про закриття провадження в адміністративній справі в частині вимог
16 квітня 2026 р.№ 400/8581/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., за участю секретаря судового засідання Токарської Г.В. розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; стягнення моральної шкоди в розмірі 350 000,00 грн,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) з вимогами:
визнати протиправним здійснення ІНФОРМАЦІЯ_2 загального обліку військовозобов'язаних відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого 01 червня 2005 року виключено з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 утриматись від здійснення загального обліку військовозобов'язаних відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого 01 червня 2005 року виключено з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
визнати протиправним надсилання ІНФОРМАЦІЯ_2 до Первомайського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області звернення від 04.04.2025 №Е1848377, що зареєстровано в Інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» 04.04.2025 за №4282, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до Первомайського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; визнати протиправним внесення ІНФОРМАЦІЯ_2 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (шифр ОБЕРІГ) відомостей про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , правил військового обліку. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 знищити внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (шифр ОБЕРІГ) відомості про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , правил військового обліку;
стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду в розмірі 350000,00 (триста п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп., завдану ОСОБА_1 незаконними діями ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1) протиправним здійсненням загального обліку військовозобов'язаних відносно ОСОБА_1 як особи, яку 01.06.2005 виключено з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 ; 2) протиправним надсиланням до органу поліції звернення щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення мене до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 3) протиправним внесенням до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (шифр ОБЕРІГ) відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Ухвалою суду від 15.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 19.08.2025 перейдено до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 27.10.2025 позовну заяву в частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 350000,00 грн., завданими протиправними діями - залишено без розгляду.
В судовому засіданні 06.04.2026 суд завершив розгляд справи, перейшов до стадії ухвалення рішення.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі в частині вимог.
Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.
Відповідно статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі:
4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 9901/433/18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
За правилами пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Умовами застосування цієї підстави для відмови у відкритті провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони мають співпадати) та остаточне вирішення тотожного спору рішенням або постановою суду, ухвалою про закриття провадження в адміністративній справі, яке набрало законної сили.
Необхідно зауважити, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Застосовуючи ці норми і враховуючи висновки Верховного Суду, суд зазначає таке.
Суд встановив, що в провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебувала справа № 400/5725/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Звертаючись до суду з позовом, розглянутим в межах справи № 400/5725/25, позивач, серед іншого, послався на такі обставини. В квітні 2025 року від посадових осіб Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області йому стало відомо про надходження до органів поліції звернення від ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.04.2025. Також, позивачу стало відомо від ІНФОРМАЦІЯ_6 , що 04.04.2025 автоматично інформаційно-аналітичною системою ЗСУ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » він був зарахований 04.04.2025 в категорію Порушник військового облік та переданий в розшук до органів Національної поліції України з метою доставки.
В справі № 400/5725/25 розглянуті такі вимоги позивача до ІНФОРМАЦІЯ_6 , зокрема:
- не застосовувати до спірних відносин між ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_8 норму частини 1 статті 27 Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ, яка суперечить Конституції України, а застосувати норми статті 8, частини другої статті 19, частини третьої статті 22, статті 29, частини першої статті 55, частини другої статті 64 Конституції України як норми прямої дії, які мають найвищу юридичну силу та забороняють ІНФОРМАЦІЯ_9 обмежувати гарантоване конституційне право на свободу та особисту недоторканість шляхом звернення до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, з метою здійснення адміністративного затримання та доставлення порушника до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без вмотивованого рішення суду;
- визнати протиправним звернення ІНФОРМАЦІЯ_6 до Первомайського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з метою здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 , до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без вмотивованого рішення суду;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 утриматись від звернень до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, з метою здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без вмотивованого рішення суду;
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2025 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 скасовано, прийнято по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним звернення ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.04.2025 до Первомайського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо здійснення адміністративного затримання ОСОБА_1 , та доставлення його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
В ході розгляду справи суд апеляційної інстанції встановив, що фактичні підстави, які зумовили направлення вказаного звернення полягають в тому, що відповідач-1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) вважає позивача військовозобов'язаним, який не завершив уточнення даних, не пройшов військово-лікарську комісію, підлягає призову на військову службу під час мобілізації, за станом здоров'я - придатний до військової служби, не з'явився за повістками №000256, 000283 до ІНФОРМАЦІЯ_6 , в зв'язку з чим є порушником військового обліку за ст. 210 КУпАП та підлягає адміністративному затриманню та доставці до ТЦК.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції визначив ключовим для вирішення спору по справі № 400/5725/25 такі питання: чи є відповідач військовозобов'язаним, і чи вчинив він адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210 КУпАП.
