарами, яким керував ОСОБА_1 та Управління податкового боргу.

Посилаючись на надані дисциплінарній комісії пояснення начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_3 , та його заступника ОСОБА_4 , переконував, що Управління виконувало і продовжує виконувати свої функціональні обов'язки на належному рівні з урахуванням виключно діючого законодавства та внесених змін під час воєнного часу, а зазначені в акті порушення не призвели до втрат бюджету в частині організації роботи Управління контролю за підакцизними товарами, що спростовує наявність будь-яких суттєвих порушень з боку ОСОБА_1 під час керівництва Управлінням за період з січня 2023 року по березень 2025 року та свідчить про відсутність й ого діях складу такого правопорушення як порушення Присяги державного службовця.

Крім того, просив звернути увагу суду, що під час проведення перевірки та дисциплінарного провадження відповідачем не встановлювались та не враховувались обставини того, шо питання організації роботи Управління були виконані ОСОБА_1 з урахуванням: воєнного часу, постійних обстрілів, періодичною відсутності електропостачання, постійним та тривалим включенням повітряних тривог та необхідністю перебування в укриттях, наявністю лише двох провідних спеціалістів, задіяних в контрольно перевірочній роботі (за результатами проведеної реорганізації ГУ ДПС), і відсутності достатньої та необхідної кількості кваліфікованих спеціалістів.

У надісланих до суду апеляційної інстанції 02.03.2026 запереченнях на додаткові пояснення відповідач наполягав, що оскільки інформація, яка викладена позивачем у додаткових поясненнях від 20.02.2026, не спростовує фактичних обставин, відображених в Акті тематичної перевірки та в оскаржуваному Наказі № 2-дс, так як до них не надано будь-яких розрахунків та документів, які б підтверджували відсутність у діях позивача виявлених порушень.

При цьому, дії щодо відпрацювання недоліків, виявлених тематичною перевіркою, почали вчинятись Управлінням 21.05.2025, тобто більше ніж через місяць після складення Акту тематичної перевірки.

З огляду на не зазначення позивачем конкретної дати, на яку, за його твердженнями відпрацьовано більше ніж половина незастосовних штрафних санкцій, не наведення джерел отримання такої інформації та не надання жодних копій підтвердних документів, вважав не спростованими встановлені Актом тематичної перевірки порушення.

27.03.2026 до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення позивача, в яких він вказав, що покладення відповідальності за недоліки в роботі управління, керівництво яким він здійснював, без встановлення його прямих управлінських повноважень щодо цього структурного підрозділу та конкретних завдань є необґрунтованим. Вважав, що наведені у поданні дисциплінарної комісії та акті тематичної перевірки, наказі про застосування дисциплінарного стягнення статистичні дані та узагальнені показники не дозволяють ідентифікувати конкретні протиправні дії або бездіяльність позивача, а тому не дають можливості встановити склад дисциплінарного проступку з визначенням часу, місця, способу його вчинення та вини особи.

Наполягав, що дисциплінарне провадження стосовно державного службовця здійснюється виключно з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, разом з цим, у спірних правовідносинах притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулось лише з метою підтвердження інформації, викладеної в Доповідній записці, та виключно для покращення показників діяльності Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України і його територіальних відділів (секторів).

Переконував, що судом першої інстанції було встановлено фактичні обставини, які входили до предмету доказування, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів та підтверджено відсутність у діяннях позивача складу такого дисциплінарного проступку як порушення Присяги державного службовця.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в останній та у додаткових поясненнях, у зв'язку з чим просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

У судовому засіданні позивач та представники позивача заперечували проти вимог апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях, просили суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 у справі № 520/19757/25 залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що з 10 лютого 2021 року наказом ГУ ДПС у Харківській області № 110-О/ВП ОСОБА_1 призначено на посаду начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області в порядку переведення.

На підставі наказів Головного управління ДПС у Харківській області від 21.05.2025 №14-дп «Про порушення дисциплінарного провадження», від 26.05.2025 № 15-дп «Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 21.05.2025 № 14-дп «Про порушення дисциплінарного провадження», від 20.06.2025 № 18-дп «Про продовження строку здійснення дисциплінарного провадження», доручення Голови Державної податкової служби України від 16.05.2025 № 108-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС від 09.05.2025 № 979/99-00-02- 01-02-14 «Про результати тематичної позапланової перевірки з частковим виїздом (за потреби) Головного управління ДПС у Харківській області з питань, викладених у доповідній записці Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції від 24.03.2025 №505/99-00-14-04-13» та доручення начальника ГУ ДПС від 21.05.2025 № 46-д(14) до доповідної записки відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС від 21.05.2025 №497/20-40-14-19, Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарної справи в Головному управлінні ДПС у Харківській області здійснила дисциплінарне провадження стосовно начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС ОСОБА_1 .

Під час дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією у ГУ ДПС сформовано дисциплінарну справу та розглянуто обставини, викладені у Доповідній записці № 979/99-00-02-01-02-14 та Доповідній записці № 497/20-40-14-19, які стали підставою для порушення стосовно ОСОБА_1 дисциплінарного провадження, з метою визначення в його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII (порушення Присяги державного службовця).

Дисциплінарною комісією у ГУ ДПС встановлено порушення ОСОБА_5 вимог пункту 1 статті 38, статті 39, статті 42 Закону України від 10.14.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII), пункту 2 розділу 2, пункту 1 розділу 3, пункту 1 розділу 4 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, розділів 1, 2, 3 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС від 02.09.2019 № 52, а саме: невиконання/неналежне виконання начальником управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС ОСОБА_1 посадових обов'язків, невжиття необхідних заходів щодо організації роботи та забезпечення контролю за виконанням управлінням функцій та процедур, закріплених Положенням про управління щодо проведення комплексу заходів, спрямованих на здійснення контролю за підакцизними товарами відповідно до Розділу VI Кодексу та іншого законодавства, нормативно-правових та розпорядчих документів ДПС України, контролю за виконанням працівниками управління прийнятих рішень з питань, що належать до функціональних повноважень діяльності Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС.

За результатами проведеного дисциплінарного провадження Дисциплінарною комісією вирішено рекомендувати суб'єкту призначення, на підставі пункту 4 частини першої та частини п'ятої статті 66 Закону № 889-VIII застосувати до начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII (порушення Присяги державного службовця), та підготовлено відповідне Подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи у ГУ ДПС у Харківській області про результати розгляду дисциплінарної справи стосовно такого державного службовця.

Наказом № 2-дс застосовано до ОСОБА_1 , як начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пункту 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII (порушення Присяги державного службовця). Підставою прийняття наказу визначено подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи у Головному управлінні ДПС у Харківській області про результати розгляду дисциплінарної справи стосовно начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 від 02.07.2025, зареєстроване за № 97/20-40-01-03-08-ДК.

Наказом № 6-дс, також застосовано до ОСОБА_1 , як начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII (порушення Присяги державного службовця). Підставою прийняття такого наказу визначено наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 липня 2025 року № 2-дс «Про накладання дисциплінарного стягнення», листок непрацездатності від 21.07.2025 № 18024669-2033395962-2.

Наказом № 408-О було припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 11 серпня 2025 року з посади начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII (порушення Присяги державного службовця). Підставою прийняття такого наказу визначено Наказ № 2-дс, Наказ № 6-дс, листок непрацездатності від 21.07.2025 № 18024669-2033395962-2.

Позивач, вважаючи вищенаведені накази протиправними та необґрунтованими, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та протиправності оскаржуваного Наказу № 2-дс, оскільки кваліфікуючи дії позивача як порушення Присяги державного службовця, відповідач ані у поданні дисциплінарної комісії, ані у наказі № 2-дс не виклав мотивів, з яких він дійшов висновку, що характер допущених ОСОБА_1 порушень та спричинені цим наслідки призвели до підриву довіри як носія влади, приниження державного органу, підриву його авторитету і були несумісними з продовженням служби.

