16 квітня 2026 р. № 400/10965/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005
до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
простягнення податкового боргу у сумі 156 950,62 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось з адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 156950,62 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що ОСОБА_1 має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 156950,62 гривень, що виник на підставі поданої нею податкової декларації №9314999210 вiд 01.11.2024.
На адресу відповідача, зазначену у відповіді №1881518 від 13.10.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру направлялось повідомлення про розгляд справи, однак повернуто з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.127 КАС України, часом вручення повістки вважається: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то можна вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).
Положення процесуального закону не передбачають прямого обов'язку суду щодо повторного направлення кореспонденції стороні, якій поштове відправлення не було вручене із обставин, які не залежали від суду. Подібні за змістом висновки висловлені також Верховним Судом у постанові від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22, від 07.03.2023 у справі № 420/9217/21.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 21.06.2022 у справі № 215/507/21, від 18.04.2022 у справі № 215/764/21 та постановах від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17, від 08.07.2021 у справі № 400/1885/19, від 29.08.2022 у справі № 522/3598/16-а, від 22.03.2023 у справі № 640/14827/19.
Відтак, відповідач, повідомлений належним чином, своїм правом не скористався, відзиву на позов не надав, своєї позиції стосовно позовних вимог не висловив.
Суд розглянув справу 16.04.2026 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання, відповідно до вимог ст. 262 КАС України.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Миколаївській області та як платник податків та має сплачувати передбачені законодавством податки та збори.
З матеріалів справи слідує, що платником податків ОСОБА_1 було подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2022 рік №9314999210 вiд 01.11.2024, у якій самостійно визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 172913,04 гривень. Відповідачем частково було сплачено податкове зобов'язання за декларацією №9314999210, а саме в сумі 16680 гривень. Залишок податкового зобов'язання складає 156233,04 гривень.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України.
Відповідно до пп.16.1.3, 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України на боржника, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в розмірах та у встановлені законами строки.
При цьому, сума податкового зобов'язання, самостійно визначена платником податків, згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України оскарженню не підлягає.
Крім того, у відповідності з ст. 129 ПК України, відповідачу нараховано пеню за період з 31.01.2025 по 28.04.2025 в сумі 151,83 гривень, з 31.01.2025 по 03.06.2025 в сумі 215,58 гривень, з 31.01.2025 по 18.08.2025 в сумі 350,17 гривень, всього в сумі 717,58 гривень.
Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки ( п.п.14.1.162, п.14.1 ст.14 ПК України).
У відповідності з п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України відповідачу направлялася податкова вимога від 20.02.2025 №0001814-1308-1429, яка була вручена 14.03.2025.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пп. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.
З урахуванням наведеного, у відповідача наявний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та пені в розмірі 156950,62 гривень.
Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 156950,62 (сто п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень шістдесят дві копійки) гривень з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (11010500) на користь зведеного бюджету Первомайської територіальної громади.
3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 16.04.2026