З аналізу постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2025 по справі № 400/5725/25 вбачається, що суд, враховуючи припис про офіційне з'ясування обставин справи, не обмежився доводами позову, визначеними позивачем і повно дослідив спірні правовідносини.
Суд зауважує, що при розгляді адміністративної справи суд повинен з'ясувати всі обставини, що стосуються оскаржених рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, незалежно від доводів та підстав позову, а також відповідності поведінки відповідача критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України.
Так, судові рішення у справі № 400/5725/25 є результатом дослідження і оцінки таких обставин: виключення позивача з військового обліку, статус позивач по відношенню до військового обов'язку на час виникнення спірних правовідносин, порушення позивачем правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, які б могли бути підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП,
Виходячи з цього, колегія суддів дійшла висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_8 04.04.2025 неправомірно звернувся до Первомайського РВП ГУНП у Миколаївській області із зверненням щодо здійснення адміністративного затримання позивача та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_6 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого 210 КУпАП.
Разом з тим, в цій справі (400/8581/25) предметом позову, серед іншого, є вимога «визнати протиправним надсилання ІНФОРМАЦІЯ_2 до Первомайського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області звернення від 04.04.2025 №Е1848377, що зареєстровано в Інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» 04.04.2025 за №4282, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до територіального центру комплектування та соціальної підтримки».
Суд встановив, що фактичні підстави для зазначеної вимоги і для вимоги, розглянутої по справі № 400/5725/25, а саме: «визнати протиправним звернення ІНФОРМАЦІЯ_6 до Первомайського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з метою здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 , до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без вмотивованого рішення суду» є тотожними, оскільки стосуються одного і того ж звернення ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме від 04.04.2025.
Також, тотожним є і предмет спору щодо визнання такого звернення протиправним (справа № 400/5725/25) і щодо визнання протиправним надсилання звернення (ця справа). Тим більше, що суди, вирішуючи спірні відносини в справі № 400/5725/25, надали оцінку не тільки зверненню ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.04.2025 як акту, але і як дії.
При цьому, хоча як на правові підстави позовів позивач посилався на різні норми права, фактично судовими рішеннями по справі № 400/5725/25 суд дав власну правову оцінку спірним правовідносинам, не обмежившись такими підставами.
Водночас, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Суд звертає увагу, що не вважаються зміною підстав позову: доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин; зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 14.02.2024 по справі № 480/4300/22.
Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Суд відмічає, що повноваження органів влади є законодавчо визначеними, а суд діє згідно з презумпцією «Jura novit curia» («Суд знає закони»).
Обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору покладено на суд (пункти 84, 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17). Неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.06.2019 (справа № 487/10128/14-ц), від 26.06.2019 (справа № 587/430/16-ц), від 23.10.2019 (справа № 761/6144/15-ц), від 15.06.2021 (справа № 904/5726/19) неодноразово вказувала на дію принципу «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).
Активна роль суду проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Обов'язок суду надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.
Таким чином, посилання на різні правові норми в обґрунтування протиправності звернення відповідача від 04.04.2025 в позовах по справі № 400/5725/25 та в цій справі не свідчить про різні підстави позову.
Отже, судом встановлено, що на цей час існує судове рішення, яке набрало законної сили, яким вирішено питання щодо правомірності дій ІНФОРМАЦІЯ_6 з надсилання ІНФОРМАЦІЯ_2 до Первомайського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області звернення від 04.04.2025 №Е1848377, що зареєстровано в Інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» 04.04.2025 за №4282, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, провадження в цій справі в зазначеній частині підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Закрити провадження в адміністративній справі № 400/8581/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним надсилання ІНФОРМАЦІЯ_2 до Первомайського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області звернення від 04.04.2025 №Е1848377, що зареєстровано в Інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» 04.04.2025 за №4282, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Л.Л. Дерев'янко