16 квітня 2026 року м. Київ справа №320/22200/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - позивач) з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі від 19 червня 2023 року № UA-2023-04-13-001401-а.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1 ) відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 03.10.2023 за № 949/0/15-23 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до протоколу повторно автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/22200/23 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 .
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 звільнено ОСОБА_2 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №320/22200/23 розподілено судді Колесніковій І.С.
Ухвалою суду від 25.03.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуваний висновок прийнятий ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Укргазвидобування» проводилась процедура закупівлі (відкриті торги з особливостями) 23Т-131_43130000-3 - Бурове обладнання (Бурові долота в асортименті) (Лот №1 - ДК 021:2015 43130000-3 - Бурове обладнання (Бурові долота в асортименті); Лот №2 - ДК 021:2015 43130000-3 Бурове обладнання (Бурові долота в асортименті), ідентифікатор закупівлі № UА-2023-04-13-001401-а.
Відповідно до наказу Державної аудиторської служби України від 19.05.2023 № 137 було розпочато моніторинг даної процедури закупівлі, за результатами якого 19.06.2023 в електронній системі публічних закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2023-04-13-001401-а, який затверджено заступником Голови Шкуропатом О.Г. 19.06.2023 (далі - Висновок).
Так, у даному Висновку відповідач зазначає про встановлення ним порушення позивачем вимог пункту 40 Особливостей, вимог абзацу 2, абзацу другого підпункту 2 пункту 41 Особливостей (Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості)), на підставі чого, відповідач, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» зобов'язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом скасування рішень щодо відхилення тендерних пропозицій учасників ТОВ «ЕЦП» та ТОВ «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДЛЗ» за лотом № 1 та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель через проведення моніторингу закупівлі у порядку, установленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії для запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 4 частини першої статті 1 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджує керівник органу державного фінансового контролю або його заступник. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів із дня його складання.
Відповідно до пункту 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:
інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;
інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;
інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Позивач у позовній заяві зазначає, що з повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі (додатку до наказу від 19.05.2023 № 137) убачається, що підставою для прийняття відповідачем рішення про початок моніторингу процедури закупівлі слугували виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, які визначені п.4 ч.2 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі», проте опису підстав для здійснення моніторингу не зазначено.
Тобто, всупереч нормі ч. 3 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідачем не вказано: які саме ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель виявлені та в якій саме інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
У контексті наведеного суд зазначає таке.
Відповідно частині третьої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Отже, статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» чітко визначено, що в електронній системі закупівель оприлюднюється повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі, а не саме рішення, що і було забезпечено Держаудитслужбою відповідно до регламентів внутрішніх процесів проведення та реалізації результатів моніторингу процедур закупівель в Держаудитслужбі.
При цьому, Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає обов'язок зазначення у повідомленні опису ознак порушень законодавства у сфері закупівель, які виявлені органом державного фінансового контролю.
Також позивач у позовній заяві зазначає, що: «…Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-13-001401-a від 19.06.2023 затверджений заступником Голови Держаудитслужби (підписувач - Шкуропат Олександр Григорович) за допомогою удосконаленого, а не кваліфікованого електронного підпису, тип носія особистого ключа - незахищений:…».
Так, визначений статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» порядок здійснення моніторингу процедур закупівель передбачає оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про прийняття рішення про початок моніторинг процедури закупівлі із зазначенням чіткого переліку інформації яка повинна оприлюднюватися.
При цьому, вимоги частини третьої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» не визначають обов'язкового оприлюднення інформації щодо посадової особи органу державного фінансового контролю, відповідальну за проведення моніторингу. Визначення відповідальної особи за проведення моніторингу процедури закупівлі здійснюється відповідно до регламентів внутрішніх процесів Держаудитслужби.
Обмін інформацією між органом державного фінансового контролю та замовником, встановлений статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», здійснюється виключно в електронному вигляді через електронну систему закупівель (частина 17 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Зазначену норму щодо обміну інформацією законодавцем реалізовано, зокрема, у частині 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якої протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Дані запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель та замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
Відповідно до доводів позивача, щодо не визначення посадової особи органу державного фінансового контролю, відповідальної за проведення моніторингу не відповідає дійсності, оскільки у разі розміщення запиту до замовника щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, будь-який користувач електронної системи закупівель, перевіривши електронно- цифровий підпис може дізнатись посадову особа органу державного фінансового контролю, відповідальну за проведення моніторингу процедури закупівель, назву органу фінансового контролю, мітку часу, кваліфікованого надавача електронних послуг, а відповідно під час оприлюднення висновку моніторингу, будь-який користувач електронної системи закупівель може отримати аналогічні дані про посадову особу органу фінансового контролю, що публікує висновок.
