16 квітня 2026 року м. Київ справа №320/47404/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління будівництва Подільської районної в м. Києві державної адміністрації до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Ж.О.К.», про визнання протиправним та скасування рішення в частині, -
До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління будівництва Подільської районної в м. Києві державної адміністрації до Державної аудиторської служби України, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі (UА-2023-06-08-012503-а, «Роботи по реконструкції будівлі на проспекті Правди, 4 для розміщення Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю у Подільському районі (будівельні роботи) (коригування) ДК 021:2015 « 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт») в частині встановлення порушення вимог абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Ж.О.К.», та зобов'язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та притягнення до відповідальності осіб.
Ухвалою суду від 02.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); вирішено залучити до участі у справі в якості третьої осіб, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «Ж.О.К.».
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуваний висновок прийнятий ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, Держаудитслужба у порядку, установленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922), та на підставі наказу Держаудитслужби від 30.06.2023 № 204 здійснила моніторинг процедури закупівлі робіт по реконструкції будівлі на проспекті Правди, 4 для розміщення Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю у Подільському районі (будівельні роботи) (коригування) ДК 021:2015 « 45000000-7-Будівельні роботи та поточний ремонт» (інформація опублікована в електронній системі закупівель за номером UA-2023-06-08-012503-а), очікуваною вартістю 107 177 300, 00 грн, проведеної позивачем.
Згідно оскаржуваного висновку, прийнятого за наслідком проведення моніторингу, встановлено порушення позивачем вимог абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей.
За результатами моніторингу відповідачем, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» прийнято рішення зобов'язати позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель через проведення моніторингу закупівлі у порядку, установленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії для запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 4 частини першої статті 1 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджує керівник органу державного фінансового контролю або його заступник. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів із дня його складання.
Відповідно до пункту 2 статті 8 Закону рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:
інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;
інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;
інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 1 Особливостей передбачено, що ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Відповідно до пункту 3 Особливостей, замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей.
Замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону № 922, проводять закупівлі відповідно до Закону № 922 з урахуванням Особливостей.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону № 922 з урахуванням Особливостей.
Положеннями статті 22 Закону № 922 передбачено перелік відомостей, які замовник включає до тендерної документації, зокрема, один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством, а також інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію.
Законом № 922 не визначено чіткого переліку документів, які повинен вимагати Замовник від учасників процедури закупівлі, а отже, обов'язок надання того чи іншого документу учасниками процедури закупівлі (в тому чисті й в частині складання відповідних документів та відображення інформації в них) установлюється Замовником самостійно.
Як встановлено під час моніторингу процедури закупівлі у тендерній документації, Замовником підпунктом 2.2 пункту 2 розділу «Інші документи, що вимагаються замовником» додатка 2 до тендерної документації установлена вимога, що переможець процедури закупівлі надає документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, зокрема «Документ про не притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України, виданий уповноваженим органом МВС України, про те, що особа, яку уповноважено представляти інтереси учасника під час проведення процедури закупівлі, до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, видану не раніше дати виходу оголошення про проведення закупівлі. Витяг повинен містити реквізити для перевірки, зокрема, QR-код та електронний підпис, або підпис та печатку уповноваженого органу. Документ повинен бути виданий не раніше дати оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів».
У складі тендерної пропозиції переможець процедури закупівлі ТОВ «Ж.О.К.» завантажив Витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 30.05.2023, тобто раніше дати оприлюднення оголошення проведення відкритих торгів (08,06.2023).
Отже, Замовник на порушення вимог абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей не відхилив тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі ТОВ «Ж.О.К.» як таку, що не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених, зокрема у підпункті 6 пункту 47 Постанови № 1178 та уклав з ним договір.
З викладеного вбачається, що у складі тендерної пропозиції переможця ТОВ «Ж.О.К.» відсутній належний документ, що підтверджує відсутність підстав, зазначених у підпункті 6 пункту 47 Особливостей, чим не дотримався вимог підпункту 2.2. пункту 2 розділу «Інші документи, що вимагаються замовником» Додатку 2 до тендерної документації.
Позивач помилково вважає, що суть порушення, яке стосується висновку Держаудитслужби про наявність порушення вимог абзацу третього підпункту 3 пункту 44 Особливостей, полягає в тому, що ТОВ «Ж.О.К.» подав тендерну пропозицію після кінцевого строку подання тендерних пропозицій, оскільки, як зазначено в оскаржуваному висновку від 24.07.2023 (абзаци четвертий-шостий на сторінці 5 висновку), суть порушення полягає в тому, що ТОВ «Ж.О.К.» як переможець процедури закупівлі у складі тендерної завантажив Витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 30.05.2023, тобто раніше дати оприлюднення оголошення проведення відкритих торгів (08.06.2023), що не відповідає вимогам тендерної документації, а саме: підпункту 2.2 пункту 2 розділу «Інші документи, що вимагаються замовником» додатка 2 до тендерної документації.
У постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 520/14107/21 зазначено, що «беручи участь у публічній закупівлі, учасник повинен відповідати усім висунутим Замовником критеріям та подати необхідні підтверджуючі документи, перелік яких міститься у Тендерній документації з тим, щоб Замовник мав можливість належним чином перевірити вказані критерії та визначити найвигіднішу пропозицію для відповідної закупівлі».
Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону № 922, проводять закупівлі відповідно до Закону № 922 з урахуванням Особливостей.
Не відхиливши тендерну пропозицію учасника ТОВ «Ж.О.К.» Замовник недотримався основних принципів визначених статтею 5 Закону № 922, за яким закупівлі здійснюються за такими принципами: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Відповідач в оскаржуваному висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Зважаючи на структуру та зміст Закону № 922 і Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552, саме замовник публічної закупівлі може визначати, як саме він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
З приписів Закону № 922 вбачається, що на відповідача покладено обов'язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо припинення зобов'язань за договором та протягом п'яти робочих днів із дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Варіант усунення порушення шляхом припинення зобов'язань за договором спрямований на приведення відносин між сторонами у первісний стан.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається згідно з нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 цього Кодексу.
Отже, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити Позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.
Аналогічні висновки були також викладені Верховним Судом у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі № 200/10092/20, від 24 січня 2023 року у справі № 280/8475/20, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21.
Відповідно до пункту 5 частини 7 статті 8 Закону № 922 Держаудитслужба обов'язково у висновку про результати моніторингу закупівлі зазначає зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, що і було зроблено Відповідачем.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що підстави для визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі за номером UА- 2023-06-08-012503-а відсутні.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) було доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення, а тому відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,
У задоволенні адміністративного позову Управління будівництва Подільської районної в м. Києві державної адміністрації до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Ж.О.К.», про визнання протиправним та скасування рішення в частині - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.