Справа № 420/10341/25
16 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , за участі третьої особи військової частини НОМЕР_2 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.09.2023 по 19.09.2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 30 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.09.2023 по 19.09.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 . Позивача було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 12.10.2023 року № 115/ ОКП/115/30 позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, у періоди з 01.09.2023 по 19.09.2023 року. Позивач виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдані): із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями у населеному пункті Суворове Донецької області на підставі бойового розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 №10/1727/ОКП/ПС-Е від 10.03.2023; бойового ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №1045т/ОКП/бд від 23.03.2023 року. Відтак, у зв'язку з безпосередньою участю у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, позивач набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 30 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р., за вказаний період.
21.02.2025 року в інтересах позивача було направлено заяву до військової частини НОМЕР_1 з вимогами нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 05.08.2023 по 17.08.2023, з 01.09.2023 по 19.09.2023 за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями).
25.02.2025 року військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь, в якій, зокрема, повідомлено, що населений пункт Суворове Донецької області, як такий, що знаходиться в районі ведення воєнних (бойових) дій, відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України до районів не визначено, а тому в розпорядженні військової частини НОМЕР_1 відсутнє належне документальне підтвердження виконання старшим солдатом ОСОБА_1 бойових завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями у періоди з 05.08.2023 року по 17.08.2023 року, та з 01.09.2023 року по 19.09.2023 року, у зв'язку із чим правові підстави для виплати старшому солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди, за вказані періоди, у військової частини НОМЕР_1 відсутні.
Позивач вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі- перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій; до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Шахівська сільська територіальна громада, до якої входить н.п. Суворове з 24.02.2022 по теперішній час входить до територій можливих бойових дій.
З огляду на викладене, позивач уважає протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.09.2023 по 19.09.2023 року, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 14.04.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/10341/25, залучив військову частину НОМЕР_2 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
01.05.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.
В обґрунтування своєї позиції військова частина НОМЕР_1 зазначає, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.04.2023 року № 115, старший солдат ОСОБА_1 , з метою виконання бойових завдань, відряджений до військової частини НОМЕР_3 . Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців визначається Міністерством оборони України, а саме Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 (далі - Порядок № 260). Згідно вимог розділу XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку № 260 (в редакції до 29.09.2023 року), про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців. Рішенням Міністра оборони України від 25.03.2022 року № 248/1298 затверджено форму довідки про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин військовослужбовців у бойових діях або заходах. Згідно пункту 2 розділу XXXIV Порядку (в редакції до 29.09.2023 року) на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, виплачується в розмірі 30000,00 грн. у випадку виконання військовослужбовцями бойових завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями. Райони ведення воєнних (бойових) дій, визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України (пункт 3 розділу XXXIV Порядку). Райони ведення воєнних (бойових) дій у вересні 2023 року було визначено наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.10.2023 року № 273. 23.10.2023 року до Військової частини НОМЕР_1 надійшла довідка за підписом начальника штабу-першого заступника командира військової частини НОМЕР_2 за вих. № 115/окп/115/30 від 12.10.2023 року про те, що старший солдат ОСОБА_1 у період з 01.09.2023 року по 19.09.2023 року виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями в населеному пункті Суворове Донецької області. Вивченням даної довідки встановлено, що населений пункт Суворове Донецької області, як такий, що знаходиться в районі ведення воєнних (бойових) дій, відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України до районів не визначено. Вимога позивача щодо визначення районів ведення воєнних (бойових) дій виходячи з положень наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12 2022 № 309, є безпідставним, оскільки цілі прийняття вказаного наказу чітко регламентуються постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» і серед вказаних цілей регулювання питання порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців не значиться. З огляду на наведене, в розпорядженні військової частини НОМЕР_1 було відсутнє належне документальне підтвердження виконання старшим солдатом ОСОБА_1 бойових завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями у період з 01.09.2023 року по 19.09.2023 року, у зв'язку із чим правові підстави для виплати старшому солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди, за вказаний період, у військової частини НОМЕР_1 відсутні.
Ухвалою від 16.04.2026 року суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Пояснення від третьої особи не надходили.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та 23.01.2025 року виключений зі списиків військової частини, що підтверджується записом у військовому квитку Серії НОМЕР_4 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.04.2023 року № 115, старший солдат ОСОБА_1 був відряджений до військової частини НОМЕР_3 .
Позивач в позові вказує, що його направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування військової частини НОМЕР_2 .
Військовою частиною НОМЕР_2 видано довідку від 12.10.2023 року № 115/ОКП/115/30, про те, що військовослужбовці, які проходять військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , зокрема, старший солдат ОСОБА_1 , у період з 01.09.2023 по 19.09.2023 виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями у населеному пункті Суворове Донецької області.
21.02.2025 року представником позивача було направлено заяву до військової частини НОМЕР_1 з вимогами нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 05.08.2023 по 17.08.2023, з 01.09.2023 по 19.09.2023 за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями).
25.02.2025 року військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь за вих. № 1126/304/6/824/пс, в якій повідомлено: «…23.10.2023 року до військової частини НОМЕР_1 надійшла довідка за підписом начальника штабу-першого заступника командира військової частини НОМЕР_2 за вих. N?115/окп/115/30 від 12.10.2023 року про те, що старший солдат ОСОБА_1 у період з 01.09.2023 року по 19.09.2023 року виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями в населеному пункті Суворове Донецької області. Вивченням даної довідки встановлено, що населений пункт Суворове Донецької області, як такий, що знаходиться в районі ведення воєнних (бойових) дій, відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України до районів не визначено. 3 огляду на наведене, на сьогоднішній день, в розпорядженні військової частини НОМЕР_1 відсутнє належне документальне підтвердження виконання старшим солдатом ОСОБА_1 бойових завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями у періоди з 05.08.2023 року по 17.08.2023 року, та з 01.09.2023 року по 19.09.2023 року, у зв'язку із чим правові підстави для виплати старшому солдату ОСОБА_1 додаткової винагороди, за вказані періоди, у військової частини НОМЕР_1 відсутні».
Позивач уважаючи, що за періоди з 01.09.2023 року по 19.09.2023 року йому протиправно не нараховано та не виплачено додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XІІ), законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який станом на дату прийняття даного рішення не припинено та не скасовано.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято постанову №168, пунктом 1 якої (в первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної Постанови КМУ №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
В подальшому до пункту 1 вказаної постанови вносилися зміни, зокрема відповідно до п.1-1 Постанови №168 ( тут і далі - у редакції Постанови КМУ № 836 від 09.08.2023 - у частині виплати додаткової винагороди застосовується з 1 червня 2023 року) установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (п.1-2 Постанови № 168).
Пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:
порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;
особливості виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пунктах 1-1 і 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;
порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок №260) на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.
Згідно з п.3 розділу XXXIV Порядку №260 райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Відповідно до п.4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно з п.5 розділу XXXIV Порядку №260 про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.
Як встановлено судом, військовою частиною НОМЕР_2 видано довідку від 12.10.2023 року № 115/ОКП/115/30, про те, що військовослужбовці, які проходять військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , зокрема, старший солдат ОСОБА_1 , у період з 01.09.2023 по 19.09.2023 виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями у населеному пункті Суворове Донецької області.
Позивач уважає, що оскільки відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Шахівська сільська територіальна громада, до якої входить н.п. Суворове, з 24.02.2022 по теперішній час входить до територій можливих бойових дій, він набув право на додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.09.2023 по 19.09.2023 року.
Відповідач на спростування наявності підстав для виплати позивачу спірної додаткової винагороди посилається на те, що населений пункт Суворове Донецької області, як такий, що знаходиться в районі ведення воєнних (бойових) дій, відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України до районів не визначено.
Вирішуючи цей спір, суд виходить із того, що відповідно до визначення, наведеного у ст. 1 Закону України «Про оборону України», район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Так, Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.10.2023 року № 273 Про визначення воєнних (бойових) дій визначено райони ведення воєнних (бойових) дій у період з 01 по 30 вересня 2023 року, до яких включено Покровський район: Очеретинська селищна територіальна громада, Авдіївська міська територіальна громада, Мар'їнська міська територіальна громада, Новогродівська міська територіальна громада, Курахівська міська територіальна громада.
Проте, даним наказом Шахівську сільську територіальну громаду, до якої відноситься село Суворове (теперішня назва - село Затишок) не віднесено до районів ведення воєнних (бойових) дій в Покровському районі Донецької області.
Надана позивачем довідка від 12.10.2023 №115/ОКП/115/30 сама по собі не є достатнім підтвердженням наявності підстав для виплати додаткової винагороди, оскільки заявлене місце виконання завдань не віднесене відповідними рішеннями Головнокомандувача ЗСУ до районів ведення воєнних (бойових) дій за вересень 2023 року.
Відтак, зважаючи на те, що позивач у спірний період виконував бойові завдання не на території районів ведення воєнних (бойових), які визначено відповідними наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, тобто відсутня одна з обов'язкових умов, яка дає право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць за період з 01.09.2023 по 19.09.2023.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, зокрема, керуючись вимогами розділу XXXIV Порядку №260.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.09.2023 по 19.09.2023 року.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії»). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги не належать до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача (військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 30 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.09.2023 по 19.09.2023 року; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 30 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.09.2023 по 19.09.2023 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 16.04.2026 року.
Суддя Г. В. Лебедєва