За висновками суду першої інстанції, Наказ № № 2-дс прийнятий відповідачем не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та за відсутності аргументів щодо неможливості застосування іншої, ніж передбачено у поданнях дисциплінарної комісії, санкції, що вказує на диспропорційність прийнятого наказу.

З огляду на те, що Наказ № 2-дс визнано судом протиправним, суд дійшов висновку, що вказаний акт не може породжувати правових наслідків від моменту його прийняття і не може слугувати законною підставою для прийняття інших наказів, зокрема щодо його застосування та виконання, а відтак, суд вважав наявними підстави для визнання протиправними та скасування похідних оскаржуваних Наказів № - 6 дс та № 408-О.

Оскільки вимога про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області з 12.08.2025 є похідною від задоволених позовних вимог про скасування наказів, суд першої інстанції вважав, що позивач підлягає поновленню на посаді з вказаної дати.

Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції зазначив, що стягненню на користь позивача підлягають кошти у розмірі 151479,18 грн, обраховані шляхом множення розміру середньоденної заробітної плати позивача (1741,14 грн) на 87 днів вимушеного прогулу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII.

На момент застосування оскаржуваного стягнення, ОСОБА_1 обіймав посаду начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області, яка відноситься до посад державної служби.

Відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, правовий статус державного службовця врегульовано положеннями Закону № 889-VIII.

Згідно з положеннями частин першої, третьої статті 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

За приписами пунктів 1, 8 частини першої статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно з частинами першою та другою статті 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов'язки.

Частиною першою статті 64 Закону № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

В силу вимог пункту 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарним проступком, зокрема, є: порушення Присяги державного службовця.

За змістом частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до частини першої статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

Згідно з положеннями частин другої-четвертої статті 67 Закону № 889-VIII обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

3) високі показники виконання службових завдань;

4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність державного службовця.

Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього;

4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп;

5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною першою статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

У відповідності до статті 71 Закону № 889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

Так, на виконання вимог статті 71 Закону № 889-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1039 затверджено Порядок № 1039.

Пунктом 33 Порядку № 1039 встановлено, що Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:

- чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;

- чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;

- чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;

- чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;

- який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

За приписами частин десятої та одинадцятої статті 69 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

За приписами частини першої статті 72 Закону № 889-VIII державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов'язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Відповідно до положень частин третьої та четвертої статті 72 Закону № 889-VIII тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження.

У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов'язків в установленому порядку.

Аналіз наведених положень Закону № 889-VIII та Порядку № 1039 свідчить про те, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, що застосовується з урахуванням характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення працівника до служби.

Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, умови, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків з'ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб'єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця, бути вмотивованим та ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи.

При цьому, об'єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства. Водночас, з суб'єктивної сторони дисциплінарний проступок характеризується наявністю вини державного службовця, під чим розуміється ставлення останнього до своїх протиправних дій чи бездіяльності, або рішення і їх шкідливих наслідків.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 822/46/18.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Відповідний висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2020 року у справі № 812/831/16.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність спірних актів індивідуальної дії критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваного позивачем Наказу № 2-дс, колегія суддів виходить з наступного.

Так, юридичними підставами прийняття спірного Наказу № 2-дс відповідачем вказано приписи пункту 1 статті 38, статті 39, статті 42 Закону № 1700-VII, пункту 2 розділу 2, пункту 1 розділу 3, пункту 1 розділу 4 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, розділів 1, 2, 3 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС від 02.09.2019 № 52, пункту 1 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII - порушення Присяги державного службовця.

Фактичною ж підставою слугували встановлене під час проведення тематичної перевірки неналежне виконання ОСОБА_1 посадових обов'язків, відсутність ефективного контролю за діями підпорядкованого структурного підрозділу, настання негативних наслідків та викладена у Доповідних записках № 979/99-00-02-01-02-14 та № 497/20-40-14-19 інформація.

У аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях.

За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: КЗпП України, Законом України «Про державну службу», правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10 грудня 2020 року у справі № 812/831/16, складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку

Застосування вимог статті 66 Закону № 889-VIII має бути здійснене із обов'язковим врахуванням принципу індивідуалізації покарання, що випливає із норм статей 67, 74 цього Закону.

У постанові від 20.01.2022 по справі № 815/3667/17 Верховний Суд визначив ознаки, які відрізняють дисциплінарний проступок у вигляді порушення Присяги, від суміжних юридичних складів дисциплінарних проступків, зокрема у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків (за яке не передбачено стягнення у вигляді звільнення), до яких відніс:

- вид обов'язків, невиконання яких становить об'єктивну сторону дисциплінарного проступку - основні (загальні), які визначають базові принципи проходження служби, чи характерні для відповідної посади;

- наявність або реальна можливість настання шкоди у вигляді підриву авторитету державного органу чи публічної служби, приниження гідності певної особи тощо.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 05.06.2019 у справі № 826/13803/16, та від 30.03.2023 у справі № 640/407/19, від 21.03.2025 у справі № 460/9966/23 особа, яка вчинила дисциплінарний проступок, не може бути звільнена за порушення Присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення Присяги.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.

Так, з матеріалів справи вбачається, що під час дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією у ГУ ДПС в Харківській області розглянуто обставини, викладені у Доповідних записках № 979/99-00-02-01-02-14 та № 497/20-40-14-19, з метою визначення в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII (порушення Присяги державного службовця).

У Доповідній записці № 497/20-40-14-19 зазначено, що на виконання наказу ДПС від 24.03.2025 № 290 «Про проведення тематичної перевірки» (зі змінами) робочою групою під керівництвом Департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС проведено тематичну позапланову перевірку, за результатами якої складено акт від 14.04.2025 № 807/99-00-02-01-02-14 «Про результати тематичної позапланової перевірки з частковим виїздом (за потреби) Головного управління ДПС у Харківській області з питань, викладених у доповідній записці Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції від 24.03.2025 №505/99-00-14-04-13 щодо діяльності підрозділів контролю за підакцизними товарами і по роботі з податковим боргом цього територіального органу ДПС за 2023 - 2024 роки та січень - березень 2025 року та з інших питань».

За результатами проведеної перевірки Департаментом забезпечення відомчого контролю ДПС складено Доповідну записку № 979/99-00-02-01-02-14 відповідно до якої, з метою поліпшення стану організації роботи ГУ ДПС, усунення та недопущення надалі виявлених тематичною перевіркою порушень та недоліків, посилення відповідальності посадових осіб за невиконання покладених службових обов'язків тощо, запропоновано доручити ГУ ДПС у Харківській області розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних посадових осіб ГУ ДПС у Харківській області, зокрема шляхом ініціювання дисциплінарних проваджень для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, усунути виявлені під час тематичної перевірки порушення та недоліки.

Дорученням № 108-д (02) вказано вжити заходи з метою притягнення посадових осіб ГУ ДПС у Харківській області до відповідальності за встановлені під час перевірки порушення та недоліки, у тому числі, але не виключно, керівників самостійних структурних підрозділів ГУ ДПС у Харківській області, зазначених у Доповідній записці № 979/99-00-02-01-02-14, зокрема шляхом ініціювання дисциплінарних проваджень відповідно до Закону № 889-VIII.

Крім того, у Доповідній записці № 979/99-00-02-01-02-14 зазначено, що в доповідній записці Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 24.03.2025 № 505/99-00-14-04-13 «Про проведення перевірки стану організації роботи ГУ ДПС у Харківській області з окремих питань» міститься інформація щодо встановлення можливого порушення вимог Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (зі змінами) та Правил етичної поведінки в органах Державної служби, затверджених наказом ДПС від 02.09.2019 № 52 (зі змінами) посадовими особами управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС під час проведення фактичних перевірок платників податків, видачі ліцензій та анулювання ліцензій на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним.

Також повідомлено, що за результатами аналізу інформації, яка відображена в ІКС ДПС, встановлені факти прийняття рішень посадовими особами управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області щодо анулювання платникам податків ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним на підставі встановлення факту відсутності суб'єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. В подальшому посадовими особами управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області, через деякий не тривалий час, приймались рішення щодо видачі платнику податків ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним за тим же місцем провадження діяльності (адресою), яка підлягає ліцензуванню, що підтвердилось результатами тематичної перевірки.

Так, за результатами перевірки управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС (Акт тематичної перевірки), зокрема, встановлено 23 суб'єкта господарювання (далі - СГ), яким протягом 2023 - 2024 років після анулювання ліцензій на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, у зв'язку з їх відсутністю за місцем місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності, повторно видавались такі ліцензії (за наявності інформації про незнаходження за місцем місцезнаходження та/або за місцем провадження діяльності цих СГ). Окремим із них, у подальшому, повторно видані ліцензії також було анульовано на підставі актів про незнаходження СГ за місцем місцезнаходженням та/ або за місцем провадження діяльності.

Встановлено, що на дату початку тематичної перевірки кількість суб'єктів господарювання, що перебувають на обліку ГУ ДПС у Харківській області та мають діючі ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним складає - 90 СГ, з яких по 65 підприємствам у перевіряємому періоді було проведено фактичні перевірки, по окремим декілька разів, а інші 25 (або 27,7 відсотків) не перевірялись взагалі.

При цьому ТОВ «Ресурс Сел+» (ЄДРПОУ 45601141), ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ТОВ «Маршал-Кард» (ЄДРПОУ 44793228), ТОВ «Спейсхім» (ЄДРПОУ 44243665), ТОВ «Віллє Форте Україна» (ЄДРПОУ 37723335), ТОВ «Анкон Голд» (ЄДРПОУ 43211685) та ТОВ «Калам» (ЄДРПОУ 43612078) ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним видані без реєстрації об'єктів оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, що є порушенням вимог статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами) (далі - Закон № 481/95-ВР).

Підставою для видання наказів про проведення фактичних перевірок також стали доповідні записки управління контролю за підакцизними товарами, які не містять обґрунтованих пропозицій щодо необхідності проведення таких перевірок.

На переконання відповідача, вказане свідчить про відсутність організації аналітично-інформаційного забезпечення контрольно-перевірочної роботи, доперевірочного аналізу, аналізу матеріалів контрольно-перевірочної роботи, інформації про порушення податкового та іншого законодавства, виявлених при проведенні контрольно-перевірочної роботи, аналізу причин та оцінки фактів порушень законодавства, виявлених під час проведення фактичних перевірок, та відповідно невиконання пунктів 2.2.8, 2.2.9 та 2.2.10 Положення № 114.

Також перевіркою встановлено, що після складання актів про неможливість проведення фактичної перевірки у зв'язку з встановленням вищезазначених обставин, інформацію про це було спрямовано до Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), для розгляду питання щодо внесення до реєстру ризикових платників податків, як таких, що відповідають критеріям ризиковості платників податків, лише по 13 підприємствам.

Всупереч вимогам листа ДПС від 13.03.2020 № 4115/7/99-00-17-01-02-07 до Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН не була передана інформація про встановлення факту відсутності суб'єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцем провадження діяльності та анулювання ліцензій на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі по 10 підприємствам (ТОВ «Стар Логістік», ТОВ «Вектор-Оіл», ПФ «Демос», ТОВ «Анастасия», TOB «Сальван Транс», ТОВ «Інфініті Енерджи», ТОВ «Укр Смарт Оіл», ТОВ «Віман Трейд», ТОВ «СФТ Україна», ТОВ «Укрнафтотовар»).

З посиланням на пункт 3.10 Порядку взаємодії комісій центрального та регіонального рівнів, структурних підрозділів ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом ДПС від 12.05.2020 № 204 (зі змінами), використання інформаційних ресурсів ДПС, аналіз наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючий орган завдань і функції, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, тематичною перевіркою встановлено факти систематичного несвоєчасного внесення працівниками управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС до підсистеми «Податковий аудит» ІКС «Податковий блок» інформації щодо фактичних перевірок (ПП «Демос» (акт від 19.07.2023 внесено 25.07.2023), ТОВ «Профіт Агро» (направлення на перевірку від 25.07.2023 внесено 03.08.2023, акт перевірки відсутній), ТОВ «Білліон Газ» (акт від 18.05.2023 внесено 24.05.2023, тощо), чим порушено вимоги пункту 1 розділу V Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів, та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за № 321/35943 (далі - Порядок № 5) та недотримано пункт 1.2.2 Методичних рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС від 04 вересня 2020 року № 470 (зі змінами).

За результатами співставлення даних ІКС «Податковий блок» під час тематичної перевірки встановлено, що ТОВ «Скайлайн Транс», яким у січні 2023 року здійснено продаж пального на суму 216,074 тис. грн за відсутності інформації щодо отримання (оформлення) відповідної ліцензії в ІКС ДПС, що залишилось поза увагою управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області та свідчить про не виконання пунктів 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5, 2.2.21 та 2.1.6 Положення № 114.

Аналогічно, ТОВ «Транзит - С» у січні - грудні 2024 року здійснено реалізацію пального (газ) на суму 564,0 тис. грн. без оформлення відповідної ліцензії. Умовно розрахована сума не застосованих штрафних санкцій за безліцензійну торгівлю до ТОВ «Скайлайн Транс» та ТОВ «Транзит - С» складає 750 тис. гривень.

Управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС залишено також поза увагою листи управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС від 24.12.2024, від 07.02.2025 та від 11.03.2025 щодо ймовірних ризиків заниження/несплати окремими СГ, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним, авансового внеску з податку на прибуток. Заходи з урахуванням пункту 46 частини другої статті 46 Закону України від 18 липня 2024 року №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами) (далі - Закон № 3817-ІХ), у частині прийняття рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності не вживались (ПП «Укртехноінтер», ТОВ «Белком», ТОВ «A-Газ», Підприємство «Афган» ХМГО «Асоціація правового та соціального захисту інвалідів Афганістану» та інші).

Мали також місце випадки несвоєчасного анулювання (припинення дії) наданих ліцензій на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним у зв'язку з відсутністю чергових платежів, чим порушено вимоги пункту 7 частини другої статті 46 Закону № 3817-ІХ. У відношенні 8 суб'єктів господарювання заходи проведено більше ніж через три місяці від визначеного Законом № 3817-ІХ терміну (ПП «Полесадсервіс», ТОВ «ЗАО Спутник», ТОВ «Вектор-Оіл», ТОВ «Опал Стар», ТОВ «Арніко Трейд», ТОВ «Ітол», ТОВ «Вівас 7», ТОВ «Спецгаз»).

До прикладу, ПП «Полесадсервіс» щорічний платіж необхідно було сплатити до 08.06.2022, дата припинення дії ліцензії згідно з Законом № 3817-ІХ - 01.11.2024, дата рішення ГУ ДПС у Харківській області про припинення ліцензії - 27.02.2025.

Контроль з боку керівника управління за дотриманням підпорядкованими працівниками вимог законодавства в частині своєчасності прийняття заходів щодо анулювання (припинення дії) вищевказаних ліцензій відсутній. Заходи для недопущення аналогічних порушень у майбутньому не проведені.