Зокрема, під час проведення моніторингу процедури закупівлі відповідальною посадовою особою Держаудитслужби призначено Гудзенка Ігоря Миколайовича через персональний кабінет, який є частиною електронної системи закупівель, з дотриманням вимог частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», саме 23.05.2023 оприлюднено запит про надання пояснень, з накладенням кваліфікаційного електронного підпису. Звертаємо увагу, що інформація в кваліфікаційному підписі містить, зокрема, дані щодо підписувача (Гудзенко І.М.), організації (Держаудитслужби) та мітки часу підпису, за якою можна ідентифікувати посадову особу органу державного фінансового контролю, відповідальну за проведення моніторингу процедури закупівлі.
На запит Держаудитслужби уповноваженою особою позивача 25.05.2023 надано пояснення, які враховані та проаналізовано під час проведення моніторингу, про що свідчить висновок про його результати. Таким чином, позивачу було відомо інформацію про посадову особу, яка була відповідальна за проведення моніторингу зазначеної процедури закупівлі.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником (частина 6 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за № 958/35241 (далі - Порядок № 552), підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Водночас відповідно до пункту 5 розділу І Порядку № 552 для оприлюднення підписаний та затверджений (із дотриманням положень пункту 4 розділу І Порядку № 552) висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
На висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-13-001401-a був накладений кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі, а саме: Гудзенко Ігоря Миколайовича.
Отже, висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-13-001401-a підписаний шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі (головний державний аудитор Гудзенко Ігор Миколайович) та оприлюднений в електронній системі закупівель з дотриманням вимог пункту 5 розділу І Порядку № 552.
Затвердження висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-13-001401-a здійснено заступником Голови Держаудитслужби Шкуропатом Олександром Григоровичем з дотриманням законодавства, зокрема, з дотриманням положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
При цьому, враховуючи норми частини 6 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» заступник Голови Держаудитслужби Шкуропат Олександр Григорович шляхом накладання удосконаленого електронного підпису в електронній системі закупівель, забезпечив дотримання посадовою особою органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі, технічних регламентів, реалізованих ДП «Прозорро» для підписання та оприлюднення висновку відповідно до законодавства.
Отже, висновок про результати моніторингу процедури UA-2023-04-13-001401-a, підписаний, затверджений та оприлюднений в електронній системі закупівель 19.06.2023 у відповідності до вимог законодавства.
Позивач у позовній заяві зазначає, що: «Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі оприлюднено в електронній системі закупівель 19.05.2023.
Таким чином, граничний строк для складення висновку про результати моніторингу процедури закупівлі становить 09.06.2023.
Разом із тим, оскаржуваний Висновок складений та затверджений відповідачем 19.06.2023 (оприлюднений у цей же день), тобто на 21 робочий день від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі, що суперечить ч. 4 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі.».
У контексті наведеного, суд звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Відповідно до частини 6 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Відповідно до частини 13 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб'єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, після прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі чи після опублікування висновку, протягом наступного робочого дня з дня розміщення скарги суб'єктом оскарження в електронній системі закупівель керівник органу державного фінансового контролю або його заступник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє рішення органу державного фінансового контролю, а замовник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє виконання зобов'язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, щодо тих порушень, обставин, підстав, що стали предметом розгляду органом оскарження, з відповідним повідомленням в електронній системі закупівель.
Дата публікації повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-13-001401-a - 19.05.2023.
Дата прийняття до розгляду скарги органом оскарження - 23.05.2023.
Дата публікації наказу від 24.05.2023 № 146 «Про зупинення рішення про початок моніторингу процедур закупівель» - 24.05.2023.
Дата публікації рішення органу оскарження - 01.06.2023.
Дата закінчення моніторингу - 19.06.2023, дата публікації (оприлюднення висновку) - 19.06.2023.
Відповідно, строк здійснення моніторингу процедури закупівлі UA-2023-04-13-001401-a не перевищує 15 робочих днів (без урахування зупинення проведення моніторингу на строк розгляду органом оскарження скарги), чим дотримано вимоги частини 4 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Отже, Державна аудиторська служба України здійснила моніторинг процедури закупівлі UA-2023-04-13-001401-a у порядку, встановленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Щодо встановлених у висновку порушень вимог пункту 40 Особливостей.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення моніторингу процедури публічної закупівлі установлено, що вимогами додатку № 3 до тендерної документації визначено технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі за лотами № 1 та № 2.
