про залишення позовної заяви без руху
16 квітня 2026 рокусправа № 380/5037/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 (Львівська область, Бродівський район, с. Пониковиця; РНОКПП НОМЕР_3 ) з вимогою:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) кошти за вчинення майнової шкоди у сумі 2143,98 грн. (дві тисячі чотириста сорок три гривні 98 копійок).
24.03.2026 суд звернувся із запитом про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 в порядку ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання.
08.04.2026 за вх.№29065 від представника позивача надійшло клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Зазначив, що сума судового збору перевищує ціну позову, що свідчить про її очевидну непропорційність предмету спору та створює надмірний фінансовий тягар. Сплата судового збору у розмірі, що істотно перевищує суму спірних правовідносин, фактично призводить до неефективного використання бюджетних коштів. Просить зменшити розмір судового збору до співмірного із ціною позову.
13.04.2026 за вх.№30400 Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління ДМС України у Львівській області надав інформацію, згідно з якою ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.
Перевіривши матеріали позову встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. ст.160, 161 КАС України.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Порушуючи норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем у позовній заяві зазначено невірну адресу місця проживання відповідача.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
В зв'язку із тим, що позивачем до позовної заяви не долучено доказ надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, суд дійшов висновку про відсутність належного доказу надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Не подання до суду належного доказу надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення, свідчить про не дотримання позивачем вимог частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, при поданні даної позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач не долучив доказів сплати судового збору.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами пункту 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривня.
Водночас частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання до суду даного адміністративного позову з вимогою майнового характеру на суму 2143,98 грн, позивачу слід було сплатити судовий збір в сумі 2662,40 грн (3328 грн *0,8).
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Судом встановлено, що позивачем судовий збір не сплачено. У заяві від 08.04.2026 представник позивача просить зменшити розмір судового збору до співмірного із ціною позову. Зазначив, що позивач є суб'єктом владних повноважень, який здійснює свою діяльність виключно в межах бюджетного фінансування та затверджених кошторисних призначень. Можливість здійснення витрат, у тому числі на сплату судового збору, є обмеженою, а використання коштів - жорстко регламентованим та цільовим. Вказав, що станом на момент звернення до суду фінансові ресурси позивача є обмеженими, сплата судового збору у розмірі, що істотно перевищу суму спірних правовідносин фактично призводить до неефективного використання бюджетних коштів.
З цього приводу, суд зауважує, що наведені позивачем обставини не є підставою зменшення судового збору в розумінні статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, суд зробив висновок про те, що для вирішення питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Згідно з частиною другою статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 08.09.2022 у справах № 300/514/22, № 300/422/22.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021р. у справі №0940/2276/18 виклала правову позицію, відповідно до якої положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Позивач у клопотанні не наводить підстав для застосування судом норм ст.8 ЗУ «Про судовий збір», що пов'язані із захистом соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; суд не вбачає наразі підстав для відстрочення чи розстрочення/зменшення позивачу сплати судового збору.
Отже у задоволенні клопотання про зменшенні розміру судового збору слід відмовити.
Таким чином, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви, позивачу слід долучити до матеріалів справи доказ про сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховним Судом у постанові від 11.10.2023 у справі №520/10899/22 висловлено правовий висновок, відповідно до якого питання щодо повернення надмірно виплаченого грошового забезпечення не відносяться до спорів, які виникли з підстав проходження публічної служби (частина п'ята статті 122 КАС України), а отже до них мають застосовуватися приписи абзацу 2 частини другу статті 122 КАС України, якими встановлено тримісячний строк звернення до суду, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
З матеріалів, долучених до позовної заяви вбачається, що наказом НОМЕР_4 прикордонного загону №6673-АГ від 06.12.2025 у зв'язку із порушенням вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що виразилося в неповерненні сержантом ОСОБА_1 віреного йому майна та призвело до завдання матеріальної шкоди в особі НОМЕР_4 прикордонного загону та у відповідності до пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» відповідача притягнуто до повної матеріальної відповідальності на загальну суму шкоди заподіяної державі в розмірі 2143,98 гривень.
Таким чином, з 06.12.2025 позивачу достеменно стало відомо про наявність обставин, які можуть свідчити про факт завдання відповідачем шкоди в розмірі 2143,98 гривень.
Звернувшись до суду з даним позовом 20.03.2026, позивач пропустив трьохмісячний строк звернення до суду.
Відповідно до приписів частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Водночас заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів не подав.
За правилами ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Виходячи з викладеного, позовну заяву подано без додержання вимог статей 44, 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 169 вказаного Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги наведене, наявні правові підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання представника позивача про зменшення розміру судового збору - відмовити
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали - десять днів з дня отримання копії ухвали у такий спосіб: скерувати до Львівського окружного адміністративного суду заяву про усунення недоліків позовної заяви до якої надати:
- виправлену позовну заяву із зазначенням правильної адреси місце проживання відповідача у справі, докази скерування копії позовної заяви з доданими до неї додатками для відповідача у справі;
- документ про сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.
- клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази у підтвердження викладеного у такому клопотанні з обґрунтуванням поважності причин пропуску звернення до суду;
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу (представнику позивача).
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Сподарик Наталія Іванівна