Крім того, тематичною перевіркою встановлено несвоєчасне проведення камеральних перевірок (остання дата внесення змін до властивостей документа (дата модифікації) поза граничним терміном проведення камеральної перевірки) за звітні періоди: листопад - грудень 2022 року по 192 деклараціях (ТОВ Фірма «ВІ-ВА-2» ЛТД, ТОВ «УГК-1», ТОВ «Еккоінвест 2005», ТОВ «Агрохолдинг- С», ТОВ «Олбрідж», ФОП ОСОБА_7 та ін.), січень - грудень 2023 року - 20 деклараціях (ФОП ОСОБА_8 , ТОВ «Артлайн Інвест», ФОП ОСОБА_9 , TOB «СТО» та ін.), січень - грудень 2024 року - 8 деклараціях (ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ТОВ «Спектр Нафта» та ін.), січень 2025 року - 22 деклараціях (ПВКФ «ТАІС», ТОВ «Белком», ТОВ ОТК «Єврошпос» та інші).

Вибірковою перевіркою також встановлено порушення пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, розділу V Порядку № 5, у частині своєчасності та повноти відображення інформації у «Реєстрі перевірок» підсистеми «Податковий аудит» ІКС «Податковий блок» за результатами проведених камеральних перевірок СГ (ФОП ОСОБА_12 , ТОВ «Нафтасофт», ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , TOB «Толіман», ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 ).

Незабезпечення контролю за своєчасним внесенням даних до ІКС «Податковий блок»/«Податковий аудит» щодо результатів камеральних перевірок (ППР та їх статусу), призвело до не відображення в ІКП сум грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до винесених ППР, на загальну суму лише по зазначених випадках понад 65 тис. грн. та, як наслідок, до їх несплати до бюджету.

Виявлено 127 СГ, які протягом серпня - грудня 2024 року та січня 2025 року здійснили продаж алкогольної продукції з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) на суму 3,7 млн. грн., при цьому інформація щодо подання декларацій з акцизного податку та проведення камеральних перевірок відсутня. Умовно розрахована не задекларована сума акцизного податку складає щонайменше 177,0 тис. грн., умовно розрахована сума незастосованих штрафних санкцій, в порядку, визначеному статтею 120 Кодексу, становить щонайменше 108,5 тис. гривень.

Зазначене, на переконання відповідача, свідчить про неналежну організацію роботи управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області під час організації проведення камеральних перевірок, а також під час проведення моніторингу кількості платників акцизного податку та залучення їх до декларування і сплати цього податку (відповідальні: ОСОБА_1 - начальник управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області з 10.02.2021 по дату початку перевірки), чим порушено вимоги підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України та не забезпечено виконання у повній мірі відповідних процедур, закріплених за цим управлінням.

Аналізом даних ІКС «Податковий блок» у частині стану застосування штрафних санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання з акцизного податку відповідно до статті 124 ПК України встановлено, що станом на початок проведення тематичної перевірки наявні не застосовані штрафні санкції на загальну суму 1150,6 тис. грн по 1168 платниках. У тому числі майже 600 тис. грн не застосовано штрафні санкції до ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна компанія», з яких виникли у 2019 році - 200,2 тис. грн, у 2020 році - 378,0 тис. грн та у 2021 році - 17,5 тис. гривень.

Також вибірковою перевіркою встановлено недотримання Управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб'єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257 (зі змінами) та наказу Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 255 «Про затвердження форми Довідки про прогнозований обсяг потреби в спирті етиловому для виготовлення окремих видів продукції та форми Довідки про цільове використання спирту етилового» (зі змінами) у частині взяття на облік податкових векселів без подання суб'єктами господарювання в електронному вигляді до контролюючого органу Довідок про прогнозований обсяг потреби в спирті етиловому для виготовлення окремих видів продукції та Довідок про цільове використання спирту етилового.

Крім того, встановлено порушення Методичних рекомендацій щодо користування підрежимом «Векселі» при складанні Журналу обліку погашення податкових векселів та Інструкції користувача програмного забезпечення щодо обліку погашення податкових векселів, які ДПС направлено територіальним органам листами від 13.12.2018 № 38717/7/99-99-12-03-03-17 та від 10.04.2023 №7719/7/99-00- 09-04-01-07, а також Методичних рекомендацій щодо організації роботи територіальних органів ДПС при веденні обліку податкових векселів, які видаються СГ до отримання або ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), затверджених наказом ДПС від 10.08.2023 № 649. Так, в ІКС «Податковий блок» не підкріплено копії підтверджуючих документів, які є підставою для взяття на облік та погашення векселя; в переліку копій підтверджуючих документів, підкріплених до векселів, відсутні копії Довідок про прогнозований обсяг потреби в спирті етиловому для виготовлення окремих видів продукції, Довідок про цільове використання спирту етилового, копій податкового векселя з відміткою про взяття на облік та відміткою про погашення».

Аналізом наявної в ІКС «Податковий блок» інформації по платниках, які відповідно до Заяв про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП, мають типи об'єктів оподаткування: код 7 - автогаззаправка, 10 - автозаправочна станція АЗС, 90 - бензоколонка, 171 - газова АЗС, 360 - нафтобаза, 694 - паливно-заправний комплекс, 695 - автозаправний комплекс, встановлено 117 СГ ГУ ДПС, у яких, всупереч вимогам статті 1281 Кодексу, відсутня реєстрація акцизного складу, що залишилось поза увагою управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області.

Розрахункова сума не застосованих штрафів за не реєстрацію акцизних складі складає щонайменше 117 000 тис. гривень.

За результатами співставлення даних Єдиного державного реєстру витратомірівлічильників та рівнемірів-лічильників з іншими базами даних ДПС виявлено 1 акцизний склад ТОВ «Укрнафко», у якого відсутня реєстрація витратомірівлічильників та рівнемірів-лічильників. Розрахункова сума не застосованого штрафу складає 20,0 тис. грн щонайменше, тобто Управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області не досліджено відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

Також встановлено несвоєчасне подання 75 суб'єктами господарювання 1635 електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального (ТОВ «Віче», ПП «Ілант», ПП Фірма «Лілія» та ін.), щодо яких управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС не застосовано штраф на загальну суму 1 635 тис. гривень.

Крім того, Управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області підготовлено проекти розпоряджень, які було підписано керівництвом ГУ ДПС, щодо прийняття рішень стосовно видачі 16 СГ ліцензій на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним без реєстрації такими суб'єктами господарювання об'єктів оподаткування (ТОВ «Тавер Бренд Ойл», ТОВ «Ресурс Сел+», ФОП ОСОБА_6 , ТОВ «Брент Рітейл», ТОВ «СФТ Україна», ТОВ «Дженойл Індастріз», ТОВ «Маршал-Кард», ТОВ «Сан Стрім Системс», ТОВ «Торговий Дім Лихачовський», ТОВ «Спайсхім», ТОВ «Вілле Форте Україна», ТОВ «Бізнес Традиції», ТОВ «Анкон Голд», ТОВ «Калам», ТОВ «Інфініті Енерджи», ТОВ «Ентерпрайз Групп.

Таким чином, співробітниками ГУ ДПС оформлено вищевказаним суб'єктам господарювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним з порушенням вимог статті 15 Закону № 481/95-ВР.

Контроль та заходи реагування з боку керівника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області (Уваров С. В.) на дату початку тематичної перевірки не здійснювались. До відповідальності винні працівники управління не притягались.

Зроблено висновок, що організація проведення фактичних перевірок здійснюється Управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС без дотримання пункту 1.2.2 Методичних рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС від 04 вересня 2020 року № 470 (зі змінами). Не надано підтвердження проведення доперевірочного аналізу, здійснення визначення можливих ризиків порушень платником податків чинного законодавства та питань, що підлягають першочерговій перевірці, не в повному обсязі використовується інформація з інформаційно-комунікаційних систем органів ДПС, що дозволяє виявити ризики у діяльності платника податків, у тому числі не аналізуються дані щодо реєстрації платниками податків об'єктів оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу, факти зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН або відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, інформації про пов'язаних осіб, інформації щодо застосування ліцензіатом схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації, у тому числі виявлених за результатами попереднього контролю.

