Справа № 420/2508/26
15 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса тимчасового проживання та листування: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 (остання адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (остання адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Центру надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради (адреса: 67654, Одеська обл., Одеський р-н, с. Маяки, вул. Європейська, буд. 99, код ЄДРПОУ: 44384059), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Маяківської сільської ради (адреса: 67654, Одеська область, Одеський район, с. Маяки, вул. Європейська, 99), ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Центру надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради, у якій позивачка просить суд:
визнати протиправними дії Центру надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради (Код ЄДРПОУ: 44384059) щодо зняття з зареєстрованого місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_2 ;
зобов'язати Центр надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради (Код ЄДРПОУ: 44384059) скасувати відомості про зняття із зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_2 ;
зобов'язати Центр надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради (Код ЄДРПОУ: 44384059) поновити реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 19.10.2021 р. місце проживання дітей позивачки було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , де вони фактично проживали разом з матір'ю - ОСОБА_1 та батьком - ОСОБА_4 , що підтверджується Довідками про реєстрацію місця проживання. Право власності на дану квартиру зареєстроване за матір'ю батька дітей - ОСОБА_5 . Проте, у вересні 2025 року, намагаючись оформити в застосунку «Дія» допомогу для дітей «Пакунок школяра», позивачка дізналась, що діти не мають зареєстрованого місця проживання. Згодом, після отримання витягів з Реєстру територіальної громади від 06.10.2025p. позивачці стало відомо, що 12.07.2023р. органом реєстрації було здійснено зняття з реєстрації місця проживання малолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_2 .
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зняття з реєстрації місця проживання малолітніх дітей, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
У своїх доводах щодо протиправності дій відповідача позивачка посилається на те, що вона, як матір дітей, не давала згоду на зняття з реєстрації місця проживання її малолітніх дітей, що порушує встановлений законом порядок декларування та реєстрації місця проживання дітей, відповідно до ст. 160 Сімейного кодексу України, ст.ст. 7, 14 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», пунктів 51, 64 постанови КМУ від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад».
Також у позові зазначено, що внаслідок протиправних дій відповідача малолітні діти були фактично позбавлені зареєстрованого місця проживання, що унеможливлює реалізацію гарантованих державою прав, зокрема доступу до адміністративних та соціальних послуг: відсутність зареєстрованого місця проживання унеможливлює оформлення паспорта громадянина України з досягненням 14 років; виникли труднощі з отриманням соціальних гарантій, доступом до гуртків, секцій, пільгового харчування, підвезення до школи, зокрема, оформлення пакунка школяра у вересні 2025 року, який вдалося оформити лише з великими зусиллями. Крім того, позивачка позбавлена можливості зареєструвати дітей за іншою адресою, оскільки це вимагає згоди батька дітей, який не виходить на зв'язок, та фактично малолітні діти перебувають під постійною опікою матері.
Ухвалою суду від 09.02.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.
Також цією ухвалою суд витребував від Центру надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради належним чином засвідчені копії усіх матеріалів, на підставі яких 12.07.2023 року проведено реєстраційну дію щодо зняття з зареєстрованого місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 09.02.2026 року залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Службу у справах дітей Маяківської сільської ради (67654, Одеська область, Одеський район, с. Маяки, вул. Європейська, 99); ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ).
17.03.2026 року до суду засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
У відзиві зазначено, що 12.07.2023 року до Центру надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради звернулась ОСОБА_5 , яка є власником житла, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , із заявою про зняття з реєстрації (на вимогу власника житла) громадян: ОСОБА_4 та його малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , надавши при цьому документи, що посвідчують право власності на вказане житло. У відповідності до норм чинного законодавства, адміністратором Центру було проведено перевірку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідність заявлених та зареєстрованих прав на вищевказане житло, та встановлено наявність даних про зареєстроване 22.09.2020 року за ОСОБА_5 право власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22.09.2020 року, серія та номер 2-1776.
Щодо зняття з зареєстрованого місця проживання малолітніх дітей відповідач зазначив, що відповідно до ст. 18 ч.1 п.2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», у разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них. У зв'язку з вищевикладеним, адміністратором ЦНАПу було проведено реєстраційні дії щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_4 та його малолітніх дітей: ОСОБА_3 і ОСОБА_2 .
27.03.2026 року представником позивача подано відповідь на відзив.
У відповіді на відзив сторона позивача заперечувала проти пояснень відповідача щодо можливості зняття з зареєстрованого місця проживання малолітніх дітей на підставі ст. 18 ч.1 п.2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», зазначаючи про те, що станом на момент подання позовної заяви місце проживання батька малолітніх дітей, ОСОБА_4 , зареєстроване за адресою АДРЕСА_2 . Тобто за тією адресою, з якої були зняті з реєстрації його малолітні діти. Також зазначено, що відповідач не надав жодного доказу наявності згоди матері, батька чи заяви від імені обох батьків щодо зняття з реєстрації місця проживання малолітніх дітей.
Від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Маяківської сільської ради (67654, Одеська область, Одеський район, с. Маяки, вул. Європейська, 99), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) письмові пояснення на позовну заяву або відзив до суду не надходили.
При цьому, копії ухвал суду від 09.02.2026 року про відкриття провадження та залучення до участі у справі третіх осіб отримані зазначеними третіми особами засобами поштового зв'язку, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір'ю малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвами про народження серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 , виданими повторно 02.06.2021 року Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Одеса). Батьком дітей є ОСОБА_4 .
Згідно з Довідкою №2001 від 19.10.2021 року, виданою Центром надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради, місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , з 19.10.2021 року.
Згідно з Довідкою №2000 від 19.10.2021 року, виданою Центром надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради, місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , з 19.10.2021 року.
Як зазначено у позові, у вересні 2025 року, намагаючись оформити в застосунку «Дія» допомогу для дітей «Пакунок школяра», позивачка дізналась, що її діти не мають зареєстрованого місця проживання.
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади №2025/014621026 від 06.10.2025 року, 12.07.2023 року проведено реєстраційну дію зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади №2025/014620961 від 06.10.2025 року, 12.07.2023 року проведено реєстраційну дію зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зняття з реєстрації місця проживання малолітніх дітей без згоди батьків, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 22 Конституції України гарантує, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно зі ст. 6 Сімейного кодексу України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Стаття 160 Сімейного кодексу України визначає право батьків на визначення місця проживання дитини, а саме:
Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, регулює Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», який також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.
Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання обмежується щодо осіб, які не досягли 14-річного віку.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
01.12.2021 року набув чинності Закон України від 05.11.2021 року № 1871-ІХ «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», який регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.
За визначенням п. 12 ч. 1 ст. 2 цього Закону, реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:
1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;
2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;
3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.
Стаття 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» передбачає загальні вимоги до декларування та реєстрації місця проживання (перебування) особи.
Зокрема, у відповідності з ч.ч. 1-4 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні (ч. 1).
Батьки або інші законні представники зобов'язані задекларувати або зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження (ч. 2).
Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників (ч. 3).
Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком від 10 до 14 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує стосовно дитини функції опікуна (ч. 4).
Стаття 7 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» визначає загальні правила декларування місця проживання особи, а саме:
Повнолітня особа декларує місце свого проживання самостійно (ч. 1).
Дитина віком від 14 до 18 років самостійно декларує місце свого проживання за місцем проживання її батьків або інших законних представників чи одного з них без надання згоди такими особами (ч. 2).
Дитина віком від 14 до 18 років самостійно декларує місце свого проживання за адресою іншого житла, ніж зареєстроване або задеклароване місце проживання її батьків або інших законних представників, за згодою батьків або інших законних представників чи одного з них, крім випадку, встановленого статтею 15 цього Закону (ч. 3).
Декларування місця проживання дитини віком до 14 років здійснюється одним із її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини (ч. 4).
Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг", або засвідчується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису нотаріуса. У разі якщо місце проживання батьків або інших законних представників дитини зареєстровано/задекларовано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається (ч. 5).
За бажанням батьків чи одного з них відомості для декларування місця проживання новонародженої дитини можуть бути подані до органу державної реєстрації актів цивільного стану під час проведення державної реєстрації народження дитини. Органи державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, направляють такі відомості до органів реєстрації для внесення інформації до реєстру територіальної громади (ч. 6).
У свою чергу, статтею 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» регламентовані питання зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється:
1) за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником;
2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини не здійснюється за заявою власника житла, якщо власником такого житла є один із батьків або інших законних представників дитини.
Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи за заявою співвласника житла в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється за згодою іншого співвласника житла, яка надається особисто або через представника.
Згідно ч. 4 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», разом із заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), що подається у паперовій формі, така особа подає паспортний документ особи, а також у випадках та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, - військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку). Стосовно дитини віком до 14 років подається також свідоцтво про народження.
За приписами ч. 6 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», подання заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, здійснюється одним із батьків або інших законних представників такої особи за згодою іншого з батьків чи законних представників.
Відповідно до ч. 13 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», орган реєстрації приймає рішення про відмову у знятті із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, якщо:
1) особа подала не в повному обсязі передбачені цим Законом документи (відомості) або документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, є недійсним;
2) відомості реєстру територіальної громади не відповідають відомостям у поданих особою документах або відомостях;
3) за зняттям із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів.
Згідно ч. 14 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», при прийнятті рішення про відмову у знятті із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи застосовуються вимоги, передбачені Законом України "Про адміністративну процедуру" щодо прийняття адміністративного акта, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи.
Стаття 19 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» передбачає, що скасування рішення про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється відповідно до вимог, встановлених для скасування відомостей про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи статтею 17 цього Закону та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 затверджений Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) (далі - Порядок №265 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.
Пунктом 3 Порядку №265 передбачено, що декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Згідно з пунктом 16 Порядку №265, місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.
Пунктом 50 Порядку №265 передбачено, що зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі:
1) заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником) за формою згідно з додатком 5;
2) рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується);
3) свідоцтва про смерть або відомостей про державну реєстрацію смерті з Державного реєстру актів цивільного стану. У таких випадках датою зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи є дата видачі свідоцтва про смерть або дата здійснення актового запису про смерть особи;
4) повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспортного документа померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
5) заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з додатком 6.
Відповідно до пункту 51 Порядку №265, подання заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, здійснюється одним із батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників.
Згідно з пунктом 57 Порядку №265, у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особа подає:
1) паспортний документ (у разі особистого звернення);
2) свідоцтво про народження (у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання дітей віком до 14 років);
3) документ або відомості, що підтверджують сплату адміністративного збору;
4) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
5) рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, прийняте відповідним територіальним органом ДМС, або рішення про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном, прийняте відповідною закордонною дипломатичною установою України, у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи у зв'язку з оформленням їй документів для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном.
Відповідно до пункту 69 Порядку №265, посадова особа органу реєстрації або адміністратор центру надання адміністративних послуг перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), про що зазначена посадова особа робить відповідний запис у заяві. Посадова особа органу реєстрації у день звернення особи, її законного представника (представника) або в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту:
приймає рішення про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або про відмову у знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи.
Датою зняття з реєстрації місця проживання осіб, які подавали документи через центр надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, є дата отримання органом реєстрації відповідних документів;
формує і вносить дані про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи до реєстру територіальної громади;
формує інформацію про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Єдиного державного демографічного реєстру;
за зверненням особи або її законного представника (представника) формує і видає витяг з реєстру територіальної громади;
інформує особу або її законного представника (представника) про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) або про відмову у знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) засобами поштового, телефонного або електронного зв'язку, у тому числі засобами Порталу Дія;
інформує особу (осіб), місце проживання якої (яких) зняте за заявою власника житла, засобами поштового, телефонного або електронного зв'язку.
Згідно з пунктом 77 Порядку №265, програмне забезпечення відомчої інформаційної системи ДМС забезпечує проведення перевірки відомостей, зазначених у декларації (заяві), щодо відповідності:
вимогам арифметичного та формато-логічного контролю;
відомостям про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи, що містяться у відомчій інформаційній системі ДМС;
відомостям про особу, що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
відомостям про відсутність за адресою житла, з якого здійснюється зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання заявника, задекларованого/зареєстрованого місця проживання дитини віком до 14 років, що містяться у відомчій інформаційній системі ДМС.
Згідно з п.п. 3, 5 п. 87 Порядку №265, орган реєстрації відмовляє в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі, коли: особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості; звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів.
Предметом спору у даній справі є правомірність зняття з зареєстрованого місця проживання малолітніх дітей - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_2 .