Крім того, відповідно до додатка 3.1 до тендерної документації на підтвердження технічних характеристик предмета закупівлі учасники повинні надати:
завірену підписом та печаткою (за наявності) Учасника процедури закупівлі копію паспорту та/або технічного бюлетеня на товар (предмет закупівлі);
копії документів (інформлистів) на товар (предмет закупівлі), який містить інформацію про його призначення, технічні характеристики, рекомендовані режими буріння, конструктивні особливості, умови експлуатації та найменування виробника. Такий документ (інформлист) Учасником не надається, якщо інформація про товар, його призначення, технічні характеристики, рекомендовані режими буріння, конструктивні особливості, умови експлуатації зазначена в наданому учасником паспорті чи технічному бюлетені;
копія виданого виробнику продукції, що буде поставлятись, діючого сертифіката на право застосовувати офіційну монограму API на продукції, що виготовлена згідно із технічними вимогами специфікації API Spec -7-1 або еквіваленту (для лота № 1 - Tricone/Roller bits, для лота № 2 - PDC drill bits).
Замовником відповідно до протоколу уповноваженої особи Замовника від 17.05.2023 № 250 за лотом № 1 тендерну пропозицію ТОВ «ЕПЦ» відхилено з таких причин:
ТОВ «ЕПЦ» у наданому додатку № 3 не зазначено модель та тип доліт;
в наданих інформлистах не надана інформація про умови експлуатації та виробника товару, який наведений в додатку № 3 до тендерної документації, а саме: Виробник Товару: Hejian City Feilong Retop Rock Bit Manufacture CO., LTD.
Відповідно до протоколу уповноваженої особи Замовника від 07.06.2023 № 291 за лотом № 1 тендерну пропозицію ТОВ «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» відхилено з таких причин:
учасник у складі тендерної пропозиції надав паспорта на продукцію та інформлисти в яких не зазначено умови експлуатації;
учасник у додатку № 3 до тендерної документації для п. 3 зазначив код IADC: 535, а в наданому паспорті на товар та інформлисті зазначено код IADC:
535Х, що не відповідає вимогам тендерної документації. («Х» - це «додаткова характеристика» - зубки клиновидної форми - дана вимога у тендерній документації Замовником не встановлювалась);
учасник у додатку 3 до тендерної документації зазначив найменування товару для п. 3 - 444,5 МСЗ-ЦГВУ UT 39М. В наданих паспортах на товар зазначено для п. 3 - 444,5 МСЗ-ЦГВУ UT 39 М1. Кожен виробник бурових доліт має свою лінійку і відповідний дизайн доліт. Про це свідчить маркування продукції, яке відповідно і має відмінність, як в технічних характеристиках так і конструктивних особливостях.
Отже, Замовник установив невідповідність в документах, які були подані учасниками процедури закупівлі ТОВ «ЕПЦ» та ТОВ «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» за лотом № 1 у складі своїх тендерних пропозицій.
Відповідно до протоколів засідання уповноваженої особи від 17.05.2023 № 250 та від 07.06.2023 № 291 за лотом № 1 було відхилено тендерні пропозиції ТОВ «ЕПЦ» та ТОВ «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» за лотом № 1 відповідно на підставі пункту 41 Особливостей як такі, що не відповідали умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 40 цих Особливостей.
Причину відхилення тендерних пропозицій ТОВ «ЕПЦ» та ТОВ «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» за лотом № 1 мотивовано невідповідністю встановленим вимогам тендерної документації, в частині технічних та якісних характеристик предмету закупівлі.
Так, відповідно до вимог пункту 40 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Водночас на порушення пункту 40 Особливостей позивач, як Замовник, не розмістив повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей учасникам ТОВ «ЕПЦ» та ТОВ «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» за лотом № 1 в електронній системі закупівель та, тим самим, не надав можливість учасникам усунути невідповідність в інформації та/або документах, які надані учасниками процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі.
Отже, на порушення вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 41 Особливостей позивач безпідставно відхилив тендерні пропозиції ТОВ «ЕПЦ» та ТОВ «Дрогобицький долотний виробничий комплекс «ДДЗ» за лотом № 1 згідно підстав викладених в протоколах від 17.05.2023 № 250 та від 07.06.2023 № 291, відповідно.
Отже виявлена невідповідність у технічних параметрах предмета закупівлі в даному випадку могла бути виправлена, шляхом розміщення Замовником повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей учасникам у відповідності до вимог пункту 40 Особливостей, оскільки «невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо».
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що підстави для визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України від 19 червня 2023 року № UA-2023-04-13-001401-а відсутні, оскільки за наслідком розгляду справи судом було підтверджено обгрунтованість його висновків.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) було доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення, а тому відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,
У задоволенні адміністративного позову акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.