У порушення вимог пункту 7 частини другої статті 46 Закону № 3817-ІХ Управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області не було своєчасно організовано роботу щодо анулювання (припинення дії) наданих ним ліцензій на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним у разі відсутності чергових платежів. Так, у відношенні 8 суб'єктів господарювання вказані заходи проведено лише 27.02.2025, тобто, більше ніж через три місяці від визначеного Законом № 3817-ІХ терміну.

Контроль з боку керівника управління за дотриманням підпорядкованими працівниками вимог законодавства в частині своєчасності прийняття заходів щодо анулювання (припинення дії) вищевказаних ліцензій відсутній. Заходи для недопущення аналогічних порушень у майбутньому не проведені.

При співставленні наявної в ІКС «Податковий блок» інформації щодо обсягу проданих СГ через РРО підакцизних товарів та наявність у них відповідних ліцензій, у процесі тематичної перевірки встановлено 113 СГ, якими протягом 2024 року здійснено продаж алкогольної та тютюнової продукції з використанням РРО на суму 1639,3 тис. грн, при цьому інформація щодо отримання (оформлення) ними відповідних ліцензій в ІКС ДПС відсутня. Умовно розрахована сума не застосованих відповідно до Закону № 481/95-ВР штрафних санкцій за безліцензійну торгівлю складає щонайменше 1 921,0 тис. гривень.

Не забезпечено належне виконання доручень ДПС, наданих листами від 03.02.2025, від 19.02.2025 та від 11.03.2025, в частині відпрацювання ринку обігу тютюнових виробів з найнижчими виторгами по РРО чи програмні РРО. Станом на 14.03.2025 ГУ ДПС відпрацьовано лише 61 місце роздрібної торгівлі або 56 відсотків. Від загальної кількості. Не відпрацьованими залишились 48 СГ.

У 2025 році проведено 37 фактичних перевірок місць роздрібної торгівлі тютюновими виробами, у т. ч. 3 - безрезультативні (ФОП ОСОБА_19 , TOB «Дельфінарій «Немо» та ФОП ОСОБА_20 ). За результатами вказаних перевірок до суб'єктів господарювання застосовано 659 тис. грн фінансових санкцій за порушення суб'єктами господарювання вимог Закону №3817-ІХ і Закону України від 6 липня 1995 року № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Водночас, у 2025 році ГУ ДПС не призупинено суб'єктам господарювання дії жодної ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами за наявності на це підстав.

Протягом 2025 року ГУ ДПС при проведенні фактичних перевірок місць роздрібної торгівлі тютюновими виробами встановлено факти зберігання та реалізації немаркованих алкогольних напоїв, що є підставою для призупинення дії суб'єктам господарювання відповідних ліцензій, чим порушено вимоги пункту 22 частини другої статті 46 Закону № 3817-ІХ. Проте, Управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС не вжито заходів щодо припинення платникам податків дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (ФОП ОСОБА_21 , ПФ «Основчанка»).

Аналогічні випадки неприйняття рішень щодо припинення дії ліцензій платникам податків встановлено також за результатами фактичних перевірок, проведених у 2024 році, якими встановлено обіг алкогольних напоїв без марок акцизного податку (магазини ФОП ОСОБА_22 та ТОВ «Кофеїн-Л»), чим порушено вимоги абзацу шостого частини п'ятдесят четвертої статті 15 Закону № 481/95-ВР.

У порушення вимог статей 164 та 1645 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 2.2.26.6 Положення № 114 при проведенні фактичних перевірок не здійснено інформування органів Національної поліції України про необхідність вилучення із незаконного обігу підакцизних товарів (ФОП ОСОБА_23 (акт від 03.02.2025), ПФ «Основчанка» (акт від 24.02.2025), ФОП ОСОБА_21 (акт від 22.01.2025)).

Разом з тим, у 2025 році здійснено лише одне інформування до Національної поліції України про факти безліцензійної торгівлі, що виявленні під час фактичної перевірки ТОВ «Вікторія 7» (акт від 10.02.2025).

Враховуючи викладене, тематичною перевіркою встановлено, що Управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС не забезпечено виконання функцій (процедур), закріплених за цим управлінням згідно Положення № 114 (Акт тематичної перевірки сторінка 77).

Таким чином, за результатами розгляду та аналізу наявної в дисциплінарній справі інформації та викладених в Акті тематичної перевірки фактів встановлено, що причинами й умовами, що призвели до незабезпечення належного керівництва діяльністю та організацією роботи управління, забезпечення внутрішнього контролю в управлінні та організації і забезпечення контролю за виконанням структурним підрозділом відповідних функцій (процедур), в частині незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області та допущення негативних наслідків, встановлених тематичною перевіркою, є незабезпечення начальником Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дотримання посадових обов'язків, викладених в Посадових інструкціях державного службовця, затверджених 26.01.2021, 14.02.2023, 15.02.2023, 03.07.2023 та 12.12.2024, функцій (процедур) та повноважень, визначених у Положенні № 114, неналежна організація роботи підпорядкованого структурного підрозділу та неефективний контроль за діями підлеглих начальником управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС ОСОБА_1 , що кваліфіковано відповідачем як дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII (Порушення присяги державного службовця).

Так, дослідивши зміст посадових інструкцій ОСОБА_1 у редакції від 14.02.2023, 15.02.2023 та від 03.07.2023, колегією суддів встановлено, що до його основних посадових обов'язків в частині здійснення контролю за діяльністю Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області у період з 01.01.2023 по 11.12.2024 включно, відносилось:

1) здійснення керівництва діяльністю та організація роботи управління та його структурних підрозділів відповідно до Регламенту Головного управління ДПС у Харківській області та положення про управління, а саме;

- визначення пріоритетів роботи управління та шляхи вирішення покладених на нього завдань;

- організація, забезпечення контролю в межах компетенції виконання співробітниками управління Конституції України, законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень Колегії ДПС, Головного управління ДПС у Харківській області, доручень керівництва Головного управління ДПС у Харківській області (визначених наказами і розпорядженнями Головного управління ДПС у Харківській області, протокольними дорученнями щотижневих апаратних нарад керівного складу, планами роботи тощо), запитів і звернень народних депутатів України, запитів територіальних органів ЦОВВ, органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, посадових осіб, громадян та платників податків;

- надання обов'язкових до виконання доручень працівникам управління з питань, що належать до кого функціональних повноважень, контроль за їх виконанням;

- визначення та розподіл завдань, повноважень і посадових обов'язків між своїми заступниками, контроль за їх виконанням;

- розподіл заходів, передбачених планом діяльності управління між підпорядкованими працівниками.

Зі змісту посадової інструкції у редакції від 12.12.2024 вбачається, що до основних посадових обов'язків ОСОБА_1 з 12.12.2024 було додано наступні пункти;

2) здійснення контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах пального та інших підакцизних товарів, за наявністю на алкогольних напоях та тютюнових виробах марок акцизного податку під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі ними;

3) здійснення контролю за ліцензуванням діяльності суб'єктів господарювання з роздрібної та оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним;

4) здійснення контролю за перевірками суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює відносини у сфері обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і нафтопродуктів, скрапленого газу, електроенергії та інших нафтопродуктів;

5) здійснення контролю за застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів господарювання за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини при здійсненні роздрібної та оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним;

6) здійснення контролю за запобіганням незаконному обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

7) координація і контроль, а також організація роботи, пов'язана з замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням та продажом.