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка вказує, що, як матір малолітніх дітей, вона не надавала згоди та не була повідомлена про вчинення реєстраційних дій щодо зняття з реєстрації місця проживання малолітніх дітей.
Відповідач у відзиві зазначив, що реєстраційні дії щодо зняття з реєстрації місця проживання малолітніх дітей відбулось за заявою власника житла на підставі ст. 18 ч.1 п.2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», яким передбачено, що у разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
Так, відповідач зазначив, що 12.07.2023 року до Центру надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради звернулась ОСОБА_5 , яка є власником житла, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , із заявою про зняття з реєстрації (на вимогу власника житла) громадян: ОСОБА_4 та його малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , надавши при цьому документи, що посвідчують право власності на вказане житло.
З Витягів з реєстру територіальної громади від 06.10.2025 року судом встановлено, що 12.07.2023 року відповідачем проведено реєстраційну дію зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Вирішуючи спір суд зазначає, що на час зняття з реєстрації місця проживання 12.07.2023 року діти позивачки не досягли віку 14 років.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та пункту 51 Порядку №265, подання заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, здійснюється одним із батьків або інших законних представників такої особи за згодою іншого з батьків чи законних представників.
Тобто, можливість подання заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років надана батькам дитини чи законним представникам за згодою іншого з батьків чи законних представників.
У даному випадку, ні позивачка, як матір дітей, ні батько дітей, не подавали заяви про зняття малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , а також не надавали згоди на зняття з місця реєстрації дітей.
Відповідач доказів зворотного не надав.
Що стосується посилання відповідача на п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», як на підставу зняття малолітніх дітей із зареєстрованого місця проживання разом з батьком.
Дійсно, пунктом 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» передбачено, що у разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних дітей» для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке належить дитині, а у випадках, визначених законом, - також щодо нерухомого майна, право користування яким належить дитині, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
Таким чином, з огляду на приписи ч. 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних дітей», зняття з реєстрації місця проживання малолітніх дітей, яким належало право користування нерухомим майном за адресою реєстрації місця проживання, навіть разом з батьком можливе лише за наявності згоди органу опіки і піклування на вчинення таких дій.
Проте, у межах спірних правовідносин, відповідачем не доведено та судом не встановлено, що розгляд питання про зняття із зареєстрованого місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , відповідачем було здійснено із залученням відповідних органів опіки та піклування та за згоди зазначеного органу на вчинення відповідних дій.
При цьому, відповідно до п. 1 ч. 13 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та пп. 3 п. 87 Порядку №265, орган реєстрації приймає рішення про відмову у знятті із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, якщо особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості.
За таких обставин, суд висновує, що дії Центру надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради щодо зняття з зареєстрованого місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , вчинені 12.07.2023 року за заявою ОСОБА_5 , є протиправними.
Відповідно до пункту 93 Порядку №265, у разі скасування відомостей про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи місце проживання (перебування) такої особи вважається таким, що задеклароване/зареєстроване за попередньою адресою житла.
Після скасування органом реєстрації відомостей про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування)/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи у реєстрі територіальної громади актуалізуються відповідні відомості про місце проживання особи.
З огляду на зазначене, з метою повного та ефективного захисту прав позивачки та її малолітніх дітей, а також дотримання гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд вважає, що належним способом відновлення порушених прав позивачки та її малолітніх дітей є зобов'язання відповідача скасувати відомості про зняття із зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_2 , а також поновити/актуалізувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_2 .
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують.
При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі"Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, здійснює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи, що позивач звільнений від оплати судового збору на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір», підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору відсутні. Інших судових витрат не заявлено.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса тимчасового проживання та листування: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 (остання адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (остання адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Центру надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради (адреса: 67654, Одеська обл., Одеський р-н, с. Маяки, вул. Європейська, буд. 99, код ЄДРПОУ: 44384059), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Маяківської сільської ради (адреса: 67654, Одеська область, Одеський район, с. Маяки, вул. Європейська, 99), ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Центру надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради щодо зняття з зареєстрованого місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_2 .
Зобов'язати Центр надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради скасувати відомості про зняття із зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_2 .
Зобов'язати Центр надання адміністративних послуг Маяківської сільської ради поновити/актуалізувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук