Справа № 420/40129/25
15 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
02 грудня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення №11/24610-суд від 21.07.2025 станом на 01.01.2023 р. виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення №11/24610-суд від 21.07.2025 станом на 01.01.2023 р. виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України починаючи з 01.02.2023 р., з урахуванням раніше виплачених сум;
встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом покладення обов'язку на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати у встановлений судом термін з моменту набрання законної сили звіт про виконання рішення суду у цій справі.
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»
Представник позивача вказує, що Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано Довідку про розмір грошового забезпечення №11/24610-суд від 21.07.2025 станом на 01.01.2023.
Проте, як стверджує представник позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не здійснило перерахунок пенсії за вказаною довідкою, про що повідомило листом від 06.11.2025.
Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з цією позовною заявою.
Процесуальні дії у справі.
Суд ухвалою від 09.12.2025 відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи та витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчену копію електронної пенсійної справи ОСОБА_1 .
Витребувані судом докази були надані відповідачем 20.01.2026.
Відповідно до довідок про доставку електронного листа від 09.12.2025, адміністративний позов надіслано до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та доставлено 02.12.2025 о 18 год. 15 хв., ухвалу про відкриття провадження у справі від 09.12.2025 надіслано до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та доставлено 09.12.2025 о 12 год. 17 хв.
За приписами ч.4. ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно з ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд зазначає, що відповідач станом на день розгляду справи відзив на позов не надав, клопотання щодо продовження строку для подання відзиву - не надав.
Згідно із статтею 159 КАС України, відповідач не скористався своїм диспозитивним правом на подання відзиву чи іншої заяви по суті спору із запереченнями щодо обставин, викладених у позовній заяві.
Суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності наданих у повній мірі відповідачем відзиву на позовну заяву.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, наданими відповідачем доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Адміністрацією Державної прикордонної служби України виготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку №11/24610-суд від 21.07.2025 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 по справі №420/18306/24.
31 жовтня 2025 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію щодо перерахування пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 №11/24610-суд від 21.07.2025.
Листом від 06.11.2025 №1500-0902-8/183923 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило представника позивача, зокрема оскільки відповідних повідомлень про підстави для проведення перерахунку пенсії до ГУ ПФУ в Одеській області не надходило, тому для проведення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 підстав немає.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (надалі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно з положеннями ч.3, ч.18 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні основні та додаткові види грошового забезпечення.
У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
В силу вимог ч.2 ст.51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затвердженого Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45), який безпосередньо визначає механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XIІ.
У пункті 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється Головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
30 серпня 2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу та схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського та начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з п.4 Постанови №704 (в редакції, чинній на момент її прийняття), розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Проте, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103, якою внесено зміни до ряду постанов, в тому числі і до Постанови №704.
Так, пунктом 6 Постанови №103 пункт 4 Постанови №704 був викладений у новій редакції, якою визначено: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 , на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови КМ України від 21.02.2018 №103.
Отже, з 29.01.2020 відповідні зміни, які були внесені до п.4 Постанови №704 втратили чинність.
Тому з 29 січня 2020 року не діє норма п.6 постанови КМУ №103, якою були внесені зміни до п.4 постанови КМУ №704 стосовно того, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 , на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Суд наголошує на недопустимості застосування норми, визначної в судовому порядку протиправної та скасованої.
Слід зазначити, що питання застосування п.4 Постанови №704 при вирішення спорів неодноразово було предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 суд касаційної інстанції дійшов таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.» (пункт 63 постанови Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21).
Судом встановлено, що Адміністрацією Державної прикордонної служби України виготовлено та надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку від 21.07.2025 11/24610-суд про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії позивача станом з 01.02.2023.
Відповідно до ст. 63 Закону №2262-XII, якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону
Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що Пенсійний фонду України повідомляє головним управлінням в областях, так і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, зокрема, довідка від уповноваженого органу, в якому особа проходила службу.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом зокрема у постанові від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, постанові від 12.04.2023 у справі №П/320/122/20, тощо.
Відтак, з моменту отримання відповідної довідки, поданої уповноваженим на те органом або пенсіонером, в пенсійного органу виникає обов'язок щодо здійснення відповідного перерахунку пенсії такої особи на підставі отриманої довідки.
При цьому, подання пенсіонером, до відповідного Головного управління Пенсійного фонду України заяви про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення - є самостійною підставою для здійснення перерахунку.
Слід зазначити, що Верховний Суд в постанові від 24 травня 2023 року в справі №160/19847/21, вирішуючи спір, подібний до правовідносин у цій справі, дійшов висновку, що заява пенсіонера та додані до неї документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, зокрема, довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, але за умови, якщо її видача державним органом, з якого особа була звільнена із служби, якщо інше не передбачено Порядком №45, обумовлена зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Суд звертає увагу, що вказана вище довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 є чинною, ніким не оскаржена, не визнана недійсною, не скасована, та її видача обумовлена зміною розміру грошового забезпечення, що було безпосередньо встановлено відповідним рішенням суду.
З огляду на викладене, враховуючи положення ч.2 ст.51 Закону №2262-XII, відповідно до якої, перерахунок пенсій, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, після отримання належної оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідача виник обов'язок щодо перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023.
Проте, відповідачем не здійснено такого перерахунку, що призвело до порушення прав позивача.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стосовно заяви представника позивача про встановлення судового контролю, то суд вказує про наступне.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За приписами ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання (ч.5 ст.382 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування ст.382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
З огляду на вищевикладені положення законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд зазначає, що достатнім строком на подання відповідачем до суду звіту про виконання рішення є тридцятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили та отримання копії цього рішення.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 3, 10 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо необхідності зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду відомості про керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ч.5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1211,20 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, наявні підстави для стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262, 293, 295, 382 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська обл., 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення №11/24610-суд від 21.07.2025 станом на 01.01.2023, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення №11/24610-суд від 21.07.2025 станом на 01.01.2023, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, починаючи з 01.02.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №420/40129/25.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №420/40129/25 протягом 30 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили та отримання копії цього рішення.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення повинен відповідати вимогам частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, що наслідком недодержання вимог частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України при подачі звіту про виконання судового рішення є постановлення судом ухвали про відмову в його прийнятті.
Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що відповідно до ч. 3, 10 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду відомості про керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Дмитро БАБЕНКО