З аналізу вищенаведених положень посадових інструкцій вбачається, що ОСОБА_1 у період з 01.01.2023 - березень 2025 року, як керівник Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС повинен був організовувати та забезпечувати контроль за виконанням співробітниками, покладених на них функцій відповідно до законодавства України, рішень Колегії ДПС, Головного управління ДПС у Харківській області, доручень керівництва Головного управління ДПС у Харківській області (визначених наказами і розпорядженнями Головного управління ДПС у Харківській області).

Приписами пунктів 2.2.1., 2.2.2.1., 2.2.2.1.1 Положення № 114 визначено функції Управління: надання адміністративних послуг, координація та контроль за їх наданням, надання в межах компетенції адміністративних послуг, а саме: видача, переоформлення, анулювання ліцензій на право оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального, видача дублікатів ліцензій, тобто передбачено надання адміністративних послуг (оформлення).

Водночас, положеннями пунктів 4-7 статті 41 Закону № 3817-IX передбачено, що ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, на право вирощування тютюну, на право ферментації тютюнової сировини надаються та їхня дія припиняється органом ліцензування - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним надаються та їхня дія припиняється органами ліцензування - територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним надаються та їхня дія припиняється органами ліцензування - територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Надання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, в автоматичному режимі здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а дія таких ліцензій припиняється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Ліцензії на право зберігання пального надаються та їхня дія припиняється органами ліцензування - територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Надання ліцензій на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки в автоматичному режимі здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а дія таких ліцензій припиняється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Тобто, рішення про анулювання ліцензій на право оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального, приймає орган ліцензування, який їх видав за місцем реєстрації суб'єкта господарювання - Головне управління ДПС у Харківській області у спірному випадку, а не ОСОБА_1 як керівник Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області.

Разом з цим, матеріали дисциплінарного провадження не містять жодних доказів на підтвердження обставин невиконання позивачем рішень ГУ ДПС у Харківській області щодо надання, припинення/анулювання ліцензій на право оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального, на підставі яких, очолюване ОСОБА_1 . Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС мало вчиняти подальші дії з видачі, переоформлення або анулювання ліцензій.

Крім того, відповідач не конкретизує конкретних працівників Управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС, які приймали такі рішення, та не враховує, що посадовими обов'язками ОСОБА_1 не передбачено прийняття рішень про анулювання або про видачу відповідних ліцензій.

Зазначаючи про відсутність організації аналітично-інформаційного забезпечення контрольно-перевірочної роботи, доперевірочного аналізу, аналізу матеріалів контрольно-перевірочної роботи, інформації про порушення податкового та іншого законодавства, виявлених при проведенні контрольно-перевірочної роботи та аналізу причин та оцінки фактів порушень законодавства, виявлених під час проведення фактичних перевірок, та відповідно невиконання пунктів 2.2.8., 2.2.9, 2.2.10 Положення № 114, відповідач не надає ані до матеріалів службового розслідування, ані до матеріалів справи жодних документів на підтвердження наявності таких подій та причетність до них ОСОБА_1 .

Повідомляючи про факти систематичного несвоєчасного внесення працівниками Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС до підсистеми «Податковий аудит» ІКС «Податковий блок» інформації щодо фактичних перевірок (ПП «Демос» (акт від 19.07.2023 внесено 25.07.2023), ТОВ «Профіт Агро» (направлення на перевірку від 25.07.2023 внесено 03.08.2023, акт перевірки відсутній), ТОВ «Білліон Газ» (акт від 18.05.2023 внесено 24.05.2023, тощо), порушення працівниками Управління Методичних рекомендацій щодо користування підрежимом «Векселі» при складанні Журналу обліку погашення податкових векселів та Інструкції користувача програмного забезпечення щодо обліку погашення податкових векселів, відповідач окрім загальних посилань на відсутність з боку позивача належного контролю за діяльністю очолюваного ним Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС не наводить конкретного переліку дій, які повинен був вчинити позивач, однак не вчинив, що призвело до допущення працівниками Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС вищевказаних порушень.

Крім того, доказів на підтвердження саме систематичного несвоєчасного внесення працівниками Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС до вищевказаних підсистем відповідач до матеріалів справи не надав, не наведено навіть прізвищ таких осіб, які були відповідальні за внесення інформації до підсистеми «Податковий аудит» або до підрежиму «Векселі».

Твердження відповідача про втрати бюджету внаслідок незабезпечення ОСОБА_1 контролю за своєчасним внесенням даних до ІКС «Податковий блок»/«Податковий аудит» щодо результатів камеральних перевірок (ППР та їх статусу), що призвело до не відображення в ІКП сум грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до винесених ППР, на загальну суму лише по випадках понад 65 тис. грн та, як наслідок, до їх несплати до бюджету, виявлення 127 СГ, які протягом серпня - грудня 2024 року та січня 2025 року здійснили продаж алкогольної продукції з використанням РРО на суму 3,7 млн. грн за відсутності інформації щодо подання декларацій з акцизного податку та проведення камеральних перевірок, є неприйнятними, оскільки відповідач не надає жодного документу, з якого можливо було б встановити такі факти та пов'язати їх з безпосередньою діяльністю позивача, як керівника очолюваного ним підрозділу. При цьому, слід зазначити, що деякі з порушень охоплюються 2019, 2020 та 2021 роками, у той час як тематична перевірка проводилась за період з 01.01.2023 по березень 2025 року.

Колегія суддів зауважує, що використані відповідачем формулювання («умовно розрахована сума не застосованих штрафних санкцій за безліцензійну торгівлю складає щонайменше 1921,0 тис. грн», «майже на 600 тис. грн з яких виникли у 2019 році - 200,2 тис. грн, у 2020 році - 378,0 тис. грн та у 2021 році - 17,5 тис. грн», «щонайменше 108,5 тис. грн», тощо) фактично мають характер суб'єктивних припущень, оскільки є лише умовним розрахунком відповідача, правильність якого не підтверджено будь-якими доказами.

Крім того, відповідно до наданих дисциплінарній комісії під час дисциплінарного провадження пояснень керівника ГУ ДПС у Харківській області Селезня В. В., та його заступника ОСОБА_4 , Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС продовжує виконувати свої функціональні обов'язки на належному рівні з урахуванням виключно діючого законодавства та внесених змін під час воєнного часу, а зазначені в акті порушення не призвели до втрат бюджету в частині організації роботи управління контролю за підакцизними товарами.

Колегія суддів враховує, що у наданих під час дисциплінарного провадження поясненнях, позивач, заперечуючи висновки акту тематичної перевірки вказав, що комісією не було проведено аналізу ІКС «Управління документам» за 2023-2025 роки, з урахуванням накладання резолюцій та надання окремих доручень з його боку з метою здійснення контролю, згідно з посадовими інструкціями та Положенням № 114. Зауважував, що Інформація з ІКС «Управління документам» взята лише виняткова.

Стверджував, що ним, як керівником управління були вжиті всі заходи для виконання покладених службових обов'язків, відповідні доручення були надані підлеглим працівникам управління у встановлені строки; контроль за виконанням здійснювався особисто; жодного навмисного порушення або службової недбалості з його боку не було допущено.

Вищенаведеного представником відповідача не спростовано.

Крім того, разом з поясненнями ОСОБА_1 на спростування обставин, викладених в Акті тематичної перевірки надав дисциплінарній комісії копії складених ним службових записок та доручень за напрямками роботи, спрямованих до керівників структурних підрозділів управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС (16 - у червні 2023 року, 8 - у липні 2023 року та 1 доручення від 08.11.2023), в яких позивач, зокрема, затребував в підпорядкованих підрозділах документи, інформацію, пояснення та надавав доручення, у яких встановлювались конкретні терміни виконання та/або обов'язок щодо щомісячного звітування, зокрема: службовий лист від 12.06.2023 № 1498/20-40-09; доручення від 14.06.2023 №1513/20-40-09; доручення від 14.06.2023 №1517/20-40-09; доручення від 15.06.2023 №1522/20-40-09; доручення від 15.06.2023 № 1523/20-40-09; доручення від 19.06.2023 № 1563/20-40-09.

Однак, окрім загального висновку про необґрунтованість пояснень позивача стосовно порушень, встановлених в Акті тематичної перевірки, відповідач не навів, мотивів, з яких він виходив відхиляючи такі пояснення. Будь-якої оцінки наданим разом з поясненнями документам не викладено взагалі, зокрема підстави для їх відхилення.

Залишені поза увагою відповідача і письмові пояснення ОСОБА_1 від 11.06.2025, якими повідомлено, що Управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області вжито ряд заходів щодо усунення деяких порушень, встановлених Актом тематичної перевірки, а по іншим триває робота щодо їх усунення, зокрема, розроблено План заходів управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС щодо усунення недоліків встановлених ДПС під час проведення тематичної позапланової перевірки з частковим виїздом (за потреби) Головного управління ДПС у Харківській області з питань, викладених у доповідній записці Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції від 24.03.2025 № 505/99-00-14-04-13 щодо діяльності підрозділів контролю за підакцизними товарами і по роботі з податковим боргом цього територіального органу ДПС за 2023 - 2024 роки та січень - березень 2025 року, затверджені начальником ГУ ДПС 09.05.2025 (далі - План заходів) та які надано до дисциплінарної комісії у ГУ ДПС службовим листом управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС від 12.06.2025 № 1284/20-40-09-05-10.

Колегія суддів зауважує, що в Акті тематичної перевірки, окрім особи позивача, який не є безпосереднім виконавцем тих дій, на неналежне вчинення яких наголошував апелянт, не вказано жодного прізвища безпосередніх виконавців, відповідно не відображено їх пояснень по суті виявлених порушень.

З аналізу матеріалів службового розслідування вбачається, що притягнувши позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення Присяги з посиланням на не здійснення ним належного контролю за роботою Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС та підлеглими працівниками, відповідач не застосував будь-якого стягнення до жодного іншого працівника за порушення, виявлені під час такої перевірки, що ставить під сумнів обґрунтованість дій дисциплінарної комісії.

Наведені у поданні дисциплінарної комісії та акті тематичної перевірки, наказі про застосування дисциплінарного стягнення статистичні дані та узагальнені показники не дозволяють ідентифікувати конкретні протиправні дії або бездіяльність позивача, а отже не дають можливості встановити склад дисциплінарного проступку з визначенням часу, місця, способу його вчинення та вини особи.

Посилаючись на допущення працівниками Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області вищевказаних порушень, відповідач не зазначив конкретних контролюючих дій, що мав здійснити позивач у кожному випадку в межах його службових повноважень, дату вчинення кожного з порушень, не з'ясував наявність технічних обмежень чи інших об'єктивних причин, що могли унеможливити здійснення будь-яких дій позивачем під час виконання ним службових обов'язків, враховуючи запровадження військового стану та безпекову ситуацію у місті Харкові у період за який проводилась тематична перевірка.

Крім того, відповідачем не виклав мотивів, з яких він виходив, вважаючи, що характер допущених позивачем порушень та спричинені цим наслідки призвели до підриву довіри як до носія влади, приниження державного органу, підриву його авторитету і були несумісними з продовженням служби.

Судом апеляційної інстанції також враховано, що за 2023 та 2024 роки було проведено оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 , за результатами якого він отримав позитивну оцінку.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до Порядку № 640, яким затверджено процедуру проведення оцінювання, визначення завдань і ключових показників для державного службовця здійснюється з урахуванням його основних посадових обов'язків. Завдання і ключові показники повинні зосереджуватись на досягненні завдань, установлених для відповідного державного органу, та відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямована службова діяльність державного службовця, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні. Завдання і ключові показники, визначені для державних службовців у державному органі, не можуть дублюватися, крім завдань і ключових показників, визначених для державних службовців, посадові обов'язки яких збігаються.

Для державного службовця визначається від двох до п'яти завдань.

Строк виконання завдання повинен бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням строку прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Порядку.

Визначення завдань і ключових показників для заступників керівників здійснюється після визначення завдань і ключових показників для їх керівників.

Визначені для державного службовця завдання і ключові показники зберігаються в його особовій справі, а їх копії (в паперовій або електронній формі) - у державного службовця та його безпосереднього керівника.

З наявних в матеріалах справи завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності ОСОБА_1 та результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» за 2022, 2023 і 2024 роки, встановлено, що в них надано оцінку досягненому результату за визначені завдання за кожний рік державної служби на відмінну та позитивну оцінку, у тому числі із зазначенням того, що робота за цей період проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки.

З цього приводу слід зазначити, що позитивно відповідачем оцінювались саме ті завдання, які передбачені посадовими інструкціями ОСОБА_1 , та які у подальшому були визнані неналежно виконаними під час проведення спірної тематичної перевірки, що додатково ставить під сумнів неупередженість дисциплінарної комісії.

При цьому, оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 за 2023-2024 роки відповідачем не переглядалось, що з урахуванням результатів оцінювання роботи позивача цього ж періоду за наслідками спірної тематичної перевірки, призвело до порушення принципу юридичної визначеності, що не може вважатися правомірним.

Колегія суддів наголошує, що ані Законом № 889-VIII ані Порядком № 640 не передбачено можливості визначення нового кола обов'язків та завдань і ключових показників за період, якому вже була надана оцінка, тобто такий період вже є закритим, оціненим та перевіреним на предмет результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця.

Крім того, колегія суддів враховує, що період діяльності (січень-березень 2023 року) Управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС, яке очолював позивач, також був предметом ще однієї тематичної перевірки, за наслідками проведення якої ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 29 червня 2023 року № 25-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2 », який у подальшому рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі № 520/19771/23, яке набрало законної сили 14.01.2025 визнано протиправним та скасовано.

Отже, той самий період (січень - березень 2023 року) фактично було перевірено в третє, що у розумінні статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення є неправомірним.

Такий стан організації суб'єктом владних повноважень владної управлінської функції контролю за дотриманням виконавської дисципліни не узгоджується із принципом юридичної визначеності як невід'ємної складової запровадженого статтею 8 Конституції України верховенства права.

Рішення щодо визначення певного виду дисциплінарного стягнення суб'єктом призначення має прийматися останнім з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення. Наявні дискреційні повноваження не можуть використовуватися з порушенням цих принципів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі № 826/4714/17.

Колегія суддів зауважує, що матеріали службового розслідування не містять будь-яких відомостей про форму та ступінь вини позивача як державного службовця та тяжкість наслідків дисциплінарного проступку, однак про обов'язковість визначення вказаних обставин у поданні дисциплінарної комісії зазначено Верховним Судом у постанові від 08.09.2022 у справі № 340/5243/20.

Під час здійснення дисциплінарного провадження відносно позивача, ГУ ДПС у Харківській області взагалі не було встановлено конкретних шкідливих наслідків, котрі спричинені тими діяннями, які були кваліфіковані у якості порушення Присяги, не обґрунтовано та не доведено неможливості застосування більш м'якої міри покарання, будь-яких вагомих причин для незастосування іншого заходу дисциплінарної відповідальності ані у тексті спірного наказу, ані у матеріалах справи дисциплінарного провадження не викладено.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на правові позиції Верховного Суду, викладені у справах № 420/17639/22, № 640/20223/20, оскільки останні не є релевантними до спірних правовідносин.

Так, у справі № 420/17639/22 звільнення позивача з посади відбулось у зв'язку з отриманням нею негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності за рік, водночас, у даній справі звільнення позивача відбулось за порушення Присяги державного службовця при позитивному результаті оцінювання його службової діяльності за три календарні роки.

