Справа № 420/5174/26
14 квітня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) Ковтун Л.Ю. від 03.11.2025 року у ВП № 79482086.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 08 вересня 2025 року постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси у справі №521/14281/25 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. У той самий день, 08 вересня 2025 року, Позивач звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання постанови в частині сплати штрафу. 18 листопада 2025 року постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси заяву задоволено та розстрочено виконання постанови в частині сплати штрафу 17 000 грн строком на 12 місяців; встановлено обов'язок щомісячної сплати 1416,67 грн; визначено, що розстрочка обчислюється з 08 вересня 2025 року. У зв'язку з наведеним, позивач вважає протиправною постанову від 03.11.2025 року у ВП № 79482086 про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 27.02.2026 року справу передано за підсудністю до Хаджибейського районного суду м. Одеси (вулиця Чорноморського Козацтва, 68, Одеса, Одеська область, 65003).
У зазначеній ухвалі суддя дійшов висновку, що оскільки позивачем оскаржуються рішення державного виконавця у межах виконавчого провадження з виконання постанови суду про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому вказана справа хоча і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, проте підсудна місцевому загальному суду як адміністративному. Враховуючи, що державним виконавцем виконується виконавчий документ виданий Хаджибейським районним судом м. Одеси, тому даний спір підсудний цьому суду.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі повернуті на розгляд Одеського окружного адміністративного суду.
Повертаючи матеріали адміністративної справи №420/5174/26, суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси зазначив, що нормами КУпАП не встановлено порядку судового оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця при примусовому виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення. Предмет цієї справи не пов'язаний із випадками, передбаченими ч. 1 ст. 20 КАС України, а тому, за правилами предметної юрисдикції, справа не може бути розглянута місцевим загальним судом як адміністративним судом. За таких обставин, пред'явлені позовні вимоги не відносяться до предметної юрисдикції місцевого загального суду, як адміністративного суду, й підлягають розгляду окружним адміністративним судом.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, вищевказана справа була помилково направлена Хаджибейським районним судом м. Одеси до Одеського окружного адміністративного суду, виходячи з наступного.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно статті 2, частини першої 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Предметна юрисдикція адміністративних справ полягає у їх розгляді однорідними адміністративними судами залежно від заявленого предмету спору.
Так, згідно частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Перелік справ, підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам є вичерпним та ширшому тлумаченню не підлягає.
Згідно частини другої статті 20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Аналіз наведених норм вказує, що КАС України чітко визначає розмежування предметної юрисдикції між місцевими загальними судами як адміністративними судами та окружними адміністративними судами, зокрема, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби встановлений статтею 74 Закону № 1404-VIII.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За нормами частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Тобто, якщо законом установлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС до суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів у такій категорії справ.
Якщо виконанню підлягає рішення іншого органу (не суду) і відсутній спеціальний закон, що передбачає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів ДВС, у такому випадку вони підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 січня 2020 року по справі №640/8025/19.
Постанова від 08 вересня 2025 року у справі №521/14281/25, на виконання якої 03.11.025 року відкрито виконавче провадження 79482086, прийнята судом загальної юрисдикції.
Враховуючи, що спірна в межах заявленого позову постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята на виконання постанови Хаджибейського районного суду м. Одеси у справі №521/14281/25, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, дана справа є адміністративною справою з приводу рішення державного виконавця щодо виконання ним рішення суду у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, тобто у справі, визначеної пунктом 1 частини першої статті 20 КАС України.
Таким чином, відповідно до п. 4 ч.1 ст. 20 КАС України дана справа підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду.
За таких обставин пред'явлені позовні вимоги не відносяться до предметної юрисдикції окружного адміністративного суду, а підлягають розгляду місцевим загальним судом, як адміністративним.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно дост.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під судом у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом, зокрема: суд утворений безпосередньо на підставі закону; суд діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції; суд діє в законному складі.
Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Суд констатує, що вирішення даного спору Одеським окружним адміністративним судом буде мати наслідок розгляду справи судом не встановленим законом, а як наслідок - порушення процесу та підставою для скасування рішення суду згідно частини першої статті 318 КАС України.
Відповідно до вимог статті 318 КАС України прийняття судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Разом із тим, даний пункт статті не регулює питання щодо дій суду у випадку порушення правил предметної підсудності.
У той же час, відповідно до частин 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе на підставі частини 6 статті 7 КАС України застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення ст. 29 КАС України.
Відповідно до частин 6 та 8 статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
З огляду на викладене вище, суддя дійшов висновку, що дана справа підлягає передачі на розгляд до Хаджибейського районного суду міста Одеси.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 20, 29, 30, 243, 248 КАС України, суд,-
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі про визнання протиправною та скасування постанови, передати для розгляду за підсудністю до Хаджибейського районного суду м. Одеси.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук