Справа № 420/2720/26
16 квітня 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши клопотання представника позивача про звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд Верховним Судом справи №420/2720/26 як зразкової
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Херсонській області, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 25.12.2025 №213150006470 про відмову у виплаті допомоги на поховання за померлого ОСОБА_2 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) допомогу на поховання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 23.02.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від представника позивача надійшло клопотання про звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд Верховним Судом справи №420/2720/26 як зразкової, яке обґрунтовано тим, що у Єдиному реєстрі судових рішень наявна велика кількість справ, які є аналогічними до цієї справи, і які були вже розглянуті або перебувають на стадії розгляду, як приклад, справи 160/35027/25, 160/34117/25, 280/10759/25, 360/2309/25, 360/149/26, 440/17412/25, 140/10655/25, 280/1637/26, 280/328/26, 280/590/26, 280/2023/26, 380/1129/26, 280/5955/25, 500/698/26, 280/7893/25, 280/10161/25, 280/9786/25, 280/8391/25, 280/9258/25. Спір в даній справі, як і вищенаведених справах виник у зв'язку з тим, що орган Пенсійного фонду України відмовив у виплаті допомоги на поховання померлого пенсіонера з підстав того, що виплата пенсії була призупинена у зв'язку з не проходженням фізичної ідентифікації. Разом з тим смерть особи настала на тимчасово окупованій території України, що об'єктивно ускладнює виконання процедур, встановлених для отримання пенсійних виплат. Аналогічні спори масово виникають у зв'язку з подібними обставинами, а саме : - смертю пенсіонерів на тимчасово окупованих територіях; - призупиненням виплати пенсій через не проходження померлою особою фізичної ідентифікації; - відмовами органів Пенсійного фонду у виплаті допомоги на поховання - спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Ця справа має ознаки типової справи, оскільки: 1. відповідачем є територіальний орган Пенсійного фонду України ( його відокремлені структурні підрозділи); 2. спір виник з однакових підстав - відмова у виплаті допомоги на поховання; 3. підставою відмови є призупинення виплати пенсії; 4. правовідносини пов'язані з проживанням особи на тимчасово окупованій території; 5. така правова проблема стосується значної кількості осіб, позивачами у цих справах заявлено аналогічні вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення органу ПФУ. Такі спори мають масовий характер, що підтверджується наявністю численної судової практики адміністративних судів щодо аналогічних правовідносин. При цьому судова практика у зазначеній категорії справ потребує формування єдиного правового підходу, зокрема щодо таких питань: - чи впливає призупинення виплати пенсії померлій особі на право отримання допомоги на поховання родичів померлого або інших осіб хто здійснив; - чи може смерть пенсіонера на тимчасово окупованій території бути підставою для відмови у такій допомозі; - чи зберігається у особи статус пенсіонера у разі призупинення виплати пенсії з причини не проходженням нею фізичної ідентифікації у випадках, встановлених законом, - чи є право на отримання допомоги на поховання похідним від факту отримання пенсії або виникає тільки внаслідок юридичного факту смерті пенсіонера. - чи повинна особа, що подає заяву на отримання допомоги доводити пенсійному органу факт здійснення нею поховання, чи є така допомога компенсаторною по факту вже здійснених витрат на поховання.
З огляду на викладене, представник позивача вказує, що дана справа відповідає критеріям типової справи та може бути використана для формування Верховним Судом зразкового рішення.
Розглянувши заяву позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.4 КАС України типові адміністративні справи це:
- адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги (п.21);
- зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення (п.22).
Порядок і умови ініціювання та вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі наведені у ст.290 КАС України.
У відповідності до ч.1 ст.290 КАС України якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.
Приписами ч.2 ст.290 КАС України визначено, що у поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, вважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, в тому числі посилання на типові справи.
Таким чином, звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд конкретної адміністративної справи як зразкової є правом (а не обов'язком) суду, у провадженні якого перебуває певна кількість типових справ.
Також, слід зазначити, що інститут зразкової справи запроваджений з метою вирішення Верховним Судом питань застосування норм матеріального права у значній кількості адміністративних справ, які характеризуються аналогічними позовними вимогами та підставами виникнення спору, однаковими нормами, які регулюють спірні відносини, а також відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень.
Лише наявність усіх вищезазначених ознак типових справ та їх значна кількість є підставою для висновку про доцільність звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд справи як зразкової задля забезпечення передбачуваності та єдності правозастосовчої практики у певній категорії спірних відносин та швидкого розгляду великої кількості однотипних справ.
Аналогічну позицію з приводу мети застосування процесуального механізму ухвалення зразкового рішення було висловлено в ухвалах Верховного Суду від 25.01.2021 у справі №420/13452/20, від 07.11.2022 у справі №600/3364/22-а, від 15.07.2024 у справі №440/5330/24, від 01.10.2024 у справі №400/6821/24, від 05.02.2025 у справі №520/33451/24.
Натомість, суд вважає, що у даному випадку, навіть при формальних ознаках типової справи, обставини кожної справи є індивідуальними.
На підставі наведеного, суд не вважає доводи представника позивача обґрунтованими та не вбачає доцільності звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд цієї справи як зразкової.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про направлення справи №420/2720/26 до Верховного Суду для вирішення питання про її розгляд як зразкової.
Керуючись ст.ст. 5, 44, 47, 166, 256, 294 КАС України, суддя
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд адміністративної справи №420/2720/26 як зразкової.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя П.П.Марин