У справі № 640/20223/20 спірні правовідносини виникли внаслідок встановленням за результатами дисциплінарного провадження факту наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку, який виразився у перевищенні позивачем службових повноважень, а також негативної оцінки результатів її службової діяльності як державного службовця, що також не є релевантним даній справі.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 05.06.2019 у справі № 826/13803/16, від 30.03.2023 у справі № 640/407/19, від 21.03.2025 у справі № 460/9966/23, передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.

Проте, у межах спірних правовідносин відповідач під час дисциплінарного провадження не визначив ані конкретний вид обов'язків ОСОБА_1 , невиконання яких становить об'єктивну сторону дисциплінарного проступку (основні (загальні), які визначають базові принципи проходження служби, чи характерні для відповідної посади), ані наявність або реальну можливість настання шкоди у вигляді підриву авторитету державного органу чи публічної служби, приниження гідності певної особи тощо, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.01.2022 у справі № 815/3667/17, є обов'язковими ознаками, які відрізняють дисциплінарний проступок у вигляді порушення Присяги, від суміжних юридичних складів дисциплінарних проступків, зокрема у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків (за яке не передбачено стягнення у вигляді звільнення).

Беручи до уваги вищенаведене, та враховуючи, що матеріалами дисциплінарної справи щодо позивача не підтверджено наявність саме у діях ОСОБА_1 складових дисциплінарного проступку, зокрема: протиправних дій (бездіяльності), у зв'язку з неналежним виконанням покладених на нього посадових обов'язків, а також вини позивача, наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 липня 2025 року № 2-дс «Про накладання дисциплінарного стягнення», винесений відносно начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області ОСОБА_1 є невмотивованим та таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства, прийнятим без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, у зв'язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на те, що Наказ № 2-дс визнано судом протиправним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такий наказ не може породжувати правових наслідків від моменту його прийняття та слугувати законною підставою для прийняття інших наказів, зокрема, щодо його застосування та виконання.

Отже, наказ ГУ ДПС у Харківській області від 11 серпня 2025 року №6-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосовано до ОСОБА_1 , як начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII (Порушення Присяги державного службовця) та наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 серпня 2025 року № 408-О «Про звільнення з посади державної служби ОСОБА_1 », яким було припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 11 серпня 2025 року з посади начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII (Порушення Присяги державного службовця) є також такими, що підлягають скасуванню.

Водночас, під час апеляційного перегляду справи знайшли своє підтвердження доводи відповідача про застосування судом першої інстанції приписів пунктів 4, 29, 30 Порядку № 1039 у нечинній редакції, однак з огляду на те, що таке застосування не призвело до неправильного вирішення справи, так як сам Порядок № 1039 продовжив містити у собі норми щодо необхідності відібрання пояснень у державного службовця під час проведення службового розслідування (пункт 25) та щодо обов'язку комісії запросити особу, що притягується до дисциплінарної відповідальності, надати пояснення (пункт 31), колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції в редакції цієї постанови.

Відповідно до частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 та статті 240 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення позивача відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.

Враховуючи, що звільнення позивача з посади визнано судом протиправним, керуючись приписами вищенаведеної норми права, ОСОБА_1 слід поновити на посаді, яку він займав до свого звільнення.

Оскільки 11.08.2025 (тобто день звільнення) є останнім днем служби позивача, то поновлення на службі слід провести з наступного календарного дня, тобто з 12.08.2025.

Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оплату праці» (із змінами і доповненнями) порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, підпунктом «з» пункту 1 Порядку № 100, встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.

Пунктом 2 вказаного Порядку № 100 визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до пункту 5 цього Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 цього ж Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про працю" від 24.12.1999 № 13 роз'яснено, що судам належить мати на увазі, що відповідно до загальних положень статей 1 і 2 Закону розмір заробітної плати за працю на підставі трудового договору залежить від професійно-ділових якостей працівника, складності й умов виконуваної ним роботи, результатів останньої та господарської діяльності підприємства і що за своєю структурою заробітна плата складається: з основної - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків); із додаткової - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій); а також із заохочувальних та компенсаційних виплат - винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені цими актами норми.

Задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Як зазначалось вище, днем звільнення позивача є 11.08.2025. Отже, двома попередніми місяцями перед звільненням є червень 2025 року (30 календарних днів) та липень 2025 року (31 календарний день).

Виходячи зі змісту наданої на виконання ухвали суду першої інстанції довідки про розмір середньої заробітної плати ОСОБА_1 станом на 11.08.2025, виданої Головним управлінням ДПС у Харківській області, у червні 2025 року розмір заробітної плати позивача становив 34822,82 грн, у липні 2025 року - 0,00. Всього: 34822,82 грн.

Фактично відпрацьовані робочі дні - 20 робочих днів.

Розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 1741,14 грн (34822,82 грн/20 календарних днів).

Середньомісячна заробітна плата позивача складає 38305,10 грн (38305,10 грн) (том 5, а.с. 185).

Враховуючи дату звільнення позивача зі служби (11.08.2025) та дату поновлення на посаді (06.11.2025), кількість днів затримки розрахунку при звільненні за період з 12.08.2025 по 06.11.2025 становить 63 робочих дні.

Відтак, середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по день прийняття рішення судом першої інстанції (з 12.08.2025 по 06.11.2025) складає 109691,82 грн (1741,14 грн* 63 дні).

Разом з цим, суд першої інстанції при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу припустився помилки, внаслідок чого арифметичний розрахунок було здійснено невірно, що є підставою для зміни рішення суду першої інстанції в цій частині.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

З огляду на задоволення позовних вимог позивача про поновлення на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, що становить 38305,10 грн.

Доводи відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині ненадання достатнього часу для подання відповідачем відзиву на позовну заяву, колегія суддів відхиляє, оскільки такий документ відповідачем було подано 11.08.2025, до початку підготовчого судового засідання, призначеного на 13 серпня 2025 року о 10:00 год, що свідчить про достатність наданого судом першої інстанції часу для його підготовки.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується статтею 322 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи (частина перша статті 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України).

Враховуючи, що суд першої інстанції, дійшовши вірного висновку про незаконність звільнення ОСОБА_1 , виклав у мотивувальній частині рішення приписи Порядку № 1039 у нечинній редакції, а також невірно обрахував належну позивачу суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу та не визначив суму, яка підлягає стягненню у межах суми стягнення за один місяць в порядку негайного виконання, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 по справі № 520/19757/25 слід змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови, а абзаци шостий та восьмий резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Стягнути з Головного Управління ДПС у Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, вул. Г. Сковороди, 46, код ЄДРПОУ ВП (філії): 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.08.2025 по 06.11.2025 у розмірі 109691,82 грн (сто дев'ять тисяч шістсот дев'яносто одна гривня вісімдесят дві копійки). Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного Управління ДПС у Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, вул. Г. Сковороди, 46, код ЄДРПОУ ВП (філії): 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 38305,10 грн (тридцять вісім тисяч триста п'ять гривень десять копійок)».

В іншій частині, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 по справі № 520/19757/25 підлягає залишенню без змін, як законне та обґрунтоване.

Доводи апеляційної скарги у вищенаведеній частині висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 по справі № 520/19757/25 - змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови, а абзаци шостий та восьмий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Головного Управління ДПС у Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, вул. Г. Сковороди, 46, код ЄДРПОУ ВП (філії): 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.08.2025 по 06.11.2025 у розмірі 109691,82 грн. (сто дев'ять тисяч шістсот дев'яносто одна гривня вісімдесят дві копійки).

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного Управління ДПС у Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, вул. Г. Сковороди, 46, код ЄДРПОУ ВП (філії): 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 38305,10 грн (тридцять вісім тисяч триста п'ять гривень десять копійок)».

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 по справі № 520/19757/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко

Повний текст постанови складено та підписано 16.04.2026.